Судове рішення #7296668

                                                      Справа №2а-2021                                                                 2009р.

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ       УКРАЇНИ

    24 листопада  2009 року      Дружківський міський суд       Донецької області   у складі:    

        головуючого –       судді                                           Лебеженко В.О.  

    при секретарі                                                           Слободкіній Т.І.

    за участю позивача                         ОСОБА_1

                               

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Дружківка адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в місті Дружківці Донецької області про визнання дій незаконними і зобов’язання до перерахунку пенсії, -

В С Т А Н О В И В :  

20 жовтня 2009 року позивач ОСОБА_1. звернувся  до Дружківського міського суду з адміністративним позовом до Управління Пенсійного фонду України в місті Дружківці (далі УПФУ в м.Дружківці), в якому вказав, що він має статус учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС 1 категорії. Згідно висновку МСЕК йому встановлено 3-тю групу інвалідності, пов’язану з наслідками Чорнобильської катастрофи. За цих обставин він набув право на отримання пенсії по інвалідності відповідно до ч.4 ст.54 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” не нижче шести мінімальних пенсій за віком та додаткової пенсії відповідно до ст.50 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” у розмірі 50% від мінімальної пенсії за віком.

Між тим, при нарахуванні йому пенсії відповідач користувався не законами, а лише підзаконними нормативно-правовими актами, тому основна частка його пенсії нараховувалась в набагато меншому розмірі аніж це передбачено законодавством. Зважаючи на це, 25 листопада 2005 року він звернувся до відповідача з заявою про перерахунок пенсії, однак йому було відмовлено. Вважає дії відповідача такими, що суперечать Конституції України, тому просить суд визнати дії УПФУ в м.Дружківці щодо відмови в перерахуванні основної та додаткової частки його пенсії та зобов’язати відповідача здійснити перерахунок основної частки його пенсії по інвалідності внаслідок Чорнобильської катастрофи в розмірі шести мінімальних пенсій за віком та додаткової частки його пенсії в розмірі 50% мінімальної пенсії за період  з грудня 2005 року по 20 люте 2007 року.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 позовні вимоги підтримав, просить суд визнати дії УПФУ в м.Дружківці щодо відмови в перерахуванні основної та додаткової частки його пенсії та зобов’язати відповідача здійснити перерахунок основної частки його пенсії по інвалідності внаслідок Чорнобильської катастрофи в розмірі шести мінімальних пенсій за віком та додаткової частки його пенсії в розмірі 50% мінімальної пенсії за період  з грудня 2005 року по 20 люте 2007 року.

В судове засідання представник відповідача ОСОБА_2 не з’явилася,  про час та місце розгляду справи була сповіщена належним чином, надала суду письмові заперечення, в яких вказала, що з метою реалізації права осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи на соціальний захист Кабінетом Міністрів України була прийнята постанова №1 від 03.01.2002 року „Про підвищення розмірів пенсій та інших соціальних виплат окремим категоріям пенсіонерів, фінансування яких здійснюється за рахунок коштів державного бюджету”. Відповідно до п.2 вказаної постанови, розрахунок додаткових пенсій, передбачених ч.4 ст.54 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” проводиться з розміру 19,91 грн. (з 01.09.2004 року – 22,30 грн.). Постановою Кабінету Міністрів України №1293 вказані розміри пенсій збільшено в 3,5 рази (учасники ліквідації аварії на  ЧАЕС) та в 2,5 рази (інші учасники ліквідації аварії на ЧАЕС).

Також, п. 28 розділу II Закону України „Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" з 1 січня 2008 року були внесені зміни до ст.ст. 50,51,52,54,67 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи". Зазначені зміни чітко визначають розмір пенсії, який встановлюється у відсотках до прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність. Вважає, що УПФУ в м.Дружківці  встановила позивачу розмір пенсії правильно, відповідно до чинного законодавства. Просить суд в задоволенні позову відмовити.

Суд заслухавши пояснення позивача, дослідивши матеріали справи, вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково з наступних підстав.

Згідно ч. 3 ст.  46 Конституції України пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого Законом.

З 1 січня 2004 року набрав чинності Закон України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» від 9 липня 2003 року № 1058-4, який відповідно до його преамбули визначає принципи, засади і механізм функціонування системи загальнообов’язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій.

Абзацом другим преамбули цього Закону передбачено, що зміна умов і норм загальнообов’язкового державного пенсійного страхування здійснюється виключно шляхом внесення змін до цього Закону. Частиною 3 статті 4 даного Закону передбачено, що умови, норми та порядок пенсійного забезпечення визначаються виключно законами про пенсійне забезпечення.

Право громадян України на отримання пенсійних виплат та соціальних послуг визначене статтею 8 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування».

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 належить (віднесений) до першої категорії осіб, які потерпіли внаслідок Чорнобильської катастрофи, що підтверджується посвідченням серії А № 417873 від 02.10.2002 року (а.с.11).

Позивачу встановлена третя група інвалідності з 23.02.2004 року безстроково. Причина  інвалідності пов’язана з впливом аварії на ЧАЕС, що підтверджується довідкою МСЕК ОСОБА_1 ДОН -02 №046246 (а.с.9).

    Судом встановлено, що  25.11.2005 року позивач ОСОБА_1 звертався до УПФУ в м.Дружківці з заявою про перерахунок його основної пенсії відповідно до вимог ст.54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (а.с.13).

   

Розпорядженням УПФУ в м.Дружківці від 29.11.2005 року №383 в перерахунку пенсії  відповідно до ст.54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»ОСОБА_1. було відмовлено. (а.с14).

Доказів того, що позивач ОСОБА_1 звертався до УПФУ в м.Дружківці з заявою про перерахунок його додаткової пенсії в зазначений період часу, суду не надано, тому позовні вимоги в частині зобов’язання УПФУ в м.Дружківці до перерахунку додаткової пенсії за період  з грудня 2005 року по 20 люте 2007 року  задоволенню не підлягають.

    Суд вважає дії Управління Пенсійного фонду України в місті Дружківці Донецької області щодо відмови позивачу у перерахунку основної пенсії  незаконними з наступних підстав.

Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, зокрема, соціального захисту потерпілого населення, визначені Законом України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, оскільки відповідно до статті 50 Конституції України кожен має право на безпечне для життя і здоров’я довкілля та на відшкодування завданої порушенням цього права шкоди.

Розділ 8 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (надалі -  спеціальний закон) передбачає правила призначення та виплати пенсій і компенсацій особам, віднесеним до категорій 1, 2, 3, 4. Стаття 49 цього розділу визначає пенсії особам, віднесеним до вказаних категорій у вигляді: а) державної пенсії; б) додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.

Нормами статті 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» визначені підстави та умови призначення державних пенсій особам, віднесеним до категорії 1 та у зв’язку з втратою годувальника. Зазначені норми розповсюджуються на позивача як віднесеного до першої категорії.

    Згідно частини третьої ст. 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» обчислення і призначення пенсій по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсія у зв’язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи із заробітку за межами зони відчуження провадиться на загальних підставах відповідно до Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування».

Частина четверта статті 54 цього Закону передбачає, що в усіх випадках розміри пенсій для інвалідів, щодо яких встановлено зв’язок з Чорнобильською катастрофою, не можуть бути нижчим по 1 групі інвалідності – 10 мінімальних пенсій за віком, по  2 групі інвалідності – 8 мінімальних пенсій за віком, по 3 групі інвалідності – 6 мінімальних пенсій за віком.

Норми статті 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» протягом 2005-2007 року не зупинялись та не змінювались, тому підлягають застосуванню.

Визначення прожиткового мінімуму, закладення правової основи для його встановлення, затвердження та врахування при реалізації державою конституційної гарантії громадян на достатній життєвий рівень, дає Закон України «Про прожитковий мінімум» від 15 липня 1999 року № 966-14, а також Законом України „Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії” від 5 жовтня 2000 року № 2017-ІІІ, згідно статті 1 якого прожитковий мінімум використовується для визначення, у тому числі мінімального розміру пенсії за віком, який відповідно до статті 28 Закону України „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.

Положення частини 3 статті 28 Закону України „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” щодо застосування мінімального розміру пенсії за віком , встановленого частиною 1 цієї статті тільки стосовно визначення розмірів пенсій, призначених згідно з цим Законом, не є перешкодою для застосування даної величини (мінімального розміру пенсії за віком) для обрахування інших пенсій чи доплат, пов’язаних з мінімальною пенсією за віком, оскільки чинним законодавством не встановлено іншого, крім передбаченого частиною 1 цієї статті мінімального розміру пенсії за віком.

Частиною 3 статті 4 даного Закону (в редакції Закону № 2505-4 від 25 березня 2005 року і діє з 31 березня 2005 року) передбачено, що прожитковий мінімум на одну особу, а також окремо для тих, хто відноситься до основних соціальних і демографічних груп населення, щороку затверджується Верховною Радою України в законі про Державний бюджет України на відповідний рік. Прожитковий мінімум публікується в офіційних виданнях загальнодержавної сфери розповсюдження.

Статтею 62 Закону України „Про державний бюджет України на 2007 рік” від 19.12.2006 року №489-V (зі змінами та доповненнями згідно Закону України №749-V від 15.03.2007 року), що набрав чинності з 1 січня 2007 року був встановлений прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць для осіб, які втратили працездатність: з 1 січня - 380 гривень, з 1 квітня – 406 гривень, з 1 жовтня - 411 гривень.  При цьому зазначена стаття доповнена абзацом, яким передбачено встановити, що для визначення мінімального розміру пенсії за віком відповідно до абзацу 1 частини 1 статті 28 Закону України „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” з 1 квітня та з 1 жовтня 2007 року застосовується прожитковий мінімум для осіб, яки втратили працездатність, визначений абзацом 5 частини 1 цієї статті, збільшений на 1 відсоток, що складає відповідно 410 грн. 06 коп. та 415 грн. 11 коп.

Обґрунтування відповідачем своєї  позиції посиланням на постанову Кабінету Міністрів України №1 від 03.01.2002 року „Про підвищення розмірів пенсій та інших соціальних виплат окремим категоріям пенсіонерів, фінансування яких здійснюється за рахунок коштів державного бюджету” спростовується приписами пункту 1 та 6 статті 92 Конституції України, статті 71 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", відповідно до якого дія його положень не може призупинятися іншими законами, крім законів про внесення змін до цього Закону, а також абзацом 2 преамбули, частиною 3 статті 4, пунктом 2 частини 1 статті 8 та пунктами 13,16 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», якими передбачено, що умови, норми та порядок пенсійного забезпечення визначаються виключно законами про пенсійне забезпечення. До приведення законодавства України у відповідність із Законом України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»  закони України та інші нормативно-правові акти застосовуються в частині, що не суперечить Закону.

Відповідно до постанови Дружківського міського суду Донецької області №2а-248 від 11.12.2007 року, зміненого постановою Донецького апеляційного адміністративного суду №22а-1756/08 від 16.04.2008 року Управління Пенсійного фонду України в місті Дружківці Донецької області було зобовязано здійснити перерахунок пенсії відповідно до ст.54 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" з 01 жовтня 2007 року (а.с.17-20).

Враховуючи вищезазначене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги             ОСОБА_1 підлягають задоволенню частково, лише в частині перерахунку основної пенсії з урахуванням вимог ст.45 Закону України „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” з 1 грудня 2005 року по 30 вересня 2007 року.

Відповідно до ч. 5 ст. 94 КАС України судові витрати відносяться за рахунок держави, оскільки сторони звільнені від їх сплати.

На підставі викладеного, та керуючись ст.ст. 6-12, 71, 86, 94, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України,  суд -  

П О С Т А Н О В И В :

    Позовні вимоги ОСОБА_1   до Управління Пенсійного фонду в місті Дружківці Донецької області про визнання дій незаконними і зобов’язання до перерахунку основної та додаткової пенсії з грудня 2005 року по 20 люте 2007 року – задовольнити частково.  

   

    Визнати дії Управління Пенсійного фонду України в місті Дружківці Донецької області щодо відмови ОСОБА_1 у перерахунку основної пенсії – незаконними.  

   

    Зобов’язати Управління Пенсійного фонду України в місті Дружківці Донецької області перерахувати ОСОБА_1   відповідно до ст.54 п.4, 67 п.3, 71 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”  як інваліду третьої групи основну пенсію з інвалідності із розрахунку шести мінімальних пенсій за віком з 1 грудня 2005 року по 30 вересня 2007 року.

В іншій частині позову – відмовити.

    Вступна та резолютивна частини постанови прийняті у нарадчій кімнаті та проголошенні у судовому засіданні 24 листопада 2009 року. Постанова у повному обсязі складена 30 листопада 2009 року.

На постанову може бути подана заява про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складання  постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України – з дня складання у повному обсязі. Апеляційна скарга подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до Донецького апеляційного адміністративного суду через Дружківський міський суд Донецької області.

Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк встановлений статтею 186 КАС України, рішення суду набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо вона не скасована, набирає законної сили після розгляду справи Донецьким апеляційним адміністративним судом.

Суддя

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація