Дата документу 02.08.2018

Справа № 334/7258/17

Провадження № 1-кп/334/282/18

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 серпня 2018 року колегія суддів Ленінського районного суду м. Запоріжжя у складі:

головуючого – судді Козлової Н.Ю.,

суддів Турбіної Т.Ф., Ісакова Д.О.

при секретарі Манюхіні О.О.,

за участю прокурора Маншиліна О.В.,

захисника ОСОБА_1

обвинуваченого ОСОБА_2

потерпілих ОСОБА_3, ОСОБА_4

захисників потерпілих адвокатів ОСОБА_5, ОСОБА_6

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження про обвинувачення ОСОБА_2 у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.115 КК України,-

ВСТАНОВИВ:

В провадження Ленінського районного суду м. Запоріжжя перебуває кримінальне провадження про обвинувачення ОСОБА_2 у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.115 КК України.

У судовому засіданні прокурором заявлено клопотання про продовження строку дії запобіжного заходу тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_2 на 60 днів.

Потерпілі підтримали думку прокурора.

Обвинувачений та його захисник просили вирішите це питання на розсуд суду.

Вислухавши клопотання прокурора, захисника, думки учасників підготовчого судового засідання з приводу заявлених клопотань, колегія суддів прийшла до наступних висновків.  

Статтею 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка, відповідно до вимог ч.1 ст.9 Конституції України, ратифікована Законом від 17.07.1997 року «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів №2,4,7 та 11 Конвенції», і є частиною національного законодавства України, встановлено, що кожна людина має право на свободу і особисту недоторканість. Нікого не може бути позбавлено свободи, інакше ніж відповідно до процедури, встановленої законом, зокрема, у випадку законного арешту або затримання особи, здійсненого з метою її присутності перед компетентним судовим органом на підставі обґрунтованої підозри у вчиненні злочину або якщо обґрунтовано визнається за необхідне запобігти вчиненню нею злочину або її втечі після його вчинення.

Запобіжний захід до обвинуваченого ОСОБА_2 застосовано за рішенням слідчого судді, тобто у спосіб, встановлений кримінальним процесуальним законодавством України.

Вирішуючи клопотання про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо обвинуваченого ОСОБА_2 колегія суддів враховує, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом.

При цьому, колегія суддів враховує, що злочини, в яких обвинувачується ОСОБА_2 є особливо тяжкими згідно із ст.12 КК України, тяжкість покарання, що загрожує обвинуваченому у разі визнання його винуватим у вчиненні інкримінованих злочинів від 7 до 15 років позбавлення волі за ч.1 ст.115 КК України, що дає достатні підстави вважати, що обвинувачений, перебуваючи на волі, може, з метою уникнення від покарання, незаконно впливати на потерпілих та свідків, які підлягають виклику до суду, уникати явки до суду,  а також що він іншим чином може перешкоджати кримінальному провадженню, про що зазначено в ухвалах слідчого судді Ленінського районного суду м.Запоріжжя.

Таким чином, ризики, передбачені ст.177 КПК України і зазначені в ухвалах слідчого судді про застосування до ОСОБА_2 запобіжного заходу у виді тримання під вартою та про продовження строку тримання під вартою не зменшилися та виправдовують тримання обвинуваченого під вартою.

Відтак, колегія суддів прийшла до переконання, що обвинувачений ОСОБА_2 обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого злочину, що є ризиком, передбаченим ст.177 КПК України та підставою для продовження строку тримання останнього під вартою.

Отже, для запобігання вказаним ризикам, та враховуючи суспільний інтерес, що полягає у виконанні завдань, які передбачені ст.2 КПК України, зокрема, у захисті інтересів суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охороні прав, свобод та інтересів інших учасників кримінального провадження, а також забезпеченні швидкого, повного та неупередженого судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до кримінальної відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура, і який, незважаючи на презумпцію невинуватості обвинувачених, превалює над принципом поваги до свободи особистості, про що зазначено у п.79 рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Харченко проти України» від 10.02.2011 року, а також виходячи з міркувань забезпечення доступності ОСОБА_2 під час судового розгляду кримінального провадження колегія суддів вважає виправданим тримання обвинуваченого ОСОБА_2 під вартою та недостатнім для застосування щодо нього більш м’якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою.

Обставин, які є перешкодою для застосування до обвинуваченого ОСОБА_2 запобіжного заходу у виді тримання під вартою, передбачених ч.2 ст.183 КПК України, не встановлено.

У звязку із викладеним, на підставі ч.2 ст.315 та ч.3 ст.331 КПК України, колегія суддів вважає, що клопотання прокурора про продовження строку дії запобіжного заходу тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_2 є обґрунтованим і таким, що підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст.27, 31, 177, 178, 183, 194, 199, 314-316, 331, 369, 372 КПК України, колегія суддів

УХВАЛИЛА:

Продовжити ОСОБА_2 строк тримання під вартою до – 01 жовтня 2018 року.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя                                                       Н.Ю. Козлова

Судді                                                                              Т.Ф.Турбіна

ОСОБА_7