справа № 1-143/ 2009 рік

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 червня 2009 року     м. Охтирка

Охтирський міськрайонний суд Сумської області в складі:

головуючого – Сидоренко Р.В.,

при секретарі – Золотарьовій Т.А.,

за участю прокурора – Більченко О.А.,

захисників – ОСОБА_1, ОСОБА_2,

потерпілих – ОСОБА_3, ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду кримінальну справу по обвинуваченню

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, українця, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, не одруженого, не працюючого, мешканця ІНФОРМАЦІЯ_4, раніше судимого 16.10.2006 р. Охтирським міськрайонним судом, Сумської обл. по ст. ст. 186 ч. 2, 342 ч. 2, 345 ч. 2 КК України,

у скоєнні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 296 КК України,

ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_5, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, українця, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, одруженого, не працюючого, мешканця ІНФОРМАЦІЯ_6, раніше не судимого,

у скоєнні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 296 КК України,

УСТАНОВИВ:

Підсудні ОСОБА_5, що раніше судимий 16.10.2006 р. Охтирським міськрайонним судом Сумської області по ст.ст. 186 ч. 2, 342 ч. 2, 345 ч. 2 КК України, до чотирьох років позбавлення волі, звільнився 23 лютого 2009 року на підставі постанови Ковпаківського районного суду м. Суми від 13.02.2009 року згідно ст. 3 п. «а» Закону України «Про амністію» від 12.12.2008 року, не відбута частина покарання 1 рік 6 місяців 5 днів, судимість не знята та не погашена в установленому законом порядку і ОСОБА_6 скоїли умисний злочин за таких обставин.

ОСОБА_5 та ОСОБА_6 9 березня 2009 року приблизно о 15:00 годині, перебуваючи в громадському місці, поблизу залу гральних автоматів «Екстрим», що по вул. Леніна, 11, у м. Охтирка, безпричинно з хуліганських мотивів, грубо порушуючи громадський порядок та проявляючи явну неповагу до суспільства, учинили хуліганські дії групою осіб відносно ОСОБА_4 та ОСОБА_3, а саме, за вказаною адресою під час випадкової зустрічі з ОСОБА_4, який почав запитувати ОСОБА_7 про те, як він відбував своє покарання в місцях позбавлення волі. ОСОБА_5, скориставшись цим, як приводом для бійки, умисно, проявляючи особливу зухвалість, та використовуючи малозначний привід, наніс ОСОБА_4 близько двох ударів рукою в обличчя, від чого останній упав на землю, після чого завдав ногами близько 10 ударів по лежачому потерпілому з яких близько 5 ударів по тілу та 5 по голові. Після цього до місця бійки підійшов ОСОБА_3, який із метою допомогти підвестися із землі своєму знайомому ОСОБА_4, нагнувся до нього. У цей час ОСОБА_7, продовжуючи свої хуліганські дії, наніс ОСОБА_3 близько двох ударів кулаком в область потиличної частини голови від чого останній упав на землю. Побачивши, що ОСОБА_4 та ОСОБА_3 почали підводитися із землі, ОСОБА_7 повалив ОСОБА_4 на землю, і з особливою зухвалістю наніс йому близько 10 ударів по лежачому потерпілому з яких близько 5 ударів по тілу та 5 по голові. Після чого ОСОБА_7 наказав ОСОБА_6 завдати тілесних ушкоджень ОСОБА_3, крикнувши йому: «Чого дивишся? Добивай його!». Після цих слів Юсупов, сприяючи та підтримуючи хуліганські дії ОСОБА_7, уперто, не припиняючи чинити безчинство тривалий час, смикнувши за руку ОСОБА_3 повалив його на землю, та з особливою зухвалістю наніс ОСОБА_3 близько 7 ударів ногами по тулубу й близько 3 удари ногами по голові, коли останній лежав на землі та не чинив ніякого опору, від чого ОСОБА_3 втратив свідомість. Крім того, ОСОБА_7 також підійшов до лежачого без свідомості ОСОБА_3, та завдав йому близько 2 ударів ногами по голові та 2 удари в область черева.

ОСОБА_5 та ОСОБА_6 уперто не припиняли хуліганські дії на протязі тривалого часу близько 10 хвилин, та припинили свої хуліганські дії через неодноразові умовляння свідків про припинення злочину, і втекли з місця пригоди.

У результаті хуліганських дій:

- ОСОБА_4, було завдано тілесних ушкоджень у вигляді синця завушної області справа, садни коліна зліва на передній поверхні, які згідно висновку судово-медичної експертизи віднесені до легких тілесних ушкоджень;

- ОСОБА_3, було завдано тілесних ушкоджень у вигляді закритої черепно-мозкової травми, та струсу головного мозку, які згідно висновку судово-медичної експертизи віднесені до легких тілесних ушкоджень, та з якими перебував на лікуванні в неврологічному відділенні Охтирської ЦРЛ із 09.03.2009 року до 18.03.2009 року.

Допитаний у судовому засіданні підсудний ОСОБА_5 свою вину визнав повністю та пояснив, що дійсно він разом з ОСОБА_6 вчинили хуліганські дії при обставинах, що викладені в обвинуваченні. Так він, 9 березня о 14 годині з ОСОБА_6, уживши перед цим пива, проходили біля будинку №11 по вул. Леніна, де його покликав ОСОБА_4. Він почав розпитувати його про те як він відбував покарання в місцях позбавлення волі. ОСОБА_4 перебував у стані алкогольного сп’яніння й вів себе не належним чином відносно нього. Така поведінка ОСОБА_4 йому не сподобалась, і він наніс ОСОБА_4 близько двох ударів рукою в обличчя, від чого останній упав на землю, після чого завдав ногами близько 10 ударів по лежачому потерпілому як по тілу, так і по голові. Після цього до місця бійки підійшов ОСОБА_3, який із метою допомогти підвестися із землі своєму знайомому ОСОБА_4, нагнувся до нього. У цей час наніс ОСОБА_3 близько двох ударів кулаком в область потиличної частини голови від чого останній упав на землю. Побачивши, що ОСОБА_4 та ОСОБА_3 почали підводитися із землі, він повалив ОСОБА_4 на землю, і з особливою зухвалістю наніс йому ще близько 10 ударів по лежачому потерпілому знову ж, бив як по голові, так і по тілу. Після цього він сказав ОСОБА_6 щоб той завдав тілесних ушкоджень ОСОБА_3. Після цих слів Юсупов, смикнувши за руку ОСОБА_3 повалив його на землю, та наніс ОСОБА_3 декілька ударів ногами по тулубу й по голові, коли останній лежав на землі та не чинив ніякого опору, від чого ОСОБА_3 втратив свідомість. Крім того, він також підійшов до лежачого ОСОБА_3, та завдав йому декілька ударів ногами по голові та в область черева. Після цього вони вдвох покинули місце події. Як пояснив, на досудовому слідстві та спочатку в судовому засіданні давав інші покази, не визнаючи свою вину з метою уникнення кримінальної відповідальності за скоєне.

Допитаний в судовому засіданні підсудний ОСОБА_6 свою вину визнав повністю та показав, дійсно 9 березня о 14:00 год. він із ОСОБА_5 після того як розпили пляшку пива, проходили біля будинку №11 по вул. Леніна, де із ОСОБА_5 почав спілкуватися ОСОБА_4, який почав ОСОБА_7 ображати, та взяв за шию, на що ОСОБА_7 наніс ОСОБА_4 близько двох ударів рукою в обличчя, від чого останній упав на землю, після чого той завдав ногами близько 10 ударів по лежачому потерпілому як по тілу, так і по голові. Після цього до місця бійки підійшов ОСОБА_3, який із метою допомогти підвестися із землі своєму знайомому ОСОБА_4, нагнувся до нього. У цей час ОСОБА_7 наніс ОСОБА_3 близько двох ударів кулаком в область потиличної частини голови від чого останній упав на землю. Після того як ОСОБА_4 та ОСОБА_3 почали підводитися із землі, ОСОБА_7 повалив ОСОБА_4 на землю, і наніс йому ще близько 10 ударів по лежачому потерпілому знову ж, бив як по голові, так і по тілу. Потім ОСОБА_7 сказав йому, щоб він побив ОСОБА_3. Після цих слів він звалив ОСОБА_3 на землю й наніс йому близько 10 ударів ногами по тулубу й голові. Після цього ОСОБА_7 наніс ще декілька ударів ОСОБА_3 й вони покинули місце події. Як пояснив, на досудовому слідстві та спочатку в судовому засіданні давав інші покази, не визнаючи свою вину з метою уникнення кримінальної відповідальності за скоєне.

Допитаний у судовому засіданні як потерпілий ОСОБА_4 показав, що 09.03.2009 р. він відпочивав разом із ОСОБА_8, ОСОБА_9 та ОСОБА_3 на вул. Леніна, поблизу буд. №11, уживаючи спиртне, де його підізвав невідомий чоловік, який завдав декілька ударів, з незрозумілих йому обставин, після чого йому завдавали удари лежачому, але він не бачив, хто саме його бив, і він частково втратив свідомість, та обставин бійки не пам`ятає. У лікарні він не лікувався. На даний час до підсудних будь-яких претензій не має.

Допитаний як потерпілий ОСОБА_3 пояснив, що 09.03.2009 р. він відпочивав разом із ОСОБА_8, ОСОБА_9 та ОСОБА_4, на вул. Леніна, поблизу буд. №11, уживаючи спиртне та останній спілкувався із ОСОБА_9 без сварки, але потім від побачив, що ОСОБА_4 лежить на асфальті, а коло нього стоять ОСОБА_7 та Юсупов. ОСОБА_3 спробував допомогти підвестися ОСОБА_4, і став спиною до ОСОБА_7, як відчув ззаду удар по голові, від якого він втратив свідомість та прийшов до свідомості лише в лікарні, де він лікувався в неврологічному відділенні з 9 по 18 березня 2009 р. Від заявленого на досудовому слідстві цивільного позову відмовився, на даний час до підсудних будь-яких претензій не має.

Допитана як свідок ОСОБА_9 показала, що вона відпочивала разом із ОСОБА_9, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 на вул. Леніна, поблизу буд.№11. Хлопці перебували в стані алкогольного сп’яніння, ОСОБА_4 був дуже п’яний. Потім ОСОБА_4 близько спілкувався без будь-яких сварок із підсудними, які підійшли згодом. Потім вона та ОСОБА_9 пішли в туалет від грального залу «Екстрім», коли повертались, то помітили бійку. Обставини бійки на даний час не пам’ятає, та пояснила, що коли вони підійшли до місця бійки, то вона помітила ОСОБА_3 який лежав без свідомості. Його куртка була на половину натягнута на голову. ОСОБА_4 піднявся й підійшов до ОСОБА_3. ОСОБА_9 та ОСОБА_6 у цей час повтікали. Покази, що давала на досудовому слідстві, і які були оголошені в судовому засіданні, де розповідала що хлопці безпосередньо під час бійки стояли в наступному порядку: Юсупов напроти ОСОБА_3 на відстані до 1 метра, а на відстані до 2 метрів стояли ОСОБА_4 напроти ОСОБА_7 на відстані витягнутої руки, усі вони стояли праворуч в 2 метрах від автомобіля-таксі світлого кольору ВАЗ за кермом якого була жінка-водій. ОСОБА_4 ніяких рухів руками не робив, він не замахувався, він просто стояв, як раптово ОСОБА_7 йому завдав 2-3 удари кулаком в обличчя, від чого ОСОБА_4 упав. ОСОБА_10, який знаходився поруч, взяв ззаду за одяг ОСОБА_7, але не встиг нічого зробити, так як раптово ОСОБА_7 розвернувся та завдав одного удару по ОСОБА_10 кулаком у черево, потім одного в обличчя, від чого ОСОБА_10 присів. Потім ОСОБА_7 потягнув за куртку, і куртка піднялася вверх, і накрила голову. ОСОБА_9 ще завдав одного удару по ОСОБА_10 ногою від чого ОСОБА_10 упав. Вона та ОСОБА_9 почали бігти до вказаної компанії, щоб припинити бійку, вони оббігли калюжу, і десь через 3 хвилини вони добігли до місця бійки, про цьому у вказаний період вони не бачили подій навісці бійки. Коли ОСОБА_8 та ОСОБА_9 прибігли до місця бійки, то всі були коло вищеописаного автомобіля таксі, ОСОБА_4 та ОСОБА_10 лежали, і ОСОБА_4 в даний час ніхто не завдавав ударів, а ОСОБА_7 завдав близько 2 ударів ногою по обличчю та близько 2 ударів по череву ОСОБА_10. І саме всі присутні кричали, щоб припинили бійку, і Юсупов та ОСОБА_7 втекли з місця бійки. (а.с. 34-36)

Окрім повного визнання своєї вини самими підсудними, показів потерпілих, свідка, оголошених у судовому засіданні показів свідка ОСОБА_8 їх винність у вчинені злочину за вищенаведених обставин підтверджується сукупністю інших зібраних по справі та перевірених при судовому розгляді доказів:

•   протоколом відтворення за участю ОСОБА_5, під час якого він указав про обставини завдання ним ударів по ОСОБА_10 та ОСОБА_4 (а.с. 115-119)

•   висновком судово-медичної експертизи, згідно якої тілесні ушкодження, завдані ОСОБА_3 відносяться до легких тілесних ушкоджень, та механізм утворення вказаних ОСОБА_5 ударів відповідає механізму завдання тілесних ушкоджень, виявлених у ОСОБА_3 (а.с. 125);

•   висновком судово-медичної експертизи, згідно якої тілесні ушкодження, завдані ОСОБА_4 відносяться до легких тілесних ушкоджень (а.с. 132);

•   протоколом очної ставки між ОСОБА_9 та ОСОБА_5, під час якої перша підтвердила свої покази, указавши, що ОСОБА_7 завдав 2 удари по лежачому ОСОБА_4, після чого ОСОБА_7 та Юсупов завдали ударів ногами по лежачому ОСОБА_3. (а.с. 101);

•   протоколом очної ставки між ОСОБА_9 та ОСОБА_6, під час якої перша підтвердила свої покази, указавши, що ОСОБА_7 завдав 2 удари по лежачому ОСОБА_4, після чого ОСОБА_7 та Юсупов завдали ударів ногами по лежачому ОСОБА_3. (а.с. 103);

•   протоколом очної ставки між ОСОБА_11 та ОСОБА_6, під час якої перша підтвердила свої покази, указавши, що Юсупов завдавав ударів ногами по лежачому ОСОБА_3. (а.с. 106);

•   протоколом очної ставки між ОСОБА_12 та ОСОБА_6, під час якої перший підтвердив свої покази, указавши, що Юсупов завдавав ударів ногами по лежачому ОСОБА_3. (а.с. 114);

•   оголошеними в судовому засіданні показами свідка ОСОБА_11, де та пояснила, що 09.03.2009 р. знаходилася на вул. Леніна,11, та була свідком того, як ОСОБА_7 та Юсупов завдали тілесних ушкоджень при наступних обставинах. ОСОБА_7 завдавав ударів ОСОБА_4 на відстані близько 4 метрів праворуч від правого переднього крила її автомобіля, він завдав близько 8-10 ударів ногами по лежачому ОСОБА_4 на протязі 30 секунд, і він сам зупинився, залишивши лежати на землі ОСОБА_4. ОСОБА_9 пішов у напрямку до гральних автоматів. ОСОБА_4 близько хвилини полежав, і сам підвівся, і пішов слідом за ОСОБА_9 у напрямку до гральних автоматів. Удруге, приблизно через 3-4 хвилини ОСОБА_7 та ОСОБА_4 удвох вибігли зі сторони грального залу й на цьому ж самому місці на відстані близько 4 метрів праворуч від правого переднього крила її автомобіля, як і в перший раз, ОСОБА_7 завдавав ударів ОСОБА_4, близько 4-5 ударів ногами на протязі 20-30 секунд, а через хвилину ОСОБА_6 завдав ударів по ОСОБА_3 (на протязі часу 30 секунд, завдавши ногами до 10 ударів) на відстані близько 1 метра з правого боку від задніх дверей її автомобіля. Усього бійка була на протязі часу до 10 хвилин. Крім того, вона не бачила в ОСОБА_7 ніяких тілесних ушкоджень як до бійки так і після бійки. Причина сварки їй невідома. (а.с. 37-38);

•   висновком амбулаторної судово - психіатричної експертизи ОСОБА_5 № 126 від 23.04.2009 р. згідно якої він на будь-яке психічне захворювання не страждав і не страждає, міг усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними (а.с. 144 -147).

З урахуванням наведених доказів суд дійшов висновку, що винність ОСОБА_5 та ОСОБА_6 у вчиненні злочину за обставин, викладених у вироку при формулюванні обвинувачення є доведеною.

Злочинні дії як ОСОБА_5, так і ОСОБА_6 суд кваліфікує за ч. 2 ст. 296 КК України, так як вони своїми умисними діями вчинили хуліганство, тобто грубе порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалося особливою зухвалістю, вчинене групою осіб.

Разом із тим, із обвинувачення необхідно виключити обтяжуючу ознаку злочину «вчинення злочину у стані алкогольного сп’яніння», оскільки, як було з’ясовано у судовому засіданні із показів підсудних, не зважаючи на те, що вони випили пляшку пива на двох, це стану сп’яніння у них не викликало. Із показів свідків також не встановлено наявних видимих ознак сп’яніння ОСОБА_5 та ОСОБА_6 під час вчинення інкримінованих їм у вину протиправних дій.

Вирішуючи питання про призначення ОСОБА_5, та ОСОБА_6 виду та міри покарання суд, відповідно до вимог ст. ст. 65-68 КК України враховує ступінь тяжкості вчиненого ними злочину, характер і тяжкість наслідків, дані про особи винних, які на обліку в лікарів нарколога та психіатра не перебувають, ОСОБА_5 за місцем проживання характеризується позитивно, ОСОБА_6 має посередню характеристику за місцем проживання. ОСОБА_5 раніше судимий 16.10.2006 р. Охтирським міськрайонним судом Сумської області по ст.ст. 186 ч. 2, 342 ч. 2, 345 ч. 2 КК України, до чотирьох років позбавлення волі, звільнився 23 лютого 2009 року на підставі постанови Ковпаківського районного суду м. Суми від 13.02.2009 року згідно ст. 3 п. «а» Закону України «Про амністію» від 12.12.2008 року. Не відбута частина покарання 1 рік 6 місяців 5 днів. Судимість не знята та не погашена в установленому законом порядку.

До пом’якшуючих відповідальність обставин суд відносить те, що підсудні в цілому позитивно характеризуються за місцем проживання, щиро покаялися

Разом із тим обставин, що обтяжують покарання підсудних, суд не знаходить.

Зважаючи на викладене, обставини справи, з урахуванням особи винного ОСОБА_5, який притягався до кримінальної відповідальності, тяжкості вчиненого ним злочину, суд приходить до переконання, що підсудному ОСОБА_5, необхідно призначити покарання у виді позбавлення волі, на строк необхідний і достатній для його виправлення та попередження нових злочинів.

З урахуванням усіх обставин справи, ролі й участі ОСОБА_6 у вчиненні злочину, його особи, суд уважає, що підсудному ОСОБА_6 слід призначити покарання у виді обмеження волі.

Прокурором було заявлено цивільний позов у сумі 799 гривень 40 коп. про відшкодування витрат на стаціонарне лікування потерпілого ОСОБА_3, який перебував на стаціонарному лікуванні в неврологічному відділенні Охтирської центральної районної лікарні з 9.03.2009 р. по 18.03.2009 р. (сума витрат підтверджується довідкою від 21.04.2009 р., наданою Охтирською ЦРЛ),

У відповідності зі ст. 1206 ЦК України особа, яка вчинила злочин, зобов’язана відшкодувати витрати закладові охорони здоров’я на лікування потерпілого від цього злочину. Таким чином, указані позови підлягають повному задоволенню й стягненню із ОСОБА_5 та ОСОБА_6 відповідно до вимог ч. 2 ст. 93 КПК України

Запобіжний захід ОСОБА_5 та ОСОБА_6 до вступу вироку в законну силу необхідно залишити попередній – тримання під вартою.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 323, 324 КПК України,  суд -

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_5  визнати винним у скоєнні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 296 КК України й призначити йому за цим законом покарання у вигляді позбавлення волі строком на 1 (один) рік 6 (шість) місяців.

Зарахувати в строк відбування покарання час перебування під вартою починаючи з 18 березня 2009 року.

ОСОБА_6  визнати винним у скоєнні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 296 КК України й призначити йому за цим законом покарання у вигляді обмеження волі строком на 1 (один) рік.

Строк відбування покарання ОСОБА_13 обчислювати з моменту затримання - 18 березня 2009 р. У строк покарання ОСОБА_6 зарахувати час перебування під вартою з 18 березня 2009 р., до дня прибуття до місця відбування покарання, з розрахунку, що відповідно до ст. 72 КК України 1 дню позбавлення волі відповідає 2 дні обмеження волі.

Запобіжний захід засудженим ОСОБА_5 та ОСОБА_6 до набрання вироком законної сили залишити попередній – тримання під вартою.

Цивільний позов прокурора Охтирської міжрайонної прокуратури про відшкодування коштів, витрачених закладами охорони здоров’я на стаціонарне лікування потерпілого ОСОБА_3 від злочинних дій задовольнити повністю.

Стягнути із ОСОБА_5  на користь держави в особі Охтирського міського фінансового управління м. Охтирка, вул. Петровського, 3 (р./р. 31410544700006 в ГУДКО в Сумській обл. МФО 837013, код 23635347, код податку 24060300) – 399 (триста дев’яносто дев’ять) гривень 70 копійок.

Стягнути з ОСОБА_6  на користь держави в особі Охтирського міського фінансового управління м. Охтирка, вул. Петровського, 3 (р/р 31410544700006 в ГУДКО в Сумській обл. МФО 837013, код 23635347, код податку 24060300) – 399 (триста дев’яносто дев’ять) гривень 70 копійок.

Вирок може бути оскаржено до Апеляційного суду Сумської області через Охтирський міськрайонний суд протягом п’ятнадцяти діб із моменту його проголошення, а для засуджених у цей же строк із моменту отримання копії вироку.

Суддя______________________