справа № 1-82/2009 рік

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 березня 2009 року Охтирський міськрайонний суд Сумської області в складі:

головуючого-судді                 Сидоренка Р.В.

при секретарі                   Золотарьовій Т.А.,

за участю прокурора             Шестірко Н.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Охтирці кримінальну справу по обвинуваченню:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки ІНФОРМАЦІЯ_2, українки, громадянки України, ІНФОРМАЦІЯ_3, вдови, пенсіонерки, проживаючої ІНФОРМАЦІЯ_4, не судимої,

у вчиненні злочину, передбаченого ст. 186 ч. 1 КК України,

УСТАНОВИВ:

ОСОБА_1, перебуваючи у стані алкогольного сп’яніння, 17.12.2008 року близько 21:00 год., знаходячись на законних підставах у будинку по вул. Леніна, 35, у с. Чупахівка, Охтирського р-ну, Сумської обл., що належить ОСОБА_2, відкрито, із метою незаконного заволодіння чужим майном, викрала мобільний телефон «NOKIA 1112» вартістю 150 грн., разом із сім карткою мобільного оператора «Джинс» вартістю 13 грн., 76 коп., що належить останній, схопивши його з ліжка та вибігши на двір. На прохання потерпілої ОСОБА_2 повернути викрадений телефон, не відреагувала та втекла з місця події. Відкрито викраденим мобільним телефоном ОСОБА_1 розпорядилась на власний розсуд, збувши його ОСОБА_3 за гроші в сумі 20 грн. Таким чином, унаслідок злочинних дій ОСОБА_1 потерпілій було заподіяно матеріальну шкоду на загальну суму 163 гривні 76 копійок.

Допитана в судовому засіданні підсудна ОСОБА_1 свою вину у вчиненні злочину передбаченого ст. 186 ч. 1 КК України визнала повністю та пояснила що 17 грудня 2008 р. близько 9:00 год. прийшла додому до ОСОБА_2 за адресою: вул. Леніна, 35, у с. Чупахівка, Охтирського р-ну, Сумської обл.. У цей час перебувала в стані алкогольного сп’яніння. Під час розмови з потерпілою, яка лежала на ліжку в залі будинку, помітила на ліжку мобільний телефон «NOKIA 1112», який лежав біля її ніг. Вона вирішила заволодіти даним мобільним телефоном із метою його подальшого збуту. Із цією метою підійшла до ліжка та взяла телефон та поклала в кишеню куртки й пішла з будинку. Телефон брала без дозволу потерпілої. Потерпіла почала її переслідувати, говорила, щоб повернула телефон, однак вона будь-яким чином на це не реагувала, а коли та наздогнала її та схопила рукою за куртку, то вирвалась, і пішла далі. Телефон збула ОСОБА_3 за гроші у сумі 20 грн., а гроші витратила на продукти харчування. У скоєному щиро кається та просить суворо не карати.

Оскільки учасники процесу фактичні обставини справи не оспорюють, суд визнав за необхідне провести скорочений порядок дослідження доказів, обмежившись допитом підсудного.

За таких обставин, проаналізувавши всі докази по справі в їх сукупності, суд уважає, що винність підсудної ОСОБА_1 у скоєнні злочину доведена повністю і її дії слід кваліфікувати:

- за ч. 1 ст. 186 КК України, так як вона своїми умисними діями вчинила відкрите викрадення чужого майна (грабіж).

Вирішуючи питання про призначення ОСОБА_1, покарання суд, відповідно до вимог ст. ст. 65-68 КК України враховує ступінь тяжкості вчиненого нею злочину, характер і тяжкість наслідків, що настали, дані про особу винної, яка за місцем проживання характеризується посередньо.

До обставин, що пом’якшують покарання ОСОБА_1, суд відносить щире каяття та активне сприяння в розкритті злочину, повне визнання підсудною своєї вини.

Разом із тим до обставини, що обтяжує покарання, суд відносить вчинення злочину в стані сп’яніння.

Зважаючи на викладене, обставини справи, з урахуванням особи винної, тяжкості вчиненого нею злочину, суд приходить до переконання, що підсудній ОСОБА_1, необхідно призначити покарання у виді арешту.

Потерпілою ОСОБА_2 було заявлено цивільний позов про відшкодування моральної шкоди заподіяної злочином у сумі 2000 грн., яку вона обґрунтовує погіршенням здоров’я та моральними переживаннями внаслідок протиправного заволодіння її телефоном.

Відповідно до ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними діями, чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.

Суд уважає вимоги ОСОБА_2 про стягнення на її користь 2000 грн. моральної шкоди підлягають частковому задоволенню, з урахуванням ступеню понесених переживань та страждань потерпілої із приводу протиправного заволодіння її телефоном.

Міру запобіжного заходу підсудному до вступу вироку в законну силу залишити попередню – підписку про невиїзд.

Долю речових доказів по справі суд уважає за необхідне вирішити у відповідності до вимог ст. 81 КПК України.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 323, 324 КПК У країни, суд -

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_1 визнати винною в скоєнні злочину, передбаченого ст. 186 ч. 1 КК України й призначити їй покарання за цим законом у виді 3 (трьох) місяців арешту.

Строк відбуття покарання рахувати з моменту звернення вироку до виконання.

Міру запобіжного заходу підсудному до вступу вироку в законну силу залишити попередню – підписку про невиїзд.

Цивільний позов ОСОБА_2 задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 моральну шкоду в сумі 700 гривень.

Речовий доказ – мобільний телефон «NOKIA 1112», разом із сім карткою мобільного оператора «Джинс», що перебуває на відповідальному зберіганні у власника ОСОБА_2, після вступу вироку в законну силу, уважати повернутими власнику (а.с. 19, 20).

Вирок може бути оскарженим до Апеляційного суду Сумської області через Охтирський міськрайонний суд протягом 15 діб із часу його проголошення.

Суддя:                                         Р.В.Сидоренко