ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 липня 2018 року

м. Київ

Справа № 910/9131/16

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Катеринчук Л.Й. - головуючий, Білоус В.В., Пєсков В.Г.

за участі секретаря судового засідання Кононенко Н.Б.

учасники справи:

боржник - Приватне акціонерне товариство "Креатив",

кредитор - Публічне акціонерне товариство "Державний експортно-імпортний банк України"

представник - Гижко О.Л. (довіреність №010-00/1315 від 13.03.2018)

Товариство з обмеженою відповідальністю "Мастерброк",

представник - адвокат Терещенко Д.Л. (довіреність від 02.01.2018)

Товариство з обмеженою відповідальністю "Даллас",

розпорядник майна - арбітражний керуючий Кізленко Вадим Андрійович, особисто

розглянув касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Мастерброк"

на постанову Київського апеляційного господарського суду

від 14.05.2018

у складі колегії суддів: Пантелієнко В.О. (головуючий), Доманська М.Л., Верховець А.А.

та на ухвалу Господарського суду міста Києва

від 12.03.2018

у складі судді Чеберяк П.П.

за заявою розпорядника майна Приватного акціонерного товариства "Креатив" Кізленка Вадима Андрійовича

про визнання договору купівлі-продажу часток у статутному капіталі недійсним

в межах справи № 910/9131/16

про банкрутство Приватного акціонерного товариства "Креатив"

ПРОЦЕДУРА КАСАЦІЙНОГО ПРОВАДЖЕННЯ У ВЕРХОВНОМУ СУДІ

1. 23.05.2018 через Київський апеляційний господарський суд Товариство з обмеженою відповідальністю "Мастерброк" звернулося до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду з касаційною скаргою від 21.05.2018 на постанову Київського апеляційного господарського суду від 14.05.2018 та на ухвалу Господарського суду міста Києва від 12.03.2018 у справі №910/9131/16.

2. Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи №910/9131/16 було визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя - Катеринчук Л.Й., суддя - Білоус В.В., суддя - Погребняк В.Я., що підтверджується протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 01.06.2018.

3. Ухвалою Верховного Суду від 11.06.2018 відкрито касаційне провадження у справі №910/9131/16 Господарського суду міста Києва за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Мастерброк" на постанову Київського апеляційного господарського суду від 14.05.2018 та на ухвалу Господарського суду міста Києва від 12.03.2018 та призначено її розгляд на 24.07.2018 о 10 год. 15 хв.

4. У зв'язку з відпусткою судді Погребняка В.Я. автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи №910/9131/16 визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя - Катеринчук Л.Й., суддя - Білоус В.В., суддя - Пєсков В.Г., що підтверджується протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 23.07.2018.

5. Ухвалою від 23.07.2018 Верховний Суд прийняв справу №910/9131/16 Господарського суду міста Києва за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Мастерброк" на постанову Київського апеляційного господарського суду від 14.05.2018 та на ухвалу Господарського суду міста Києва від 12.03.2018 до провадження, ухвалив розглянути касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Мастерброк" у судовому засіданні, яке призначено ухвалою Верховного Суду від 11.06.2018 на 24.07.2018 о 10 год. 15 хв.

6. Від ліквідатора ПрАТ "Креатив" Кізленка В.А. надійшов відзив на касаційну скаргу ТОВ "Мастерброк".

7. На розгляд касаційного суду винесено проблему застосування норм матеріального права - статті 601 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), статей 19, 20 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

ПРОВАДЖЕННЯ У СУДАХ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

Короткий зміст позовних вимог

8. 05.08.2016 розпорядник майна ПрАТ "Креатив" Кізленко В.А. звернувся до місцевого господарського суду із заявою за вх. №14423/16 про визнання недійсним укладеного між боржником - ПрАТ "Креатив" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Мастерброк" (далі - ТОВ "Мастерброк") договору купівлі-продажу часток у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю "Даллас" (далі - ТОВ "Даллас") в порядку статті 20 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (далі - Закон про банкрутство).

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

9. Ухвалою від 12.03.2018 Господарський суд міста Києва заяву розпорядника майна боржника Кізленка В.А. про визнання недійсним договору купівлі-продажу часток у статутному капіталі задовольнив, визнав недійсним договір купівлі-продажу часток у статутному капіталі від 27.07.2015, укладений між ПрАТ "Креатив" та ТОВ "Мастерброк" щодо продажу 76 часток, що становить 76% Статутного капіталу ТОВ "Даллас", визнав за ПрАТ "Креатив" право власності на 76 часток, що становить 76% Статутного капіталу ТОВ "Даллас".

10. Суд першої інстанції встановив таке:

- 27.07.2015 відбулося засідання Наглядової ради ПрАТ "Креатив", на якому були прийняті рішення, оформлені протоколом №245 від 27.07.2015, про надання згоди ПрАТ "Креатив" на вихід зі складу учасників (засновників) ТОВ "Даллас" шляхом укладання договору купівлі-продажу 76 часток, що складає 76% у Статутному капіталі ТОВ "Даллас" на користь ТОВ "Мастерброк"; надання генеральному директору ПрАТ "Креатив" повноважень на підписання договору купівлі-продажу 76 часток, що складає 76% у Статутному капіталі ТОВ "Даллас"; надання повноваження генеральному директору ПрАТ "Креатив" на участь у позачергових загальних зборах учасників (засновників) ТОВ "Даллас" з правом вчинення всіх необхідних дій з питань порядку денного;

- 27.07.2015 між ПрАТ "Креатив" (продавець) та ТОВ "Мастерброк" (покупець) укладено договір купівлі-продажу часток у статутному капіталі (далі - "Договір"), відповідно до пункту 1.1 якого продавець продає покупцю належні йому на праві приватної власності 76 часток Статутного капіталу ТОВ "Даллас" (код ЄДРПОУ 24715867), що дорівнює 76% Статутного капталу Товариства, а покупець приймає та оплачує зазначену кількість часток у Статутному капіталі ТОВ "Даллас"; пунктом 1.3.1 Договору визначено, що продавець володіє 76 частками Статутного капіталу ТОВ "Даллас", загальною вартістю 406 125 грн., що дорівнює 76% Статутного капіталу ТОВ "Даллас"; право продавця, як власника часток у статутному капіталі учасника (засновника) ТОВ "Даллас", засвідчуються статутом ТОВ "Даллас", зареєстрованим Реєстраційною службою Кіровоградського міського управління юстиції 20.08.2008 за номером запису 14291050012000618;

- за змістом пункту 2.1. Договору, за набуття права власності на зазначені в пункті 1.3. цього Договору частки в статутному капіталі учасника (засновника) ТОВ "Даллас", покупець сплачує продавцю 406 125 грн.; оплата вартості прав здійснюється протягом 1 календарного року з дати укладення даного договору;

- відповідно до пункту 5.1. Договору, з моменту його підписання та державної реєстрації змін до Статуту ТОВ "Даллас" до покупця переходять усі частки/права та обов'язки учасника/засновника (власника) ТОВ "Даллас", що належали продавцю на момент продажу (відчуження, відступлення) часток/прав, в частині проданих (відчужених, відступлених) часток в Статутному капіталі учасника (засновника) ТОВ "Даллас".

- рішенням загальних зборів учасників (засновників) ТОВ "Даллас", оформленим протоколом №2 від 27.07.2015, затверджено Статут такого товариства в новій редакції. Відповідно до нової редакції Статуту, єдиним учасником (засновником) ТОВ "Даллас" є ТОВ "Мастерброк";

- 12.08.2015 державним реєстратором Кіровоградського районного управління юстиції зареєстровано статут ТОВ "Даллас" у новій редакції, відповідно до пункту 6.3. якого єдиним учасником ТОВ "Даллас" є ТОВ "Мастерброк" з кількістю часток у статутному капіталі - 100, що складає 100% статутного капіталу;

- з урахуванням положень статті 530 ЦК України та пункту 2.1. Договору, встановлено, що покупець був зобов'язаний провести остаточний розрахунок за отримані корпоративні права в строк до 27.07.2016. При цьому, матеріали справи не містять доказів на підтвердження факту оплати за наслідками укладення з ТОВ "Мастерброк" оспорюваного Договору, ПрАТ "Креатив" не отримало жодних грошових коштів з обумовленої договором вартості корпоративних прав в розмірі 406 125 грн.;

- у поданій заяві розпорядник майна також вказує на те, що за даними бухгалтерського обліку боржника обліковується нестача активів (фінансових інвестицій) в розмірі 406 125 грн. щодо участі боржника в статутному капіталі ТОВ "Даллас". Факт нестачі обумовлений тим, що за даними бухгалтерського обліку боржник є власником 76% статутного капіталу зазначеного підприємства, проте за даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців боржник вже не є учасником підприємства.

10.1. Ухвала суду мотивована тим, що :

- в протоколі Наглядової ради боржника від 27.07.2015 №245, який був передумовою укладання спірного договору, не вказана вартість продажу часток, належних боржникові. Жодних коштів за зазначеним договором до боржника не надходило. Боржник не вчинив дій щодо отримання коштів та фактично прийняв на себе зобов'язання без відповідних майнових дій іншої сторони;

- твердження про те, що сторонами в повному обсязі виконано взяті на себе зобов'язання за договором купівлі-продажу часток у статутному капіталі ТОВ "Даллас" від 07.07.2015 суд вважав безпідставними та необґрунтованими, оскільки, як вбачається з матеріалів справи, ТОВ "Мастерброк" здійснено зарахування зустрічних однорідних вимог на підставі заяви від 18.08.2017 №108-17 тобто під час дії мораторію на задоволення вимог кредиторів, введеного ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.06.2016 про порушення провадження у справі №910/9131/16 про банкрутство ПрАТ "Креатив";

- системний аналіз норм Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" свідчить, що з моменту порушення справи про банкрутство пред'явлення та задоволення грошових вимог конкурсних кредиторів до боржника може відбуватися тільки в порядку, передбаченому Законом про банкрутство;

- при зарахуванні зустрічних однорідних вимог боржника та одного з конкурсних кредиторів під час дії мораторію на задоволення вимог кредиторів має місце індивідуальне задоволення вимог окремого кредитора за рахунок майна боржника, що прямо суперечить нормам статті 19 Закону про банкрутство. Тим самим порушуються права та охоронювані законом інтереси інших конкурсних кредиторів боржника. Сума, на яку здійснено зарахування вимог конкурсного кредитора до боржника, є активом боржника, а тому мала бути направлена на погашення вимог всіх кредиторів пропорційно.

Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції

11. Постановою від 14.05.2018 Київський апеляційний господарський суд апеляційну скаргу ТОВ "Мастерброк" залишив без задоволення, а ухвалу Господарського суду міста Києва від 12.03.2018 у справі №910/9131/16 без змін.

12. Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що:

- матеріали справи не містять доказів на підтвердження факту оплати за наслідками укладення з ТОВ "Мастерброк" оспорюваного Договору від 27.07.2015, ПрАТ "Креатив" не отримало жодних грошових коштів, не зважаючи на відчуження 76 часток Статутного капіталу ТОВ "Даллас", що дорівнює 76% Статутного капіталу ТОВ "Даллас" загальною вартістю 406 125 грн. в межах 1 року до моменту порушення справи про банкрутство ПрАТ "Креатив" ухвалою місцевого господарського суду від 06.06.2016;

- у поданій місцевому суду заяві розпорядником майна було зазначено, що за даними бухгалтерського обліку боржника обліковується нестача активів (фінансових інвестицій) в розмірі 406 125 грн. щодо участі боржника в Статутному капіталі ТОВ "Даллас". Факт нестачі обумовлений тим, що за даними бухгалтерського обліку боржник є власником 76% статутного капіталу зазначеного підприємства, проте за даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців боржник вже не є учасником підприємства. При цьому, в протоколі Наглядової ради боржника від 27.07.2015 №245, який був передумовою укладання спірного договору, не вказана вартість продажу часток, належних боржникові. Жодних коштів за зазначеним договором до боржника не надходило. Боржник не вчинив дій щодо отримання коштів та фактично прийняв на себе зобов'язання без відповідних майнових дій іншої сторони;

- визнання недійсними правочинів (договорів) може мати місце у випадках відчуження боржником безоплатно майна, прийняття боржником на себе зобов'язань без необхідних дій майнового характеру іншої сторони, прийняття на себе заставних зобов'язань на забезпечення виконання грошових вимог. Отже, законодавцем не обмежено, які саме майнові дії можуть бути спростовані у справі про банкрутство, зокрема, такими діями можуть бути будь-які дії з відчуження частки боржника у статутному капіталі іншої юридичної особи, якщо вони вчинені в межах одного року до моменту порушення щодо боржника справи про банкрутство та щодо яких відсутні дані проведення розрахунку;

- суд апеляційної інстанції погодився з висновками суду першої інстанції щодо законності й обґрунтованості визнання недійсним договору купівлі-продажу часток у статному капіталі від 27.07.2015, укладеного між ПрАТ "Креатив" та ТОВ "Мастерброк" щодо продажу 76 часток, що становить 76% Статутного капіталу ТОВ "Даллас", а також визнав за ПрАТ "Креатив" право власності на 76 часток, що становить 76% Статутного капіталу ТОВ "Даллас".

УЗАГАЛЬНЕНІ ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ В КАСАЦІЙНОМУ СУДІ

Доводи скаржника (ТОВ "Мастерброк")

13. Скаржник доводив, що твердження арбітражного керуючого про безоплатність відчуження майна не ґрунтуються на умовах договору купівлі-продажу часток у статутному капіталі ТОВ "Даллас" від 27.07.2015, оскільки ціна була узгоджена сторонами в пункті 2.1. договору та становить 406 125 грн. Також, скаржник зазначив, що несвоєчасне виконання покупцем свого грошового зобов'язання за договором не означає те, що такий договір є безоплатним та не позбавляє можливості продавця стягнення боргу в судовому порядку.

14. Скаржник також зазначив, що на момент здійснення зарахування зустрічних однорідних вимог, окрім кредиторської заборгованості ТОВ "Мастерброк" перед ПрАТ "Креатив" на суму 406 125 грн. за договором купівлі-продажу часток у статутному капіталі ТОВ "Даллас" від 27.07.2015, існувала заборгованість ПрАТ "Креатив" перед ТОВ "Мастерброк" на суму 68 722 455, 66 грн. Зважаючи на існуючі взаємні грошові зобов'язання та процедуру банкрутства ПрАТ "Креатив", ТОВ "Мастерброк" 18.08.2017 здійснило зарахування зустрічних однорідних вимог, а непогашене грошове зобов'язання на суму 406 125 грн. за договором купівлі-продажу часток у статутному капіталі припинене в повному обсязі заявою про зарахування зустрічних однорідних вимог №108-17 від 18.08.2017.

15. Скаржник доводив, що наявність справи про банкрутство, порушеної щодо ПрАТ "Креатив", не є обставиною, яка забороняє вчинити залік зустрічних однорідних вимог у зв'язку з мораторієм. При цьому, скаржник зазначив, що при зарахуванні однорідних зустрічних вимог були відсутні обставини, передбачені статтею 602 ЦК України та частиною 1 статті 20 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

16. Скаржник зазначав про порушення судами першої та апеляційної інстанцій положень статті 50 ГПК України, оскільки суди розглянули справу без залучення до участі у справі засновника третьої особи (єдиного учасника, який володіє 100% часток у Статутному капіталі ТОВ "Даллас" - ОСОБА_11.), хоча судами прийнято рішення про права та обов'язки зазначеної особи, визнавши недійсним договір та право власності за ПрАТ "Креатив" на частки, що становить 76% в Статутному капіталі ТОВ "Даллас".

Доводи інших учасників справи

17. Арбітражний керуючий Кізленко В.А. у відзиві на касаційну скаргу зазначив, що на момент подання заяви про визнання Договору недійсним (05.08.2016) жодних оплат ТОВ "Мастерброк" не здійснило, так само як і не здійснило зарахування однорідних зустрічних вимог, факт відсутності оплати є головною ознакою, що встановлює безоплатність відчуження і в силу статті 20 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" такий договір має бути визнаний недійсним.

НОРМИ ПРАВА, ЩО ПІДЛЯГАЮТЬ ЗАСТОСУВАННЮ

18. Закон України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" в редакції Закону України №4212-VI від 22.12.2011

Частина 4 статті 10 - суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, вирішує усі майнові спори з вимогами до боржника, у тому числі спори про визнання недійсними будь-яких правочинів (договорів), укладених боржником.

Частина 5 статті 19 - дія мораторію на задоволення вимог кредиторів не поширюється на вимоги поточних кредиторів; на виплату заробітної плати та нарахованих на ці суми страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування; відшкодування шкоди, заподіяної здоров'ю та життю громадян; на виплату авторської винагороди, аліментів, а також на вимоги за виконавчими документами немайнового характеру, що зобов'язують боржника вчинити певні дії чи утриматися від їх вчинення. Дія мораторію не поширюється на задоволення вимог кредиторів у разі одночасного задоволення вимог кредиторів у процедурі розпорядження майном керуючим санацією згідно з планом санації або ліквідатором у ліквідаційній процедурі в порядку черговості, встановленому цим Законом. Стягнення грошових коштів за вимогами кредиторів за зобов'язаннями, на які не поширюється дія мораторію, провадиться з рахунку боржника в установі банку. Контроль за такими стягненнями здійснює арбітражний керуючий (розпорядник майна, керуючий санацією, ліквідатор). Звернення стягнення на майно боржника за вимогами, на які не поширюється дія мораторію, здійснюється виключно за ухвалою господарського суду, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство боржника.

Частина 1 статті 20 - правочини (договори) або майнові дії боржника, які були вчинені боржником після порушення справи про банкрутство або протягом одного року, що передував порушенню справи про банкрутство, можуть бути відповідно визнані недійсними або спростовані господарським судом у межах провадження у справі про банкрутство за заявою арбітражного керуючого або конкурсного кредитора з таких підстав: боржник безоплатно здійснив відчуження майна, прийняв на себе зобов'язання без відповідних майнових дій іншої сторони, відмовився від власних майнових вимог; боржник виконав майнові зобов'язання раніше встановленого строку; боржник до порушення справи про банкрутство взяв на себе зобов'язання, в результаті чого він став неплатоспроможним або виконання його грошових зобов'язань перед іншими кредиторами повністю або частково стало неможливим; боржник здійснив відчуження або придбав майно за цінами відповідно нижчими або вищими від ринкових, за умови, що в момент прийняття зобов'язання або внаслідок його виконання майна боржника було (стало) недостатньо для задоволення вимог кредиторів; боржник оплатив кредитору або прийняв майно в рахунок виконання грошових вимог у день, коли сума вимог кредиторів боржнику перевищувала вартість майна; боржник прийняв на себе заставні зобов'язання для забезпечення виконання грошових вимог.

19. Цивільний кодекс України

Пункт 1 частини 2 статті 11 - підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, договори та інші правочини.

Частина 2 статті 16 - одним із способів захисту цивільного права може бути визнання правочину недійсним.

Частина 1 статті 202 - правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Стаття 203 - загальними вимогами, додержання яких є необхідним для чинності правочину є: зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має вчинятися у формі, встановленій законом; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним; правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.

Стаття 204 - правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Стаття 215 - підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 Цивільного кодексу України. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. У випадках, встановлених цим Кодексом, нікчемний правочин може бути визнаний судом дійсним. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Частина 1 статті 509 - зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Частина 1 статті 601 - зобов'язання припиняється зарахуванням зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав, а також вимог, строк виконання яких не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги.

Частина 1 статті 626 - договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Стаття 655 - за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Частина 1 статті 692 - покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

А. Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанцій

А.1. Щодо меж розгляду справи судом касаційної інстанції

20. З огляду на те, що відповідно до статті 300 ГПК України в редакції з 15.12.2017, суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази, колегія суддів Верховного Суду зазначає про неприйнятність доводів скаржника про неналежну оцінку того чи іншого доказу у справі. Разом з тим, Суд вважає прийнятною касаційну скаргу щодо доводів скаржника про неправильне застосування судами норм матеріального права - статті 601 ЦК України, статей 19, 20 Закону про банкрутство.

А.2. Щодо застосування норм матеріального та процесуального права та мотиви прийняття (відхилення) доводів касаційної скарги

21. За приписами частини 1 статті 20 Закону про банкрутство, правочини (договори) або майнові дії боржника, які були вчинені боржником після порушення справи про банкрутство або протягом одного року, що передував порушенню справи про банкрутство, можуть бути відповідно визнані недійсними або спростовані господарським судом у межах провадження у справі про банкрутство за заявою арбітражного керуючого або конкурсного кредитора з таких підстав: боржник безоплатно здійснив відчуження майна, прийняв на себе зобов'язання без відповідних майнових дій іншої сторони, відмовився від власних майнових вимог; боржник виконав майнові зобов'язання раніше встановленого строку; боржник до порушення справи про банкрутство взяв на себе зобов'язання, в результаті чого він став неплатоспроможним або виконання його грошових зобов'язань перед іншими кредиторами повністю або частково стало неможливим; боржник здійснив відчуження або придбав майно за цінами відповідно нижчими або вищими від ринкових, за умови, що в момент прийняття зобов'язання або внаслідок його виконання майна боржника було (стало) недостатньо для задоволення вимог кредиторів; боржник оплатив кредитору або прийняв майно в рахунок виконання грошових вимог у день, коли сума вимог кредиторів боржнику перевищувала вартість майна; боржник прийняв на себе заставні зобов'язання для забезпечення виконання грошових вимог.

З огляду на сферу регулювання Закону про банкрутство загалом і за змістом зазначених вимог статті 20, вона є спеціальною по відношенню до загальних, встановлених ЦК України, підстав для визнання правочинів недійсними, тобто ця норма передбачає додаткові, специфічні підстави для визнання правочинів недійсними, які характерні виключно для правовідносин, що виникають між боржником і кредитором у процесі відновлення платоспроможності боржника чи визнання його банкрутом.

22. Норми статей 203, 215 ЦК України визначають загальні правові підстави визнання правочинів недійсними. Відповідно до частини 1 статті 215 ЦК України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Отже, для визнання недійсним правочину ключовим є встановлення обставин недодержання вимог, які встановлені частинами 1-3, 5 та 6 статті 203 ЦК України, саме в момент вчинення цього правочину.

23. Приймаючи оскаржувані рішення про задоволення заяви про визнання недійсним договору купівлі-продажу часток у статутному капіталі, укладеного 27.07.2015 між ПрАТ "Креатив" та ТОВ "Мастерброк", суди першої та апеляційної інстанцій при укладенні оспорюваного правочину встановили порушення приписів статей 202, 601 ЦК України, статей 19-20 Закону про банкрутство.

При цьому, судами спростовані твердження скаржника про те, що несвоєчасне виконання покупцем свого грошового зобов'язання за договором не означає того, що такий договір є безоплатним та не позбавляє можливості продавця стягнення боргу в судовому порядку, оскільки матеріали справи не містять доказів на підтвердження факту оплати за наслідками укладення з ТОВ "Мастерброк" оспорюваного Договору, ПрАТ "Креатив" не отримало жодних грошових коштів, не зважаючи на відчуження 76 часток Статутного капіталу ТОВ "Даллас", що дорівнює 76% Статутного капіталу ТОВ "Даллас", загальною вартістю 406 125 грн.

24. Оскільки Закон про банкрутство передбачає додаткові, спеціальні підстави для визнання недійсними правочинів, укладених протягом одного року, що передував порушенню справи про банкрутство, дії боржника, вчинені за 1 рік до порушення справи про банкрутство, які безпідставно чи сумнівно зменшують розмір активів боржника, можуть бути розцінені як такі, що направлені на обмеження інтересів кредиторів, призводять до зменшення обсягу майна боржника та неспроможності боржника виконати зобов'язання перед кредиторами та в подальшому - до порушення щодо боржника справи про його банкрутство.

Судами встановлено вчинення оспорюваного правочину в межах одного року до порушення справи про банкрутство та відсутність фактичної оплати за відчужені майнові права боржника на момент порушення провадження у справі, що є однією з ознак недійсності правочину за статтею 20 Закону про банкрутство. Судами критично оцінено факт зарахування без погодження та відома розпорядника майна грошової суми в розмірі 406 125 грн., яку належало сплатити ПрАТ "Креатив", в рахунок зустрічних грошових вимог за цінними паперами ТОВ "Мастерброк" та зазначено про порушення таким зарахуванням мораторію на задоволення вимог кредиторів відповідно до статті 19 Закону про банкрутство, оскільки такий правочин мав місце до пред'явлення та задоволення грошових вимог конкурсного кредитора ТОВ "Мастерброк" та визначення їх правового статусу як конкурсних чи поточних у даній справі про банкрутство.

Отже, заявлена розпорядником майна в межах справи про банкрутство вимога про визнання недійсним договору купівлі-продажу часток у статутному капіталі, укладеного 27.07.2015 між ПрАТ "Креатив" та ТОВ "Мастерброк", відповідає вимогам, передбаченим статтями 19-20 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом ".

25. При цьому, колегія суддів касаційного суду зазначає, що рішення загальних зборів учасників та інших органів юридичної особи є актами ненормативного характеру (індивідуальними актами), тобто офіційними письмовими документами, що створюють певні правові наслідки, які спрямовані на регулювання господарських відносин і мають обов'язковий характер для суб'єктів цих відносин та можуть бути визнані недійсними у певних випадках (абзаци 2-3 пункту 2.12. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №4 від 25.02.2016 "Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з корпоративних правовідносин"). Зокрема, у справі про банкрутство можуть визнаватися недійсними юридичні акти, за якими здійснюється відчуження активів боржника, в тому числі його корпоративних прав, з огляду на встановлену процесуальним законом виключну підсудність майнових спорів судам в межах провадження у справі про банкрутство.

З огляду на встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини вчинення боржником у сумнівний період дій з відчуження на користь третьої особи його 76% частки у статутному капіталі іншої юридичної особи на підставі оспорюваного правочину без здійснення відповідної оплати, що має наслідком зменшення активів боржника, які можна було б спрямувати на погашення вимог кредиторів, колегія суддів Верховного Суду погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про наявність підстав для спростування таких майнових дій боржника шляхом визнання недійсним договору купівлі-продажу частки у Статутному капіталі ТОВ "Даллас", укладеного між ПрАТ "Креатив" та ТОВ "Мастерброк" в порядку статті 20 Закону про банкрутство.

26. Доводи скаржника про те, що в процедурі розпорядження майном не було порушено приписи статті 19 Закону про банкрутство про мораторій на задоволення вимог кредиторів, оскільки вимоги кредитора ТОВ "Мастерброк" на суму 57 265 000 грн. є поточними вимогами за облігаціями боржника, строк оплати яких настав 03.10.2016, Суд вважає необґрунтованими з огляду на те, що зазначені облігації емітовані боржником до моменту порушення справи про банкрутство, що представник скаржника визнав у засіданні касаційного суду. Отже, строк виконання грошових зобов'язань за ними настав з моменту офіційного оприлюднення інформації про порушення справи про банкрутство і за своєю правовою природою вони є конкурсними, оскільки саме зобов'язання за емітованими облігаціями виникло до моменту порушення справи про банкрутство боржника, по факту їх емісії.

27. Доводи скаржника відповідно до пунктів 13, 15 мотивувальної частини даної постанови з посиланням на те, що умовами спірного договору було передбачено його оплатність, спростовуються висновками судів першої та апеляційної інстанцій про фактично безоплатне відчуження корпоративних прав боржником у підозрілий період (в межах 1 року до порушення справи про банкрутство), що надає право суду визнати недійсним такий правочин за спеціальними підставами відповідно до статті 20 Закону про банкрутство.

28. Доводи скаржника згідно з пунктом 16 мотивувальної частини даної постанови про незалучення до участі поряд з третьою особою ТОВ "Даллас" його єдиного засновника на час розгляду спору - фізичної особи ОСОБА_11, Суд вважає необґрунтованими, оскільки саме юридична особа (ТОВ "Даллас) в даному випадку є тим суб'єктом, чиїх прав та інтересів може стосуватися рішення про визнання недійсним оспорюваного правочину, з огляду на те, що ПрАТ "Креатив" вибуло з числа засновників ТОВ "Даллас", а подальші засновники ТОВ "Даллас" мають залучатися при розгляді спорів з віндикаційними вимогами про витребування майна (корпоративних прав) до ліквідаційної маси боржника.

29. Суд, керуючись Рішенням ЄСПЛ від 18.07.2006 у справі "Проніна проти України", аналізуючи повноту дослідження судами обставин при розгляді даної справи зазначає, що пункт 1 статті 6 Конвенції не зобов'язує національні суди надавати детальну відповідь на кожен аргумент заявника (сторони у справі). Суди зобов'язані давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматися як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Питання чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає із статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи. Аналізуючи через призму зазначених висновків ЄСПЛ повноту дослідження судами обставин даної справи та обґрунтування судових рішень, Суд погоджується з виконанням судами першої та апеляційної інстанцій обов'язку щодо обґрунтування своїх висновків та не вбачає порушення норм матеріального та процесуального права, які могли б потягнути наслідки скасування ухвали суду першої інстанції та постанови апеляційного суду.

Б. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

30. З огляду на зазначене та відсутність порушень норм матеріального та процесуального права при прийнятті судових рішень, колегія суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги ТОВ "Мастерброк" та залишення без змін ухвали суду першої інстанції та постанови апеляційного суду.

В. Судові витрати

31. У зв'язку з відмовою в задоволенні касаційної скарги, відповідно до статті 129 ГПК України, витрати зі сплати судового збору за її подання і розгляд залишаються за скаржником.

На підставі викладеного та керуючись статтями 240, 308, 309, 315 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду,-

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Мастерброк" залишити без задоволення.

2. Постанову Київського апеляційного господарського суду від 14.05.2018 та ухвалу Господарського суду міста Києва від 12.03.2018 у справі №910/9131/16 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Л.Й. Катеринчук

Судді В.В. Білоус

В.Г. Пєсков