Справа №2а-1951
2009р.
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
2 грудня 2009 року Дружківський міський суд Донецької області у складі:
головуючого – судді Лебеженко В.О.
при секретарі Слободкіній Т.І.
за участю позивача ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Дружківка адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Дружківської міської ради про визнання дій незаконними і стягнення недоотриманих сум при народженні дитини за 2007 рік, -
В С Т А Н О В И В :
19 жовтня 2009 року позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з адміністративним позовом до Управління праці та соціального захисту населення Дружківської міської ради (далі Дружківське УПСЗН), в якому зазначила, 07.11.2007 року вона народила дитину - ОСОБА_2. Відповідно до Закону України „Про державну допомогу сім’ям з дітьми” їй передбачена допомога при народженні у сумі, кратній 22,6 розміру прожиткового мінімуму для дітей віком до 6-ти років, встановленого на день народження дитини Відповідачем зазначена допомога нараховувалась в набагато меншому розмірі аніж це передбачено законодавством. Від проведення перерахунку відповідач відмовився, посилаючись не на закони, а на підзаконні нормативно-правові акти. Вважає такі дії відповідача незаконними.
Просить суд визнати дії Управління праці та соціального захисту населення Дружківської міської ради щодо нарахування та виплати їй одноразової допомоги при народженні дитини незаконними та стягнути з відповідача недоплачену допомогу при народженні дитини за 2007 рік у сумі 937грн. 67 коп., а також судові витрати.
В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 позовні вимоги підтримала у повному обсязі та пояснила що 07.11.2007 року вона народила дитину - ОСОБА_2. Відповідно до Закону України „Про державну допомогу сім’ям з дітьми” їй передбачена допомога при народженні у сумі, кратній 22,6 розміру прожиткового мінімуму для дітей віком до 6-ти років, встановленого на день народження дитини Відповідачем зазначена допомога нараховувалась в набагато меншому розмірі аніж це передбачено законодавством. Від проведення перерахунку відповідач відмовився, посилаючись не на закони, а на підзаконні нормативно-правові акти. Вважає такі дії відповідача незаконними.
Просить суд визнати дії Управління праці та соціального захисту населення Дружківської міської ради щодо нарахування та виплати їй одноразової допомоги при народженні дитини незаконними та стягнути з відповідача недоплачену допомогу при народженні дитини за 2007 рік у сумі 937грн. 67 коп., а також судові витрати у сумі 12 грн. 78 коп.
В судове засідання представник відповідача не з’явився, про час та місце розгляду справи був сповіщений належним чином, причини неявки суду не повідомив, клопотань про відкладення розгляду справи від нього не надходило. Суд, на підставі ч.4 ст.128 КАС України, прийняв рішення про розгляд справи за відсутністю відповідача – суб’єкта владних повноважень на підставі наявних у ній доказів.
Суд, заслухавши пояснення позивача, дослідивши матеріали справи, вважає що позовні вимоги підлягають задоволенню не підлягають з наступних підстав.
Згідно свідоцтва про народження Серія І-НО №154634 від 14.11.2007 року позивачка ОСОБА_1. є матір’ю ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.6).
Згідно відповіді начальника Дружківського УПСЗН року ОСОБА_1 була надана щомісячна допомога при народженні дитини з листопада 2007 року по листопад 2008 року у повному обсязі в розмірі 8500 грн. (а.с.7).
Згідно довідки начальника Дружківського УПСЗН від 23.09.2009 року ОСОБА_1 отримала одноразову допомогу при народженні дитини: в листопаді 2007 року – 3400 грн., з грудня 2007 року по листопад 2008 року у розмірі 425 грн. щомісячно. Всього у сумі 8500 грн. (а.с.8).
Закон України “Про допомогу сім’ям з дітьми” № 2811-ХІІ від 21 листопада 1992 року відповідно до Конституції України встановлює гарантований державою рівень матеріальної підтримки сімей з дітьми шляхом надання державної грошової допомоги з урахуванням складу сім’ї, її доходів, та віку дітей і спрямований на забезпечення пріоритету державної допомоги сім’ям з дітьми у загальній системі соціального захисту населення.
Частиною 1 статті 1 вказаного закону встановлено, громадяни України, в сім’ях яких виховуються та проживають неповнолітні діти, мають право на державну допомогу у випадках та на умовах, передбачених цим Законом та іншими законами України.
Статтею 3 Закону України “Про державну допомогу сім’ям з дітьми” передбачено, що право на допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за цим Законом має особа (один з батьків дитини, усиновитель, опікун, баба, дід або інший родич), яка фактично здійснює догляд за дитиною.
Стаття 12 Закону України “Про державну допомогу сім’ям з дітьми” встановлює розмір допомоги при народженні дитини у сумі кратній 22,6 розміру прожиткового мінімуму для дітей віком до 6-ти років, встановленого на день народження дитини. Виплата допомоги здійснюється одноразово у дев'ятикратному розмірі прожиткового мінімуму при народженні дитини, решта - протягом наступних 12 місяців у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Закон України “Про державну допомогу сім’ям з дітьми” № 2811-ХІІ від 21 листопада 1992 року є спеціальним законом, що регулює правовідносини, пов’язані з призначення та виплатою державної допомоги на неповнолітніх дітей.
Відповідно до статті 56 Закону України “Про державний бюджет України на 2007 рік” від 19 грудня 2006 року № 489-V допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку відповідно до Закону України “Про державну допомогу сім’ям з дітьми” та Закону України “Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням дитини та похованням” здійснюється за рахунок коштів відповідної субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам – у розмірі, що дорівнює різниці між 50 відсотками прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім’ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менш 90 гривень для незастрахованих осіб та не менше 23 відсотків прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, для застрахованих осіб, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, а розмір допомоги при народженні дитини встановлений у сумі 8500 грн. Виплата допомоги здійснюється одноразово при народженні дитини у сумі 3400 грн., решта – протягом наступних 12 місяців рівними частинами у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Статтею 71 Закону України “Про державний бюджет України на 2007 рік” від 19.12.2006 року, № 489-V було зупинено на 2007 рік дію статей 12, 15 ч.1 Закону України “Про державну допомогу сім’ям з дітьми”.
Рішенням Конституційного Суду України № 6-рп/2007 від 9 липня 2007 року у справі № 1-29/2007 про соціальні гарантії громадян були визнані такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними) пункт 14 статті 71 Закону України “Про державний бюджет України на 2007 рік” від 19 грудня 2006 року № 489-V в частині зупинення на 2007 рік дії статті 12, частини першої статті 15 та пункту 3 розділу VIII "Прикінцеві положення" Закону України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми" щодо встановлення розміру допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку.
Рішення Конституційного Суду України є обов’язковими до виконання на території України, остаточними, не можуть бути оскаржені та мають преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв’язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень статей зазначених законів, що визнані неконституційними.
Отже, з 9 липня 2007 року була відновлена дія лише статті 15 Закону України “Про державну допомогу сім’ям з дітьми” від 21 листопада 1992 року № 2811-ХІІ, за якою допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років,
Положення статті 56 Закону України “Про державний бюджет України на 2007 рік” в частині виплати допомоги при народженні дитини, зазначеним Рішенням Конституційного Суду України не визнано неконституційним.
За таких обставин, положення частини другої статті 56 Закону України “Про державний бюджет України на 2007 рік”, яким було визначено порядок нарахування допомоги при народженні дитини, є обов’язковим для застосування, тобто, при визначенні розміру допомоги при народженні дитини слід керуватися саме цією нормою Закону, а не статтею 12 Закону України „Про державну допомогу сім’ям з дітьми”.
Таким чином, суд приходить до висновку, що позивачу було правильно призначена та виплачена допомога при народженні дитини, а тому позовні вимоги щодо стягнення з відповідача недоплаченої допомоги при народженні дитини задоволенню не підлягають.
На підставі Рішення Конституційного Суду України №6-рп/2007 від 09.07.2007 року, керуючись ст.ст. 6-12, 71, 86, 94, 158-163, Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
П О С Т А Н О В И В :
В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Дружківської міської ради про визнання дій незаконними і стягнення недоотриманих сум при народженні дитини за 2007 рік – відмовити.
Вступна та резолютивна частини постанови прийняті у нарадчій кімнаті та проголошенні у судовому засіданні 2 грудня 2009 року. Постанова у повному обсязі складена 7 грудня 2009 року.
На постанову може бути подана заява про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складання постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України – з дня складання у повному обсязі. Апеляційна скарга подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до Донецького апеляційного адміністративного суду через Дружківський міський суд Донецької області.
Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк встановлений статтею 186 КАС України, рішення суду набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо вона не скасована, набирає законної сили після розгляду справи Донецьким апеляційним адміністративним судом.
Суддя