Справа № 2-6099/09/16
ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
01 грудня 2009 р. Київський районний суд м. Харкова у складі:
головуючого судді Колесник С.А.
при секретарі Хомінській Т.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду у м. Харкові цивільну справу за позовом Акціонерної компанії “Харківобленерго” до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за використану електроенергію та суми нарахування за актом, -
В С Т А Н О В И В :
Позивач звернувся до суду з позовною заявою, в якій просить стягнути з відповідача заборгованість за спожиту електроенергію в сумі 294 грн. 40 коп., суму нарахувань за актом порушення ПКЕЕН у розмірі 2071 грн. 28 коп., а також витрати по оплаті судового збору у розмірі 51 грн. та оплату витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у сумі 30 грн. В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що згідно зі ст. 3 Закону України „Про електроенергетику” відносини, пов’язані з виробництвом, передачею, поставкою та використанням енергії, регулюються цим Законом та „Правилами користування електричною енергією для населення”, затвердженими Постановою Кабінету Міністрів України № 1357 від 26.07.1999 р. Дані нормативні акти, в яких вказані права, обов’язки та відповідальність сторін, обов’язкові як для енерегопостачальника, так і для споживача електричної енергії. АК „Харківобленерго” є енергопостачальником і забезпечує електроенергією населення міста Харкова для побутових потреб шляхом постачання електричної енергії до об’єктів споживачів (житлових будинків, квартир), тобто надає послуги з електропостачання. Відповідач мешкає та зареєстрований ІНФОРМАЦІЯ_1 і є споживачем електричної енергії, що постачає АК „Харківобленерго”. Особистий рахунок № 333196 відкритий на ім’я ОСОБА_1 Пункт 5 ч.3 ст.20 Закону „Про житлово-комунальні послуги” встановлює обов’язок споживачів оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом. Статті 67, 68 Житлового Кодексу України передбачають, що плата за комунальні послуги вноситься своєчасно, але окремо від плати за користування житлом. За відповідачем утворилась заборгованість за період з 01.09.2006р. по 13.07.2009р. у розмірі 294 грн. 40 коп. Несплата відповідачем заборгованості завдає шкоди інтересам АК „Харківобленерго”. 22.02.2006 р. при перевірці електроустановки будинку відповідача, було встановлено факт відкритої проводки до приладу обліку, що є порушенням п.п. 42,48 Правил і завдає шкоди інтересам АК „Харківобленерго”. Представниками АК „Харківобленерго” було складено акт № 02-00679 від 22.02.2006р., де зафіксовано даний факт порушення. Відповідно до п. 2, 4, 6, 7 “Методики обчислення розміру відшкодування збитків, завданих енергопостачальнику внаслідок порушення споживачем Правил користування електричною енергією для населення”, затверджених постановою Національної комісії регулювання електроенергетики України від 22.11.1999 року № 1416, зареєстровано в Мінюсті України 29.12.1999р. року за № 919/4212 із змінами та доповненнями (далі «Методика…»), розрахунок завданих енергопостачальнику збитків у разі виявлення представником енергопостачальника відкритої проводки до приладу обліку, обчислюється з дня останнього контрольного зняття представником енергопостачальника показів приладу обліку чи його технічної перевірки до усунення порушення, тому відповідачу зроблені нарахування по акту за період з 22.08.2005р., з останнього контрольного зняття показань приладу обліку, по 22.02.2006р. відповідачу зроблені нарахування за актом у сумі 2071 грн. 21 коп., яку позивач просить стягнути з відповідача.
У судовому засіданні представник позивача ОСОБА_2, діючий за довіреністю, позов підтримав, викладене у позовній заяві підтвердив.
Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання не з’явився, хоча про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, про причину своєї неявки суд не сповістив, клопотань про відкладення розгляду справи не подавав. У зв’язку з чим, відповідно до ст. 169 ЦПК України, суд вирішує справу на підставі наявних у ній доказів.
Зі згоди представника позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 224 ЦПК України.
Суд, вислухавши представника позивача, перевіривши матеріали справи, вважає, позов таким, що підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом установлені такі факти і відповідні їм правовідносини.
Відповідач мешкає по вул. Сніжковській, 48 у м. Харкові і є споживачем електричної енергії що постачає АК „Харківобленерго”. На ім’я ОСОБА_1 відкрито особистий рахунок № 333196.
Згідно довідки-розрахунку АК „Харківобленерго” за відповідачем за період з 01.09.2006р. по 13.07.2009р. згідно показнику лічильника утворилась заборгованість за використану електроенергію у розмірі 294 грн. 40 коп.
Згідно п. 20 Правил користування електричною енергією для населення, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України № 1357 від 26.07.1999 р. розрахунковим періодом для встановлення розмір оплати спожитої електроенергії є календарний місяць. Плата за спожиту протягом розрахункового періоду електричну енергію вноситься не пізніше 10 числа наступного місяця. Згідно п.п. 19, 20, 42, 48 „Правил…” споживачі несуть відповідальність за прострочення терміну внесення платежів за використану електроенергію.
Відповідно до ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається.
Приймаючи до уваги викладене, суд вважає, що позовні вимоги АК „Харківобленерго” про стягнення заборгованості за спожиту електроенергію підлягають задоволенню. З відповідача слід стягнути заборгованість за спожиту електроенергію у розмірі 294 грн. 40 коп.
Згідно акту № 02-00679 від 22.02.2006р., при перевірці електроустановки домоволодіння № 48 по вул. Сніжковській у м. Харкові встановлено факт відкритої проводки до приладу обліку.
Відповідно до п. 2, 4, 6, 7 “Методики обчислення розміру відшкодування збитків, завданих енергопостачальнику внаслідок порушення споживачем Правил користування електричною енергією для населення”, затверджених постановою Національної комісії регулювання електроенергетики України від 22.11.1999 року № 1416, зареєстровано в Мінюсті України 29.12.1999р. року за № 919/4212 із змінами та доповненнями (далі «Методика…»), розрахунок завданих енергопостачальнику збитків у разі виявлення представником енергопостачальника відкритої проводки до приладу обліку, обчислюється з дня останнього контрольного зняття представником енергопостачальника показів приладу обліку чи його технічної перевірки до усунення порушення, тому відповідачу зроблені нарахування по акту за період з 22.08.2005р., з останнього контрольного зняття показань приладу обліку, по 22.02.2006р. відповідачу зроблені нарахування за актом у сумі 2071 грн. 21 коп.
Відповідно до ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними діями майну юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Приймаючи до уваги викладене, суд вважає, що позовні вимоги АК „Харківобленерго” про стягнення з відповідача суми нарахування по акту підлягають задоволенню.
Відповідно до ст. 88 ЦПК України суд стягує з другої сторони понесені нею судові витрати по сплаті держмита у сумі 51 грн. та сплаті витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у сумі 30 грн.
Керуючись ст. ст. 3, 60, 88, 118, 169, 212-215, 224-226 ЦПК України, ст. ст. 11, 16, 257, 509, 692, 1166 ЦК України, ст. ст. 67, 68 ЖК України суд -
В И Р І Ш И В :
Позов Акціонерної компанії “Харківобленерго” задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерної компанії «Харківобленерго», р/р 260053011272 в 1-й ХФ АКБ „Базис”, МФО 351599, код ЄДРПОУ 001311954, у рахунок відшкодування вартості спожитої електроенергії – 294,40 /двісті дев’яносто чотири грн. 40 коп./, суми нарахування за актом порушення ПКЕЕН у сумі – 2071,21 /дві тисячі сімдесят одна грн. 21 коп./, а також держмито у сумі 51 /п’ятдесят одна/ грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у сумі 30 /тридцять/ грн., а всього у розмірі 2446,61 грн. /дві тисячі чотириста сорок шість грн. 61 коп./
Заочне рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Харківської області через суд першої інстанції шляхом подачі в десятиденний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і подання після цього протягом двадцяти днів апеляційної скарги, або в порядку ч.4 ст. 295 ЦПК України.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії
Суддя –