Справа № 2-о-66/09

 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М    У К Р А Ї Н И

17 грудня 2009 року Кагарлицький районний суд Київської області

        в складі: головуючого - судді                 Шевченко І.І.

                        при секретарі                            Камхі А.Д.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кагарлик справу за заявою  ОСОБА_1, ОСОБА_2, заінтересована особа: Расавська сільська рада Кагарлицький район Київської області, Кагарлицька районна державна нотаріальна контора Київської області про встановлення факту належності правовстановлюючого документа, -

в с т а н о в и в:

заявники просять суд встановити факт належності заповіту від 14 грудня 1995 року, посвідченого секретарем виконавчого комітету Расавської сільської ради ОСОБА_3 та зареєстрованого в реєстрі за № 23 ОСОБА_1 як спадкоємцю за заповітом після смерті ОСОБА_4 та встановити факт належності заповіту від 11.12.2008 року, посвідченого секретарем виконавчого комітету Расавської сільської ради ОСОБА_3 та зареєстрованого в реєстрі за № 59 ОСОБА_1 та ОСОБА_2 як спадкоємцям за заповітом після смерті ОСОБА_5, посилаючись на те, що 19.06.2006 року померла ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1.

За життя 14.12.1995 року ОСОБА_4 був складений заповіт, посвідчений секретарем виконавчого комітету Расавської  сільської ради ОСОБА_3 та зареєстровано в реєстрі за № 23.

Відповідно до вищезазначеного заповіту від 14.12.1995 року ОСОБА_4 заповіла все своє майно, де б воно не було, з чого не складалось і взагалі, все те, що їй буде належати на день  її смерті на що за законом матиме право ОСОБА_1.

З метою оформлення спадщини ОСОБА_1 звернулась до Кагарлицької районної державної нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини.  Однак, державний нотаріус Кагарлицької районної державної нотаріальної контори відмовив оформити спадщину на підставі заповіту, оскільки в заповіті невірно вказано прізвище Заявника, а саме: у заповіті вказано ОСОБА_6, а насправді, відповідно до паспорту – ОСОБА_1.

Крім того, ОСОБА_5, який помер 14.12.2008 року склав заповіт 11.12.2008 року, який посвідчений секретарем  виконавчого комітету Расавської сільської ради ОСОБА_3 та зареєстрований в реєстрі за № 59.

Відповідно до вище значеного заповіту від 11.12.2008 року ОСОБА_5 заповів все своє майно, де б воно не було, з чого не складалось і взагалі, все те, що йому буде належати на день  його смерті на що за законом матиме право ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9 та ОСОБА_10.

З метою оформлення спадщини заявники звернулися до Кагарлицької районної державної нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини із заявами про прийняття спадщини. Однак,

державний нотаріус Кагарлицької районної державної нотаріальної контори відмовив оформити спадщину на підставі заповіту, оскільки в заповіті невірно вказано прізвища заявників, а саме: в заповіті вказано як ОСОБА_10 та ОСОБА_7, а насправді відповідно до паспортів заявників у них прізвища ОСОБА_1 та ОСОБА_2.

Згідно п. 6 ч. 1 ст. 256 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім‘я, по батькові, місце і час народження якої зазначені в документі, не збігаються з ім‘ям, по батькові, прізвищем, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті.

    Згідно п. 12 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 5 від 31.03.1995 року «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» при розгляді справи про встановлення відповідно до п. 6 ст. 273 ЦПК України факту належності правовстановлюючих документів особі,   прізвище, ім‘я, по батькові, місце і час народження якої зазначені в документі, не збігаються з ім‘ям, по батькові, прізвищем, місцем і часом народження цієї особи у паспорті , у тому числі факту належності правовстановлюючого документа, в якому допущені помилки, суд повинен запропонувати заявникові подати докази про те, що правовстановлюючий документ належить йому і що організація, яка видала документ, не має можливості внести до нього відповідні виправлення. Разом з тим, цей      порядок не застосовується, якщо виправлення в таких документах належним чином не застережені або ж їх реквізити нечітко виражені внаслідок тривалого використання, неналежного зберігання тощо. Це є підставою для вирішення питання про встановлення факту, про який йдеться в документі, відповідно до чинного законодавства.

Виправлення помилки є неможливим шляхом складання нових заповітів та їх посвідчення або внесення змін, оскільки ОСОБА_4 та ОСОБА_5 вже померли.

Заінтересована особа в судове засідання не з‘явилася, а подала до суду заяву, в якій вона заяву заявників визнає в повному обсязі.

    Суд, вислухавши заявників та вивчивши матеріали справи, вважає, що дана заява підлягає до задоволення.

    В судовому засіданні суд встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

19.06.2006 року померла ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1.

За життя 14.12.1995 року ОСОБА_4 був складений заповіт, посвідчений секретарем виконавчого комітету Расавської  сільської ради ОСОБА_3 та зареєстровано в реєстрі за № 23.

Відповідно до вищезазначеного заповіту від 14.12.1995 року ОСОБА_4 заповіла все своє майно, де б воно не було, з чого не складалось і взагалі, все те, що їй буде належати на день  її смерті на що за законом матиме право ОСОБА_6.

З метою оформлення спадщини ОСОБА_1 звернулась до Кагарлицької районної державної нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини.  Однак, державний нотаріус Кагарлицької районної державної нотаріальної контори відмовив заявнику оформити спадщину на підставі заповіту, оскільки в заповіті невірно вказано прізвище заявника, а саме: у заповіті вказано ОСОБА_6, а насправді, відповідно до паспорту – ОСОБА_1.

Крім того, ОСОБА_5, який помер 14.12.2008 року склав заповіт 11.12.2008 року, який посвідчений секретарем  виконавчого комітету Расавської сільської ради ОСОБА_3 та зареєстрований в реєстрі за № 59.

Відповідно до вище значеного заповіту від 11.12.2008 року ОСОБА_5 заповів все своє майно, де б воно не було, з чого не складалось і взагалі, все те, що йому буде належати на день  його смерті на що за законом матиме право ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9 та ОСОБА_10.

З метою оформлення спадщини заявники звернулися до Кагарлицької районної державної нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини із заявами про прийняття спадщини. Однак, державний нотаріус Кагарлицької районної державної нотаріальної контори відмовив оформити спадщину на підставі заповіту, оскільки в заповіті невірно вказано прізвища заявників, а саме: в заповіті вказано як ОСОБА_10 та ОСОБА_7, а насправді відповідно до паспортів заявників у них прізвища ОСОБА_1 та ОСОБА_2.

Згідно п. 6 ч. 1 ст. 256 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім‘я, по батькові, місце і час народження якої зазначені в документі, не збігаються з ім‘ям, по батькові, прізвищем, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті.

    Згідно п. 12 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 5 від 31.03.1995 року «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» при розгляді справи про встановлення відповідно до п. 6 ст. 273 ЦПК України факту належності правовстановлюючих документів особі,   прізвище, ім‘я, по батькові, місце і час народження якої зазначені в документі, не збігаються з ім‘ям, по батькові, прізвищем, місцем і часом народження цієї особи у паспорті , у тому числі факту належності правовстановлюючого документа, в якому допущені помилки, суд повинен запропонувати заявникові подати докази про те, що правовстановлюючий документ належить йому і що організація, яка видала документ, не має можливості внести до нього відповідні виправлення. Разом з тим, цей      порядок не застосовується, якщо виправлення в таких документах належним чином не застережені або ж їх реквізити нечітко виражені внаслідок тривалого використання, неналежного зберігання тощо. Це є підставою для вирішення питання про встановлення факту, про який йдеться в документі, відповідно до чинного законодавства.

Виправлення помилки є неможливим шляхом складання нових заповітів та їх посвідчення або внесення змін, оскільки ОСОБА_4 та ОСОБА_5 вже померли.

Дане підтверджується копією свідоцтва про смерть на ОСОБА_4 та на ОСОБА_5; копіями заповітів; копіями паспортів на ОСОБА_1 та на ОСОБА_2

Враховуючи вищенаведене, суд задовольняє заяву заявників і встановлює факт належності заповіту від 14 грудня 1995 року, посвідченого секретарем виконавчого комітету Расавської сільської ради ОСОБА_3 та зареєстрованого в реєстрі за № 23 ОСОБА_1 як спадкоємцю за заповітом після смерті ОСОБА_4 та факт належності заповіту від 11.12.2008 року, посвідченого секретарем виконавчого комітету Расавської сільської ради ОСОБА_3 та зареєстрованого в реєстрі за № 59 ОСОБА_1 та ОСОБА_2 як спадкоємцям за заповітом після смерті ОСОБА_5.

                На підставі  викладеного і керуючись  ст. ст. 10, 60, 88, 212, 213, 214, 215 , 218, 234 п. 5, 256 п. 6 ЦПК України суд, -

в и р і ш и в:

        Заяву ОСОБА_1, ОСОБА_2, заінтересована особа: Расавська сільська рада Кагарлицький район Київської області, Кагарлицька районна державна нотаріальна контора Київської області про встановлення факту належності правовстановлюючого документа - задовольнити.          

Встановити факт належності заповіту від 14 грудня 1995 року, посвідченого секретарем виконавчого комітету Расавської сільської ради ОСОБА_3 та зареєстрованого в реєстрі за № 23 ОСОБА_1 як спадкоємцю за заповітом після смерті ОСОБА_4.

Встановити факт належності заповіту від 11.12.2008 року, посвідченого секретарем виконавчого комітету Расавської сільської ради ОСОБА_3 та зареєстрованого в реєстрі за № 59 ОСОБА_1 та ОСОБА_2 як спадкоємцям за заповітом після смерті ОСОБА_5.

        Заяву про апеляційне оскарження рішення суду може бути подано до апеляційного суду Київської області через Кагарлицький районний суд протягом десяти днів з дня проголошення  рішення.

    Апеляційна скарга на рішення суду подається до апеляційного суду Київської області протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

    Суддя                                            І.І. Шевченко