СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про відмову у забезпеченні адміністративного позову

31 липня 2018 р. Справа № 1840/2909/18

Суддя Сумського окружного адміністративного суду Кравченко Є.Д., розглянувши в приміщенні суду в м. Суми заяву фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про забезпечення позову у справі за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Виконавчого комітету Сумської міської ради, треті особи: Управління архітектури та містобудування Сумської міської ради, комісія з питань звільнення земельних ділянок від незаконно встановлених тимчасових споруд для здійснення підприємницької діяльності на території міста Суми про визнання дій протиправними,-

В С Т А Н О В И В:

Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернулася до Сумського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Виконавчого комітету Сумської міської ради, треті особи: Управління архітектури та містобудування Сумської міської ради, комісія з питань звільнення земельних ділянок від незаконно встановлених тимчасових споруд для здійснення підприємницької діяльності на території міста Суми, в якій просить визнати протиправним та скасувати пункт 5 додатку № 383 «Про звільнення земельних ділянок від незаконно встановлених тимчасових споруд для здійснення підприємницької діяльності» щодо знесення тимчасової споруди жовто-білого кольору («овочі-фрукти») по вул. Петропавлівській біля будинку 74 (перехрестя пров. Огарьова-вул. Петропавлівської).

Ухвалою Сумського окружного адміністративного суду від 31.07.2018 відкрито провадження за вказаною позовною заявою, справу призначено до розгляду у загальному позовному провадженні.

30.07.2018 позивач подав до суду заяву про забезпечення позову шляхом заборони знесення кіоску ОСОБА_1 згідно оскаржуваного рішення на період розгляду даної справи.

В обґрунтування заяви про забезпечення позову позивач зазначив, що на даний час є очевидними ознаки протиправності оскаржуваного рішення Виконавчого комітету Сумської міської ради, який ухвалюючи своє рішення вийшов за межі наданих йому законом повноважень. Внаслідок прийняття оскаржуваного рішення ставиться під загрозу господарська діяльність позивача, оскільки існує практика знесення малих архітектурних форм на підставі аналогічних рішень виконавчого комітету без відповідного судового рішення про знесення.

Дослідивши доводи заяви та додані до неї матеріали, суд вважає, що заява задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.

Відповідно до частини першої статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України, суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.

Частиною 2 цієї статті передбачено, що забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:

1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або

2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

Згідно із ч. 4 ст. 150 КАС України подання позову, а також відкриття провадження в адміністративній справі не зупиняє дію оскаржуваного рішення суб'єкта владних повноважень, якщо суд не застосував відповідні заходи забезпечення позову.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 151 КАС України, адміністративний позов може бути забезпечено зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта.

Частиною 2 статті 151 КАС України передбачено, що заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.

Із системного аналізу вимог наведених статей вбачається, що заходи забезпечення позову повинні відповідати і бути співмірними заявленим позовним вимогам, безпосередньо пов'язаними з предметом спору, необхідними і достатніми для забезпечення виконання судового рішення.

Крім того, суд вважає за необхідне зазначити, що забезпечення адміністративного позову - це вжиття судом, до прийняття у справі судового рішення по суті заходів щодо створення можливості реального виконання у майбутньому рішення суду, якщо його буде прийнято на користь позивача.

У вирішенні питання про вжиття заходів забезпечення позову суд повинен здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності їх вжиття з урахуванням: розумності, обґрунтованості та адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом забезпечення позову та його предметом; ймовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду у разі невжиття заходів забезпечення позову; запобігання порушенню охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками судового процесу, у разі вжиття заходів забезпечення позову.

Однак, у ході розгляду заяви судом не виявлено існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам та інтересам заявника до прийняття у справі судового рішення, або неможливості захисту таких прав та інтересів без вжиття заходів забезпечення позову, або необхідності докласти значних зусиль та витрат для відновлення таких прав та інтересів при виконанні у майбутньому судового рішення, якщо його буде прийнято на користь позивача.

Разом з тим, наявність очевидних ознак протиправності оскаржуваних рішення, дій та/або бездіяльності може бути виявлена судом тільки на підставі з'ясування фактичних обставин справи, а також оцінки належності, допустимості та достовірності як кожного доказу окремо, так і достатності та взаємного зв'язку наявних у матеріалах справи доказів у їх сукупності.

У заяві позивач просить заборонити знесення кіоску ОСОБА_1, при цьому жодних доказів, які свідчать про наявність законних підстав для цього та про реальну можливість знесення, позивачем не надано.

Обґрунтування заяви про забезпечення позову шляхом заборони знесення кіоску ґрунтується на припущеннях позивача щодо можливого знесення малої архітектурної форми та подальших негативних для нього наслідків у вигляді зупинення господарської діяльності.

Інших обставин існування небезпеки порушення його прав або очевидної протиправності рішень відповідача, обґрунтованих відповідними доказами, позивачем не зазначено.

Зважаючи на викладене, суд відмовляє у задоволенні заяви позивача про забезпечення позову.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 150, 151, 248 КАС України, суд,-

У Х В А Л И В:

У задоволенні заяви фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про забезпечення позову - відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги до Харківського апеляційного адміністративного суду через Сумський окружний адміністративний суд протягом п'ятнадцяти днів з дня її складання.

Суддя Є.Д. Кравченко