Справа № 2а – 4575 / 09 / 11

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М      У К Р А Ї Н И

6 листопада  2009 року           Київський районний суд  м. Харкова у складі: судді Попрас В.О. розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні суду справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 пенсійного фонду України у Київському районі м. Харкова про поновлення пропущеного строку для звернення до районного суду та стягнення недоплаченої щомісячної соціальної допомоги „Дітям війни”, -

В С Т А Н О В И В :

Позивачка звернулася до суду з адміністративним позовом, в якому просить відновити пропущений строк для звернення до суду за захистом пропущених прав, свобод та інтересів за період з 01.01.2006р. до 31.12.2008р., зобов’язати ОСОБА_2 пенсійного фонду України у Київському районі м. Харкова здійснити перерахунок пенсії з підвищенням її на 30% мінімальної пенсії та провести відповідні нарахування і виплати на її користь недоплачену їй, як дитині війни щомісячну державну соціальну допомогу період з 01.01.2006р. до 31.12.2008р. В обґрунтування своїх позовних вимог посилається на те, що вона є пенсіонером за віком, має статус «Дитина війни». Всупереч діючого законодавства відповідачем протягом 2007-2008 років не виплачувалася доплата до пенсії в розмірі 30 відсотків від мінімальної пенсії за віком.

В судове засідання  позивачка  не прибула, до суду надала заяву про розгляд справи за її відсутності.

Представник відповідача ОСОБА_2 пенсійного фонду України у Київському районі м. Харкова позов не визнав, просив суд в задоволенні позову відмовити в повному обсязі. В обґрунтування  своїх доводів вважає, що позивач перебуває на облiку в управлiннi Пенсiйного фонду Укрaїни в Київському районi м.Харкова та відноситься до категорії «дитина війни», соцiальне забезпечення яких визначається Законом України «Про соцiaльний захист дiтeй війни» вiд 18.11.04 №2195-IV. Одночасно позивач має право на отримання пiдвищення до пенсії як подружжю померлих учасників війни, що передбачено Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» від 22.10.1993р. № 3551-ХІІ. Відповідно до ч. 2 ст. 6 Закону Укрaїни «Про соцiaльний захист дiтeй війни» особам, які мають право на отримання пiдвищення до пенciї або щомiсячного довiчного грошового yтpимання чи державної соціальної допомоги, що виплачується зaмiсть пенсії, вiдповiдно до Закону Укрaїни «Про соцiальний захист дiтей вiйни» та Закону Укрaїни "Про статус Beтepaнiв вiйни, гарантії їх соцiального захисту" дане пiдвищення провадиться за їх вибором згiдно з  одним iз законiв. У ч. 2 Прикінцевих положень також зазначено, що особам, які мають право на пiльги вiдповiдно до цього Закону та Закону Укрaїни "Про статус Beтepaнiв вiйни, гapaнтiї їx соцiального захисту", пiльги надаються за вибором згідно з одним iз зазначених законiв.   Упрaвлiння Пенciйного фонду Укpaїни в Київському районi м.Харкова повiдомляє, що було призначено та виплачується і по сьогоднішній день підвищення подружжю померлих учасників війни., тобто, з моменту, коли було призначено підвищення до пенсії як подружжю померлих учасників війни позивач втратив право на отримання державної соціальної допомоги як дитині війни. Таким чином, управління Пенсійного фонду України в Київському районі м. Харкова правомірно призначило та виплачує позивачу відвищення як подружжю померлих учасників війни, а не державну соціальну допомогу дітям війни. Виходячи з вищевикладеного управлiнням Пенciйного фонду Укрaїни в Київському районi м.Харкова були вчиненi вci дії щодо призначення пенсії згідно дiючого законодавства. Зобов'язати управлiння Пенсiйного фонду України в Київському районi м.Харкова здiйснити перерахунок пенсії та забезпечити їх виплату відповідно до piшення Конcтитyцiйного Суду Укpaїни вiд 09.07.07 № 6-рп/2007 законних пiдстав немає.  

Відповідач подав до суду заяву про розгляд справи за відсутності його представника.

Розглянувши подані сторонами документи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Позивачка ОСОБА_1 народилася 23 жовтня 1937 року.

Згідно із ст.1 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» дитиною війни є особа, яка є громадянином України та якій на час закінчення (2 вересня 1945 року) Другої світової війни було менше 18 років. Відповідно, позивач є дитиною війни в розумінні Закону України «Про соціальний захист дітей війни». Даний факт підтверджується копією посвідчення позивача № 167168/124 з проставленим в ньому штампом «Дитини війни».

Відповідач не заперечує того факту, що Позивач є дитиною війни в розумінні Закону України «Про соціальний захист дітей війни».

Вiдповiдно до ст. 6 Закону України «Про соцiальний захист дiтей вiйни», дiтям вiйни пенсiї або щомiсячне довiчне грошове утримання чи державна соцiальна допомога, що виплачується замiсть пенсiї", пiдвищуються на 30 вiдсоткiв мiнiмальної пенсiї за віком.      

Згiдно зі ст.7 Закону України «Про соцiальний захист дiтей вiйни», фiнансове забезпечення державних соцiальних гарантiй, передбачених цим Законом, здiйснюється за рахунок коштiв Державного бюджету Укрaїни.

   Вiдповiдно до п.2 Прикiнцевих положень, особам, які мають право на пiльги вiдповiдно до цього Закону та Закону Укрaїни "Про статус Beтepaнiв вiйни, гapaнтiї їx соцiального захисту", пiльги надаються за вибором згідно з одним iз зазначених законiв.

З матеріалів справи вбачається, що позивач одержує пiдвищення до пенсії як подружжю померлих учасників війни, згідно до Закону Укрaїни "Про статус Beтepaнiв вiйни, гарантії їх соцiального захисту" .

Таким чином, враховуючи те, що ОСОБА_1 одержує пiдвищення подружжю померлих учасників війни, відповідно до Закону Укрaїни "Про статус Beтepaнiв вiйни, гарантії їх соцiального захисту", суд приходить до висновку, що пiльги встановленi ст.6 Закону України «Про соцiальний захист дiтей вiйни» не розповсюджуються на позивача.

За таких обставин, суд не вбачає пiдстав для пiдтвердження позицiї позивача щодо порyшення його законних прав, якi встановленi Законом України "Про соцiальний захист дiтей вiйни".

У зв'язку знаведеним, суд дiйшов висновку, що позовнi вимоги є необrpунтованими та такими, що не пiдлягають задоволенню.

З огляду на викладене, керуючись ст.ст. 4,8,17,86,87,94,138,143,ч.1 ст.158,161,162, 163, 167, 186,254 Кодексу адмiнiстративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В :

    В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 Пенсійного фонду України в Київському районі м. Харкова про зобов’язання вчинити певні дії - відмовити.

    Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через районний суд шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження постанови протягом 10 днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження з подачею її копії до апеляційного суду, або в порядку ч.5 ст.186 КАС України.

СУДДЯ