ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ
__________________________________________________________________________________________________________________________________________
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
"28" липня 2006 р. | Справа № 6-27/31-06-1138А |
11год.20 хв. м. Одеса
За позовом : Акціонерного товариства закритого типу „ВО „Облпаливо”
До відповідача : Кілійської районної державної адміністрації Одеської області
3-тя особа, яка не заявляє самостійних вимог : Товариство з обмеженою відповідальністю „Пламя”
Про визнання недійсними результатів відкритих торгів із закупівлі вугілля марок ДГО,АО,АМ,ГР, що проводились Кілійською районною державною адміністрацією Одеської області відповідно до оголошення № 16856 (ПАЛ), розміщеного в „Віснику державних закупівель” № 48 (217) від 28.11.2005 р., які оформлені протоколом № 1 „Розкриття тендерних (цінових) пропозицій” від 12.01.2006 р.
Господарський суд Одеської області у складі
Суддя Демешин О.А.
Секретар судового засідання Полякова Н.В.
За участю представників сторін:
Від позивача: Маковецький С.В. - довіреність
Від відповідача : Георгієва Е.О. –довіреність
Від третьої особи: Молдован Д.Д. - директор
Акціонерне товариство закритого типу „Виробниче об’єднання „Облпаливо” звернулось до суду з адміністративним позовом до Кілійської районної державної адміністрації Одеської області з вимогою про визнання недійсними результатів відкритих торгів із закупівлі вугілля марок ДГО, АО, АМ, ГР, що проводились Кілійською районною державною адміністрацією Одеської області відповідно до оголошення № 16856 (ПАЛ), розміщеного в „Віснику державних закупівель” № 48 (217) від 28.11.2005 р., які оформлені протоколом № 1 „Розкриття тендерних (цінових) пропозицій” від 12.01.2006 р.
Ухвалою суду від 07.02.2006 р. по справі № 27/31-06-1138А вжито заходи до забезпечення адміністративного позову: заборонено Кілійській районній державній адміністрації Одеської області (68303 Одеська область, м. Кілія, вул. Леніна, 44; код ЄДРПОУ 04057132, п/р 35211002000827 в УДК в Одеській області МФО 828011) та всім підпорядкованим та підвідомчим їй структурним підрозділам, управлінням, відділам, закладам та ТОВ „Пламя” (Одеська обл., ст. Дзинілор, вул. Мира, 1) вчиняти будь-які дії, спрямовані на укладення і виконання договору про закупівлю вугілля за результатами торгів із закупівлі вугілля марок ДГО, АО, АМ, ГР, що проводились Кілійською районною державною адміністрацію Одеської області відповідно до оголошення № 16856 (ПАЛ), розміщеного в „Віснику державних закупівель” № 48 (217) від 28.11.2005 р., які оформлені протоколом № 1 „Розкриття тендерних (цінових) пропозицій” від 12.01.2006 р., –до набрання постановою суду по цій справі законної сили; заборонено Управлінню Державного Казначейства в Одеській області (65001 м. Одеса, вул. Садова, 1а; Головпоштамт, а/с 92) та Відділенню Державного Казначейства в Кілійському районі Одеської області (68303 Одеська обл., м. Кілія, вул. Леніна 44) здійснювати перерахування грошових коштів за тверде паливо (вугілля) на поточний рахунок ТОВ „Пламя” (Одеська обл., ст. Дзинілор, вул. Мира, 1), у відносинах, в яких платниками виступають Кілійська районна державна адміністрація Одеської області або будь-які підпорядковані та підвідомчі їй структурні підрозділи, управління, відділи, заклади –до набрання постановою суду по цій справі законної сили. Ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 23.05.2006 р. по справі № 27/31-06-1138А ухвала господарського суду Одеської області від 07.02.2006 р. по справі № 27/31-06-1138А була скасована та справа направлена до суду першої інстанції для продовження розгляду справи. Справі присвоєний № 6-27/31-06-1138А.
Позивач наполягає на позовних вимогах. Відповідач позовні вимоги не визнає на підставах, викладених у запереченні на позовну заяву.
Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши та дослідивши матеріали справи, з’ясувавши всі обставини справи, суд дійшов наступних висновків.
„12” січня 2006 року тендерним комітетом Кілійської районної державної адміністрації Одеської області відповідно до оголошення № 16856 (ПАЛ), розміщеного в „Віснику державних закупівель” № 48 (217) від 28.11.2005 р., було здійснено розкриття тендерних пропозицій учасників відкритих торгів із закупівлі твердого палива –вугілля марок ДГО, АО, АМ, ГР. За результатами розкриття було складено протокол № 1 „Розкриття тендерних (цінових) пропозицій” від 12.01.2006 р.
Листом голови тендерного комітету б/н б/д АТЗТ „ВО „Облпаливо” як одного з учасників торгів було повідомлено, що за результатами оцінки була акцептована тендерна пропозиція іншого учасника торгів –ТОВ „Пламя” (Одеська обл., Кілійський район, ст. Дзинілор, вул. Мира, 1), з яким буде укладено договір про закупівлю.
Позивач вважає, що зазначена процедура закупівлі відбулась із порушеннями чинного законодавства та умов тендерної документації замовника торгів, які призвели до порушення його прав.
Лист б/н б/д, яким відповідач повідомив про акцепт тендерної пропозиції ТОВ „Пламя”, містить відомості про те, що тендерна пропозиція АТЗТ „ВО „Облпаливо” не була визначена найкращою у зв’язку з наявним розходженням між ціною одиниці та підсумковою ціною, одержаної шляхом множення ціни за одиницю на кількість. В запереченні на позов відповідач зазначає, що згідно з пп. „б” пункту 20.4 тендерної документації ціна за одиницю є визначальною, а підсумкова ціна виправляється, а на запит тендерного комітету про виправлення підсумкової ціни позивач листом № 52 від 17 січня 2006 р. відмовився виправляти підсумкову ціну.
Вказані висновки спростовуються фактичними обставинами і не відповідають положенням Закону та умовам тендерної документації, виходячи з нижченаведеного.
Згідно з ч. 6 ст. 26 Закону України „Про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти” в редакції Закону від 16.06.2005 р., що діяла на момент здійснення тендерним комітетом відповідача процедури закупівлі вугілля за державні кошти (далі розглядається редакція Закону від 16.06.2005 р.), п. п. 20.5, 20.6 тендерної документації, затвердженої 15.12.2005 р. головою тендерного комітету Кілійської райдержадміністрації, замовник торгів має право на виправлення арифметичних помилок, виявлених у поданій тендерній пропозиції, під час процедури оцінки за умови отримання письмової згоди учасника, який подав цю тендерну пропозицію, на таке виправлення. Якщо учасник не згоден з виправленням помилок, його пропозиція відхиляється.
Відповідно до розділу 20 „Порядок з’ясування тендерних пропозицій” тендерної документації замовник вивчає пропозиції з метою визначення, що кожна пропозиція відповідає вимогам тендерної документації. В протоколі розкриття тендерних (цінових) пропозицій № 1 було зафіксовано, що всі документи в складі тендерної пропозиції АТЗТ „ВО „Облпаливо” в наявності та оформлені правильно. З’ясовуючи тендерну пропозицію АТЗТ „ВО „Облпаливо”, позивач згідно з п. 20.4 тендерної документації, ст. 26 Закону повинен був пропозицію, визначену як таку, що відповідає вимогам тендерної документації, перевірити на предмет арифметичних помилок. Таким чином, єдиною підставою виявлення помилковості визначення підсумкової ціни тендерної пропозиції АТЗТ „ВО „Облпаливо” було перевіряння тендерної пропозиції на предмет арифметичних помилок.
Представниками відповідача у судовому засіданні не заперечувалось, що під час процедури оцінки звернення до позивача з приводу виправлення арифметичної помилки не направлялись. Сторони не надали жодних доказів дотримання процедури виправлення арифметичних помилок, встановленої ч. 6 ст. 26 Закону України „Про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти” та тендерною документацією відповідача.
В розділі „Примітки” протоколу № 1 „Розкриття тендерних (цінових) пропозицій” від 12.01.2006 р. щодо АТЗТ „ВО „Облпаливо” зазначено „запрошене пояснення щодо загальної суми закупівлі”. 12.01.2006 р. відбувалось лише розкриття тендерних пропозицій, під час якого відповідно до ч. 3 ст. 26 Закону виключно перевіряється наявність та правильність оформлення всіх необхідних документів, передбачених тендерною документацією, оголошуються найменування та адреса кожного учасника, ціна кожної тендерної пропозиції. Відповідно до ч. 4 ст. 26 Закону „Про закупівлю…” замовник має право звернутися до учасників за роз'ясненнями змісту їх тендерних пропозицій з метою полегшення їх розгляду, оцінки та порівняння. П. 19.1 тендерної документації також встановлює, що замовник торгів може запросити учасника розтлумачити або прокоментувати його тендерну пропозицію з метою полегшення її розгляду, оцінки та зіставлення з іншими пропозиціями. Разом з тим, п. 19.1 тендерної документації встановлено, що не приймається, не обговорюється та не дозволяється внесення жодних змін тендерних пропозицій щодо їх суті, включаючи зміни їх ціни. Звернення відповідача до позивача за роз’ясненням його тендерної пропозиції та надане позивачем листом вих. № 52 від 17.01.2005 р. відповідне роз’яснення є правовідносинами іншими, ніж з приводу виправлення арифметичних помилок, для якого Законом встановлена інша процедура та передбачені інші наслідки. Дійсно, позивач, виконуючи вимоги Закону, тендерної документації та запиту тендерного комітету, жодним чином не змінюючи власну тендерну пропозицію, в т.ч. її ціну, що власне заборонено ч. 5 ст. 26 Закону та п. 19.1 тендерної документації, листом вих. № 52 від 17.01.2005 р. лише, як передбачено тендерною документацією, розтлумачив та прокоментував його тендерну пропозицію з метою полегшення її розгляду, оцінки та зіставлення з іншими пропозиціями.
В згаданому листі позивач зазначає, що з метою задоволення потреб кінцевих споживачів вугілля в якісному опаленні приміщень замовник торгів в технічному завданні, що є невід’ємною частиною тендерної документації, встановив якісні показники, яким повинен відповідати предмет закупівлі, що пропонується учасниками торгів. Так, зокрема, для частини предмету закупівлі –вугілля марки „ГР” –встановлені наступні вимоги: фракція повинна становити „0-200”, вологість –від 11,0 % до 12,0 %, зольність –від 33,3 % до 35,0 %. З метою виконання всіх умов тендерної документації АТЗТ „ВО „Облпаливо” запропонувало весь спектр предмету закупівлі. Разом з тим, АТЗТ „ВО „Облпаливо” в змозі задовольнити потреби споживачів вугілля в повній відповідності з вимогами замовника торгів щодо якості шляхом постачання вугілля марки „ДГР” –абсолютно аналогічного вугіллю марки „ГР” за якісними показниками, але значно дешевшого за „ГР”. Різниця в остаточній ціні (з урахуванням навантаження та доставки) цих двох марок вугілля, як зазначено в тендерній пропозиції позивача, складає 59 грн. (з ПДВ) за 1 тону, що з урахуванням запланованого обсягу споживання рядового вугілля (3116 т) дає змогу зекономити 183 844,00 грн. бюджетних коштів без жодних втрат в якості та досягти головну мету закупівель за державні кошти: економію бюджетних коштів та досягнення оптимального і раціонального їх використання. Позивач також зазначив, що в разі відповідного узгодження цього питання тендерним комітетом, існує реальна можливість й подальшого зниження загальної вартості закупівлі через заміну деяких марок вугілля, що включені до предмету закупівлі, на аналогічні за якісними показниками та дешевші, наприклад, ДГО на ДГОМ. При цьому зверталась увага тендерного комітету, що майбутній переможець торгів –ТОВ „Пламя” –аналогічним чином запропонував заміну однієї марки вугілля на іншу та відповідним чином визначив підсумкову ціну своєї тендерної пропозиції. Але при цьому, на відміну від АТЗТ „ВО „Облпаливо”, цей учасник паралельно не виконав вимоги Закону щодо подання тендерних пропозицій по торгах, що не поділяються на окремі лоти, а проводяться за всім предметом закупівлі в цілому (це кореспондується з вимогами п. 6.2 тендерної документації), і запропонував неналежний предмет закупівлі (вугілля „АКО” замість „АО”) без альтернативи.
За обставин, що тендерна пропозиція АТЗТ „ВО „Облпаливо” не була визначена найкращою у зв’язку з наявним розходженням між ціною одиниці та підсумковою ціною, одержаної шляхом множення ціни за одиницю на кількість, а на запит тендерного комітету позивач відмовився виправляти підсумкову ціну, відповідач мав відхилити тендерну пропозицію АТЗТ „ВО „Облпаливо” на підставі ст. 27 Закону. Тендерна пропозиція АТЗТ „ВО „Облпаливо” була все ж допущена до оцінки: згідно з ч. 7 ст. 26 Закону до оцінки замовник допускає тендерні пропозиції, які не були відхилені згідно з цим Законом; якщо учасник не погоджується з виправленням арифметичної помилки, його тендерна пропозиція відхиляється; визначення/невизначення тендерної пропозиції найкращою на підставі ч. 1 ст. 29 Закону може відбутися лише за результатами оцінки. Невизначення тендерної пропозиції позивача найкращою могло відбутися лише на підставі критеріїв і методики оцінки, зазначених у тендерній документації (ч. 7 ст. 26 Закону). Тендерна документація замовника торгів зазначає лише один критерій оцінки: ціну; тендерна пропозиція позивача могла не бути визнана найкращою тільки за критерієм ціни. Таким чином, відповідач на стадії оцінки тендерних пропозицій неправильно застосував відповідні приписи Закону. Під час оцінки тендерних пропозицій ніяких звернень до АТЗТ „ВО „Облпаливо” від замовника торгів з приводу виправлення арифметичних помилок не надходило. В зв’язку з цим позивач не висловлював та не міг висловити свою відмову від виправлення арифметичної помилки, а згідно з п. 20.6 тендерної документації замовника саме ця обставина є остаточною підставою для відхилення тендерної пропозиції. В судовому засіданні представник відповідача пояснив, що рішення про відхилення тендерної пропозиції позивача тендерним комітетом дійсно не приймалось.
Спираючись на вищевикладене, судом не приймається до уваги твердження відповідача, що арифметична помилка в тендерній пропозиції АТЗТ „ВО „Облпаливо” спричиняє правові наслідки, оскільки цей факт неправильно встановлений відповідачем та не спричинив застосування наслідків, передбачених Законом, з боку самого відповідача. До того ж, предметом спору по цій справі є результат торгів, який виражається в обранні переможцем торгів ТОВ „Пламя”.
Судом встановлено, що відповідач, не погоджуючись з заміною позивачем при розрахунку загальної ціни тендерної пропозиції вугілля марки „ГР” на вугілля марки „ДГР”, одночасно безпідставно погодився на заміну ТОВ „Пламя” при розрахунку загальної ціни його тендерної пропозиції вугілля марки „АО” на вугілля марки „АКО”, яке до того ж не було предметом закупівлі відповідно до тендерної документації. В судовому засіданні представник відповідача пояснив, що тендерним комітетом при погодженні на таку заміну з боку ТОВ „Пламя” був проведений порівняльний аналіз якісних показників вугілля марок „АО” і „АКО”, але цього без достатніх підстав не було зроблено відносно запропонованих аналогічним чином позивачем марок „ГР” і „ДГР”. Ця обставина свідчить про порушення з боку відповідача принципу недискримінації учасників, встановленого ст. 2-1 Закону „Про закупівлю…”.
Інформація про предмет закупівлі є невід’ємною складовою тендерної документації відповідно до ст. 21 Закону „Про закупівлю…”. В разі, якщо тендерний комітет відповідача дійшов висновку про необхідність закупівлі вугілля інших марок, ніж зазначених в тендерній документації, він згідно з ч. 2 ст. 22 Закону зобов’язаний не пізніше ніж за три робочих дні до закінчення строку подання тендерних пропозицій з власної ініціативи чи за результатами запитів учасників внести зміни до тендерної документації, при цьому продовживши строк подання та розкриття тендерних пропозицій, та повідомити про зазначені зміни письмово всіх учасників, яким замовник надав тендерну документацію. Зміни до тендерної документації відповідачем внесені не були, відтак рішення про акцепт тендерної пропозиції учасника, що не надав пропозиції щодо всього предмету закупівлі, визначеного тендерною документацією, суперечить Закону та положенням тендерної документації.
Згідно з п. 2 розділу „Оголошення торгів (тендеру)” тендерної документації, технічним завданням тендерної документації предметом закупівлі було вугілля марок ДГО, АО, АМ, ГР. В протоколі № 1 „Розкриття тендерних (цінових) пропозицій” від 12.01.2006 р. зазначено, що учасник торгів ТОВ „Пламя” подало тендерну пропозицію на постачання вугілля марок ДГО, АКО, АМ, ГР та не містила пропозиції щодо постачання вугілля АО, яке було необхідне замовникові. Таким чином, тендерна пропозиція ТОВ „Пламя” повинна бути відхилена як така, що не відповідає умовам тендерної документації відповідно до вимог ст. 27 Закону, п. п. 20.3, 25.1 тендерної документації замовника торгів. Зазначені відкриті торги проводились щодо одного предмету закупівлі в цілому (п. 6.2 тендерної документації) та не передбачали можливість надання учасниками тендерних пропозицій на якісь окремі частини предмета закупівлі, що допускається Законом в разі, якщо здійснення закупівлі відбувається за лотами, а також не передбачали подання учасниками будь-яких альтернативних тендерних пропозицій. В межах єдиної процедури закупівлі у даному випадку відповідно до вимог тендерної документації замовника предметом закупівлі є єдине ціле –вугілля кам’яне марок ДГО, АО, АМ, ГР, без розподілу за лотами. Відтак, окремі марки вугілля не є частиною предмета закупівлі: якщо не подана пропозиція хоча б за однією маркою, вважається, що пропозиція подана не за предметом закупівлі. Таким чином, відповідач не міг допустити тендерну пропозицію ТОВ „Пламя” до оцінки та порівняння, а законним рішенням в цьому випадку є її відхилення. Всупереч цьому відповідач визнає ТОВ „Пламя” переможцем торгів. В той же час позивач надав пропозицію за належним предметом закупівлі в цілому.
Відповідно до вимог Закону та тендерної документації кожний учасник торгів повинен був внести належне тендерне забезпечення його тендерної пропозиції. У ч. 5 ст. 23 Закону зазначається, що тендерне забезпечення не повертається учаснику у разі не підписання ним, якщо він став переможцем торгів, договору про закупівлю. Тобто термін дій тендерного забезпечення не може бути меншим, ніж термін дії тендерної пропозиції, протягом якого замовник може прийняти рішення про акцепт тендерної пропозиції та підписання договору з переможцем торгів. Частина 5 статті 24 передбачає обов’язкове правило про продовження строку дії тендерного забезпечення у разі продовження строку дії тендерної пропозиції. Таким чином, термін дії банківської гарантії згідно з п. 12.1 тендерної документації, п. 4 додатку 1 до тендерної документації також становить 60 календарних днів з дня розкриття тендерних пропозицій, тобто до 13 березня 2006 р. включно. Термін дії банківської гарантії, наданої переможцем торгів, менший, ніж 60 днів, –до 12.03.2006 р., при тому, що 12 березня –вихідний день (неділя), і в замовника немає змоги акцептувати ще забезпечену тендерну пропозицію в останній день строку дії забезпечення. Це, згідно з п. 1 ст. 27 Закону, підстава для відхилення тендерної пропозиції ТОВ „Пламя”, оскільки замовник міг прийняти рішення про акцепт тендерної пропозиції й 13 березня 2006 р., адже інше питання, що насправді відповідач прийняв відповідне рішення раніше: на момент викриття цієї обставини вона являла собою об’єктивне порушення вимог тендерної документації та підставу для відхилення тендерної пропозиції ТОВ „Пламя”. В той же час позивач надав саме належне тендерне забезпечення –банківську гарантію терміном дії до 13 березня 2006 р. включно.
На стадії оцінки тендерних пропозицій, до якої відповідач неправомірно допустив тендерну пропозицію ТОВ „Пламя”, яка повинна була бути відхилена до цієї стадії на підставах, викладених вище, визнання її найкращою за результатами оцінки є необґрунтованим. В позивача ціни на 2 марки з запропонованих переможцем торгів трьох марок були нижче: в позивача ціна за 1 т вугілля ДГО –443,36 грн., в ТОВ „Пламя” –447 грн.; в позивача ціна за 1 т вугілля АМ –458,36 грн., в ТОВ „Пламя” –468 грн. За вугіллям марки АО, як зазначено вище, в ТОВ „Пламя” взагалі не було пропозиції, отже неможливо порівняти й ціну на цю марку. Єдина марка вугілля, на яку ТОВ „Пламя” дійсно запропонувало нижчу, ніж позивач, ціну, є „ГР”.
В запереченні на позов відповідач ніяким чином не спростовує доводи позивача стосовно суті позовних вимог в зв’язку з допущеними відповідачем порушеннями при прийнятті рішення про обрання переможцем торгів ТОВ „Пламя”. В запереченні відповідач акцентує увагу на невикористанні позивачем ст. 36, 37 Закону України „Про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти”, якими йому надано право на оскарження дій замовника замовнику або уповноваженому органу поза судовою процедурою, якщо він вважає, що замовником були порушені його інтереси при процедурі закупівлі, таким чином, фактично ставить питання про правомірність відкриття провадження по цій справі. Але суд не погоджується з цими доводами відповідача за наступних підстав.
Для забезпечення судового захисту Конституція України у статті 124 встановила принципи здійснення правосуддя виключно судами, неприпустимості делегування функцій судів та їх привласнення іншими органами чи посадовими особами та визначила юрисдикцію судів. Зазначені принципи забезпечують здійснення конституційного права на судовий захист, яке не може бути обмежене навіть в умовах воєнного або надзвичайного стану (стаття 64 Конституції України).
Із змісту частини другої статті 124 Конституції України щодо поширення юрисдикції на всі правовідносини, що виникають у державі, випливає, що кожен із суб’єктів правовідносин у разі виникнення спору може звернутися до суду за його вирішенням. Суб’єктами таких правовідносин можуть бути громадяни, іноземці, особи без громадянства, юридичні особи та інші суб’єкти цих правовідносин. Зазначена норма, як і інші положення Конституції України, не містить застереження щодо допустимості судового захисту тільки після досудового врегулювання спору та неприпустимості здійснення правосуддя без його застосування.
Право на судовий захист передбачено й іншими статтями Конституції України. Так, відповідно до статті 8 Конституції України звернення до суду для захисту конституційних прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України, норми якої мають пряму дію та найвищу юридичну силу, гарантується. Частина четверта статті 13 Конституції України встановлює обов’язок держави забезпечити захист прав усіх суб’єктів права власності і господарювання, в тому числі у судовому порядку. До таких суб’єктів належать, зокрема, юридичні особи та інші суб’єкти господарських відносин. Тобто можливість судового захисту не може бути поставлена законом, іншими нормативно-правовими актами у залежність від використання суб’єктом правовідносин інших засобів правового захисту, у тому числі досудового врегулювання спору.
Обов’язкове досудове врегулювання спорів, яке виключає можливість прийняття позовної заяви до розгляду і здійснення за нею правосуддя, порушує право особи на судовий захист. Можливість використання суб’єктами правовідносин досудового врегулювання спорів може бути додатковим засобом правового захисту, який держава надає учасникам певних правовідносин, що не суперечить принципу здійснення правосуддя виключно судом. Виходячи з необхідності підвищення рівня правового захисту держава може стимулювати вирішення правових спорів у межах досудових процедур, однак їх використання є правом, а не обов’язком особи, яка потребує такого захисту. Право на судовий захист не позбавляє суб’єктів правовідносин можливості досудового врегулювання спорів. Це може бути передбачено цивільно-правовим договором, коли суб’єкти правовідносин добровільно обирають засіб захисту їхніх прав. Досудове врегулювання спору може мати місце також за волевиявленням кожного з учасників правовідносин і за відсутності у договорі застереження щодо такого врегулювання спору.
Таким чином, обрання певного засобу правового захисту, у тому числі і досудового врегулювання спору, є правом, а не обов’язком особи, яка добровільно, виходячи з власних інтересів, його використовує. Встановлення законом обов’язкового досудового врегулювання спору обмежує можливість реалізації права на судовий захист.
На те ж саме вказується:
- в п. 1 Рішення Конституційного Суду України у справі за конституційним зверненням Товариства з обмеженою відповідальністю „Торговий Дім „Кампус Коттон клаб” щодо офіційного тлумачення положення частини другої статті 124 Конституції України (справа про досудове врегулювання спорів), справа N 1-2/2002 від 9 липня 2002 року. Так саме, положення частини другої статті 124 Конституції України щодо поширення юрисдикції судів на всі правовідносини, що виникають у державі, в аспекті конституційного звернення необхідно розуміти так, що право особи (громадянина України, іноземця, особи без громадянства, юридичної особи) на звернення до суду за вирішенням спору не може бути обмежене законом, іншими нормативно-правовими актами. Встановлення законом або договором досудового врегулювання спору за волевиявленням суб’єктів правовідносин не є обмеженням юрисдикції судів і права на судовий захист;
- в статті 6 КАС України, яка передбачає, що кожному гарантується право на захист його прав, свобод та інтересів незалежним неупередженим судом; ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи в адміністративному суді, до підсудності якого вона віднесена КАС України.
Статтею 36 Закону України „Про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти” № 1490-III від 22.02.2000 р. встановлено, що будь-який учасник, який вважає, що він зазнав або може зазнати збитків внаслідок порушення замовником процедур закупівлі, має право на оскарження дій замовника.
Відповідно до ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі –КАС), завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень. До адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень.
Згідно статті 17 КАС України компетенція адміністративних судів, зокрема, поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.
Відповідно до ст. ст. 104, 105 КАС України право на звернення до адміністративного суду мають особи у випадку порушення їх прав чи охоронюваних законом інтересів шляхом подання адміністративного позову у формі письмової позовної заяви.
Пунктом 6 розділу VII „Прикінцеві та перехідні положення” КАС України передбачено, що до початку діяльності окружного адміністративного суду адміністративні справи, підвідомчі господарським судам відповідно до Господарського процесуального кодексу України 1991 року, вирішуються відповідним господарським судом за правилами Кодексу адміністративного судочинства України. При цьому підсудність таких справ визначається Господарським процесуальним кодексом України.
За таких обставин, оцінюючи надані докази в сукупності, суд вважає, що позовні вимоги цілком обґрунтовані, відповідають фактичним обставинам справи та вимогам чинного законодавства, у зв’язку з чим підлягають задоволенню в повному обсязі.
Керуючись ст.ст. 94, 158-163, 167 КАС України, суд, -
П О С Т А Н О В И В :
1. Позов задовольнити повністю.
2. Визнати недійсними результати відкритих торгів із закупівлі вугілля марок ДГО,АО,АМ,ГР, що проводились Кілійською районною державною адміністрацією Одеської області відповідно до оголошення № 16856 (ПАЛ), розміщеного в „Віснику державних закупівель”
№ 48 (217) від 28.11.2005 р., які оформлені протоколом № 1 „Розкриття тендерних (цінових)
пропозицій” від 12.01.2006 р.
Постанова може бути оскаржена в порядку і строки передбачені статтею 186 КАС України
Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження протягом 10 днів з дня її виготовлення у повному обсязі, якщо таку заяву не було подано, або після закінчення 20-ти денного строку подання апеляційної скарги з дата подання заяви про апеляційне оскарження постанови.
Постанову о повному обсязі виготовлено 02.08.2006р.
Суддя Демешин О.А.