ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ
__________________________________________________________________________________________________________________________________________
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
|
"31" липня 2006 р. |
Справа № 28/245-06-6417 |
За позовом Суб'єкт підприємницької діяльності-фізична особа ОСОБА_1;
до відповідача Суб'єкт підприємницької діяльності-фізична особа ОСОБА_2
про визнання недійсним договору
Суддя Гуляк Г.І.
Представники:
Від позивача: ОСОБА_3 -за дорученням;
Від відповідача: не з'явився;
Суть спору: позивач -Суб'єкт підприємницької діяльності фізична особа ОСОБА_1 звернувся до господарського суду Одеської області з позовом про визнання недійсним договору від 26 квітня 2004 року, укладеного між ПП „ОСОБА_1” та ПП „ОСОБА_2”.
Представник відповідача 12 липня 2006 року надав відзив за вхідним №НОМЕР_1, згідно якого вимоги позивача не визнає та просить суд у задоволені позову відмовити з обставин викладених у відзиві на позов.
Представник позивача в судовому засіданні 31 липня 2006 року надав заперечення на відзив, в якому з доводами відповідача не погоджується та просить суд позов задовольнити повністю та визнати недійсним договір без номера від 26 квітня 2004 року.
Матеріалами справи встановлено:
Між ПП „ОСОБА_1” /Суб'єктом підприємницької діяльності - фізичною особою ОСОБА_1 / (покупець) та ПП „ОСОБА_2” /Суб'єктом підприємницької діяльності - фізичною особою ОСОБА_2 / (продавець), був укладений договір купівлі-продажу без номера від 26 квітня 2004 року на суму 27 500 гривень.
Відповідно до листа Головного управління агропромислового розвитку Одеської обласної державної адміністрації за № НОМЕР_7 від 30 травня 2006 року, добриво «Гумісол», яке є предметом договору, використовується для обробки насіння та обприскування посівів і є повністю органічною речовиною.
Представник позивача вказує на те, що в розділі 5 договору після п. 5.2. окремим абзацом дописано «Оплата за «Ліносол»буде здійснена до 15 серпня 2004 року». Фактично позивач отримав за накладною №НОМЕР_2 добриво „Ліносол”, а згідно листа Головного управління агропромислового розвитку Одеської обласної державної адміністрації за № НОМЕР_7 від 30 травня 2006 року, вказане добриво «Ліносол»використовується в виробництві, але воно відрізняється від «Гумісолу», у «Ліносолі»на відміну від «Гумісолу»лише 15,3 % органічних речовин. Відповідно до п. 2 ст. 1 Закону України «Про пестициди і агрохімікати»дане визначення, що таке агрохімікати - «агрохімікати - органічні, мінеральні і бактеріальні добрива, хімічні меліоранти, регулятори росту рослин та інші речовини, що застосовуються для підвищення родючості ґрунтів, урожайності сільськогосподарських культур і поліпшення якості рослинницької продукції». Таким чином, представник позивача вказує, що добриво «Гумісол», який мав продати позивачу відповідач, так і фактично переданий «Ліносол»є агрохімікатами.
А відповідно до п. 11 ст. 9 Закону України «Про ліцензування певних видів господарської діяльності»- ліцензуванню підлягають у тому числі такі види господарської діяльності як оптова, роздрібна торгівля пестицидами та агрохімікатами.
За таких обставин позивач вважає, що здійснення торгівлі агрохімікатами, якими є «Гумісол»та «Ліносол», можливе лише за наявності ліцензії на даний вид господарської діяльності. Оскільки торгівля здійснюється шляхом укладення договорів купівлі-продажу, за умови наявності у продавця ліцензії на їх продаж.
Представник позивача вказує, на те що позивач неодноразово звертався до відповідача із запитом щодо надання ліцензії як на момент укладення договору, так і після, відповідач ліцензію не надав. Таким чином, представник позивача вважає, що відповідач уклав договір купівлі-продажу агрохімікатів без наявності в нього відповідної ліцензії на здійснення торгівлі агрохімікатами чим порушив вимоги Закону, і з цієї підстави договір купівлі-продажу б/н від 26.04.2006 р. в порядку ч. 1 ст. 207 ГК України повинен бути визнаний судом недійсним, як господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам Закону, а саме п. 11 ст. 9 Закону України «Про ліцензування певних видів господарської діяльності».
Відповідач не погоджуючись з позовом надав відзив на позов, в якому виклав свої заперечення та просить суд у задоволені позову відмовити та вказує, що відповідно до п.3.1 договору, якість товару підтверджується сертифікатом виробника, який додається до вказаного договору, вказаний сертифікат був переданий позивачу при укладанні договору. Розділом 5 договору, передбачено порядок та умови розрахунку за товар, а саме п. 5.1 договору, оплата за товар здійснюється за бартером, або в безготівковій формі. А п 5.2 договору передбачено, що оплата за „Ліносол” буде проведена до 15 жовтня 2004 року.
Згідно п.6.3 договору, товар вважається поставленим та прийнятим за кількістю що вказана в накладних та якістю згідно сертифікату якості. Відповідно до п..7.1 договору, покупець /позивач/ з часу отримання товару несе відповідальність за кількість та якість товару. Таким чином позивач прийняв вказаний товар за накладною № НОМЕР_2, претензій стосовно якості та кількості висунуто не було. Згідно п.7.3 якщо якість товару наданого продавцем /відповідачем/ не відповідає сертифікату якості і це документально підтверджується, покупець /позивач/ має право повернути товар не пізніше як у 15 денний строк від дати отримання.
Представник відповідача звертає увагу суду на той факт, що згідно сертифікату відповідності ТУ У 24.2-2157615315-005-2003 «Ліно-сол», який був наданий позивачу, вміст поживних речовин у наданому для аналізу зразку регулятору розвитку і росту рослин «Ліно-сол»перевищує мінімальний рівень наведений ТУ У 24.2-21576НОМЕР_615-005-2003. За таких обставин, за показниками, які вказані у сертифікаті відповідності, наданий зразок повністю відповідає вимогам даного препарату, порівняно «Ліно-сол»з препаратом «Гумісол», схожі за своїми лабораторними показниками.
Згідно посвідчення про державну реєстрацію № НОМЕР_3, яке зареєстроване в державному реєстрі за №НОМЕР_4 від 24 березня 2004 року Міністерством охорони природного навколишнього середовища та видане на ПП „ОСОБА_4” - Україна, про те що відповідно до Закону України „Про пестициди та агрохімікати” -виробником препарату „Ліносол” є ПП „ОСОБА_1” Україна, та висновку державної санітарно-епідеміологічної експертизи №НОМЕР_5 от 06.10.2003р. ПП «ОСОБА_4»- Україна зареєстровано як таке що має права займатися діяльністю пов'язаною з пестицидами та агрохімікатами. 3 березня 2003 року за №НОМЕР_6 була видана довіреність на ОСОБА_2 , про те, що йому доручено представляти інтереси ПП „ОСОБА_4” -Україна, в організаціях, установах та підприємствах з питань підготовки, укладення, виконання, зміни та припинення договірних відносин, а також інспектування контролю регіональних підприємств та покупців регулятора росту рослин „Ліносол”.
Відповідно до Закону України „Про ліцензування певних видів господарської діяльності”, вказана довіреність надає право на укладення договорів, оскільки відповідач є представником інтересів ПП «ОСОБА_4 »- Україна та мати ліцензію не обов'язково. За таких обставин просить суд у задоволені позову - відмовити.
Представник позивача в судове засідання з'явився, надав заперечення на відзив відповідача, вважає заперечення відповідача необґрунтованими та такими, що не відповідають вимогам закону. Просить суд визнати недійсним договір купівлі-продажу без номера від 26 квітня 2004 року, з обставин викладених у позовній заяві та запереченнях на відзив.
Враховуючи вищевикладені позиції сторін, а також з урахуванням наданих сторонами доказів, суд доходить до наступних висновків:
26 квітня 2004 року між позивачем та відповідачем був укладений договір без номера, предметом якого є купівля - продаж товару «Гумісол»на суму 27500 гривень.
В розділі 5 договору після п. 5.2. окремо зазначено, що оплата за «Ліносол»буде здійснена до 15 серпня 2004 року».
Умовами договору передбачено купівлі-продаж товару „Гумісол”, а фактично позивач отримав за накладною №НОМЕР_2 добриво „Ліносол”.
Згідно наданого позивачем листа - Головного управління агропромислового розвитку Одеської обласної державної адміністрації за № НОМЕР_7 від 30 травня 2006 року, добриво «Ліносол»використовується в виробництві, але воно відрізняється від «Гумісолу», у «Ліносолі»на відміну від «Гумісолу» лише 15,3 % органічних речовин.
Відповідно до п. 2 ст. 1 Закону України «Про пестициди і агрохімікати»дано поняття: агрохімікати - «агрохімікати - органічні, мінеральні і бактеріальні добрива, хімічні меліоранти, регулятори росту рослин та інші речовини, що застосовуються для підвищення родючості ґрунтів, урожайності сільськогосподарських культур і поліпшення якості рослинницької продукції». За таких обставин суд вказує, що відповідач продав, а позивач прийняв добриво «Ліносол»яке є агрохімікатами.
А відповідно до п. 11 ст. 9 Закону України «Про ліцензування певних видів господарської діяльності»- ліцензуванню підлягають у тому числі такі види господарської діяльності як оптова, роздрібна торгівля пестицидами та агрохімікатами.
За таких обставин суд вказує, що здійснення торгівлі агрохімікатами, якими є «Гумісол»та «Ліносол», можливе лише за наявності ліцензії на даний вид господарської діяльності. Оскільки торгівля здійснюється шляхом укладення договорів купівлі-продажу, за умови наявності у продавця ліцензії на їх продаж.
В матеріалах справи вказана ліцензія відсутня, за таких обставин суд зазначає, що відповідач уклав договір купівлі-продажу агрохімікатів без наявності в нього відповідної ліцензії на здійснення торгівлі агрохімікатами чим порушив вимоги Закону України «Про ліцензування певних видів господарської діяльності», а саме п.11 ст.9.
Відповідно до ч.1 ст.207 ГК України, договір купівлі-продажу без номера від 26 квітня 2006 року повинен бути визнаний недійсним, як господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам п. 11 ст. 9 Закону України «Про ліцензування певних видів господарської діяльності».
Суд доходить висновку, що для здійснення продажу як агрохімікатів «Гумісолу»чи «Ліносолу»продавець повинен мати відповідно до п. 11 ст. 9 Закону України «Про ліцензування певних видів господарської діяльності»ліцензію на оптову та роздрібну торгівлю пестицидами та агрохімікатами та відповідно до ч. 2 ст. 11 Закону України «Про пестициди і агрохімікати»повинен мати допуск (посвідчення) на право роботи із зазначеними пестицидами і агрохімікатами.
Відповідно до ч.3 ст. З Закону України «Про ліцензування певних видів господарської діяльності» - Ліцензія є єдиним документом дозвільного характеру, який дає право на зайняття певним видом господарської діяльності, що відповідно до законодавства підлягає обмеженню.
Вищий арбітражний суду України листом від 13.09.2000 р. N 01-8/493 «Про Закон України "Про ліцензування певних видів господарської діяльності»щодо роз'яснення вказував, що займання певним видом господарської діяльності, що відповідно до законодавства підлягає обмеженню, без виданої у встановленому порядку ліцензії є незаконним, а укладені суб'єктами господарювання договори, спрямовані на здійснення такої діяльності, повинні визнаватись недійсними згідно з чинним законодавством».
Відповідно до ч.1 ст.207 ГК України, господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону, може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.
За таких обставин суд доходить висновку про визнання недійсним договору купівлі-продажу без номера від 26 квітня 2006 року, як господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам п. 11 ст. 9 Закону України «Про ліцензування певних видів господарської діяльності».
Відповідно до ст.80 ЦК України, юридичною особою є організація, створена і зареєстрована у встановленому законом порядку. Юридична особа наділяється цивільною правоздатністю і дієздатністю, може бути позивачем та відповідачем у суді.
Згідно ч.3 ст.91 ЦК України, юридична особа може здійснювати окремі види діяльності, перелік яких встановлюється законом, після одержання нею спеціального дозволу (ліцензії).
Статтею 215 ЦК України, встановлено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 216 ЦК України, недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.
Крім того, в матеріалах справи знаходиться копія рішення господарського суду Одеської області /суддя Атанова Т.О./ по справі №8-31/528-05-9175, яким позов СПД ОСОБА_2 та СПД ОСОБА_1, про стягнення 27500 гривень -задоволено та стягнуто. Доказів оскарження вказаного рішення суду не надано.
За таких обставин суд доходить висновку, у разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину. Як вбачається з рішення господарського суду Одеської області СПД ОСОБА_1 зобов'язання за договором не виконав, не сплатив вартість отриманого товару. Суд зобов'язує позивача повернути все отримане за договором -відповідачу.
Заперечення відповідача та надані документи, суд не приймає до уваги, оскільки відповідно до ст. 36 ГПК України, письмовими доказами є документи i матеріали, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії. В порушення вказаної норми відповідачем не надано оригіналів та належним чином засвідчених копій, які суд повинен був прийняти до уваги.
Таким чином, суд визнає вимоги позивача, законними, обґрунтованими, у зв'язку з чим позов підлягає задоволенню повністю.
Згідно ст.ст.44,49 ГПК України на відповідача покладаються витрати по сплаті державного мита та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу.
Керуючись статтями 82-85 ГПК України,-
ВИРІШИВ:
1. Позов задовольнити повністю.
2. Визнати договір від 26 квітня 2004 року без номера укладений між ПП „ОСОБА_2” /Суб'єктом підприємницької діяльності - фізичною особою ОСОБА_2 / (продавець) та ПП „ОСОБА_1” /Суб'єктом підприємницької діяльності - фізичною особою ОСОБА_1 / (покупець) - недійсним.
3. Зобов'язати ПП „ОСОБА_1” /Суб'єктом підприємницької діяльності - фізичною особою ОСОБА_1 / ( АДРЕСА_1, р/р НОМЕР_8 Південне МРУ Приватбанк, МФО НОМЕР_9, код НОМЕР_10) повернути ПП „ОСОБА_2” /Суб'єктом підприємницької діяльності - фізичною особою ОСОБА_2 / ( АДРЕСА_2, р/р НОМЕР_11 у Тарутинській філії „Чорноморський банк реконструкції та розвитку”, МФО НОМЕР_12, код НОМЕР_13) отриманий за договором на підставі накладної №НОМЕР_2 „Ліносол” в кількості 550 літрів на суму 27 500 гривень.
4. Стягнути з Суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2, р/р НОМЕР_11 у Тарутинській філії „Чорноморський банк реконструкції та розвитку”, МФО НОМЕР_12, код НОМЕР_13) на користь Суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1, р/р НОМЕР_8 Південне МРУ Приватбанк, МФО НОМЕР_9, код НОМЕР_10) витрати по сплаті державного мита в сумі 85 /вісімдесят п'ять/ гривень та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 118 /сто вісімнадцять/ гривень.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня його підписання суддею.
Накази видати після набрання рішенням законної сили.
Суддя Гуляк Г.І.