Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 липня 2018 р. Справа№805/923/18-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Олішевської В.В., при секретарі судового засідання Смаль О.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 м. Бахмут

до відповідача: Головного управління Національної поліції в Донецькій області

про: визнання протиправним та скасування наказу № 2541 від 28 грудня 2017 року начальника Головного управління Національної поліції в Донецькій області генерала поліції третього рангу М.О. Семенишина "Про порушення службової дисципліни інспектором поліції сектору Бахмутського відділення поліції старшим лейтенантом поліції ОСОБА_1 та його покарання" в частині звільнення старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 зі служби в поліції, визнання протиправним та скасування наказу № 8 о/с від 04 січня 2018 року п/п т.в.о. начальника Головного управління Національної поліції в Донецькій області полковника поліції С.М. Беседіна в частині звільнення старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 - інспектора сектору превенції Бахмутського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Донецькій області з 04 січня 2018 року, поновлення старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 на посаді інспектора поліції сектору превенції Бахмутського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Донецькій області з 05 січня 2018 року, стягнення з Головного управління Національної поліції в Донецькій області середній заробіток - середній розмір грошового забезпечення за період вимушеного прогулу з 05 січня 2018 року по день винесення судом постанови по справі.

за участю

представників сторін:

від позивача: ОСОБА_5 - за довірен.,

від відповідача: Лубкіна О.В. - за довірен.

В С Т А Н О В И В:

Позивач, ОСОБА_1, звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління Національної поліції в Донецькій області про визнання протиправним та скасування наказу № 2541 від 28 грудня 2017 року начальника Головного управління Національної поліції в Донецькій області генерала поліції третього рангу М.О. Семенишина "Про порушення службової дисципліни інспектором поліції сектору Бахмутського відділення поліції старшим лейтенантом поліції ОСОБА_1 та його покарання" в частині звільнення старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 зі служби в поліції, визнання протиправним та скасування наказу № 8 о/с від 04 січня 2018 року п/п т.в.о. начальника Головного управління Національної поліції в Донецькій області полковника поліції С.М. Беседіна в частині звільнення старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 - інспектора сектору превенції Бахмутського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Донецькій області з 04 січня 2018 року, поновлення старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 на посаді інспектора поліції сектору превенції Бахмутського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Донецькій області з 05 січня 2018 року, стягнення з Головного управління Національної поліції в Донецькій області середній заробіток - середній розмір грошового забезпечення за період вимушеного прогулу з 05 січня 2018 року по день винесення судом постанови по справі.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що наказом Головного управління Національної поліції в Донецькій області № 8 о/с 04.01.2018 року ОСОБА_1 звільнено з посади інспектора Бахмутського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Донецькій області, який був прийнятий за результатами розгляду наказу Головного управління Національної поліції в Донецькій області № 2541 від 28.12.2017 року «Про порушення службової дисципліни інспектором поліції сектору превенції Бахмутського відділу поліції старшим лейтенантом поліції ОСОБА_1 та його покарання». Позивач зазначає, що підставою його звільнення стали матеріали службового розслідування, згідно яких 23.11.2017 року ОСОБА_1 перебував на службі у форменому одязі та з автоматичною вогнепальною зброєю у стані алкогольного сп'яніння. Позивач вказує на те, що згідно наказу № 2541 від 28.11.2017 року ним грубо порушено вимоги ст. 7 Дисциплінарного статуту ОВС України, п.п. 1,2 ч. 1 ст. 18 Закону України «Про національну поліцію», п. 2 розділу ІІ, п. 3 розділу ІV Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом МВС України від 09.11.2016 року № 1179. Позивач вважає, що відповідачем грубо порушено процедуру звільнення, а також звільнення його з посади інспектора сектору превенції Бахмутського відділу поліції є безпідставним, оскільки спірні накази прийняті з порушенням норм чинного законодавства. Також, позивач вказує на те, що відповідач вважає доведеним факт того, що ОСОБА_1 перебував на службі в стані алкогольного сп'яніння, однак позивач зазначає, що дані обставини спростовуються показаннями свідків, крім того в матеріалах службового розслідування відсутні будь - які докази, які б підтверджували факт знаходження в стані алкогольного сп'яніння.

Представник позивача у судовому засіданні підтримав викладені у позовній заяві обставини та просив суд задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Відповідач надав до суду відзив на позовну заяву, відповідно до якого просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог. В обґрунтування відзиву на позовну заяву відповідач посилається на те, що позивач з 07.11.2015 року обіймав посаду інспектора сектору превенції Бахмутського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Донецькій області, мав спеціальне звання - старший лейтенант поліції. 23.11.2017 року до ГУНП в Донецькій області надійшла інформація про те, що інспектор сектору превенції цього відділу старший лейтенант поліції ОСОБА_1 перебуває на службі з явними ознаками алкогольного сп'яніння. 29.11.2017 року наказом ГУНП в Донецькій області № 2275 за вказаними фактом було призначено службове розслідування. Проведеним на підставі зазначеного наказу службового розслідування встановлено, що під час несення служби інспектор сектору превенції Бахмутського відділу поліції перебував у стані алкогольного сп'яніння, що підтверджується: шаткою ходою, порушенням послідовності речі та мислення, з різким запахом. Відповідно висновками службового розслідування від 25.12.2017 року встановлено, що ОСОБА_1 проявив особисту недисциплінованість, грубо порушив ст. 7 Дисциплінарного статуту ОВС України, п.п. 1, 2 ч. 1 ст. 18 Закону України «Про Національну поліцію» в частині неухильного дотримання вимог діючого законодавства України, проігнорував п. 2 розділу ІІ, п. 3 розділу IV Правил етичної поведінки поліцейських, що виразилося у недотриманні норм професійної етики у службовий час, перебуванні на службі у стані алкогольного сп'яніння. Відповідач вказав на те, що на підставі висновку службового розслідування Головним управлінням НП в Донецькій області був виданий наказ від 28.12.2017 року № 251 «Про порушення службової дисципліни інспектором сектору превенції Бахмутського відділу поліції старшим лейтенантом поліції ОСОБА_1 та його покарання», яким до позивача застосовано дисциплінарне стягнення - звільнення зі служби в поліції. Наказом ГУНП в Донецькій області від 04.01.2018 року № 8 о/с дисциплінарне стягнення реалізовано, позивача звільнено зі служби в поліції за п. 6 ч. 1 ст. 77 (у зв'язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби) ЗУ «Про Національну поліцію» з 04 січня 2017 року.

Щодо посилання позивача на порушення ГУНП в Донецькій області процедури звільнення відповідач вказав на те, що під час проведення службового розслідування не було допущено порушень порядку проведення такого службового розслідування, крім того зазначив, що оскаржувані накази були видані уповноваженою особою в межах компетенції, з підстав, передбачених Законом України «Про Національної поліцію» та за наявності мотиву для їх видання, в зв'язку з чим вважає спірні накази правомірними та такими, що не підлягають скасуванню.

Щодо стягнення з ГУНП в Донецькій області на користь позивача середнього грошового забезпечення за час вимушеного прогулу з 05.01.2018 року і до винесення судового рішення у справі відповідач зазначив, що діючим законодавством врегульоване право поліцейського на отримання грошового забезпечення за час вимушеного прогулу внаслідок визнання звільнення зі служби в поліції незаконним. Підставою здійснення такого нарахування є видання керівником органу поліції наказу про поновлення поліцейського на службі. З огляду на викладене відповідач вважає, що позовні вимоги позивача щодо стягнення на користь грошового забезпечення за час вимушеного прогулу є передчасним.

Представник відповідача у судове засідання з'явився, підтримав викладені у відзиві на позовну заяву обставини та просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 13 березня 2018 року відкрито провадження в адміністративній справі та призначено розгляд справи за правилами загального позовного провадження у підготовче засідання на 16 квітня 2018 року.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 16 квітня 2018 року провадження у справі відкладеного на 25 квітня 2018 року, в зв'язку з необхідністю витребування додаткових доказів по справі.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 25 квітня 2018 року провадження у справі відкладеного на 10 травня 2018 року, в зв'язку з необхідністю витребування додаткових доказів по справі.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 10 травня 2018 року задоволено клопотання представника позивача про виклик свідків, у судове засідання призначене на 22 травня 2018 року викликані свідків.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 10 травня 2018 року продовжено строк підготовчого провадження та відкладено розгляд на 22 травня 2018 року.

У судовому засідання 22 травня 2018 року оголошено перерву до 07 червня 2018 року.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 07 червня 2018 року суд викликав у судове засідання призначене на 10 липня 2018 року свідків та у судовому засіданні оголошено перерву до 10 липня 2018 року.

10 липня 2018 року розгляд справи відкладено га 19.07.2018 року, у зв'язку з не явкою у судове засідання свідків та повторного виклику у судове засідання свідків.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 19.07.2018 року суд закрив підготовче провадження та призначив справу до судового розгляду по суті.

Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Судом встановлено, що ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 є громадянином України, що посвідчується копією паспорту громадянина України серії НОМЕР_2 (т. 1, а.с. 14-15).

Згідно копії трудової книжки серії ЗЖ № 345612 (дублікат) вбачається, що ОСОБА_1 прийнятий на службу в органи внутрішніх справ України, згідно Наказом № 80 від 20.03.2016 року та звільнена з органів внутрішніх справ України Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Донецькій області № 402 о/с від 06 листопада 2015 року (т. 1, а.с. 12-13).

07 листопада 2015 року ОСОБА_1 прийнятий на службу в Національну поліцію України, згідно до наказу Головного управління Національної поліції в Донецькій області № 51 о/с від 07.11.2015 року (т. 1, а.с. 63).

Згідно наказу Головного управління Національної поліції в Донецькій області від 29.06.2017 року № 306 о/с «По особовому складу» призначено старшого лейтенанта поліції Яковлєва Ярослава Олеговича (0124289) інспектором сектору превенції Бахмутського відділу поліції, з посадовим окладом 2400 гривень, увільнивши його від посади інспектора сектору кадрового забезпечення Бахмутського відділу поліції (т. 1, а.с. 64).

Начальником УКЗ ГУНП в Донецькій області полковником поліції Шевченко О.Ю. на ім'я начальника Головного управління Національної поліції в Донецькій області генерала поліції третього рангу Семенишина М.О. складено доповідну записку, відповідно до якої було зазначено про те, що під час перевірки несення служби особовим складом на блокпостах, приблизно о 15:20, відповідальним від керівництва Бахмутського ВП ГУНП в Донецькій області підполковником поліції Токарєвим С.В. виявлено, що старший лейтенант поліції ОСОБА_1 несе службу на КПВВ «Майорськ», з явними ознаками алкогольного сп'яніння - характерний запах з ротової порожнини, почервоніння очей. Також зазначалось, що ОСОБА_1 відсторонений від подальшого несення служби, відповідальним від керівництва Бахмутського ВП ГУНП в Донецькій області підполковником поліції Токарєвим С.В. вилучено у останнього автоматичну вогнепальну зброю, ПМ та засоби індивідуального захисту та передано до чергової частини Бахмутського ВП (т. 1, а.с. 65-66).

Наказом Головного управління Національної поліції в Донецькій області № 2275 від 29.11.2017 року «Про призначення службового розслідування» зобов'язано призначити службове розслідування за вказаним фактом. Проведення службового розслідування та підготовку висновку за його результатами доручено начальникові сектору кадрового забезпечення Бахмутського ВП ГУНП в Донецькій області майору поліції Наумовій О.Є. (т. 1, а.с. 67).

25.12.2017 року начальником Головного управління Національної поліції в Донецькій області генералом поліції третього рангу Семенишиним М.О. затверджено висновок службового розслідування за фактом порушення службової дисципліни інспектором сектору превенції Бахмутського ВП ГУНП в Донецькій області старшим лейтенантом поліції ОСОБА_1 (т. 1, а.с. 68-74).

Відповідно до якого службове розслідування за фактом порушення службової дисципліни інспектором сектору превенції Бахмутського відділу поліції ГУНП в Донецькій області старшим лейтенантом поліції ОСОБА_1 закінчено. Відомості, які стали підставою для проведення службового розслідування підтверджено. За особисту недисципліновасть, грубо порушення вимог ст. 7 Дисциплінарного статуту ОВС України, п.п. 1, 2 ч. 1 ст. 18 Закону України «Про національну поліцію» в частині неухильного дотримання діючого законодавства України, ігнорування ним п. 2 розділу II, п. 3 розділу ІV Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом МВС України від 09.11.2016 року № 1179, що виразилось у недотриманні норм професійної етики у службовий час, перебуванні на службі у стані алкогольного сп'яніння інспектора сектору превенції Бахмутського відділу поліції ГУНП в Донецькій області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 звільнити зі служби в поліції.

Наказом Головного управління Національної поліції в Донецькій області від 28.12.2017 року № 2541 «Про порушення службової дисципліни інспектором сектору превенції Бахмутського відділу поліції старшим лейтенантом поліції ОСОБА_1 та його покарання» за особисту недисциплінованість, грубе порушення вимог ст. 7 Дисциплінарного статуту ОВС України, п.п. 1, 2 с. 1 ст. 18 Закону України «Про Національну поліцію» в частині неухильного дотримання діючого законодавства України, ігнорування п. 2 розділу ІІ, п. 3 розділу ІV Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом МВС України від 09.11.2016 року № 1179, що виразилось у недотриманні норм професійної етики у службовий час, перебування на службі у стані алкогольного сп'яніння, інспектора сектору превенції Бахмутського відділу поліції ГУНП в Донецькій області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 звільнити зі служби в поліції (т. 1, а.с. 10).

Наказом Головного управління Національної поліції в Донецькій області від 04 січня 2018 року за № 4 о/с «По особовому складу» відповідно до розділу VІІ Закону України «Про Національну поліцію», зокрема, старшого лейтинанта поліції ОСОБА_1 - інспектора сектору превенції Бахмутського відділення поліції з 04 січня 2018 року звільнено зі служби в поліції за п. 6 ч. 1 ст. 77 (у зв'язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби). Вислуга років на 04 січня 2018 року у календарному обчисленні складає - 13 років 03 місяці 04 дні (т. 1, а.с. 4).

Не погодившись зі спірними наказами Головного управління Національної поліції в Донецькій області, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Спірні правовідносини регулюються Законом України «Про Національну поліцію» від 02.07.2015 року № 580-VIII (далі по тексту - Закон № 580), Законом України «Про дисциплінарний статут органів внутрішніх справ України» від 22.02.2006 року № 3460-IV (далі по тексту - Дисциплінарний статут ОВС), наказом Міністерства внутрішніх справ України від 09.11.2016 року № 1179 «Про затвердження Правил етичної поведінки поліцейських» (далі по тексту - Правила).

Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України, визначені Законом України «Про Національну поліцію» від 2 липня 2015 року №580-VIII (далі по тексту - Закон № 580), який набрав чинності з 07 листопада 2015 року.

Приписами частини 1 статті 1 Закону № 580 визначено, що Національна поліція України це центральний орган виконавчої влади, який служить суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку.

Статтею 2 Закону № 580 передбачено, що завданнями поліції є надання поліцейських послуг у сферах: 1) забезпечення публічної безпеки і порядку; 2) охорони прав і свобод людини, а також інтересів суспільства і держави; 3) протидії злочинності; 4) надання в межах, визначених законом, послуг з допомоги особам, які з особистих, економічних, соціальних причин або внаслідок надзвичайних ситуацій потребують такої допомоги.

У своїй діяльності поліція керується Конституцією України, міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, цим та іншими законами України, актами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, а також виданими відповідно до них актами Міністерства внутрішніх справ України, іншими нормативно-правовими актами (стаття 3 Закону № 580).

Відповідно до ст. 17 Закону № 580 поліцейським є громадянин України, який склав Присягу поліцейського, проходить службу на відповідних посадах у поліції і якому присвоєно спеціальне звання поліції. Поліцейський має службове посвідчення та спеціальний жетон. Зразки та порядок видання службових посвідчень та спеціальних жетонів затверджує Міністр внутрішніх справ України.

Поліцейський зобов'язаний: 1) неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; 2) професійно виконувати свої службові обов'язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов'язків, наказів керівництва; 3) поважати і не порушувати прав і свобод людини; 4) надавати невідкладну, зокрема домедичну і медичну, допомогу особам, які постраждали внаслідок правопорушень, нещасних випадків, а також особам, які опинилися в безпорадному стані або стані, небезпечному для їхнього життя чи здоров'я; 5) зберігати інформацію з обмеженим доступом, яка стала йому відома у зв'язку з виконанням службових обов'язків; 6) інформувати безпосереднього керівника про обставини, що унеможливлюють його подальшу службу в поліції або перебування на займаній посаді (стаття 18 Закону № 580).

Згідно статті 19 цього Закону У разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону. Підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, а також застосування до поліцейських заохочень визначаються Дисциплінарним статутом Національної поліції України, що затверджується законом. Держава відповідно до закону відшкодовує шкоду, завдану фізичній або юридичній особі рішеннями, дією чи бездіяльністю органу або підрозділу поліції, поліцейським під час здійснення ними своїх повноважень.

Частиною 1 статті 77 Закону № 580 передбачено, що поліцейський звільняється зі служби в поліції, а служба в поліції припиняється:

1) у зв'язку із закінченням строку контракту;

2) через хворобу - за рішенням медичної комісії про непридатність до служби в поліції;

3) за віком - у разі досягнення встановленого для нього цим Законом граничного віку перебування на службі в поліції;

4) у зв'язку із скороченням штатів або проведенням організаційних заходів;

5) через службову невідповідність;

6) у зв'язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України;

7) за власним бажанням;

8) у зв'язку з переходом у встановленому порядку на роботу до інших міністерств і відомств (організацій);

9) у зв'язку з безпосереднім підпорядкуванням близькій особі;

10) у разі набрання законної сили рішенням суду щодо притягнення до відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, пов'язаного з корупцією, або кримінального правопорушення;

11) у зв'язку з набуттям громадянства або підданства іншої держави.

Суд зазначає, що Правила етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом Міністерства внутрішніх справ України від 09.11.2016 року № 1179, є узагальненим зібранням професійно-етичних вимог щодо правил поведінки поліцейських та спрямовані на забезпечення служіння поліції суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку на засадах етики та загальнолюдських цінностей. Ці Правила поширюються на всіх поліцейських, які проходять службу в Національній поліції України (далі - поліція). Дотримання вимог цих Правил є обов'язком для кожного поліцейського незалежно від займаної посади, спеціального звання та місцеперебування.

Пунктом 1 розділу ІІ Правил передбачено, що під час виконання службових обов'язків поліцейський повинен: неухильно дотримуватися положень Конституції та законів України, інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; професійно виконувати свої службові обов'язки, діяти лише на підставі, у межах повноважень та в спосіб, що визначені Конституцією, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, міжнародними договорами України, а також цими Правилами; поважати і не порушувати права та свободи людини, до яких, зокрема, відносяться права: на життя; на повагу до гідності; на свободу та особисту недоторканність; недоторканність житла; на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань; на свободу світогляду і віросповідання; володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності; на мирні зібрання; на свободу пересування, вільний вибір місця проживання; інші права, які передбачені Конституцією та законами України, міжнародними договорами України; у кожному окремому випадку обирати той захід з-поміж заходів, передбачених законодавством України, застосування якого призведе до настання найменш негативних наслідків; неухильно дотримуватись антикорупційного законодавства України, обмежень, пов'язаних зі службою в Національній поліції України, визначених Законами України «Про Національну поліцію», «Про запобігання корупції» та іншими актами законодавства України; виявляти повагу до гідності кожної людини, справедливо та неупереджено ставитися до кожного, незважаючи на расову чи національну приналежність, мову, стать, вік, віросповідання, політичні чи інші переконання, майновий стан, соціальне походження чи статус, освіту, місце проживання, сексуальну орієнтацію або іншу ознаку; поводитися стримано, доброзичливо, відкрито, уважно і ввічливо, викликаючи в населення повагу до поліції і готовність співпрацювати; контролювати свою поведінку, почуття та емоції, не дозволяючи особистим симпатіям або антипатіям, неприязні, недоброму настрою або дружнім почуттям впливати на прийняття рішень та службову поведінку; мати охайний зовнішній вигляд, бути у встановленій формі одягу; дотримуватися норм ділового мовлення, не допускати використання ненормативної лексики; зберігати інформацію з обмеженим доступом, яка стала йому відома у зв'язку з виконанням службових обов'язків; інформувати безпосереднього керівника про обставини, що унеможливлюють його подальшу службу в поліції або перебування на займаній посаді.

Відповідно до п. 2 розділу ІІ Правил під час виконання службових обов'язків поліцейському заборонено: сприяти, здійснювати, підбурювати або терпимо ставитися до будь-яких форм катування, жорстокого, нелюдського або такого, що принижує гідність, поводження чи покарання; допускати будь-які привілеї чи обмеження за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовною або іншими ознаками; використовувати будь-які предмети, на яких зображена символіка політичних партій, та провадити політичну діяльність, висловлювати особисте ставлення до діяльності політичних партій під час виконання службових повноважень, а також використовувати службові повноваження в політичних або особистих цілях; розголошувати та використовувати інформацію з обмеженим доступом, яка стала йому відома у зв'язку з виконанням службових обов'язків, у тому числі після припинення служби в поліції, крім випадків, визначених законом; знімати з однострою чи приховувати нагрудний знак (жетон), а також будь-яким іншим чином перешкоджати прочитанню інформації на ньому або фіксуванню за допомогою технічних засобів, крім випадків, коли поліцейський виконує службові обов'язки в режимі секретності в установленому законодавством України порядку; перебувати на службі в нетверезому стані, у стані наркотичного або токсичного сп'яніння, уживати тютюнові вироби під час безпосереднього виконання службових обов'язків і в невстановленому місці.

Згідно п. 1, 2 розділу ІV Правил поліцейський виконує свої службові обов'язки в тісній співпраці та взаємодії з населенням, територіальними громадами та громадськими об'єднаннями на засадах партнерства і спрямовує свою діяльність на задоволення їхніх потреб.

Незалежно від посади чи звання у відносинах із населенням поліцейський зобов'язаний: бути тактовним та доброзичливим; висловлювати вимоги чи зауваження, що стосуються особи, у ввічливій та переконливій формі; надати можливість особі висловити власну думку; до всіх потерпілих від злочинів або інших правопорушень проявляти повагу, охороняти їх безпеку та право на невтручання в особисте життя.

Разом з цим приписами пункту 4 розділу XI Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про національну поліцію» передбачено, що до приведення законодавства України у відповідність із цим Законом акти законодавства застосовуються в частині, що не суперечить цьому Закону.

Таким чином, оскільки на момент виникнення спірних правовідносин Дисциплінарний статут Національної поліції України не затверджений, то відповідно на поліцейських розповсюджуються положення Закону України «Про дисциплінарний статут органів внутрішніх справ України» від 22.02.2006 року № 3460-IV (далі по тексту - Дисциплінарний статут ОВС).

Так, згідно п. 9 розділу ІІ Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв'язку з прийняттям Закону України «Про національну поліцію» до набрання чинності Законом України «Про Дисциплінарний статут Національної поліції» поширено на поліцейських дію Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України.

Дисциплінарний статут ОВС визначає сутність службової дисципліни, обов'язки осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ України (далі - особи рядового і начальницького складу) стосовно її дотримання, види заохочень та дисциплінарних стягнень, порядок і права начальників щодо їх застосування, а також порядок оскарження дисциплінарних стягнень.

Статтею 1 Дисциплінарного статуту ОВС визначено, що Службова дисципліна це дотримання особами рядового і начальницького складу Конституції і законів України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів та інших нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, підпорядкованих йому органів і підрозділів та Присяги працівника органів внутрішніх справ України.

Відповідно до ст. 5 Дисциплінарного статуту ОВС за вчинення дисциплінарних проступків особи рядового і начальницького складу несуть дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом.

Особи рядового і начальницького складу, яких в установленому законодавством порядку притягнуто до адміністративної, кримінальної або матеріальної відповідальності, водночас можуть нести і дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом.

Згідно статті 12 Дисциплінарного статуту ОВС на осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ за порушення службової дисципліни можуть накладатися такі види дисциплінарних стягнень: 1) усне зауваження; 2) зауваження; 3) догана; 4) сувора догана; 5) попередження про неповну посадову відповідність; 6) звільнення з посади; 7) пониження в спеціальному званні на один ступінь; 8) звільнення з органів внутрішніх справ.

Приписами статті 14 Дисциплінарного статуту ОВС передбачено, що З метою з'ясування всіх обставин дисциплінарного проступку, учиненого особою рядового або начальницького складу, начальник призначає службове розслідування.

Службове розслідування має бути завершене протягом одного місяця з дня його призначення начальником. У разі необхідності цей термін може бути продовжено начальником, який призначив службове розслідування, або старшим прямим начальником, але не більш як на один місяць.

Забороняється проводити службове розслідування особам, які є підлеглими порушника, а також особам - співучасникам проступку або зацікавленим у наслідках розслідування. Розслідування проводиться за участю безпосереднього начальника порушника.

Порядок проведення службового розслідування встановлюється міністром внутрішніх справ України.

Перед накладенням дисциплінарного стягнення начальник або особа, яка проводить службове розслідування, повинні зажадати від порушника надання письмового пояснення. Небажання порушника надавати пояснення не перешкоджає накладенню дисциплінарного стягнення.

Про накладення дисциплінарного стягнення видається наказ, зміст якого оголошується особовому складу органу внутрішніх справ.

Оголошувати дисциплінарне стягнення особі начальницького складу в присутності його підлеглих заборонено.

Зміст наказу доводиться до відома особи рядового або начальницького складу, яку притягнуто до дисциплінарної відповідальності, під підпис. У разі звільнення з посади або звільнення з органів внутрішніх справ особі рядового або начальницького складу видається витяг з наказу.

За кожне порушення службової дисципліни накладається лише одне дисциплінарне стягнення. У разі порушення службової дисципліни кількома особами дисциплінарне стягнення накладається на кожного окремо.

При визначенні виду дисциплінарного стягнення мають враховуватися тяжкість проступку, обставини, за яких його скоєно, заподіяна шкода, попередня поведінка особи та визнання нею своєї вини, її ставлення до виконання службових обов'язків, рівень кваліфікації тощо.

У разі вчинення незначного порушення службової дисципліни начальник може обмежитись усним попередженням особи рядового або начальницького складу щодо необхідності суворого додержання службової дисципліни.

У разі притягнення до дисциплінарної відповідальності осіб рядового і начальницького складу, які мають дисциплінарне стягнення і знову допустили порушення службової дисципліни, дисциплінарне стягнення, що накладається, має бути більш суворим, ніж попереднє.

Звільнення осіб рядового і начальницького складу з органів внутрішніх справ як вид стягнення є крайнім заходом дисциплінарного впливу.

Пунктом 1.1 Інструкції про порядок проведення службових розслідувань в органах внутрішніх справ України, затвердженої наказом МВС України від 12.03.2013 № 230 встановлено, що ця Інструкція визначає порядок проведення службового розслідування стосовно особи (осіб) рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ у разі надходження до органів та підрозділів внутрішніх справ України, навчальних закладів та науково-дослідних установ системи Міністерства внутрішніх справ України відомостей про вчинення нею (ними) дій, які порушують права і свободи громадян, службову дисципліну, оформлення результатів службового розслідування та прийняття за ними рішення, а також компетенцію структурних підрозділів та посадових осіб органів внутрішніх справ України (далі - ОВС) при його проведенні.

Як закріплено в п. 2.1 Інструкції № 230, підставами для проведення службового розслідування є порушення особами РНС службової дисципліни, у тому числі скоєння кримінальних або адміністративних правопорушень, знищення або втрата службових документів, доручених або охоронюваних матеріальних цінностей, вчинення особами РНС діянь, які порушують права і свободи громадян, службову дисципліну, інші події, повязані із загибеллю (смертю) осіб РНС чи їх травмуванням (пораненням), а також події, які сталися за участю осіб РНС і можуть викликати суспільний резонанс.

Пунктом 2.2 Інструкції № 230 встановлено, що службове розслідування проводиться уповноваженим на те начальником також у разі скоєння особою РНС адміністративного правопорушення.

Відповідно до ч. 2, 3 статті 15 Дисциплінарного статуту накладання дисциплінарних стягнень на осіб рядового і начальницького складу за проступки, учинені під час чергування, несення вартової чи патрульно-постової служби, здійснюється тільки після закінчення чергування, варти або після заміни їх іншими особами та здачі зброї.

Накладення дисциплінарного стягнення на особу, яка перебуває в стані сп'яніння, а також одержання від неї пояснень мають бути відкладені до її протверезіння.

Згідно ч. 1, 2 ст. 16 Дисциплінарного статуту Дисциплінарне стягнення накладається у строк до одного місяця з дня, коли про проступок стало відомо начальнику.

У разі проведення за фактом учинення проступку службового розслідування, кримінального провадження або провадження у справі про адміністративне правопорушення на осіб рядового і начальницького складу дисциплінарне стягнення може бути накладено не пізніше одного місяця з дня закінчення службового розслідування, кримінального провадження або провадження у справі про адміністративне правопорушення, не враховуючи періоду тимчасової непрацездатності або перебування у відпустці.

Дисциплінарне стягнення виконується негайно, але не пізніше місяця з дня його накладення, не враховуючи періоду перебування особи рядового або начальницького складу у відпустці, відрядженні або її тимчасової непрацездатності. Після закінчення цього строку дисциплінарне стягнення не виконується (ч. 1 ст. 18 Дисциплінарного статуту ОВС).

Частиною 5 статті 18 Дисциплінарного статуту ОВС такі дисциплінарні стягнення, як звільнення з посади, пониження в спеціальному званні та звільнення з органів внутрішніх справ, вважаються виконаними після видання наказу по особовому складу.

Так, судом відповідно до висновку службового розслідування за фактом порушення службової дисципліни інспектором сектору перенції Бахмутського ВП ГУНП в Донецькій області старшим лейтенантом поліції ОСОБА_1 від 25.12.2017 року встановлено, що 23.11.2017 року до УКЗ ГУНП в Донецькій області з Бахмутського ВП ГУНП в області надійшла інформація про те, що цього ж дня інспектор сектору превенції вказаного відділу поліції старший лейтенант поліції ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, перебуває на службі в стані алкогольного сп'яніння.

В ході службового розслідування встановлено, що цього ж дня, з 08:00 до 17:00, ОСОБА_1 заступив для несення служби на КПВВ «Майорськ». Перед заступанням до несення служби на блокпостах з особовим складом, згідно з книгою «Інструктажів нарядів», підполковником поліції інспектором з контролю за обігом зброї у сфері дозвільної системи сектору превенції Бахмутського відділу поліції ГУНП в Донецькій області Токарєвим С.В. та майором поліції т.в.о. заступника начальника Бахмутського відділу поліції ГУНП в Донецькій області Загурським С.Ф. було проведено інструктаж.

Під час перевірки несення служби особовим складом на блокпостах, приблизно о 15:20, відповідальним від керівництва Бахмутського ВП ГУНП в Донецькій області підполковником поліції Токарєвим С.В. виявлено, що старший лейтенант поліції ОСОБА_1 несе службу на КПВВ «Майорськ» з явними ознаками алкогольного сп'яніння - характерний запах з ротової порожнини, почервоніння очей. ОСОБА_1 було відсторонено від подальшого несення служби, відповідальним від керівництва Бахмутського ВП ГУНП в Донецькій області підполковником поліції Токорєвим С.В., автоматичну вогнепальну зброю, пістолет «Макарова» та засоби індивідуального захисту останнього здано до чергової частини Бахмутського ВП.

Керівництвом відділу поліції було прийнято рішення у супроводі підполковника поліції Токарєва С.В. та майора поліції Загурського С,Ф. направити ОСОБА_1 до медичного огляду (наркологічний диспансеру у м. Слов'янську) для проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння. Перебуваючи у приміщенні наркологічного диспансеру, останній від проходження тесту на газоаналізаторі «ALCOTEST-6820» виробництва «Drager» та від здачі аналізів сечі та крові на вміст алкоголю в організмі відмовився.

У ході службового розслідування ОСОБА_1 надано пояснення відповідно до яких останній зазначав, що 23.11.2017 року згідно із книгою нарядів Бахмутського ВП ГУПН в Донецькій області спільно із слідчим слідчого відділу Бахмутського ВП майором поліції Пасічником Т.В. заступив для несення служби на КПВВ «Майрськ» з 08:00 до 17:00 для забезпечення публічної безпеки та порядку. Також, у наданих поясненнях позивач зазначав, що приблизно о 09:00 год. по дорозі на КПВВ «Майрськ» ОСОБА_1 заїхав на робоче місце своєї дружини до Бахмутського районного центру первинної медико - санітарної допомоги, оскільки у останнього була гостра головна біль. Після чого ОСОБА_1 направився на КПВВ «Майорськ». ОСОБА_1 зазначав, що приблизно о 15:00 з метою перевірки несення служби прибули відповідальний від керівництва Бахмутського ВП підполковник поліції Токарєв С.В. та помічник відповідального по ГУНП в області Ткаченко. Під час проведення перевірки ОСОБА_1 перебував на території КПВВ та через деякий час був запрошений Токарєвим С.В. до службового модулю Бахмутського ВП, у якому помічник відповідального по ГУНП в області Ткаченко запита, чи вживав останній алкогольні напої під час несення служби. На що позивач відповів негативно та пояснив, що виглядає втомленим оскільки заступає на службу на КПВВ вже десяту зміну поспіль без вихідних. Після чого ОСОБА_1 було запропоновано пройти медичний огляд на стан алкогольного сп'яніння у міському наркологічному диспансері м. Бахмут. По прибуттю до вказаної установи ОСОБА_1 на підставі статті 28 Конституції України відмовився від проходження медичного огляду на стан алкогольного сп'яніння. Позивач в поясненнях зазначив, що йому було знов запропоновано пройти медичний огляд на стан сп'яніння у міському наркологічному диспансері м. Слов'янськ, на що ОСОБА_1 погодився, однак при прибутті на місце повторно відмовився від проходження медичного огляду. Крім того, у поясненнях ОСОБА_1 повідомляв, що ні за день, ні вранці перед заступанням на несення службу, а також під час несення служби алкогольні напої не вживав (т. 1, а.с. 89).

Також у ході службового розслідування були опитані т.в.о. заступника начальника Бахмутського ВП ГУНП в Донецькій області майор поліції Загурський Станіслав Францевич, який пояснив, що 23.11.2017 року в період часу з 07:35 у своєму службовому кабінеті № 47 проводив інструктаж до 10 співробітників Бахмутського ВП, які заступили 23.11.2017 року на несення служби на блокпости № 6, № 5, № 16Д, КПВВ «Майрськ», серед яких був інспектор сектору превенції Бахмутського ВП старший лейтенант поліції ОСОБА_1 Загурський С.Ф. у наданих поясненнях зазначав про те, що під час інструктажу ОСОБА_1 був охайно вдягнений, зовнішніх ознак поганого почуття, або ж стану алкогольного сп'яніння не мав. На запитання про стан здоров'я відповів, що добре себе почуває та може заступити до несення служби на блокпосту КПВВ «Майорськ». Після чого, співробітники, які заступили для несення служби на блокпостах направились на інструктаж до відповідальних від керівництва по Бахмутського відділу поліції ГУНП в Донецькій області підполковника поліції Токарєва С.В. Загурський С.Ф. зазначив, що приблизно в період часу з 15:00 по 15:30 йому стало відомо від Токарєва С.В. про те, що останній зняв з наряду ОСОБА_1, у зв'язку з тим, що той перебуває в стані алкогольного сп'яніння. Токарєв С.В. доставив ОСОБА_1 до адміністративної будівлі Бахмутського ВП, де автоматичну вогнепальну зброю, пістолет «Макарова» та засоби індивідуального захисту ОСОБА_1 було здано до чергової частини відділу поліції. Загурський С.Ф. вказував, що в приміщенні Бахмутського ВП після зняття з чергування бачив ОСОБА_1, який мав явні ознаки алкогольного сп'яніння, які були виражені в хиткій ході, невиразній мові, наявності запаху алкоголю з ротової порожнини. Так, керівництвом Бахмутського ВП було прийнято рішення про проведення огляду на стан сп'яніння ОСОБА_1 в медичній установі. У зв'язку з цим, ОСОБА_1 був доставлений до Бахмутського наркологічного диспансеру для медичного огляду на предмет алкогольного сп'яніння. Загурський С.Ф. зазначив, що позивач не відмовився поїхати для проведення вказаного огляду, однак, перебуваючи у медичній установі відмовився надавити біозразки для проведення аналіз, у зв'язку з чим вказаний огляд проведено не було. Після цього, Загурським С.Ф. було прийнято рішення про проведення огляду ОСОБА_1 на стан сп'яніння в наркологічному диспансері м. Слов'янськ, про що було виписано відповідне направлення на проведення огляду (т. 1, а.с. 75). ОСОБА_1 Токарєвим С.В. та Загурським С.Ф. був доставлений на проведення огляду до КЛПУ «Міський наркологічний диспансер м. Слов'янська», де позивач також відмовився від проведення огляду на стан сп'яніння та надання біозразків для проведення відповідного аналізу, про що лікарем було складено акт та зроблено відповідний запис в медичній книжці. Загурський С.Ф. зазначив, що у подальшому ОСОБА_1 знов був доставлений до Бахмутського ВП де з ним була проведена бесіда щодо стану його алкогольного сп'яніння, причин вжиття алкоголю під час несення служби. Під час розмови ОСОБА_1 не визнав, що під час несення служби вживав спиртні напої, пояснив, що вживав алкогольні напої напередодні увечері, однак відповісти на питання, чому тоді в ранці він не мав ознак алкогольного сп'яніння, а вже після обіду мав ознаки такого сп'яніння ОСОБА_1 не пояснив. Також, Загурським С.Ф. зазначалось, що ОСОБА_1 перебував в явному видимому стані алкогольного сп'яніння. Крім того, ОСОБА_1 розмовляв завищеним голосом, висловлював незрозумілі претензії протилежного характеру, незрозумілі вимоги (т. 1, а.с. 84-86).

Судом встановлено, що т.в.о. начальником сектору моніторингу Бахмутського ВП ГУНП в Донецькій області підполковником поліції Токарєвим Сергієм Валерійовичем вході службового розслідування надані пояснення аналогічні поясненням Загурського Станіслаом Францевичем (т. 1, а.с. 81).

Крім того, у ході службового розслідування були використані пояснення заступника начальника - начальника слідчого відділу Андрущівського відділення поліції Бердичівського ВП ГУНП в Житомирській області майора поліції Пасічника Тараса Олександровича, поліцейського - водія сектору логістики та матеріально - технічного забезпечення Бахмутського ВП ГУНП в Донецькій області старшого сержанта поліції ОСОБА_15, які не підтвердили факт перебування позивача у стані алкогольного сп'яніння (т. 1, а.с. 87, 91).

Так, суд зазначає, що приймаючи рішення про притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності, відповідачем були використані висновки лікаря - нарколога КЛПУ «Міського наркологічного диспансеру м. Слов'янська» ОСОБА_16, який повідомив, що під час його чергування 23.11.2017 року о 17:15 на медичний огляд представником Бахмутського В.П. Загурським С.Ф. було доставлено працівника поліції ОСОБА_1, на предмет встановлення факту алкогольного сп'яніння під час несення служби. Однак ОСОБА_1 відмовився надавати сліди органічних мас для дослідження на вміст алкоголю, що є необхідним згідно з інструкції, для висновку про стан сп'яніння. Також ОСОБА_1 за зовнішніми ознаками (хитка хода, порушення послідовності мовлення та мислення, різкий запах алкоголю з ротової порожнини, відчутний на значній відстані) перебував у стані алкогольного сп'яніння.

З матеріалів справи встановлено, що лікарем - наркологом ОСОБА_17 складено довідку № 748 від 23.11.2017 року, відповідно до якої ОСОБА_1 відмовився від медичного огляду (т. 1, а.с. 76).

Крім того, лікарем - наркологом ОСОБА_16 до медичної картки амбулаторного хворого ОСОБА_1 внесено запис про те, що 23.11.2017 року черговим лікарем КЛПУ «Міського наркологічного диспансеру м. Слов'янська» о 17:15 був доставлений на огляд працівник Бахмутського ВП, у зв'язку з проходженням служби с ознаками алкогольного сп'яніння. У листі - вкладиші зазначалось, що скарг не пред'являє, заперечує вживання алкогольних напоїв, зібрати докладний та достовірний аналіз зі слів працівника в даній ситуації не можливо. Поведінка неадекватна, зв'язність мови порушено, висловлює незрозумілі претензії протилежного характеру, незрозумілі вимоги (т. 1, а.с. 77, 78).

За результатами службового розслідування зроблено висновок про ОСОБА_1 23.11.2017 року під час несення служби на КПВВ «Майорськ» перебував у стані алкогольного сп'яніння.

В зв'язку з чим, складено висновок про те, що за особисту недисциплінованість грубе порушення вимог ст. 7 Дисциплінарного статуту ОВС України, п.п. 1, 2 ч. 1 ст. 18 Закону України «Про національну поліцію» в частині неухильного дотримання діючого законодавства України, ігнорування ним п. 2 розділу II, п. 3 розділу ІV Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом МВС України від 09.11.2016 року № 1179, що виразилось у недотриманні норм професійної етики у службовий час, перебуванні на службі у стані алкогольного сп'яніння інспектора сектору превенції Бахмутського відділу поліції ГУНП в Донецькій області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 звільнити зі служби в поліції.

На підставі висновку службового розслідування за фактом порушення службової дисципліни інспектором сектору превенції Бахмутського ВП ГУНП в Донецькій області старшим лейтенантом поліції ОСОБА_1 від 25.12.2017 року складено спірні накази Головного управління Національної поліції в Донецькій області від 28.12.2017 року № 2541 «Про порушення службової дисципліни інспектором сектору превенції Бахмутського ВП ГУНП в Донецькій області старшим лейтенантом поліції ОСОБА_1 та його покарання» та від 04.01.2018 року № 8 о/с «По особовому складу».

Суд зазначає, що відповідачем на підставі пояснень т.в.о. начальника сектору моніторингу Бахмутського відділу поліції ГУНП в Донецькій області підполковник поліції Токарєва Сергія Валерійовича, т.в.о. заступника начальника Бахмутського відділу поліції ГУНП в Донецькій області майора поліції Загурського Станіслава Францевича, поліцейського - водія сектору логістики та матеріально - технічного забезпечення Бахмутського ВП ГУНП в Донецькій області старшого сержанта ОСОБА_15, заступником начальника - начальника слідчого відділу Андрущівського відділення поліції Бердичівського ВП ГУНП в Житомирській області майора поліції Пасічника Тараса Олександровича, а також довідки № 748 від 23.11.2017 року, виданої лікарем - наркологом КЛПУ «Міського наркологічного диспансеру м. Слов'янська» ОСОБА_16 за результатами медичного огляду для встановлення стану сп'яніння ОСОБА_1, встановлено факт перебування позивача 23.11.2017 року на службі у стані алкогольного сп'яніння.

Отже, судом з метою встановлення усіх обставин справи, а саме встановлення факту перебування позивача у стані алкогольного сп'яніння були допитані у якості свідків старший інспектор Бахмутського ВП старший лейтенант поліції Сергєєв Сергій Олександрович, Інспектор штабу Бахмутського ВП підполковник поліці Лисянський Сергій Миколайович, Помічник дільничного Бахмутського ВП старший сержант поліції Гончаров Олександр Сергійович, Інспектор кадрового забезпечення Бахмутського ВП капітан поліції Балицький Вадим Володимирович, Інспектор сектору превенції Бахмутського ВП старший лейтенант поліції Пижов Руслан Олегович, поліцейський - водій сектору логістики та матеріально - технічного забезпечення Бахмутського ВП ГУНП в Донецькій області старший сержант ОСОБА_15, які у судовому засіданні не підтвердили, що 23.11.2017 року ОСОБА_1 перебував у стані алкогольного сп'яніння, також, зазначили, що явно виражених ознак того, що позивач перебував у стані алкогольного сп'янінні за позивачем не вбачали.

Т.в.о. начальник сектору моніторингу Бахмутського відділу поліції ГУНП в Донецькій області підполковник поліції Токарєв Сергій Валерійович та т.в.о. заступник начальника Бахмутського відділу поліції ГУНП в Донецькій області майор поліції Загурський Станіслав Францевич у судовому засіданні підтвердили, що ОСОБА_1 перебував у стані алкогольного сп'яніння, що були виражені в хиткій ході, невиразній мові, наявності запаху алкоголю з ротової порожнини.

Крім того, під час розгляду справи судом був допитаний у якості свідка лікар - нарколог КЛПУ ГНД "Диспансерне відділення м. Бахмут" ОСОБА_24, який зазначив про те, що не може підтвердити факт перебування позивача у стані алкогольного сп'яніння під час несення служби 23.11.2017 року на КПВВ «Майорськ», оскільки останній відмовився від проведення огляду та здачі аналізів відмовився, явних ознак алкогольного сп'яніння позивача він не бачив.

Також у судове засідання в якості свідка був викликаний лікар - нарколог КЛПУ "Міського наркологічного диспансеру м. Слов'янськ" ОСОБА_16, який повідомив суд про те, що під час його чергування 23.11.2017 року на медичний огляд для встановлення факту перебування у стані алкогольного сп'яніння був доставлений ОСОБА_1. Лікар - нарколог КЛПУ "Міського наркологічного диспансеру м. Слов'янськ" ОСОБА_16 зазначив, що позивач відмовився надавати сліди органічних мас для дослідження на вміст алкоголю. Також, свідок зазначив, що позивач за зовнішніми ознаками у стані алкогольного сп'яніння, а саме за позивача спостерігалась хитка хода, порушення послідовність мовлення та мислення, різкий запах алкоголю з ротової порожнини, відчутний на значній відстані. В зв'язку з чим свідком була складена довідка № 748 від 23.11.2017 року, яка за зовнішніми ознаками підтверджувала факт перебування позивача у стані алкогольного сп'яніння.

Суд зазначає, що не може прийняти довідку № 748 від 23.11.2017 року, оскільки відповідно до п. 15 розділу ІІІ Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров'я України від 09.11.20115 року № 1452/735 встановлено, що за результатами огляду на стан сп'яніння та лабораторними дослідженнями встановлюється діагноз, який вноситься до акта медичного огляду.

Тобто, лікар - нарколог який проводив огляд ОСОБА_1 повинен був скласти акт медичного огляду, який залишається у медичному закладі, та на підставі акту сформулювати висновок щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного.

Однак, лікарем - наркологом, який проводив огляд ОСОБА_1 зазначений висновок складений не був, а була складена довідка № 748 від 23.11.2017 року про перебування ОСОБА_1 у стані алкогольного сп'яніння.

Крім того, відповідний висновок про перебування позивача у стані алкогольного сп'яніння був зроблений лише на підставі зовнішніх ознак, суд ставить під сумнів те, що лікарем - наркологом проводився відвідний огляд позивача, а відповідний огляд проводився у коридорі медичної установи.

З огляду на вищевикладене, суд зазначає, що відповідачем не надано до суду жодного належного доказу, який би свідчив про факт перебування позивача у стані алкогольного сп'яніння під час несення служби 23.11.2017 року на КПВВ «Майорськ». Зазначені обставини на думку суду не підтверджується показаннями свідків, які були допитані під час судового розгляду, ані довідкою Лікаря - нарколога КЛПУ "Міського наркологічного диспансеру м. Слов'янськ" ОСОБА_16 № 748 від 23.11.2017 року.

Крім того, суд звертає увагу на те, що в матеріалах справи містяться атестаційні листи ОСОБА_1 від 20.10.2015 року (за період з жовтня 2014 року по жовтень 2015 року) та від 19.12.2016 року, відповідно до яких вбачається, що за результатами оцінювань позивача складено висновки про те, що останній відповідає займаній посаді, за час служби зарекомендував себе виключно з позитивного боку, як здібний сумлінний та дисциплінований працівник, у службовій діяльності суворо дотримується вимог чинних законів, нормативних актів та інструкцій, що рекомендують діяльність поліції.

Також, надана службова характеристика від 21.10.2015 року, в якій надані позитивні відгуки керівників, за змістом яких, ОСОБА_1 має належний рівень фізичного та розумного розвитку, професійно грамотний, до громадян відноситься ввічливо, спокійно та неупереджено, порушень дисципліни і законності не допускав.

Зазначене вище свідчить про те, що позивач під час проходження служби в Національній поліції зарекомендував себе з позитивного боку, порушень дисципліни не допускав та до дисциплінарної відповідальності не притягувався.

На підставі вище викладеного, суд приходить висновку, що наказ Головного управління Національної поліції в Донецькій області № 2541 від 28 грудня 2017 року "Про порушення службової дисципліни інспектором поліції сектору Бахмутського відділення поліції старшим лейтенантом поліції ОСОБА_1 та його покарання" в частині звільнення старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 зі служби в поліції є протиправним та таким, що підлягаю скасуванню.

Суд зазначає, що оскільки наказ Головного управління Національної поліції в Донецькій області № 8 о/с від 04 січня 2018 року "По особовому складу" прийнятий за результатами розгляду наказу Головного управління Національної поліції в Донецькій області № 2541 від 28 грудня 2017 року "Про порушення службової дисципліни інспектором поліції сектору Бахмутського відділення поліції старшим лейтенантом поліції ОСОБА_1 та його покарання" в частині звільнення зі служби в поліції за п. 6 ч. 1 ст. 77 "Про Національну поліцію", який визнаний судом протиправним та таким, що підлягає скасуванню, отже суд вважає, що наказ Головного управління Національної поліції в Донецькій області № 8 о/с від 04 січня 2018 року "По особовому складу" в частині звільнення зі служби в поліції за п. 6 ч. 1 ст. 77 "Про Національну поліцію" (у зв'язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби) старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 - інспектора сектору превенції Бахмутського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Донецькій області є протиправним та таким, що підлягає скасуванню.

Щодо вимоги позивача про поновлення старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 на посаді інспектора сектору превенції Бахмутського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Донецькій області, суд зазначає.

Відповідно до частини 1, 2 статті 235 Кодексу законів про працю України у разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу, у тому числі у зв'язку з повідомленням про порушення вимог Закону України "Про запобігання корупції" іншою особою, працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір.

При винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи, але не більш як за один рік. Якщо заява про поновлення на роботі розглядається більше одного року, не з вини працівника, орган, який розглядає трудовий спір, виносить рішення про виплату середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу.

Суд зазначає, що вирішення питання щодо звільнення особи має передувати вирішенню питання щодо працевлаштування цієї особи роботодавцем.

Про обов'язок працевлаштування працівника саме роботодавцем, свідчать і роз'яснення Пленуму Верховного Суду України, які викладені в п. 9 Постанови Верховного Суду України № 9 від 06 листопада 1992 року, із змінами та доповненнями, "Про практику розгляду судами трудових спорів".

В зв'язку з тим, що наказ Головного управління ДФС у Донецькій області № 8 о/с від 04 січня 2018 року "По особовому складу", яким звільнено зі служби в поліції за п. 6 ч. 1 ст. 77 "Про Національну поліцію" (у зв'язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби) старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 - інспектора сектору превенції Бахмутського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Донецькій області визнано протиправним та скасовано, суд приходить висновку, про необхідність поновлення старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 на посаді інспектора сектору превенції Бахмутського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Донецькій області.

Щодо позовної вимоги ОСОБА_1 про стягнення на його користь з дня звільнення 04 січня 2018 року по теперішній час середній заробіток за весь час вимушеного прогулу, суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 1 Кодексу законів про працю України вказаний Кодекс регулює трудові відносини всіх працівників, сприяючи зростанню продуктивності праці, поліпшенню якості роботи, підвищенню ефективності суспільного виробництва і піднесенню на цій основі матеріального і культурного рівня життя трудящих, зміцненню трудової дисципліни і поступовому перетворенню праці на благо суспільства в першу життєву потребу кожної працездатної людини.

Статтею 2-1 Кодексу законів про працю України визначено, що Україна забезпечує рівність трудових прав усіх громадян незалежно від походження, соціального і майнового стану, расової та національної приналежності, статі, мови, політичних поглядів, релігійних переконань, роду і характеру занять, місця проживання та інших обставин.

Частиною 2 статті 235 Кодексу законів про працю України передбачено, що при винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи, але не більш як за один рік. Якщо заява про поновлення на роботі розглядається більше одного року не з вини працівника, орган, який розглядає трудовий спір, виносить рішення про виплату середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу.

Згідно абз. 1, 3 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженому постановою Кабінету міністрів України від 8 лютого 1995 року № 100 (далі - Порядок № 100), обчислення середньої заробітної плати для оплати часу щорічної відпустки, додаткових відпусток у зв'язку з навчанням, творчої відпустки, додаткової відпустки працівникам, які мають дітей, або для виплати компенсації за невикористані відпустки провадиться виходячи з виплат за останні 12 календарних місяців роботи, що передують місяцю надання відпустки або виплати компенсації за невикористані відпустки. У всіх інших випадках збереження середньої заробітної плати середньомісячна заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні 2 календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов'язана відповідна виплата.

Частиною 8 цього Порядку встановлено, що нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - на число календарних днів за цей період.

У разі коли середня місячна заробітна плата визначена законодавством як розрахункова величина для нарахування виплат і допомоги, вона обчислюється шляхом множення середньоденної заробітної плати, розрахованої згідно з абзацом першим цього пункту, на середньомісячне число робочих днів у розрахунковому періоді.

Середньомісячне число робочих днів розраховується діленням на 2 сумарного числа робочих днів за останні два календарні місяці згідно з графіком роботи підприємства, установи, організації, встановленим з дотриманням вимог законодавства.

Суд зазначає, що відповідно до положень Порядку обчислення середньої заробітної плати середньомісячна заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні 2 календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов'язана відповідна виплата. Відповідно до довідки від 209 від 28.03.2018 року щодо нарахованої та виплаченої заробітної плати ОСОБА_1 за період з 01 липня по 31 грудня 2017 року, що останніми 2 календарними місяцями, які передували звільненню є листопад 2017 року та грудень 2017 року.

Так, з наданої до суду довідки від 28.03.2018 року № 209 вбачається, що в листопада 2017 року ОСОБА_1. нараховано грошове забезпечення у розмірі 9902,31 грн., у грудні 2017 року - 15693,65 грн. (т.1, а.с. 99).

Відповідно до листа Міністерства соціальної політики України від 05 серпня 2016 року № 11535/0/14-16/13 "Про розрахунок норми тривалості робочого часу на 2017 рік" кількість робочих днів у листопаді 2017 року становить 22 дні, у грудні 2017 року - 21 день.

Так, середньоденна заробітна плата складає: 9902,31 грн. (листопад 2017 року ) + 15693,65 грн. (грудень 2017 року) : 41 робочі дні за два місяці (22 робочі дні у листопаді 2017 року та 21 робочий день у грудні 2017 року) = 595,25 грн.

Відповідно до листа Міністерства соціальної політики України від 19 жовтня 2017 року № 224/0/103-17/214 "Про розрахунок норми тривалості робочого часу на 2018 рік" кількість робочих днів в період з 05 січня 2018 року по день фактичного поновлення на посаді (19 липня 2018 року) становить 133 дні.

Таким чином, сума середнього заробітку за час вимушеного прогулу за період з 05 січня 2018 року по 19 липня 2018 року, що підлягає стягненню на користь позивача, становить 595,25 грн. (середньоденна заробітна плата) * 133 дні = 79168,25 грн.

Так, середньомісячна заробітна плата складає: 595,25 грн. (середньоденна заробітна плата) * 22 днів (листопад 2017 року)+ 21 день (грудень 2017 року): 2 = 12797,88 грн.

З огляду на вищевикладене суд приходить висновку про задоволення позовних вимог в частині стягнення середнього заробітної плати за час вимушеного прогулу за період з 05 січня 2018 року по 19 липня 2018 в сумі 79168,25 грн. з відрахуванням податків, зборів, обов'язкових платежів.

Відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ч. 2. ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації;8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

У відповідності до вимог ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повина довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В Рішенні від 10 лютого 2010 року у справі "Серявін та інші проти України" Європейський суд з прав людини вказав, що у рішеннях суддів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.

Крім цього, вищезазначене рішення Європейського суду зправ людини по справі "Серявін та інші проти України", заява № 4909/04, рішення від 10 лютого 2010 року, яке відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент.

У відповідності до вимог ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства судове рішення повинно бути законним та обґрунтованим.

На підставі вищевикладеного суд приходить висновку про задоволення позовних вимог ОСОБА_1 м. Бахмут до Головне управління Національної поліції в Донецькій області про визнання протиправним та скасування наказу № 2541 від 28 грудня 2017 року начальника Головного управління Національної поліції в Донецькій області генерала поліції третього рангу М.О. Семенишина "Про порушення службової дисципліни інспектором поліції сектору Бахмутського відділення поліції старшим лейтенантом поліції ОСОБА_1 та його покарання" в частині звільнення старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 зі служби в поліції, визнання протиправним та скасування наказу № 8 о/с від 04 січня 2018 року п/п т.в.о. начальника Головного управління Національної поліції в Донецькій області полковника поліції С.М. Беседіна в частині звільнення старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 - інспектора сектору превенції Бахмутського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Донецькій області з 04 січня 2018 року, поновлення старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 на посаді інспектора поліції сектору превенції Бахмутського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Донецькій області з 05 січня 2018 року, стягнення з Головного управління Національної поліції в Донецькій області середній заробіток - середній розмір грошового забезпечення за період вимушеного прогулу з 05 січня 2018 року по день винесення судом постанови по справі.

Керуючись Конституцією України та Кодексом адміністративного судочинства України, суд -

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 м. Бахмут до Головне управління Національної поліції в Донецькій області про визнання протиправним та скасування наказу № 2541 від 28 грудня 2017 року начальника Головного управління Національної поліції в Донецькій області генерала поліції третього рангу М.О. Семенишина "Про порушення службової дисципліни інспектором поліції сектору Бахмутського відділення поліції старшим лейтенантом поліції ОСОБА_1 та його покарання" в частині звільнення старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 зі служби в поліції, визнання протиправним та скасування наказу № 8 о/с від 04 січня 2018 року п/п т.в.о. начальника Головного управління Національної поліції в Донецькій області полковника поліції С.М. Беседіна в частині звільнення старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 - інспектора сектору превенції Бахмутського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Донецькій області з 04 січня 2018 року, поновлення старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 на посаді інспектора поліції сектору превенції Бахмутського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Донецькій області з 05 січня 2018 року, стягнення з Головного управління Національної поліції в Донецькій області середній заробіток - середній розмір грошового забезпечення за період вимушеного прогулу з 05 січня 2018 року по день винесення судом постанови по справі - задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Національної поліції в Донецькій області № 2541 від 28 грудня 2017 року "Про порушення службової дисципліни інспектором поліції сектору Бахмутського відділення поліції старшим лейтенантом поліції ОСОБА_1 та його покарання" в частині звільнення старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 зі служби в поліції.

Визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Національної поліції в Донецькій області № 8 о/с від 04 січня 2018 року "По особовому складу" в частині звільнення зі служби в поліції за п. 6 ч. 1 ст. 77 "Про Національну поліцію" (у зв'язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби) старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 - інспектора сектору превенції Бахмутського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Донецькій області.

Поновити старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 на службі в поліції на посаді інспектора сектору превенції Бахмутського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Донецькій області з 05 січня 2018 року.

Стягнути з Головного управління Національної поліції в Донецькій області (код ЄДРПОУ 40109058, юридична адреса: 87517, Донецька область, м. Маріуполь, пр-т Нахімова, буд. 86) на користь ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1, адреса реєстрації: 84500, АДРЕСА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 05 січня 2018 року по 19 липня 2018 року в сумі 79168 (сімдесят дев'ять тисяч сто шістдесят вісім) гривень 25 копіойк (з відрахуванням податків, зборів та обов'язкових платежів).

Постанову в частині поновлення на посаді та стягнення середньої заробітної плати у межах суми стягнення за один місяць в розмірі 12797,88 грн. (з відрахуванням податків, зборів та обов'язкових платежів) звернути до негайного виконання.

Рішення прийнято у нарадчій кімнаті та проголошена вступна та резолютивна частини у судовому засіданні 19 липня 2018 року в присутності представника позивача та відповідача. Повний текст рішення складено та підписано 30 липня 2018 року.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Відповідно до п.п. 15-5 п. 15 розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.

Суддя Олішевська В.В.