справа № 2а-63/ 2008

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 жовтня 2008 року     Коломийський міськрайонний суд

Івано-Франківської області у складі

Головуючого судді     Димашка В.П.

За участі секретаря     Костромін Н.Р.

Позивача     ОСОБА_1

Представника позивача     ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Коломия справу за позовом ОСОБА_1 до виконкому Ліснохлібичинської сільської ради, третя особа ОСОБА_3 про визнання нечинним рішення Ліснохлібичинської сільської ради

ВСТАНОВИВ:

Позивач   ОСОБА_1   звернулася   позовом     до   виконкому

Ліснохлібичинської сільської ради, третя особа ОСОБА_3 в якому просила визнати нечинним рішення виконкому Ліснохлібичинської сільської ради №9 віді 7.09.1987 року в частині визнання права власності за ОСОБА_3 на 1/2 будинку №27 по вул.  Українській в с Скопівка, Коломийського району, Івано-Франківської області.

Вимоги мотивувала тим, що вона є дочкою ОСОБА_4, який помер 18 травня 2007 року.

Після його смерті залишилася спадщина - житловий будинок по вул.  Українській, 27 в с Скопівка Коломийського району вартістю 28 497 грн. її батьки після одруження поселилися в дідовому будинку, 1918 року побудови і його повністю перебудували та добудували господарські споруди. Це було майно колгоспного двору. В дворі крім батьків проживали дід та баба, а також і вона - до 1980 року.

Все майно після своєї смерті батько залишив їй, і вона прийняла спадщину, звернувшись із заявою в нотаріальну контору в порядку ст. 1269  ЦК України.

Під час підготовки до оформлення свідоцтва про право на спадщину в листопаді 2007 року, виявилось, що будинок № 27 по вул.  Українській в с Скопівка Коломийського району не зареєстрований в Реєстрі прав на нерухоме майно, а також, що рішенням виконкому Ліснохлібичинської сільської ради № 9 від 17.09.1987 року право власності на спірний будинок визнано за ОСОБА_4, її батьком, та відповідачкою, яка з 1960 року до даного часу в дворі не проживала і не була прописана.

В 1981 році померла її баба, а її батьки залишились проживати з дідом однією сім'єю. Після смерті діда залишилась в господарстві проживати її батьки. Мама померла в 2004році, а батько - в 2007році і він прийняв спадщину після діда так як вступив в управління спадковим майном (лютий 1987 року) у відповідності зі ст. 549 ЦК України (Редакція 1961 року) та після смерті дружини, а моєї матері, так як постійно проживав з нею у відповідності до ст.1268 ч.2 ЦК України. Таким чином, на момент смерті він був єдиним власником будинку. Це підтверджується довідкою № 105 від 24.11.2007 року.

Відповідачка - ОСОБА_3 є її двоюрідною сестрою, яка вибула з двору ще в 1960 року і в господарство не поверталася до даного часу . Це підтверджується довідками

виконкомів Голосківської та Ліснохлібичинської сільських рад №227 від 20.05.2008 року та. № 105 від 24.11.2007 року.

В силу ст. 112, 120 ЦК України (Редакція 1960 p., яка діяла на той час) майно колгоспного двору належало його членом на праві спільної сумісної власності.

Відповідачка не була членом двору, а тому безпідставно рішенням виконкому Ліснохлібичинської сільської ради за нею було визнано право власності на 1/2 будинку. В по господарських книгах за той період відсутні будь - які докази того, що відбувся поділ господарства і будинку між власниками двору. З часу вселення в це господарство її батьків вони постійно проживала з дідом і бабою однією сім'єю, вели спільне підсобне господарство та спільно обробляли присадибну ділянку, а це свідчить про те, що це був один колгоспний двір.

Відповідачка ніколи в будинок не поверталася, не реєструвала цей будинок за собою на праві власності і не цікавилась ним, як своєю власністю.

Оскільки вона прийняла спадщину після смерті батька і є власником його будинку з часу його смерті, а вказане рішення перешкоджає їй в оформленні права власності на цей будинок, то воно є незаконним і підлягає до скасування.

Про існування цього рішення вона дізналася лише в листопаді 2007 року.

Позивач та його представник в судовому засіданні підтримали свої позовні вимоги, і просили позов задовольнити.

Відповідач в судове засідання не з'явився, але подав заяву, в якій вказав, що позов визнає, справу просив слухати у його відсутності.

Заслухавши пояснення позивача, та його представника, дослідивши матеріали справи, суд вважає що позов необхідно задовольнити з таких підстав.

Встановлено, що 18 травня 2007 року помер ОСОБА_5, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії І-НМ №046943 від 19 травня 2007 року.

Після його смерті залишилася спадщина - житловий будинок по вул.  Українській, 27 в с Скопівка Коломийського району який він заповів дочці ОСОБА_1, що підтверджується заповітом від 13.11.2004 року, свідоцтвом про народження ОСОБА_6, серії МГ №339118 від 20.112.1962 року, яка згідно свідоцтва про шлюб серії ІУ-БК № 401380 від 03.09.1991 року змінила прізвище на ОСОБА_1.

Згідно рішення виконкому Ліснохлібичинської сільської ради №9 віді7.09.1987 року та додатку №1 до нього право власності на 1/2 на будинку №27 по вул.  Українській в с Скопівка визнано за ОСОБА_4 та Гун дер ОСОБА_7.

Як вбачається з довідки Ліснохлібичинської сільської ради №302/02-25/105 від 24.11.2007 року з 1996 року по час видачі довідки власником цілого житлового будинку значиться ОСОБА_5. ОСОБА_3 починаючи з 1983 року в житловому будинку №27 по вул.  Українській в с Скопівка не була прописана і не проживала.

Як вбачається з довідки Голосківської сілької ради №227 від 20.05.2008 року ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 у погосподарських книгах не числиться.

Як вказала свідок ОСОБА_8 відповідач ОСОБА_3 з 1960 року в господарстві не проживала.

З наведеного вбачається, що відповідачка не проживала в спірному будинку, і тому не могла набути права власності на нього, як член колгоспного двору а тому рішення виконкому Ліснохлібичинської сільської ради сільської в частині визнання за ОСОБА_3 права власності на половину будинку необхідно визнати нечинним.

На підставі наведеного та керуючись України ст.ст. 111, 121, 158-163 КАС України,

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити. Визнати нечинним рішення виконкому Ліснохлібичинської сільської ради №9 віді 7.09.1987 року в частині визнання права власності за ОСОБА_3 на 1/2 будинку №27 по вул.  Українській в с Скопівка, Коломийського району, Івано-Франківської області.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Львівського адміністративного апеляційного суду через Коломийський міськрайонний суд шляхом подачі в 10-ти денний строк з

дня проголошення постанови заяви про апеляційне оскарження і подання після цього протягом двадцяти днів апеляційної скарги, з подачею її копії до Львівського адміністративного апеляційного суду.

Постанова набирає законної сили після закінчення строків апеляційного оскарження, визначених у ст. 185 КАС України.