Справа № 585/1030/18

Номер провадження 2/585/575/18

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 липня 2018 року м.Ромни

Роменський міськрайонний суд Сумської області в складі: головуючого судді - Євлах О.О. за участю секретаря - Безручко О.П., представника позивача - ОСОБА_1, представника відповідача ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Ромни справу за позовом акціонерного товариства КБ «Приватбанк» до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості,-

В С Т А Н О В И В:

ПАТ КБ «Приватбанк» звернулося до суду з позовом про стягнення з відповідача 117000,00 гривень заборгованості за кредитним договором, мотивуючи тим, що відповідно до укладеного договору б/н від 11.01.2013 року ОСОБА_3 отримала кредит у розмірі 20000,00 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок.

19 липня 2018 року АТ КБ «Приватбанк» своїм листом за вих. № Е.65.0.0/3-365676 від 07.07.2018 року повідомило, що з 21.05.2018 року Публічне акціонерне товариство комерційний банк «Приватбанк» змінило назву на Акціонерне товариство комерційний банк «Приватбанк».

Щодо встановлення та зміни кредитного ліміту Банк керується п.2.1.1.2.3, п. 2.1.1.2.4 Договору на підстав яких Відповідач при укладенні Договору дав свою згоду , що прийняття будь-якого розміру кредитного ліміту та його зміну за рішенням та ініціативою Банку. Власних картрахунку зобов»язаний слідкувати за витратами коштів в межах платіжного ліміту з метою запобігання виникнення Овердрафту, згідно п.2.1.1.5.7 Договору. Відповідно до Умов та Правил надання банківських послуг, де зазначено, що Клієнт дає свою згоду, що кредитний ліміт встановлюється за рішенням Банку, і Клієнт дає право Банку в будь-який момент змінити ( зменшити або збільшити ) кредитний ліміт. Підписання даного Договору є прямою і безумовною згодою Позичальника щодо прийняття будь-якого розміру Кредитного ліміту, встановленого Банком, відповідно до п.2.1.1.2.4 Умов та надання банківських послуг. Відповідач підтвердила свою згоду на те, що підписана заява разом з «Умовами та правилами надання банківських послуг», «Правилами користування платіжною карткою №, затверджених наказом № СП-2010-256 від 06.03.2010 року та «Тарифами Банку», складає між ним та Банком Договір, що підтверджується підписом у заяві. ПАТ КБ «Приватбанк» свої зобов'язання за Договором та угодою виконав в повному обсязі, а саме надав Відповідачу кредит у розмірі, встановленому Договором. Відповідач порушив умови договору, станом на 04 грудня 2017 року має заборгованість в сумі 117000,00 гривень , яка складається з: тіла кредиту- 16920,68 гривень, заборгованості за процентами за користування кредитом -5220,33 грн.; заборгованості за пенею в розмірі 94858,99 грн. Також ПАТ КБ «Приватбанк» просить суд стягнути з ОСОБА_3 1762 грн. судового збору сплаченого при подачі даного позову до суду.

Провадження у справі відкрито 26 березня 2018 року та справу призначено до розгляду у судовому засіданні.

04.05.2018 року відповідачем ОСОБА_3 подано заперечення на позовну заяву , в якому проти позову остання заперечувала, просила застосувати строк позовної давності до даного позову, вважала, що розрахунок процентів у позові проведений невірно, просила визнати подану банком докази недопустимими. Крім того зазначала, що 06.05.2015 року невідомі їй особи несанкціоновано, без її відома , незрозумілим чином викрали грошові кошти з її банківської картки в сумі 16925 грн, про що вона негайно повідомила позивача та подала відповідну заяву про злочин до Роменського ВП ГУНП в Сумській області. Крім того відповідачем долучено до заперечення копію протоколу про прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення від 10.05.2015 року та копію інших документів(заяв), які надсилались їй або нею з приводу поданої заяви про крадіжку грошових коштів з її банківської картки.. ( а.с.74-102)

15 травня 2018 року позивачем ПАТ КБ «Приватбанк « було подано відповідь на заперечення ОСОБА_3 В даній відповіді позивач зазначає, що відповідно до умов Кредитного договору, саме Клієнт несе повну відповідальність за операції проведені з картою. Клієнт в свою чергу має право стягнути суму відшкодування з винних осіб встановлених в кримінальному порядку. У зв'язку з відсутністю доказів звернення Відповідача в банк із заявою про внесення картки в стоп-лист платіжної системи, а також будь-яких звернень Відповідача про втрату карти, заперечення Відповідача не можуть прийматися судом до уваги оскільки являються необґрунтованими. Позивачем визнано, що розрахунок заборгованості не є первинним документом за своєю природою, а тому надано виписку по банківському рахунку. Крім того зазначено, що відповідачем розрахунок заборгованості не спростований, контр розрахунок не наданий, судово-бухгалетрської експертизи з метою з'ясування питання наявності або відсутності заборгованості відповідача за кредитним договором не проводилась, а тому підстави вважати даний розрахунок заборгованості неналежним відсутні. Роз'яснено порядок нарахування процентів, наведено формулу нарахування процентів як на поточну так і на прострочену заборгованості. Обгрунтовано підстави одночасного нарахування штрафу та пені. Зауважено на те, що підстав застосування позовної давності до позовних вимог про стягнення пені немає, оскільки порушення зобов'язання триває, тому позовні вимоги підлягають до задоволення в повному обсязі. Крім того зазначено, що відповідно до виписки по рахунку, відповідач до певного часу належним чином виконував свої зобов'язання за кредитом. Що свідчить про те, що відповідач знав про умови кредитування та визнав свої зобов'язання за Договором. Тому посилання ОСОБА_3 на те, що вона не була ознайомлена з умовами кредитування не має прийматись судом до уваги.

Представник позивача ОСОБА_1 в судовому засіданні позовну заяву підтримав та просив її задовольнити. Не заперечував того факту, що кошти з картки в сумі 1318,00 грн та 14953,00 грн, знято не особисто ОСОБА_3, але остання повідомила інформацію сторонній особі, що дало змогу цій особі зняти вищезазначені кошти з карткового рахунку ОСОБА_4 тому, з огляду на неправомірні дії ОСОБА_3 просив позов задовольнити.

Відповідач ОСОБА_3 в судове засідання не з'явилася, про день і час розгляду справи повідомлена належним чином.

Представник відповідача ОСОБА_3,- ОСОБА_2 проти позову заперечував, з підстав викладених у письмовому запереченні. Просив відмовити в задоволенні позову в повному обсязі, оскільки ОСОБА_3 кошти не знімала, а вони були викрадені сторонніми особами.

Суд, вислухавши пояснення представника позивача, відповідача та її представника, дослідивши докази по справі, вважає, що позов задоволенню не підлягає виходячи з наступного.

Згідно ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) Позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а Позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити відсотки.

Правовідносини, що виникли між сторонами ґрунтуються на вимогах норм ЦК України щодо зобовязань та їх виконання.

Відповідно до ст.ст.1054,1055 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобовязується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, позичальник зобовязується повернути кредит та сплатити проценти; кредитний договір укладається у письмовій формі.

Згідно ст.ст. 526, 530 ЦК України, зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу; якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Відповідно до ст. 536 ЦК України, за користування чужими грошовими коштами боржник зобовязаний сплачувати проценти; розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Судом встановлено, що 11 січня 2013 року ОСОБА_3, підписавши заяву, погодилася з тим, що ця заява разом із Памяткою клієнта, Умовами та Правилами надання банківських послуг, а також Тарифами складає укладений між нею та Банком договір про надання банківських послуг. За вказаним договором позичальнику встановлювався кредитний ліміт на платіжну картку зі сплатою процентів за користування кредитом у розмірі 30% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом.

Як вбачається з виписки по рахунку відповідач користувалася коштами з 11січня 2013 року з використанням платіжної картки НОМЕР_1 (а.с.139-174)

Згідно виписки по рахунку встановлено і не заперечується сторонами, що ОСОБА_3 свої зобов'язання за кредитним договором виконувала належним чином і станом на 04.05.2015 року не мала заборгованості по кредиту (а.с.172).

Відповідно до виписки по карті клієнта НОМЕР_1 від 15 травня 2015 року, із використанням зазначеної карти 06.05.2015 року, двома траншами, знято грошові кошти в сумі 14953,00 грн та 1318,00 грн відповідно (а. с. 139- 172). Кошти були переведені через унікальний веб-інтефейс Liqpay.

Суд приймає до уваги, що позивачем не доведено, що авторизація здійснювалась через фінансовий номер телефону з використанням паролів, вказаних в SMS-повідомленнях, які відповідач ОСОБА_3 повідомила невстановленим особам.

Згідно розрахунку заборгованості за договором б/н від 11.02.2013 року укладеного між ПАТ КБ «Приватбанк» та ОСОБА_3 заборгованість по кредиту станом на 04.12.2017 року складає 16920,88 гривень.( а.с.6-13)

Згідно протоколом про прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення від 10.05.2015 року- 06.05.2015 року невідома особа з кредитної картки ОСОБА_3 зняла кошти сумі 16992 грн. ( а.с.79).

Згідно протоколу допиту потерпілого від 28.01.2016 року ОСОБА_5. повідомила обставини за яких з її кредитної картки було знято кошти невідомими їй людьми ( а.с.81).

Відповідно до заяви від 14.05.2015 року від ОСОБА_3 зверталась до ПАТ КБ «Приватбанк» з проханням провести термінове службове розслідування щодо незаконного списання кредитних коштів з її рахунку. ( а.с.83-84).

Заявою ОСОБА_3, від 10.06.2015 року ПАТ КБ «Приватбанк « було повідомлено про зняття з її карткового рахунку коштів в сумі 1551,12 грн. та 1370.72 грн. в зв'язку з чим вона просила провести термінове службове розслідування з приводу її заяви. ( а.с.85).

Згідно заяв 17.06.2015 року, 06.07.15 року ОСОБА_3 просила призупинити нарахування процентів на суму зняту з її карткового рахунку в зв'язку з проведенням досудового розслідування по кримінальному провадженню по факту шахрайства за її заявою. ( а.с.86-88).

Згідно повідомлення наданого ОСОБА_3 10.05.2015 року СВ Роменського МВ УМВС України в Сумській області було внесено в ЄРДР заяву про скоєння шахрайських дій відносно неї за зареєстровано за № 12015200100000556. ( а.с.98).

Листом від 23.05.2015 року, 6.06.2015 року, 01.07.2015 року наданому ПАТ КБ «Приватбанк» на заяву ОСОБА_3 повідомлено, що надати затребувану нею інформацію не має можливості в зв'язку з тим, що дана інформація є банківською таємницею, доступ до якої обмежено та може бути надано лише за умови, що заява про її надання відповідає вимогам Глави 3 Правил зберігання, захисту, використання та розкриття банківської таємниці, затверджених постановою Правління Національного банку України від 14.0-7.2006 року № 267. ( а.с.91-94).

Відповідно до анкети-заяви про приєднання до Умов і Правил надання банківськ4их послуг в Приватбанк - ОСОБА_3 під підпис 17.01.2013 року ознайомилась з зазначеними Умовами і Правилами. ( а.с.138).

Відповідно до виписки з 01.01.1999 року по 15.05.2018 року за основною карткою :НОМЕР_1 ОСОБА_3 має всього витрат по карті- 140819,32 грн., а надходження за даною картою складають - 120190,79 грн. ; за основною картою : НОМЕР_2 - надходження за картою складають - 91,05 грн( а.с.139-155)

Відповідно до частини третьої статі 10 ЦПК України (у редакції від 07 липня 2010 року) кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно з положеннями частини третьої статті 60 ЦПК України (у редакції від 07 липня 2010 року) доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір.

Відповідно до положень статті 1073 ЦК України у разі несвоєчасного зарахування на рахунок грошових коштів, що надійшли клієнтові, їх безпідставного списання банком з рахунку клієнта або порушення банком розпорядження клієнта про перерахування грошових коштів з його рахунка банк повинен негайно після виявлення порушення зарахувати відповідну суму на рахунок клієнта або належного отримувача, сплатити проценти та відшкодувати завдані збитки, якщо інше не встановлено законом.

Згідно з пунктом 37.2 статті 37 Закону України Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» у разі ініціації неналежного переказу з рахунка неналежного платника з вини ініціатора переказу, що не є платником, емітент зобов'язаний переказати на рахунок неналежного платника відповідну суму грошей за рахунок власних коштів, а також сплатити неналежному платнику пеню у розмірі 0,1 відсотка суми неналежного переказу за кожний день, починаючи від дня неналежного переказу до дня повернення відповідної суми на рахунок, якщо більший розмір пені не обумовлений договором між ними.

Відповідно до пунктів 7, 8 Положенняпро порядок емісії спеціальних платіжних засобів і здійснення операцій з їх використання, затвердженого постановою правління НБУ від 05 листопада 2014 року № 705, емітент або визначена ним юридична особа під час отримання повідомлення та/або заяви про втрату електронного платіжного засобу та/або платіжні операції, які не виконувалися користувачем, зобов'язаний ідентифікувати користувача і зафіксувати обставини, дату, годину та хвилини його звернення на умовах і в порядку, установлених договором. Емітент після надходження повідомлення та/або заяви про втрату електронного платіжного засобу та/або платіжні операції, які не виконувалися користувачем, зобов'язаний негайно зупинити здійснення операцій з використанням цього електронного платіжного засобу. Емітент у разі здійснення помилкового або неналежного переказу, якщо користувач невідкладно повідомив про платіжні операції, що ним не виконувалися, після виявлення помилки негайно відновлює залишок коштів на рахунку до того стану, у якому він був перед виконанням цієї операції. Емітент у разі повідомлення користувачем про незавершену операцію з унесення коштів через платіжні пристрої банку-емітента на рахунки, відкриті в банку-емітенті, після подання користувачем емітенту відповідного документа, що підтверджує здійснення цієї операції, негайно зараховує зазначену в цьому документі суму коштів на відповідний рахунок.

З наведеного вбачається, що при здійсненні платіжних операцій 06 травня 2015 року на загальну суму 16992,00 грн. відповідачка ОСОБА_3 особисто не використовувала електронний платіжний засіб, судом не встановлено, що вона своїми діями чи бездіяльністю сприяла втраті, незаконному використанню персонального ідентифікаційного номера або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції, повідомила правоохоронні органи про вчинений злочин, а тому суд приходить до висновку, що відповідачка не несе відповідальності за таку платіжну операцію здійснену за допомогою платіжної картки № НОМЕР_1. Даний висновок суду відповідає Правовій позиції, висловленій Верховним Судом України в постанові від 13 травня 2015 року (справа № 6-71цс15) та від 11 березня 2015 року № 6-16цс15.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 526, 527, 530, 536, 546, 549, 610-611, 625, 629, 638, 1048, 1049, 1054, 1055, 1073 ЦК України, Законом України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні», Постановою правління НБУ від 05 листопада 2014 року № 705, ст.ст. 10, 11, 60,88, 212-215,218 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

В задоволенні позову акціонерного товариства КБ «Приватбанк» до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості - відмовити в повному обсязі.

Рішення набирає законної сили через 30 днів з дня складення повного тексту рішення.

Рішення суду може бути оскаржене до Апеляційного суду Сумської області через Роменський міськрайонний суд Сумської області, в порядку та у строки встановлені ст.ст.352-354 ЦПК України.

Повний текст рішення виготовлено -30 липня 2018 року.

Суддя:підпис…

Копія вірна:

СУДДЯ РОМЕНСЬКОГО МІСЬКРАЙОННОГО СУДУ О. О. Євлах