Справа № 2-А-806 За 2008р.
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
30 вересня 2008р. Стахановський міський суд Луганської області у складі головуючого судді Ромашки В.П. при секретарі Савзіхановій О.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду м. Стаханова справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Стахановської міської Ради, Головного управління Державного казначейства України в Луганській області про стягнення недоплаченої щорічної допомоги,
ВСТАНОВИВ:
Звертаючись до суду, позивач зазначила, що вона є ветераном-учасником війни та має право на відповідні пільги, визначені законодавством України, зокрема на отримання щорічно до 5 травня допомоги у розмірі трьох мінімальних пенсій за віком. Розмір мінімальної пенсії за віком визначається у розмірі прожиткового мінімуму визначеного законом і у 2004р. він становив 284грн 69коп, а сума допомоги повинна була становити 854грн 03коп. Фактично не було виплачено нічого. Розмір прожиткового мінімуму та мінімальної пенсії за віком у 2005р. становив 332грн, сума допомоги повинна становити 996грн., а фактично було виплачено 50грн. Недоплата склала 946грн. Розмір прожиткового мінімуму та мінімальної пенсії за віком у 2006г. становив 359грн., сума щорічної допомоги повинна була скласти 1077грн, а фактично виплачено лише 50грн.. недоплата склала 1027грн.. З 01.04.07р. мінімальний розмір пенсії за віком визначено у сумі 410грн. 06коп., а розмір допомоги повинен був становити 1230грн 18коп, фактично виплачено лише 55грн, недоплата склала 1175грн 18коп.3агалом, як зазначила позивач, їй було недоплачено щорічної допомоги на суму 4002грн 21коп..
Відповідачами позов не визнано, надано письмові заперечення та клопотання про розгляд справи у відсутності свого представника.
УПСЗН у запереченнях зазначено, що нарахування щорічної одноразової допомоги провадилося у межах бюджетних асигнувань. Крім того, позивачем пропущено визначений ст.99, 100 КАС України строк на звернення до суду.
Позивач надала заяви про розгляд справи за своєї відсутності.
Явку позивача та представника відповідача УПСЗН визнано необов'язковою.
Представник ГУДКУ у судове засідання не з'явився, надавши письмові заперечення у яких зазначив, що належним другим відповідачем має бути Міністерство праці та соціальної політики України - як головний розпорядник коштів. ГУДКУ має бути лише третьою особою у справі.
Дослідивши обставини справи та перевіривши їх доказами, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню. При цьому враховує наступне:
2
Суд вважає доведеним, що позивач має право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни - учасників війни, оскільки ця обставина не заперечується та підтверджується копією Посвідчення на ар. с 5.. Не заперечується правильність розрахунків, зроблених позивачем, а розмір фактичних виплат підтверджено копією листа за підписом Начальника УПЗН на ім'я ОСОБА_1 на ар.с. 12.
До правовідносин, що склалися, слід застосовувати Конституцію України, Закон України «Про статус ветеранів війни, гарантіях їх соціального захисту», Закон України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та Законом України «Про Державний бюджет України» на відповідний рік, а також Бюджетний кодекс України.
Відповідно до ч.3 ст.46 Конституції України пенсії повинні забезпечувати рівень життя не нижчий від прожиткового мінімуму, визначеного законом.
Згідно з ч.5 ст.14 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантіях їх соціального захисту» учасникам війни щорічно до 5 травня виплачується допомога у розмірі трьох мінімальних пенсій за віком. Відповідно до ч.3 ст.46 Конституції України пенсії повинні забезпечувати рівень життя, не нижчій від прожиткового мінімуму, визначеного законом. Згідно з ч.1 ст.28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» розмір мінімальної пенсії за віком встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму визначеного законом для осіб, що втратили працездатнірть. Законами «Про Державний бюджет України» на відповідні роки було визначено мінімальний прожитковий мінімум на 2004р. (Закон від 11.05.04 №17.04, 1У) - 284 грн 69коп, на 2005г.(від 23.12.04 №2285-ІУ) - 332грн, на 20Q6p./(2.0.12.05 №3235-ІУ) - 359грн.. Станом на 05.05.07р. розмір прожиткового"мінійуму для осіб, що втратили працездатність (Закон від 19.12.06 №489-У зі змінами внесеними Законом від 15.03.07 №749-У) становив 406грн., а для визначення, мінімального розміру пенсії він повинен збільшуватися на один відсоток. -Таким чином мінімальній розмір пенсії повинен становити 410грн 06коп. (тобто 406грн. + 4грн 06коп).
Посилання відповідачів на те, що розмір виплат учасникам війни у кожному конкретному році визначено відповідними Законами України «Про державний бюджет України» на відповідні роки, на думку суду, не заслуговує на увагу. У ч.2, 4 ст.9 КАС України зазначено, що суд вирішує справи на підставі Конституції та законів України. У разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу. Згідно зі ст..8 Конституції України Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України та повинні відповідати їй. Пленум Верховного Суду України у своїй Постанові від 01.11.96р. №9 «Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя» зазначив, що оскільки Конституція України має найвищу юридичну силу, а її норми є нормами прямої дії, суди при розгляді конкретних справ повинні оцінювати зміст закону чи іншого правового акту з точки зору його відповідності Конституції та в усіх необхідних випадках застосовувати Конституцію як акт прямої дії. Судові рішення повинні ґрунтуватися на Конституції, а також на діючому законодавстві, що не суперечить їй. Таким чином відповідні норми Законів України «Про державний бюджет України», що звужують, зокрема, права учасників війни на отримання одноразової виплати у розмірі, нижчому, ніж визначено законом про їх статус суперечать Основному Закону України. Доводи позивача у цій частині на думку суду є слушними.
Однак, відповідно до ч.2 ст. 99 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк, який обчислюється з дня, коли особа дізналася, або
повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Позивач взагалі не наводить жодної з обставин, пов'язаних зі строком звернення до суду з вимогами за період понад рік і поновити строк не просить. Заперечення УПСЗН у цій частині заслуговують на увагу, позовні вимоги підлягають задоволенню у межах річного строку. Оскільки виплата передбачена одноразово на рік, то стягненню у справі підлягає сума, недоплачена у 2007р.
Керуючись ст..6, 94, 99, ч.3 ст.122, 158, 159, 161, 162.163 КАС України, Конституцією України, Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантіях їх соціального захисту», Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та Законом України «Про Державний бюджет України на 2007р.» від 19.12.06 №489-У зі змінами, внесеними Законом від 15.03.07 №749-У суд
ПОСТАНОВИВ:
Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити частково.
Стягнути з УТСЗН Стахановської міської Ради за рахунок коштів Держбюджету на користь ОСОБА_1 недоплачену суму одноразової щорічної допомоги, передбаченої ч.5 ст.14 Закону України «Про статус ветерана війни, гарантії їх соціального захисту» за 2007р. у сумі 1175 (одна тисяча сто сімдесят п'ять )грн. 18коп.
У іншій частині позовних вимог. ОСОБА_1 відмовити.
Постанову може бути оскаржено до Донецького апеляційного адміністративного суду через суд м. Стаханова шляхом подачі у десятиденний строк заяви про апеляційне оскарження та протягом двадцяти днів по тому -апеляційної скарги.