Справа № 2-2572 За 2008р.

РІШЕННЯ

 ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 вересня 2008р. Стаханівський міський суд Луганської області у складі головуючого судді Ромашки В.П. при секретарі Савзіхановій О.А. за участю

позивача ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду м. Стаханова цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, розподіл майна,

ВСТАНОВИВ:

Звертаючись до суду, позивач зазначила, що 21.09.91р. у Тепло горському міськвиконкомі Стаханівської міськради вона зареєструвала шлюб з відповідачем у справі, актовий запис № 79. У відповідача шлюб перший , у неї - повторний. У шлюбі народився син ОСОБА_3, 09.05.1992р. Спору про місце проживання дитини немає. На протязі усього часу спільного проживання відповідач зловживає спиртними напоями, неодноразово лікувався, але результатів це не дало. У нетверезому стані відповідач здіймає вдома сварки, під час яких трощить меблі, побутову техніку, предмети домашнього вжитку. Син страждає на дитячий церебральний параліч і після таких скандалів у нього погіршується стан здоров'я. їх сім'я розпалася. Під час шлюбу спільно з відповідачем ними було нажите майно: квартира за адресою м. Теплогороськ, вул.  Революції, 54/49 вартістю 20000грн.; легковий автомобіль ГА32410 реєстраційний номер ВВ№№; №ВА вартістю 20000грн; причеп до автомобіля реєстраційний номер АІ 4874 вартістю 2500грн., а загалом майна на 42500грн. Вона пропонувала відповідачеві добровільно розділити майно, виділивши йому автомобіль та причеп, а їй - квартиру. Відповідач відмовився. За цим же варіантом позивач просила майно розділити.

Письмових заперечень за позовом не надано.

У судовому засіданні позивач підтримала позовні вимоги у повному обсязі, посилаючись на обставини, що викладено у позовній заяві. Пояснила, що хоче, щоб їй було виділено квартиру, з урахуванням того, що син хворий і свого житла ніколи не надбає, а живе він з нею. Машиною та причепом під час спільного життя керував і користувався відповідач, ці речі неподільні і вона не хоче, щоб на її користь з відповідача стягувалася різниця у вартості майна.

Відповідач у судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи сповіщений належним чином. Судом ухвалено про заочний розгляд справи.

Будучи допитаною у якості свідка на підставі ст. 62, 184 ЦПК України ОСОБА_1 пояснила, що сім'я розпалася через вживання відповідачем спиртних напоїв. У нетверезому стані він здіймав скандали, ламав меблі, бив посуд, апаратуру. Діти лякалися. Син хворіє на церебральний параліч, потребує спокою. Під час подружнього життя

спільно з відповідачем було надбано квартиру, автомобіль та причеп до нього, а також меблі, побутова техніка, посуд. Вона не заявляє вимог за іншим майном, окрім квартири, машини та причепу, оскільки щодо іншого майна спору немає. Машиною та причепом керував відповідач, він їх експлуатував та ремонтував. У квартирі зараз живе вона з сином.

Дослідивши обставини справи та перевіривши їх доказами, суд вважає, що позов підлягає задоволенню у повному обсязі. При цьому виходить з наступного:

Відповідачеві надавалася можливість на оспорювання обставин, викладених відповідачем, але він цього не зробив. Крім того, обставини, на які посилається позивач у позовній заяві, підтверджено її показами у якості свідка і ці покази нічим не спростовано. Факт реєстрації шлюбу підтверджено свідоцтвом про шлюб (ар.с. ). Стан здоров'я сина ОСОБА_3 підтверджується копією медичного висновку (ар.с. ), а факт придбання 05.09.96р. квартири за адресою м. Теплогірськ, вул.  Революції, 54/49-50 на ім'я ОСОБА_1 підтверджується копією договору купівлі-продажу. Те, що на імя відповідача у справі зареєстровано автомобіль та причем підтверджено копіями технічного талону (ар.с. ). З огляду на зазначене суд вважає кожну з обставин, на які посилається позивач на обгрунтування своїх вимог, доведеною.

Правовідносини, що склалися між сторонами, регулюються нормами Сімейного кодексу України. Зокрема ст. 105, 110, 112, 60, 61, 68, 70, 71 СК України.

Відповідно до ч.3 ст.105, ст.110, ч2.112. СК України шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення. Частиною 2 ст.60, ч.1, 3 ст.61, 68, ч.1 ст.70, 71 СК України визначено, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя. Об'єктами права спільної сумісної власності подружжя можуть бути будь-які речі, за винятком тих, 'які виключені з цивільного обороту. Якщо одним з подружжя укладено договір у інтересах сім'ї, то майно, отримане за цим договором, є об'єктом спільної сумісної власності подружжя. Розірвання шлюбу не припиняє права спільної сумісної власності на майно, набуте за час шлюбу. Розпорядження цим майном здійснюється співвласниками виключно за взаємною згодою, відповідно до Цивільного кодексу України. У разі поділу майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором. Майно, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, ділиться між ними в натурі. При цьому суд бере до уваги інтереси дружини, чоловіка, дітей та інші обставини, що мають істотне значення. Неподільні речі присуджуються одному з подружжя, якщо інше не визначено домовленістю між ними. Присудження одному з подружжя грошової компенсації замість його частки у праві спільної сумісної власності на майно, зокрема на жилий будинок, квартиру, земельну ділянку, допускається лише за його згодою, за умови попереднього внесення другим з подружжя відповідної грошової суми на депозитний рахунок суду.

З урахуванням наведеного, суд вважає, що доводи позивача, про те, що подальше збереження шлюбу буде суперечити її інтересам та інтересам неповнолітнього сина, заслуговують на увагу і шлюб може бути розірвано. Щодо розподілу майна, суд вважає, що обґрунтованим є посилання позивача на те, що на її користь слід виділити квартиру, оскільки вона у ній проживає з неповнолітньою дитиною, хворою на церебральний параліч. Вартість майна, зазначена позивачем, не оспорюється. Вартість квартири, яка має бути виділена позивачеві, на 2500грн. менше ніж вартість автомобіля та причепу до нього,

які слід виділити відповідачеві. Кожна з трьох речей, що є предметом позову, є неподільними, причеп є невід'ємним додатком до автомобіля і сам по собі споживчої вартості не має. Доцільно виділити автомобіль з причепом відповідачеві. При цьому різницю у їх вартості у розмірі 2500грн. залишити на користь відповідача, задовольнивши вимогу позивача у цій частині. Такий варіант розподілу буде відповідати інтересам неповнолітньої тяжко хворої дитини сторін у справі.

Відповідно до ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Якщо позивача, на користь якого ухвалено рішення, звільнено від сплати судового збору, він стягується з відповідача в дохід держави, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог.

Позивачем при зверненні до суду було сплачено судовий збір у розмірі 17грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у розмірі 7грн. 50коп., що підтверджено наявними у справі квитанціями. Сплата судового збору та витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи для неї судом були відстрочені до ухвалення рішення по суті. За результатами розгляду справи по суті з відповідача на користь позивача повинно бути стягнено фактично понесені нею судові витрати та на користь держави судовий збір у розмірі 1% вартості майна, що виділено позивачеві та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у розмірі 30грн. При видачі свідоцтва про розірвання шлюбу витрати слід покласти на відповідача, звільнивши від них позивача, оскільки з нею проживає неповнолітня дитина.

Керуючись ст. 10, 11, 31, 60, 61, 62, 184, 212, 213, 214, 215, 224, 228, 88 ЦПК України, ст. 105, 110, 112, 60, 61, 68, 70, , 71 Сімейного Кодексу України суд

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, розподіл майна задовольнити у повному обсязі.

Розірвати шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_1, що зареєстровано 21 вересня 1991р. Теплогорським міськвиконкомом Стаханівської міської Ради Луганської області, актовий запис №79.

При видачі свідоцтва про розірвання шлюбу стягнути на користь держави з ОСОБА_2 сімнадцять гривен, ОСОБА_1 від витрат звільнити.

Визнати спільною сумісною власністю ОСОБА_1 до ОСОБА_2:

-    квартиру за адресою м. Теплогороськ, вул.  Революції, 54/49 вартістю 20000грн.; легковий   автомобіль   ГА32410   реєстраційний   номер   ВВ№№;№ВА   вартістю 20000грн;

причеп до автомобіля реєстраційний номер АІ 4874 вартістю 2500грн., а загалом майна на 42500грн.

Поділити       зазначене       майно       між       ОСОБА_2 та ОСОБА_1 виділивши

ОСОБА_1 квартиру за адресою м. Теплогороськ, вул.  Революції, 54/49 вартістю 20000грн;

ОСОБА_2 легковий автомобіль ГА32410 реєстраційний номер ВВ№№; №ВА вартістю 20000грн та причеп до автомобіля реєстраційний номер АІ4874 вартістю 2500грн.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 понесені нею судові витрати у сумі 24 грн. 50коп.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держбюджету судовий збір у розмірі 200грн та на користь відповідної установи витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у розмірі 30грн.

Заява про відміну заочного рішення може бути подана відповідачем до Стаханівського міського суду Луганської області протягом десяти днів з дня отримання копії рішення.

Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Луганської області через суд м. Стаханова шляхом подачі у десятиденний строк заяви про апеляційне оскарження та апеляційної скарги протягом двадцяти днів по тому.