АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 22-ц/774/3690/18 Справа № 201/3432/18 Головуючий у 1 й інстанції - Ходаківський М. П. Доповідач - Куценко Т.Р.

Категорія

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 липня 2018 року м. Дніпро 26 липня 2018 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Дніпропетровської області в складі:

головуючого - судді Куценко Т.Р.

суддів - Демченко Е.Л., Максюти Ж.І.

при секретарі - Синенко Є.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Дніпро цивільну справу за апеляційною скаргою

Громадської організації "Дніпропетровська незалежна правозахисна громадська

організація" в інтересах членів організації

ОСОБА_2, ОСОБА_3,

на ухвалу Жовтневого районного суду м.Дніпропетровська від 05 квітня 2018 року про повернення позовної заяви Громадської організації "Дніпропетровська незалежна правозахисна громадська організація" в інтересах членів організації ОСОБА_2, ОСОБА_3 до Комунального вищого навчального закладу «Дніпровський базовий медичний коледж Дніпропетровської обласної ради про скасування наказів про притягнення до дисциплінарної відповідальності та відшкодування моральної шкоди, -

п о с т а н о в и л а:

У квітні 2018 року Громадська організація «Дніпропетровська незалежна правозахисна громадська організація», що діє в інтересах члена Громадської організації ОСОБА_2, (далі - ГО) звернулась до суду з позовом до комунального вищого навчального закладу «Дніпровський базовий медичний коледж» Дніпропетровської обласної ради (далі - КВНЗ «Дніпровський базовий медичний коледж» ДОР) про скасування наказів про притягнення до дисциплінарної відповідальності та відшкодування моральної шкоди /а.с. 2-14/.

Ухвалою Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 05 квітня 2018 року позовну заяву повернуто позивачу на підставі ч.4 ст.185 ЦПК України /а.с. 15/.

В апеляційній скарзі позивач ГО просить ухвалу Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 05 квітня 2018 року скасувати та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду, зазначаючи, що ухвала суду винесена з порушенням норм процесуального права /а.с. 19-20/.

Апеляційна скарга мотивована тим, що у суду першої інстанції не було жодних правових підстав для повернення їхньої позовної заяви.

Відзив на апеляційну скаргу не надходив.

У відповідності до п.8 ч.1 Перехідних положень Цивільного процесуального кодексу України у редакції Закону України №2147-VIII від 03 жовтня 2017 року та ч.6 ст.147 Закону України «Про судоустрій та статус суддів», до утворення апеляційних судів в апеляційних округах їхні повноваження здійснюють апеляційні суди, у межах територіальної юрисдикції яких перебуває місцевий суд, який ухвалив судове рішення, що оскаржується.

У зв'язку з цим справа підлягає розгляду апеляційним судом Дніпропетровської області в порядку, передбаченому Цивільним процесуальним кодексом України у редакції Закону України №2147-VIII від 03 жовтня 2017 року.

Перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а ухвала скасуванню, з наступних підстав.

Згідно з п.4 ч.1 ст.379 ЦПК України підставою для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі і направлення справи для подальшого розгляду до суду першої інстанції є порушення норм процесуального права чи неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.

Як убачається з матеріалів справи, у квітні 2018 року ГО, діючи в інтересах ОСОБА_2, звернулась з позовом до КВНЗ «Дніпровський базовий медичний коледж» ДОР про скасування наказів про притягнення до дисциплінарної відповідальності та відшкодування моральної шкоди.

Повертаючи позовну заяву на підставі п.1 ч.4 ст.185 ЦПК України, суд першої інстанції виходив з того, що позивачами у справі є ОСОБА_2 та ОСОБА_3, а позов подано та підписано особою, яка не має повноважень на ведення справи.

Проте, колегія суддів з таким висновком судді погодитися не може, зважаючи на наступне.

Відповідно до ч.1 ст.1 Закону України «Про громадські об'єднання» (далі - Закон) громадське об'єднання - це добровільне об'єднання фізичних осіб та/або юридичних осіб приватного права для здійснення та захисту прав і свобод, задоволення суспільних, зокрема економічних, соціальних, культурних, екологічних, та інших інтересів.

Згідно ч.5 ст.1 Закону громадське об'єднання може здійснювати діяльність зі статусом юридичної особи або без такого статусу.

Конституційний Суд України у своєму рішенні №12-рп/2013 від 28 листопада 2013 року вказав, що громадська організація може захищати в суді особисті немайнові та майнові права як своїх членів, так і права та охоронювані законом інтереси інших осіб, які звернулися до неї за таким захистом, лише у випадках, якщо таке повноваження передбачено у її статутних документах та якщо відповідний закон визначає право громадської організації звертатися до суду за захистом прав та інтересів інших осіб.

Відповідно до загальновживаної термінології, статутний документ - це основний локальний нормативний акт, що визначає порядок діяльності юридичної особи. В ньому зазначаються повноваження органів управління та порядок прийняття ними рішень, а також міститься інша інформація, встановлена законом.

Конкретний вид статутного документу залежить від організаційно-правової форми юридичної особи, ним може бути: статут, модельний статут, положення, наказ тощо.

Нормами Закону України «Про громадські об'єднання» не встановлено обов'язку громадського об'єднання без статусу юридичної особи мати саме статут, натомість для таких об'єднань передбачено Протокол установчих зборів, в якому, зокрема, має бути зазначена мета (ціль) діяльності громадського об'єднання (ч.2 ст.9 Закону).

Як убачається з матеріалів справи, позивачем до позовної заяви було надано витяг з протоколу №1 засідання Правління громадської організації стосовно вирішення питання про прийняття нових членів до лав ГО «КНПГ» від 02 жовтня 2017 року, в якому зазначено, що громадська організація буде здійснювати свою діяльність з основною метою захисту інтересів членів організації, які не суперечать законодавству України.

З указаного витягу з протоколу також вбачається, що Третяк Ю.Г. є керівником ГО /а.с.22/.

Суд першої інстанції на зазначене уваги не звернув.

Згідно норм чинного законодавства України кожна особа наділена правом на звернення до суду за захистом своїх прав та свобод, а на суд в свою чергу покладено обов'язок повного та всебічного розгляду спорів, які виникли, що можливо лише під час розгляду справи по суті, висновок суду першої інстанції про повернення позовної заяви є безпідставним.

Крім того, судова колегія наголошує, що повернення позивачу його позовної заяви є порушенням його конституційних прав в доступі до правосуддя та порушенням ст.6 Європейської Конвенції «Про захист прав та основоположних свобод людини».

Виходячи з викладеного вище, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а ухвала суду першої інстанції - скасуванню з направленням матеріалів справи до суду першої інстанції для вирішення питання у справі відповідно до вимог ЦПК України.

Керуючись ст.ст.367, 374, 379, 381-383 ЦПК України, колегія суддів, -

п о с т а н о в и л а:

Апеляційну скаргу Громадської організації Дніпропетровська незалежна правозахисна громадська організація в інтересах членів ОСОБА_2, ОСОБА_3 - задовольнити.

Ухвалу Жовтневого районного суду м.Дніпропетровська від 05 квітня 2018 року скасувати, справу направити до суду першої інстанції.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття. Постанова суду може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня її проголошення.

Головуючий: Т.Р. Куценко

Судді: Е.Л.Демченко

Ж.І. Максюта