Справа № 2-1713/2009

Категорія № 36

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м      У к р а ї н и

28 жовтня 2009 року. Балаклавський районний суд міста  Севастополя в складі:

головуючий – суддя  Ліморенко І.І.,

при секретарі   -  Степанової Ю.Ю.,

за участю:  представника позивача -   ОСОБА_1,

                  представника відповідача - ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні (у залі суду) в місті Севастополі цивільну справу за позовом ОСОБА_3 Халіси до ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, третя особа – П’ята Севастопольська державна нотаріальна контора, про визнання заповіту дійсним,

в с т а н о в и в:

Позивач звернувся до суду з позовом до ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, після смерті ОСОБА_7, про визнання заповіту дійсним мотивуючи тим, що не може отримати Свідоцтво про право на спадщину по заповіту ОСОБА_8 через відсутність інформації про наявність його копії, недійсність або зміни цього заповіту, як в України, так і в архіві МІД Росії.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі та пояснив, що 10.03.2007 г. року помер ОСОБА_7, який був сином ОСОБА_3 Халіси та чоловіком ОСОБА_4, батьком ОСОБА_5, ОСОБА_6.

Після смерті ОСОБА_7, позивач звернулась до П’ятої Севастопольської державної нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини, та надала заповіт ОСОБА_7, складений 10.10.1989 року, та засвідчений нотаріально Консульським відділом Посольства РССР у Народній Демократичній Республіці Ефіопія, м. Аддіс-Абеба, 18.10.1989 р. за № 205. Інші заповіти ОСОБА_7 не складав.

П’ята Севастопольська державна нотаріальна контора відмовила позивачу у наданні Свідоцтва про право на спадщину по заповіту, мотивуючи відсутністю відомостей про цей заповіт в архіві МІД Росії, його зміну або відміну.

Просить визнати заповіт  ОСОБА_7 дійсним.

Представник відповідача - ОСОБА_4, заперечує проти задоволення позову, та пояснив, що цей заповіт можливо був складений під впливом; дійсність заповіту не підтверджена; заповіт суперечить законодавству РССР, що діяло у 1989 році.

Однак доказів не надав, клопотання про призначення експертизи не заявляв.

Від відповідача  ОСОБА_6 надійшла телеграма у котрій вона просить розглянути справу у її відсутність, з позовними вимогами згодна.

Відповідач ОСОБА_5 є неповнолітнім, його інтереси представляє мати ОСОБА_4.

Третя особа надала лист, проти позову не заперечує, просить розглянути справу у їх відсутність.

Дослідивши матеріали справи, суд доходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

Судом встановлено, що ОСОБА_3 Халіса є матір’ю  ОСОБА_7, спадкова справа по заяві ОСОБА_3 Халіси заведена. П’ята Севастопольська державна нотаріальна контора неодноразово зверталась до архіву МІД Росії, що до надання підтверджень про дійсність цього заповіту. Оригінал заповіту зберігається у позивача. Третя особа не може видати Свідоцтво про право на спадщину по заповіту по причині відсутності будь яких підтверджень про зміну та відміну цього заповіту.

Заповіт укладено у письмовій формі та посвідчений нотаріально.

Ні яких сумнівів про недійсність заповіту у суду не виникло, доказів, підтверджуючих недійсність цього заповіту, відповідачем не надано.

Відповідно до ст. 534 ЦК України (у ред. 1963 р.), кожний громадянин може залишити за заповітом усе своє майно одній або кільком особам.

Відповідно до ст. 541 ЦК України (у ред. 1963 р.), заповіт повинен бути укладений у письмовій формі з зазначенням місця його укладення, підписаний особисто заповідачем і нотаріально посвідчений.

    Відповідно до ст.1223 ЦК України, право на спадщину мають особи, зазначені у заповіті.

    Відповідно до ст.1247 ЦК України, заповіт складається у письмовій формі з зазначенням місця його укладення та повинен бути підписаний особисто спадкодавцем.

    Викладені обставини підтверджуються представленими в матеріалах справи документами: копією заповіту ОСОБА_7; копією Свідоцтва про смерть ОСОБА_7; копією Свідоцтва про народження ОСОБА_7; копією листа МИД Росії № 7-11/1621-0-3 від 23.04.2009 р.; копією паспорта ОСОБА_3 Халіси; копією телеграми ОСОБА_6; копіями листів П’ятої Севастопольської державної нотаріальної контори №1115 від 25.06.2009 р. та  №1903 від 27.10.2009 р.

    Виходячи з викладеного, керуючись ст.ст. 88, 213-215 ГПК України, відповідно до ст.ст. 534, 541 ГК України (у ред. 1963 р.), ст.ст. 1223, 1247 ГК України, суд –

в и р і ш и в:

1.Позовні вимоги ОСОБА_3 Халіси до ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 про визнання заповіту дійсним – задовольнити у повному обсязі.

2.Визнати заповіт ОСОБА_7, складений 10.10.1989 року, засвідчений нотаріально Консульським відділом Посольства РССР у Народній Демократичній Республіці Ефіопія, м. Аддіс-Абеба, 18.10.1989 р. за № 205, дійсним.  

         4.Судові витрати по оплаті судового збору у розмірі 8,50 грн. і оплаті інформаційно-технічних послуг у розмірі 37 грн., сплачені позивачем при подачі позову - покласти на позивача, звільнивши відповідача від оплати судових витрат.

 На рішення може бути подана скарга до Апеляційного суду міста Севастополя, шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження протягом 10 днів з дня оголошення рішення, апеляційної скарги, протягом 20 днів після подачі заяви про апеляційне оскарження через Балаклавський районний суд м. Севастополя.

Суддя Балаклавського

районного суду м. Севастополя                                                      І.І.Ліморенко