Справа № 2-А-839/2009
Категорія № 60
ПОСТАНОВА
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
05 жовтня 2009 року Балаклавський районний суд міста Севастополя у складі:
головуючого судді – Ліморенко І.І.,
при секретарі – Степановій Ю.Ю.,
за участю: позивача – ОСОБА_1,
розглянувши у відкритому попередньому судовому засіданні (в залі суду) в місті Севастополі адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного Фонду України у Балаклавському районі міста Севастополя про поновлення пропущеного строку для звернення до адміністративного суду та стягнення недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги «Дітям війни»,
в с т а н о в и в :
ОСОБА_1 звернулася до суду з адміністративним позовом до Управління Пенсійного фонду України в Балаклавському районі міста Севастополя, просить поновити пропущений строк для звернення до суду за захистом порушених прав, свобод та інтересів за період з 01 січня 2008 року по 31 грудня 2008 року та зобов’язати Управління Пенсійного Фонду України у Балаклавському районі міста Севастополя нарахувати на її користь недоплачену їй як дитині війни щомісячну державну соціальну допомогу за період з 01 січня 2008 року по 31 грудня 2008 року в сумі 1158 грн. 60 коп. Вимоги мотивовані тим, що про факт порушення її прав позивачки стало відомо лише після висвітлення у пресі рішення Конституційного суду України від 09.07.2007 року, згідно з яким положення п. 12 ст. 71 Закону України «Про державний бюджет на 2007 рік» визнані такими, що не відповідають Конституції, так як зупиняють дію ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», відповідно до якої позивачка, як дитина війни, має право на підвищення пенсії в розмірі 30 % від мінімальної пенсії за віком. Також рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 р. визнані незаконними положення п.41 розділу 2 ЗУ «Про державний бюджет на 2008 р.» у зв’язку з чим розмір соціальної допомоги по ст.. 6 ЗУ «Про соціальний захист дітей війни» має зрости за 2008 р.
Позивачка в судовому засіданні свої позовні вимоги підтримала, та просила суд позов задовольнити.
Представник відповідача у судове засідання не з'явився, повідомлений належним чином, причин неявки суду не повідомив.
Суд вважає можливим розглянути дану адміністративну справу у відсутність осіб яки не з’явились, визнаючи наявні в матеріалах справи письмові докази достатніми для розгляду справи по суті.
Відповідно до паспортних даних громадянина України ОСОБА_1 на 02 вересня 1945 року їй було менше 18 років. Згідно з пенсійним посвідченням вона є пенсіонером та отримує пенсію за віком у Балаклавському районі міста Севастополя за місцем своєї реєстрації (а.с. ).
На підставі викладеного та вимог ст. 1 Закону України від 18.11.2004 року за № 2195-IV «Про соціальний захист дітей війни» ОСОБА_1 має статус «Дитини війни».
Відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 % мінімальної пенсії за віком.
Рішенням Конституційного суду України від 09.07.2007 року за № 6-рп/2007 положення пункту 12 ст. 71 Закону України «Про державний бюджет України на 2007 року», яким було припинено на 2007 рік дію статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», визнані такими, що не відповідають Конституції України, оскільки Верховна ОСОБА_1 не уповноважена при прийнятті закону про Державний бюджет України зупиняти дію окремих законів України та/або будь-яким чином змінювати визначене іншими законами України правове регулювання суспільних відносин. Як визначив Конституційний суд України, це суперечить вимогам ст. 3 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», згідно якій державні соціальні гарантії дітям війни, встановлені цім законом не можуть бути обмежені або скасовані іншими нормативно-правовими актами. Звуження змісту та обсягу конституційного права на забезпечення достатнього життєвого рівня шляхом прийняття нових законів або внесення змін до чинних законів відповідно до ст. 22 Конституції України не допускається.
Пунктом 41 розділу 2 Закону України «Про державний бюджет України на 2008 р.» та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» за № 107-6 від 28.12.20007 р. в іншій редакції було подано ст.. 6 ЗУ «Про соціальний захист дітей війни» , згідно якої право на державну соціальну допомогу дітям війни було обмежено 10% від мінімальної пенсії. Однак Рішенням Конституційного Суду України № 10-рп/2008 від 22.05.2008 р. положення п.41 розділу 2 ЗК «Про державний бюджет України на 2008 р.» було визнано неконституційним.
Відповідно до ст. 152 Конституції України, згідно з якою закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність, положення п. 12 ст. 71 Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік» та положення п.41 розділу 2 Закону України «Про державний бюджет України на 2008 рік», вважаються неконституційними та такими, що втратили чинність.
Частиною 3 ст. 99 КАС України передбачено, що для захисту прав, свобод, та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки, крім однорічного, для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Право вимоги у позивача почалося з дня ухвалення Рішення Конституційного суду України, тобто з 22.05.2008 р.
З цих підстав суд частково задовольняє вимогу позивачки про поновлення її строку звернення з позовом до адміністративного суду.
Позовні вимоги в частині зобов’язання нарахування Управління Пенсійного Фонду України у Балаклавському районі в м. Севастополі на користь позивача, як дитині війни, недоплаченої соціальної допомоги за період з 22.05.2008 р. по 31.12.2008 р. підлягають задоволенню, оскільки відповідно до ч. 3 резолютивної частини Рішення Конституційного суду України, положення п. 41 розділу 2 ЗУ «Про державний бюджет України на 2008 р.», визнано неконституційним та втратившим чинність з дня ухвалення Конституційним судом України вищевказаного рішення.
Позовні вимоги в частині відновлення пропущеного строку для звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів за період з 01.01.2008 р. по 31.12.2008 р. та зобов’язання Управління Пенсійного Фонду України у Балаклавському районі м. Севастополя нарахувати на користь позивача, як дитини війни щомісячну соціальну допомогу за 2008 р. та з 01.01.2008 по 22.05.2008 р. задоволенню, як необґрунтовані на законі та не доказані позивачем, не підлягають.
Керуючись ст.ст. 22, 152 Конституції України, ст. 8, ч. 2 ст. 11, ч. 1 ст. 94, ч. 3 ст. 99, ст. 160-163 КАС України, ст. 1, 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 р. за № 10-рп/2008, суд -
п о с т а н о в и в:
адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління Пенсійного Фонду України у Балаклавському районі міста Севастополя - задовольнити частково.
1. Поновити пропущений строк звернення до адміністративного суду з 22.05.2008 року.
2. Зобов’язати Управління Пенсійного Фонду України в Балаклавському районі міста Севастополя провести перерахунок та виплату призначеної ОСОБА_1 пенсії відповідно до вимог статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» за період з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року
В решті позову – відмовити.
Постанову може бути оскаржена до Адміністративного Апеляційного суду міста Севастополя шляхом подачи заяви протягом 10 днів з дня виготовлення повного тексту постанови та апеляційної скарги на протязі 20 днів з дня подачи заяви через Балаклавський районний суд міста Севастополя
Суддя Балаклавського
районного суду м. Севастополя І.І.Ліморенко