Справа № 2-695/2009
Категорія 4
ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14 жовтня 2009 року Балаклавський районний суд міста Севастополя в складі:
головуючого – судді Ліморенко І.І.,
при секретарі – Степанової Ю.Ю.,
за участю: позивача - ОСОБА_1,
представника позивача – ОСОБА_2,
третіх осіб - ОСОБА_3, ОСОБА_4,
представника третьої особи Балаклавської районної державної адміністрації в м. Севастополі – ОСОБА_5,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Севастополі (у залі суду) цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_6 міської ОСОБА_7, Сільськогосподарського відкритого акціонерного товариства «Севастопольський», Балаклавської районної державної адміністрації м. Севастополя, треті особи - ОСОБА_4, ОСОБА_3, про встановлення факту прийняття спадщини, визнання права власності на спадщину, зустрічну позовну заяву ОСОБА_4 до Сільськогосподарського відкритого акціонерного товариства «Севастопольський», Балаклавської районної державної адміністрації в м. Севастополі, треті особи - ОСОБА_1, ОСОБА_3, про встановлення факту прийняття спадщини, визнання права власності, зустрічну позовну заяву ОСОБА_3 до ОСОБА_1, треті особи - ОСОБА_4, Балаклавська районна державна адміністрація м. Севастополя, Сільськогосподарського відкритого акціонерного товариства «Севастопольський», про визнання права власності на подружню частку
встановив:
Позивачка ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Сільськогосподарського відкритого акціонерного товариства «Севастопольський» ( далі СВАТ «Севастопольський»), Балаклавської районної державної адміністрації м. Севастополя, про встановлення факту прийняття спадщини після смерті ОСОБА_8, померлого 20.05.1999 р., також просила визнати за нею право власності на квартиру АДРЕСА_1, в . Севастополі.
В судовому засіданні позовні вимоги вточнила, залучила до участі у справи у якості відповідача ОСОБА_6 міську ОСОБА_7, просить суд встановити факт прийняття спадщини після смерті ОСОБА_8, також просила визнати за нею право власності на квартиру АДРЕСА_2. Свої вимоги мотивує тим, що будинок № 6-а з надвірними спорудами, розташований по вул. Фруктова в м. Севастополі був побудований її батьком ОСОБА_8, а після погашення суди за рішенням СВАТ «Севастопольський» і Балаклавського райвиконкому переданий йому у власність.
У свою чергу ОСОБА_4 звернулася до суду з позовом до СВАТ «Севастопольський», Балаклавської районної державної адміністрації м. Севастополя, треті особи ОСОБА_1, ОСОБА_3, про встановлення факту прийняття спадщини, визнання права власності. У позовній заяві ОСОБА_4 указує, що вона є спадкоємцем першої черги після смерті ОСОБА_8, в спірному будинку проживала з ним з народження і до його смерті, а після смерті доглядала за будинком, утримувала будинок в належному стані, а тому вважає, що фактично прийняла спадок після смерті батька, померлого 20.05.1999 р. Просить встановити факт прийняття спадщини, визнати за нею право власності на квартиру № 2 в будинку № 6-а, розташовану по вул. Фруктова в місті Севастополі.
Третя особа ОСОБА_3 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_1 про визнання права власності на ? частку квартири АДРЕСА_3 за ОСОБА_8, також просить визнати право власності на ? частку вищевказаної квартири за нею, мотивуючи свої вимоги тим, що в період погашення суди виданої ОСОБА_8 вона була його законною дружиною, а отже спірна квартира є загальною сумісною власністю подружжя. Просить визнати за померлим ОСОБА_8 право власності на частину квартири АДРЕСА_4, відповідно за нею частину вказаної квартири в загальному майні подружжя. Позовні вимоги ОСОБА_1 просить задовольнити частково, визнавши за нею право власності на частину спірної квартири.
У судовому засіданні третя особа ОСОБА_4 відмовилася від своїх позовних вимог, подавши письмову заяву про відмову від позовних вимог, викладених в зустрічній позовній заяві від 03.03.2009 р. Судом роз'яснені наслідки відмови від позову відповідно до ст.205, 206 ГПК України.
Позивачка ОСОБА_1 і її представник позовні вимоги підтримали, пояснили, що ОСОБА_1 з народження проживала в спірному будинку, а після смерті батька залишалася там проживати, несла необхідні витрати по оплаті комунальних послуг, проводила поточний ремонт. Просили задовольнити частково, оскільки з позовом ОСОБА_3 згодні, просили визнати за ОСОБА_1 частину спірної квартири, а частину квартири визнати за ОСОБА_3
Третя особа ОСОБА_3 і її представник свої позовні вимоги підтримали, просили встановити факт прийняття спадщини за ОСОБА_1, визнати за ОСОБА_1 право власності частина спірної квартири в порядку спадкоємства, і визнати за ОСОБА_3 право власності на частину спірної квартири як на майно набуте у шлюбі.
Відповідачі в судове засідання не з'явилися, про час і місце судового засідання повідомлялися належним чином, причин неявки суду не повідомили.
Позивач і треті особи, а також їх представники не заперечували проти розгляду справи шляхом ухвалення заочного рішення на підставі наявних в справі доказів.
Вислухавши учасників процесу, дослідивши письмові докази, суд приходить до наступного.
28.05.1976 р. ОСОБА_8 виданий переселенський квиток за номером П № 063095 (а.с. ), про те, що він з сім'єю дійсно є переселенцем в радгосп Червоний Жовтень Балаклавського району Кримської області і має право користування пільгами по переселенню встановленими Урядом. У графі окремі відмітки ОСОБА_8 02.01.1979 р. прийнятий на роботу в радгосп «Севастопольський».
30.12.1979 р. ОСОБА_8 видав зобов'язання індивідуального позичальника радгоспу «Севастопольський» по позиці в сумі одна тисяча сімсот дев'яносто шість рублів.
30.12.1979 р. відповідно до акту, затвердженим головою виконкому Балаклавської районної ОСОБА_7 переселенцеві ОСОБА_8 передана житлова квартира № 2 в будинку № 6-а з надвірними спорудами по вул. Фруктова в пос. Цукрова Головка.
Рішенням Балаклавської районної ОСОБА_7 народних депутатів м. Севастополя № 11/366 від 10.10.1989 р. даний дозвіл гр. ОСОБА_8 на будівництво кам'яного гаража площею 18 кв.м. на земельній ділянці, що знаходиться у його користуванні за адресою: м. Севастополь, вул. Фруктова, 6а, пос. Цукрова Головка.
Згідно довідки директора СВАТ «Севастопольський» позика за переселенський будинок АДРЕСА_5 в 1997 році погашена в повному розмірі.
Відповідно до ст. 86 ЦК України 1963 р., відносини власності регулюються Законом України «Про власність», цивільним кодексом України 1963 г, іншими законодавчими актами.
Відповідно до ОСОБА_7 Міністрів СРСР від 31.05.1973 р. № 364 «Про пільги по переселенню», побудовані за рахунок кредиту Держбанку СРСР житлові будинки з надвірними спорудами переходять в особисту власність з моменту передачі ним цього майна. До повного погашення кредиту переселенець не має права продати або передати вказане майно без дозволу банку, колгоспу, радгоспу і іншого сільськогосподарського підприємства, організації.
Акт державного органу – це юридична форма рішення цих органів, а тому офіційний письмовий документ, який породжує певні правові наслідки, направлені на регулювання тих або інших суспільних відносин має обов'язковий характер для суб'єктів цих відносин.
Оскільки переселенцеві ОСОБА_8 відповідно до акту 30.12.1979 р. був переданий житловий будинок з надвірними спорудами, то відповідно до ст. 128 ЦК України 1963 р., право власності у нього виникло з моменту передачі будинку.
02.01.1999 року ОСОБА_8 помер, що підтверджується свідоцтвом про смерть на а.с. .
З метою захисту прав спадкоємців на спадок після померлого, а також з урахуванням інтересів колишньої дружини померлого, суд вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1 і ОСОБА_3 підлягають задоволенню по наступних підставах.
Згідно довідки директора СВАТ «Севастопольський» ОСОБА_3 з 26.01.1981 р. була зареєстрована ІНФОРМАЦІЯ_1, а згідно свідоцтва про розірвання шлюбу з ОСОБА_8 знаходилася в зареєстрованому шлюбі до 15.07.1997 р.
Враховуючи спільне мешкання, реєстрацію шлюбу до 1997 р., період отримання кредиту за будинок і його погашення в 1997 році, особистих пояснень ОСОБА_3, ОСОБА_1 про те, що позика виплачувалася із загального подружнього бюджету, суд приходить до висновку, що вимоги третьої особи ОСОБА_3 обґрунтовані на законі.
Відповідно до ст. 22, 28 КоБС України в редакції 1969 року, майно, нажите подружжям під час браку є загальною сумісною власністю, долі в якому рівні.
В період шлюбу між ОСОБА_8 і ОСОБА_3 придбана АДРЕСА_6, у зв'язку з чим, суд приходить до висновку про наявність підстав розділу спільно придбаного майна у шлюбі і визнання за ОСОБА_3 частини квартири № 2 будинки № 6-а по вул. Фруктова в місті Севастополі.
Згідно відмітки про реєстрацію в паспорті ОСОБА_1.М. зареєстрована ІНФОРМАЦІЯ_2 з 09 вересня 1997 року.
Свідки ОСОБА_9 і ОСОБА_10 пояснили суду, що ОСОБА_1 проживала в спірному будинку з народження, а після смерті батька залишилася проживати і відносилася до будинку як до своєї власності.
Фактичне прийняття спадку позивача не оспорюється і ОСОБА_3 – третя особа у справі, дала аналогічні пояснення.
Пояснення свідків ОСОБА_9 і ОСОБА_10 узгоджуються з поясненнями ОСОБА_1 і ОСОБА_3 і об'єктивно підтверджуються матеріалами справи, а тому суд вважає їх достовірним.
З повідомлення завідуючої 5-ої нотаріальної контори виходить, що після смерті ОСОБА_8, померлого 02.01.1999 р. із заявою про ухвалення спадку спадкоємці не зверталися, а спадкова справа не заводилася.
Таким чином, після смерті ОСОБА_8, якому на праві власності належала квартира АДРЕСА_4 спадок прийняла ОСОБА_1, яка є його дочкою, що підтверджується свідоцтвом про народження (а.с. ).
Згідно вимогам ст. 549 ЦК України в редакції 1963 року, спадкоємець який фактично вступив в управління або володіння спадковим майном визнається таким, що прийняв спадок.
Позивачка ОСОБА_1 фактично вступила у володіння спадковим майном у вигляді частини квартири АДРЕСА_4, тому в силу ст. 549 ЦК України в редакції 1963 р. прийняла спадок, який залишився після смерті ОСОБА_8.
На підставі ст. 5 ЦК України 2004 року відносини, які виникли до набуття чинності цим кодексом регулюються ЦК України в редакції 1963 р.
На момент відкриття спадку діяв ЦК України 1963 року, тому позов ОСОБА_1 обґрунтований на законі і підлягає задоволенню частково.
Вирішуючи питання про судові витрати, суд враховує згоду позивачів понести всі судові витрати.
Керуючись 88, 89, 206, 213-215, 224-227 ГПК України, ст. 5 ЦК України в редакції 2004 року, ст.ст.86, 128, 549 ЦК України в редакції 1963 року, ст. ст. 22, 28 КоБС України в редакції 1969 року, суд, -
вирішив:
Позовні вимоги ОСОБА_1 та ОСОБА_3 - задовольнити.
Встановити факт прийняття ОСОБА_1 спадщини, яка відкрилась після смерті її батька ОСОБА_8.
Визнати за ОСОБА_1 право власності на спадкове майно, яке лишилося після смерті ОСОБА_8, а взагалі: ? частку квартири АДРЕСА_7 в Балаклавському районі м. Севастополя.
Визнати за ОСОБА_3 право власності на ? частку квартири АДРЕСА_7 у Балаклавському районі м. Севастополя, як частку спільно придбаного майна подружжям у період шлюбу.
Заява про перегляд заочного рішення може бути подана в 10-денний термін з дня отримання копії рішення.
На рішення може бути подана апеляційна скарга до Апеляційного суду міста Севастополя через Балаклавський районний суд міста Севастополя з подачею заяви про апеляційне оскарження, на яке законом встановлений термін 10 днів.
Суддя Балаклавського
районного суду м. Севастополя І.І.Ліморенко
- Номер: 2-во/431/23/20
- Опис:
- Тип справи: на заяву у цивільних справах (2-сз, 2-р, 2-во, 2-др, 2-зз,2-і)
- Номер справи: 2-695/2009
- Суд: Старобільський районний суд Луганської області
- Суддя: Ліморенко Ілля Іванович
- Результати справи:
- Етап діла: Призначено склад суду
- Департамент справи:
- Дата реєстрації: 07.07.2020
- Дата етапу: 07.07.2020