Справа № 2-1456/2009

Категорія № 52

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 жовтня  2009 року  Балаклавський районний суд міста Севастополя у складі:

головуючого - судді Ліморенко І.І.,

при секретарі     - Степанової Ю.Ю.,

за участю: позивача – ОСОБА_1,

                  представника позивача – ОСОБА_2,

                  Представника відповідача – ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні (в залі суду) в місті Севастополі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_4 про поновлення на роботі та стягненні заробітної плати, -

встановив:

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_4 про поновлення на роботі на посаді продавця засобів мобільного зв’язку та стягнення заробітної плати за період вимушеного прогулу з вересня 2008 р. по квітень 2009 р., яка складає 4 660 грн., а також відшкодувати моральну шкоду у розмірі 3000 грн. Вимоги мотивовані тим, що вона була звільнена з посади  продавець засобів мобільного зв’язку на незаконних підставах.  

Позивач  та представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги вточнили, просять стягнути заробітну платню за період вимушеного прогулу з вересня 2008 р. по 27.10.2009 р. у розмірі 8410 грн. та моральну шкоду, яку вона оцінює у розмірі 3000 грн., всього просять стягнути 11 410 грн.

Позивач в судовому засіданні  пояснила наступне: 01.12.2006 р. між нею та суб’єктом підприємницької діяльності фізичною особою з правом найму робітників – ОСОБА_4 був укладений безстроковий трудовий договір, який був зареєстрований у Севастопольському центрі зайнятості. На початку квітня 2008 р. за усною вказівкою  ОСОБА_5 генерального директора торговельної сіті «TellMe» її перевели з на роботу до магазину «Оргтехніка», який розташований по  вул.. П.Лумумби,4, однак наказу про перевід її не ознайомили.  12.09.2008 р. ОСОБА_1 та її колегами ОСОБА_6, ОСОБА_7, в присутності бухгалтера торговельної сіті «TellMe» була розпочата звірка залишків товару, однак звірка не була закінчена так як магазин працював та обслуговувалися клієнти. В кінці робочого дня ОСОБА_8 та її колегам надійшла усна вказівка, здати ключі від магазину по причині, того, що вони звільнені так як зменшився об’єм текучих продаж, однак з наказом про звільнення її не ознайомили.

Представник відповідача в судових засіданнях призначених на 25.06.2009 р., 26.06.2009 р.,  позовні вимоги не визнав. Про явку в судові засідання призначені на 03.07.2009 р., 28.10.2009 р. був повідомлений належним чином, однак не з’явився, заяви про розгляд справи у його відсутності не надав.

Суд, вислухавши учасників процесу, дослідивши матеріали справи, приходить до наступного.

Судом встановлено, що 01.12.2006 р. між позивачем та відповідачем був укладений безстроковий трудовий  договір. Згідно даного договору ОСОБА_1 була зобов’язана виконувати роботу продавця мобільного зв’язку за мінімальну заробітну платню на час дії трудового договору у розмірі  480 грн. ( а.с. 6).

Як слідує з пояснень позивача, на початку 2008 р. за усною вказівною ОСОБА_5, генерального директора торговельної сіті «TellMe» перевели на роботу до магазину «Оргтехніка», розташований за адресою: вул.. П.Лумумби, 4, який належить ПП ОСОБА_9

12.09.2008 р. в магазині «Оргтехніка» ОСОБА_1, її колегами ОСОБА_6 та ОСОБА_7 у присутності бухгалтера торговельної сіті  «TellMe» була проведена звірка  залишків товару,однак магазин працював, в результаті чого, звірка не була закінчена. У кінці робочого дня їй та її колегам надійшла усна вказівка здати ключі від магазину по причині того, що вони звільнені  у зв’язку зі зниженням об’єму  текучих продаж».

Однак з наказом про перевід  на інше місце роботи та про звільнення останню не ознайомили.

З 15.09.2008 р. ОСОБА_1 не допускають до робочого місця, грошовий розрахунок з нею не проведений, трудову книжку та заробітну платню не видали.

Згідно з пунктом 2.5 «Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників» затвердженої Наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України 29.07.1993 р. за № 58 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 17.08.1993 р. за № 110 з кожним записом, що заноситься до трудової книжки на підставі наказу ( розпорядження) про призначення на роботу, переведення і звільнення власник або уповноважений ним орган зобов’язаний ознайомити працівника під розписку в особистій картці, в якій має повторюватися відповідний запис з трудовій книжки ( вкладиша).

Частина 4 ст. 235 КЗпП України передбачає, що у разі затримки видачі трудової книжки з вини власника або уповноваженого ним органу працівникові виплачується середній заробіток за весь час вимушеного прогулу.

Частиною 1 ст. 43 КЗпП України встановлено, що розірвання трудового договору з підстав, передбачених пунктами 1, 2-5, 7 ст. 40 і п. 2 і 3 ст. 41 цього кодексу, може бути проведено лише за попередньою згодою виборного органу (профспілкового представника) первинної профспілкової організації, членом якої є працівник.

Заборгованість по заробітній платні починаючи з вересня 2008 р. складає 525 грн. за вересень 2008 р., 545 грн. за жовтень 2008 р., 545 за листопад 2008 р., з грудня 2008 р. по березень 2009 р. 605 грн. х 4 =  2420 грн., за квітень 2009 р. 625 грн., та за травень – жовтень 2009 р. 3750 грн. ( 625 х  6 = 3750 грн.), а всього 8410 грн.

Представник відповідача в судових засіданнях належних доказів того, що ОСОБА_1 була повідомлена про перевід  на інше місце роботи та звільнення  не надав.

Згідно з ч.1 ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов’язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Розв'язуючи питання про  позовні вимоги позивача про відшкодування моральної шкоди, заподіяної внаслідок звільнення,   суд приходить до наступного.

Відповідно до ч.1 ст.1167 ЦК України  моральна шкода, завдана фізичній особі неправомірними  рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.

Крім того ст. 237-1 КЗпП України відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику проводиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв’язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

Як слідує з матеріалів справи, позивачем   надані докази провини відповідача.

Позивач, в результаті пережив психологічний стрес, до неї відносилися без поважно, та керуючись принципом розумності  та справедливості, з урахуванням глибини моральних страждань, суд приходить до висновку про те, що вимоги про відшкодування моральної шкоди підлягають частковому задоволенню в сумі  1000 грн.

Керуючись, ст. ст. 88, 209, 213 – 215 ЦПК України, ст. ст. 40, 43, 233, 235, 237-1 КЗпП України, суд, -

вирішив:

Позовні вимоги ОСОБА_1 – задовольнити частково.

Поновити ОСОБА_1 на роботі на посаді продавця засобів мобільного зв’язку в магазині «Оргтехніка» ПП Буряк.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1 заробітну платню за час вимушеного прогулу  у розмірі 8 410 грн., а також 1000 грн. у якості компенсації моральної шкоди, а усього   9 410 грн.

В решті позовні вимоги ОСОБА_1 лишити без задоволення.

Припустити негайне виконання рішення суду у частині поновлення  ОСОБА_1  на роботі та стягнені заробітної платні  у розмірі місячних платежів – 625 грн.

На рішення може бути подана апеляційна скарга в  Апеляційний суд міста Севастополя протягом 20 днів через Балаклавський районний суд міста Севастополя після попередньої подачі заяви про апеляційне оскарження, термін подачі якого законом визначений 10 днів.

Суддя Балаклавського

районного суду м. Севастополя                                          І.І.Ліморенко