КОПІЯ.

                     Справа № 2-1689/2009р.

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М        У К Р А Ї Н И

25 грудня 2009 року      Шепетівський міськрайонний суд Хмельницької області в складі:

         головуючої - судді Мазур Н.В.

         секретаря - Кармаш Н.М.  

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Шепетівка справу за позовом ОСОБА_1  до Михайлюцької сільської Ради  про визнання права власності на спадкове майно, -

в с т а н о в и в :

       Позивач звернулася  до суду з даним позовом посилаючись на те, що  24 вересня 1997 року померла її родичка ОСОБА_2, після смерті якої відкрилась спадщина,  до складу якої входить будинковолодіння № 4 по вул. Б.Хмельницького  в с. Михайлючка. Ще за життя, а саме 11.10.1994р., померла  заповіла належний їй будинок позивачу. Після смерті ОСОБА_2  фактично прийняла спадщину, проте, оформити нотаріально свої права не може, так як в заповіті не вказано номер будинку та його місце розташування. А тому, просила суд визнати за нею  право власності на спадкове майно - домоволодіння № 4 по вул. Б.Хмельницького в с.Михайлючка Шепетівського району.

            Позивач ОСОБА_1  в попередньому судовому засіданні позов підтримала повністю та підтвердила обставини, викладені в позовній заяві.

            Голова Михайлюцької сільської Ради ОСОБА_3  в попередньому судовому засіданні позов визнав повністю, при цьому пояснив суду, що померла ОСОБА_2 все своє життя прожила в с.Михайлючка в будинку № 4 по вул.Б.Хмельницького. На момент написання заповіту номер будинку, а також назву вулиці, де він знаходився присвоєно не було. Ствердив, що іншого житлового будинку у власності померлої не було, як і той факт що ОСОБА_1 спадщину фактично прийняла.

            Виходячи з наведеного, суд вважає, що рішення у справі можливо постановити при проведенні попереднього судового засідання, що відповідає вимогам ст.130 ЦПК України, відповідно до якої при визнанні позову ухвалюється судове рішення в порядку, встановленому ст.174 цього ж Кодексу, відповідно до якої  у разі визнання відповідачем позову, суд, за наявності для того законних підстав, ухвалює рішення про задоволення позову.

            Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи суд вважає, що позов підлягає до задоволення виходячи з таких підстав.

            Відповідно до ст.ст. 1222, 1223 спадкоємцями за заповітом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, право на спадкування мають особи визначені у заповіті.  

             Як встановлено судом, ОСОБА_2 померла 24 вересня 1997 року   в с. Михайлючка  Шепетівського району  Хмельницької області, що стверджено копією свідоцтва про смерть виданого  25.09.1997р. Михайлюцькою сільською радою Шепетівського району  Хмельницької області.

             Після смерті останньої відкрилась спадщина, до складу якої входить  будинковолодіння № 4 по вул. Б.Хмельницького  в с. Михайлючка, яке належало померлій на праві приватної власності. Зазначене,  сторонами не оспорювалось, крім їх пояснень,  стверджено витягом з реєстру прав власності на нерухоме майно Шепетівського БТІ від 10.11.2009р.,  дублікатом свідоцтва про право власності  від 22.11.1990 року, виданого виконавчим комітетом Шепетівської райради, відповідно до яких саме ОСОБА_2 на праві приватної власності належав  житловий будинок № 4 по вул. Б.Хмельницького в с. Михайлючка.

            За життя померла ОСОБА_2  зробила заповітне розпорядження, відповідно до якого належний їй жилий будинок заповіла ОСОБА_4. Зазначене  в судовому засіданні стверджено поясненнями сторін, іншими доказами, зокрема, копією заповіту  від 11.10.1994р., посвідченого  секретарем Михайлюцької  сільської ради Шепетівського району. З оглянутої в судовому засіданні копії заповіту слідує, що померла номер будинку, який заповіла, та вулиці на якій він розташований не вказала.

            Також встановлено, що після смерті ОСОБА_2 в управління та розпорядження спадковим майном вступила ОСОБА_4, яка 19.11.1996 року вийшла заміж та змінила прізвище на Талько. Вказані факти стверджено довідкою Михайлюцької сільської ради від 03.11.2009р., копією свідоцтва про одруження виданого 19.11.1996 року.

             Поряд з цим встановлено, що померла ОСОБА_2  постійно проживала в с.Михайлючка, на день смерті була зареєстрована  ІНФОРМАЦІЯ_1, проживала одиноко, іншого жилого будинку у власності не мала.  

           Аналізуючи всі досліджені в судовому засіданні докази в їх сукупності, враховуючи те, що визнання позову будь-чиїх законних прав та інтересів не порушує, суд приходить до висновку, що вимоги позивача  є обґрунтованими, підставними, а тому підлягають задоволенню.

           Виходячи з наведеного, на підставі ст. ст. 391, 1222, 1223  ЦК України та ст.ст. 10, 11, 60, 130, 174, 212-215 ЦПК України   суд, -

в и р і ш и в :

         Позов задовольнити.

         Визнати за ОСОБА_1 Василівною18.11.1963  року народження, право власності на  будинковолодіння № 4 по вул. Б.Хмельницького  в с. Михайлючка  Шепетівського району, Хмельницької області, що належало ОСОБА_2, яка померла 24 вересня 1997 року

        Рішення суду набирає законної сили через десять днів з дня його проголошення, якщо не буде подано заяву про його апеляційне оскарження. Якщо буде подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не буде подана протягом двадцяти днів, рішення суду набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.    

        Протягом десяти днів з дня проголошення рішення може бути подано заяву про його апеляційне оскарження. Апеляційна скарга на рішення суду подається до апеляційного суду Хмельницької області через Шепетівський міськрайонний суд протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.  

                                               Суддя:   підпис

Копія вірна:

Голова Шепетівського міськрайсуду                                              ОСОБА_5