Справа № 359/4393/16-ц Головуючий у І інстанції Муранова-Лесів І. В.

Провадження № 22-ц/780/2558/18 Доповідач у 2 інстанції Мережко М. В.

Категорія 23 27.07.2018

УХВАЛА

27 липня 2018 року суддя Апеляційного суду Київської області Мережко М.В., розглянувши клопотання ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_3 про повернення помилково сплаченого судового збору у справі за позовом комунального підприємства теплових мереж «Бориспільтепломережа» до ОСОБА_3 про стягнення боргу,

встановив:

Заочним рішенням Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 09 серпня 2016 року позов задоволено.

Стягнуто із ОСОБА_3 на користь КПТМ «Бориспільтепломережа» суму заборгованості в розмірі 6885,45 грн. та судовий збірна користь держави в сумі 1378 грн.

Не погодившись із вказаним рішенням, ОСОБА_3 подала апеляційну скаргу

ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_3 23 липня 2018 року подав до Апеляційного суду Київської області клопотання про повернення помилково сплаченого судового збору.

Вказує, що за подачу апеляційної скарги 15 грудня 2016 року по даній справі ОСОБА_3 було помилково було сплачено судовий збір у розмірі 1515,80 грн. на рахунок Бориспільського міськрайонного суду Київської області, згідно з квитанцією № 16941147-1 від 15 грудня 2016 року.

Питання повернення помилково сплаченого судового збору врегульовано Порядком повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного або місцевого бюджетів, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 03 вересня 2013 року № 787 та зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 25 вересня 2013 року за № 1650/24182.

Разом з цим, відповідно до п. 26 постанови №10 Пленуму Вищого Спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» від 17 жовтня 2014 року, законодавством не встановлено спеціальних вимог до оформлення платіжних документів, на підставі яких перераховуються суми судового збору. Таке перерахування здійснюється за загальними правилами згідно з вимогами Закону України від 05 квітня 2001 року № 2346-III «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» і відповідних нормативно-правових актів Національного банку України.

Відповідні документи подаються до суду тільки в оригіналі; копії, у тому числі виготовлені з використанням технічних засобів (фотокопії тощо) цих документів, а також платіжне доручення, яке за формою не відповідає наведеним вимогам, не можуть бути належним доказом сплати судового збору.

Однак, в матеріалах справи відсутні будь-які докази сплати ОСОБА_3 судового збору у розмірі 1515,80 грн. на рахунок Бориспільського міськрайонного суду Київської області. Зокрема, в матеріалах даної цивільної справи відсутні оригінал чи копія квитанції № 16941147-1 від 15 грудня 2016 року, на яку посилається заявник.

На підставі викладеного, заява ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_3 про повернення судового збору не підлягає задоволенню.

Керуючись ст. 357, 358 ЦПК України, суддя,

ухвалив:

У задоволенні заяви ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_3 про повернення помилково сплаченого судового збору відмовити.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту постановлення та оскарженню не підлягає.

Суддя Апеляційного суду

Київської області М.В. Мережко