У к р а ї н а
ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ПОСТАНОВА
Іменем України
10.12.09 Справа №09-07/1854
Колегія суддів Запорізького апеляційного господарського суду у складі:
, Мойсеєнко Т. В.
при секретарі: Акімовій Т.М.
за участю представників:
від позивача: Железняк О.В. (довіреність № 22 від 25.09.2009 р);
від відповідача 1: не з’явився;
від відповідача 2: не з’явився;
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю “Техсервіс”, м. Запоріжжя,
на ухвалу господарського суду Запорізької області від 02.10.2009 р. у справі № 09-07/1854
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Техсервіс”, м. Запоріжжя,
до відповідача 1: Запорізької міської ради, м. Запоріжжя,
відповідача 2: Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3, м. Запоріжжя,
про визнання права, визнання недійним рішення органу місцевого самоврядування,
ВСТАНОВИВ:
Розпорядженням в.о. Голови Запорізького апеляційного господарського суду від 10.12.2009 р. № 2645 справу № 09-07/1854 передано для розгляду колегії суддів у складі: головуючий – Антонік С.Г. (доповідач), судді: Кагітіна Л.П., Мойсеєнко Т.В. Колегія суддів прийняла справу до провадження.
За клопотанням представника позивача фіксація судового процесу технічними засобами не здійснювалася, за його згодою колегією суддів оголошено вступну та резолютивну частини постанови.
Ухвалою господарського суду Запорізької області від 02.10.2009 р. у справі № 09-07/1854 (суддя Носівець В.В.) повернуто позовну заяву без розгляду на підставі ст. 54, п. 3 ч. 1 ст. 63 ГПК України.
Ухвалу мотивовано тим, що у позовній заяві не зазначено, як саме відповідачами були порушені права та охоронювані законом інтереси позивача, а також, які саме вимоги позивач має до кожного з відповідачів окремо. Отже, позивачем порушені вимоги ст. 54 ГПК України щодо зазначення змісту позовних вимог щодо кожного з відповідачів окремо. Суд послався на Роз’яснення президії Вищого арбітражного суду України «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України» від 18.09.1997 р. № 02-5/289 , згідно з п. 3.3 яких недодержання вимог ст. ст. 54, 57 ГПК України щодо форми, змісту та додатків до позовної заяви тягне за собою наслідки, передбачені статтею 63 ГПК України.
Позивач з ухвалою суду не погодився, звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати оскаржувану ухвалу та передати позовну заяву до господарського суду для розгляду по суті.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги позивач посилається на порушення місцевим господарським судом норм процесуального права. Вказує, що суд не обґрунтував підстав повернення позовної заяви згідно з п. 3 ст. 63 ГПК України та фактично повернув позовну заяву на підставі ст. 54 ГПК України. Зауважує, що в позовній заяві викладено підстави та вимоги позовних вимог щодо кожного з відповідачів.
У судовому засіданні представник позивача підтримав вимоги апеляційної скарги.
Відповідачі не надали відзиву на апеляційну скаргу, не направили в судове засідання своїх представників, не повідомили причин неявки в судове засідання. Про час та місце розгляду апеляційної скарги відповідачі повідомлені належним чином.
Колегія суддів дійшла висновку, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду апеляційної скарги по суті і вважає, що розгляд скарги можливий без присутності представників відповідачів.
Відповідно до ст. 99 ГПК України, апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.
Згідно ст. 101 ГПК України, апеляційний господарський суд не зв’язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.
Колегія суддів, вивчивши матеріали справи та апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм процесуального права при винесенні оскаржуваної ухвали, знаходить апеляційну скаргу такою, що підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Підставою для повернення позовної заяви і доданих до неї документів без розгляду відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 63 ГПК України є незазначення в позовній заяві обставин, на яких ґрунтується позовна вимога, доказів, що підтверджують викладені в заяві обставини, обґрунтованого розрахунку стягуваної чи оспорювання суми.
Як вбачається з позовної заяви, позивачем заявлено вимоги до Запорізької міської ради та ФОП ОСОБА_3 про визнання права ТОВ «Техсервіс» на користування земельною ділянкою на підставі договору оренди землі від 13.10.2008 р., укладеного із Запорізькою міською радою, а також визнання недійсним рішення Запорізької міської ради від 24.06.2009 р. № 67 «Про задоволення протесту прокуратури міста Запоріжжя від 03.06.2009 р. № 3463 вих. 09 на рішення міської ради від 24.09.2008 р. № 60/271 та рішення міської ради від 19.11.2008 р. № 61/165».
В позовній заяві позивач вказав, що 24.09.2008 р. Запорізькою міською радою прийнято рішення № 60/271, згідно якого ТОВ «Техсервіс» передано в оренду земельну ділянку по Південному шосе, 75б на 19 років. Зауважив, що натепер з боку відповідачів чиняться дії, які порушують право користування ТОВ «Техсервіс» земельною ділянкою та свідчать про невизнання відповідачами цього права. Зокрема зазначив, що підставою для підготовки та винесення на розгляд сесії ради оскаржуваного рішення став протест прокуратури м. Запоріжжя, винесений за результатами розгляду скарги ФОП ОСОБА_3, яка була колишнім орендарем земельної ділянки.
Позивач вважає, що Запорізька міська рада, приймаючи рішення щодо задоволення протесту прокуратури, порушила право ТОВ «Техсервіс» на користування земельною ділянкою; Запорізькою міською радою та ФОП ОСОБА_3 не визнається засноване на договорі оренди від 13.10.2008 р. право користування ТОВ «Техсервіс» земельною ділянкою; рішення Запорізької міської ради має бути визнано недійсним, оскільки воно порушує цивільні права та інтереси ТОВ «Техсервіс» та суперечить актам цивільного законодавства.
Таким чином, в позовній заяві наведено обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, та зазначено докази, які, на думку позивача, їх підтверджують.
У зв’язку з цим відсутні підстави для повернення позовної заяви згідно з п. 3 ст. 63 ГПК України.
Оцінку обґрунтованості позовних вимог щодо кожного з відповідачів господарський суд має здійснити під час розгляду справи по суті.
Враховуючи зазначене, оскаржувана ухвала господарського суду підлягає скасуванню як така, що винесена з неправильним застосування норм процесуального права, а справа – направленню на розгляд господарського суду.
Керуючись ст. ст. 99, 101, п. 2 ч. 1 ст. 103, п. 4 ч. 1 ст. 104, 105, 106 Господарського процесуального кодексу України, суд
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю “Техсервіс”, м. Запоріжжя, задовольнити.
Ухвалу господарського суду Запорізької області від 02.10.2009 р. у справі № 09-07/1854 скасувати.
Справу № 09-07/1854 передати на розгляд господарського суду Запорізької області.
Мойсеєнко Т. В.