ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
24 грудня 2009 року справа № 2а-6297/09/0870
(15 год. 00 хв.) м. Запоріжжя
Запорізький окружний адміністративний суд у складі:
головуючого – судді О.В. Конишева,
при секретарі судового засідання С.А. Данилова
розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Кам’янсько-Дніпровської міжрайонної державної податкової інспекції Запорізької області, про зобов’язання вчинити певні дії.
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 звернувся до Запорізького окружного адміністративного суду із позовом Кам’янсько-Дніпровської міжрайонної державної податкової інспекції Запорізької області, в якому просить зобов’язати відповідача зберегти для позивача раніше встановлену форму обліку, та здійснювати в подальшому облік без застосування ідентифікаційного номеру; поставити у паспорті відмітку про наявність права здійснювати будь-які платежі без ідентифікаційного номера та завірити підпис відповідальної особи відповідача гербовою печаткою.
Позивач вимоги підтримав у повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві. Позов обґрунтовує тим, що вона є віруючою громадянкою і живе так, як наставляє Православна Церква. Наявність у нього ідентифікаційного номеру, який надається податковою службою, не співпадає з його принципами віруючого. Тому він звернувся до державної податкової інспекції із заявою та проханням ліквідувати у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків та інших обов’язкових платежів його особистий ідентифікаційний номер, здійснювати в подальшому його облік за раніше встановленими формами обліку без застосування ідентифікаційного номеру, проставити у його паспорті відмітку про наявність права здійснювати будь-які платежі без ідентифікаційного номеру та завірити підпис відповідальної особи гербовою печаткою, на що надає йому право Закон України «Про Державний реєстр фізичних осіб - платників податків та інших обов’язкових платежів» від 22.12.1994.
Кам’янсько-Дніпровська міжрайонна державна податкова інспекція Запорізької області своїм листом відмовила позивачу в задоволенні його вимог, посилаючись на дію Порядку внесення відмітки до паспорта громадянина України щодо ідентифікаційного номера фізичної особи - платника податків та інших обов’язкових платежів, затвердженого спільним наказом ДПАУ та Міністерства внутрішніх справ України від 19.10.2004, який набрав чинності з 01.11.2004. Позивач вважає, що отриманий ним лист податкової інспекції не містить відповіді по суті його вимог, викладених у заяві. Своїми діями відповідач порушив його право на раніше встановлену форму обліку без застосування ідентифікаційного номеру, передбаченого ст. 1 Закону України «Про Державний реєстр фізичних осіб – платників податків та інших обов’язкових платежів», на йому право не бути включеною до Державного реєстру, та на право здійснювати будь-які платежі без ідентифікаційного номеру.
Згідно зі ст. 5 цього ж Закону України, до державного реєстру не вноситься інформація про осіб, які через свої релігійні або інші переконання відмовляються від прийняття ідентифікаційного номеру та офіційно повідомляють про це відповідні державні органи. Згідно зі ст. 8 цього ж Закону, реєстрація фізичних осіб – платників податків та інших обов’язкових платежів проводиться державними податковими інспекціями по районах, районах у містах і містах без районного поділу за місцем постійного проживання платників. Відповідно до ст. 5 цього ж Закону Державна податкова адміністрація України надає фізичним особам – платникам податків та інших обов’язкових платежів ідентифікаційний номер і надсилає до державної податкової інспекції за місцем проживання фізичних осіб…картку з ідентифікаційним номером.
Позивач не відмовляється сплачувати податки і обов’язкові платежі, а тільки хоче робити це без застосування ідентифікаційного номеру, бо це порушує його права та суперечить його релігійним принципам.
Тому позивач просить суд позові вимоги задовольнити в повному обсязі.
Відповідач у судове засідання не з’явився, про причини неявки суд не повідомив. Про час та дату судового засідання повідомлений належним чином.
З урахуванням викладеного та приймаючи до уваги норми ч. 1 ст. 122 КАС України про необхідність розгляду і вирішення справи протягом розумного строку який неповинен перевищувати 2 місяці з дня відкриття провадження у справі, на підставі ст. 128 КАС України, суд вважає за можливе розглянути справу по суті за відсутності відповідача за наявними в ній матеріалами.
Розглянувши та дослідивши матеріали справи, заслухавши представника позивача, суд вважає, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Згідно зі ст. 67 Конституції України кожен зобов’язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Функції по контролю за дотриманням податкового законодавства, правильністю обчислення, повнотою і своєчасністю сплати до бюджетів, державних цільових фондів податків та інших обов’язкових платежів, а також обліку платників податків - фізичних осіб, покладено на державні податкові органи.
Автоматизованим банком даних, створеним для забезпечення єдиного державного обліку фізичних осіб, які зобов’язані сплачувати податки, збори, інші обов’язкові платежі до бюджетів та внески до державних цільових фондів у порядку і на умовах, що визначаються законодавчими актами України, є Державний реєстр фізичних осіб-платників податків та інших обов’язкових платежів.
Як встановлено в судовому засіданні з матеріалів справи та пояснень сторін, позивач ОСОБА_1 04.09.2009 звернулась до Кам’янсько-Дніпровської МДПІ Запорізької області із заявою, в якій просив поставити в його паспорті відмітку про наявність у нього права здійснювати будь-які платежі без ідентифікаційного номеру та завірити підпис відповідальної особи гербовою печаткою, зберегти за ним раніше встановлену форму обліку платника податків та інших обов’язкових платежів без застосування ідентифікаційного номеру, виключити з інформаційного фонду Державного реєстру відомості про ідентифікаційний номер за загальні відомості про нього, а також знищити облікову картку з особистими даними, що була заповнена та на підставі якої були внесені дані до Державного реєстру та присвоєний ідентифікаційний номер.
08.09.2009 позивачу відповідачем була надана відповідь, зі змісту якої вбачається, що задовольнити заяву позивача неможливо з посиланням на необхідність застосування Порядку, який був прийнятий з метою виконання положень Закону України «Про державний реєстр фізичних осіб-платників податків та інших обов’язкових платежів».
Згідно з ч. 2 ст. 1 Закону України «Про Державний реєстр фізичних осіб - платників податків та інших обов’язкових платежів» від 22.12.1994 № 320/ВР в редакції Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про Державний реєстр фізичних осіб - платників податків та інших обов’язкових платежів» від 16.07.1999, для осіб, які через свої релігійні або інші переконання відмовляються від прийняття ідентифікаційного номера та офіційно повідомляють про це відповідні державні органи, зберігаються раніше встановлені форми обліку платників податків та інших обов’язкових платежів. У паспортах зазначених осіб робиться відмітка про наявність у них права здійснювати будь-які платежі без ідентифікаційного номера.
Нормативні акти з питань формування Державного реєстру, відповідно до ст. 6 зазначеного Закону, видаються Головною Державною податковою інспекцією України. У зв’язку з цим Державною податковою адміністрацією України та Міністерством внутрішніх справ України було розроблено та затверджено спільним наказом від 19.10.2004 № 602/1226 Порядок унесення відмітки до паспорта громадянина України щодо ідентифікаційного номера фізичної особи - платника податків та інших обов’язкових платежів, який згідно з п.п.1.1 розділу 1 визначає процедуру внесення відмітки про наявність права здійснювати будь-які платежі без ідентифікаційного номеру до паспорта фізичної особи, яка через свої релігійні або інші переконання відмовляється від прийняття ідентифікаційного номеру та офіційно повідомила про це орган державної податкової служби.
Відповідно до пп. 1.5. розділу 1 Порядку особа, яка через свої релігійні або інші переконання відмовляється від ідентифікаційного номеру, у разі наявності в неї ідентифікаційного номеру, повідомляє у формі заяви орган державної податкової служби за своїм місцем реєстрації. Форму заяви наведено в додатку 2 до Порядку.
Для того, щоб поставити в паспорті позивача відповідну відмітку про наявність у нього права здійснювати будь-які платежі без ідентифікаційного номеру необхідно виконати дії, передбачені розділами 1-5 зазначеного Порядку.
Згідно з п. 6 Порядку, після надходження відривного корінця до форми В3 щодо внесення відмітки до паспорта громадянина посадова особа органу державної податкової служби учиняє відповідні дії щодо внесення змін до Державного реєстру фізичних осіб - платників податків та інших обов’язкових платежів, що і є підставою для виконання вимог ст. 5 Закону України «Про Державний реєстр фізичних осіб - платників податків та інших обов’язкових платежів», яка встановлює, що до Державного реєстру не вноситься інформація про осіб, які через свої релігійні або інші переконання відмовляються від прийняття ідентифікаційного номера та офіційно повідомляють про це відповідні державні органи.
Зазначений Порядок не визнавався таким, що не відповідає нормативно-правовим актам вищої юридичної сили, відповідно, є чинним, а тому – обов’язковий для виконання.
Як встановлено в судовому засіданні, позивач не здійснив ні жодної із зазначених дій, передбачених Порядком, тобто не дотримався визначеного законодавством порядку відмови від ідентифікаційного номера та виключення його з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків та інших обов’язкових платежів і не має наміру це зробити в подальшому.
Тому суд приходить до висновку, що порушення прав і свобод позивача, звуження їх змісту чи обсягу відповідачем відсутні, і відповідач, відмовивши позивачу в задоволенні його заяви, діяв у відповідності з ч. 2 ст. 19 Конституції України, тобто на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Керуючись ст.ст. 2, 4, 7-12, 69-71, 158, 160- 167 КАС України, суд
ПОСТАНОВИВ:
В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Кам’янсько-Дніпровської міжрайонної державної податкової інспекції Запорізької області, про зобов’язання відповідача зберегти для позивача раніше встановлену форму обліку, та здійснювати в подальшому облік без застосування ідентифікаційного номеру; поставити у паспорті відмітку про наявність права здійснювати будь-які платежі без ідентифікаційного номера та завірити підпис відповідальної особи відповідача гербовою печаткою – відмовити в повному обсязі.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження протягом 10 днів з моменту проголошення або складання постанови у повному обсязі.
Апеляційна скарга на постанову Запорізького окружного адміністративного суду подається протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження, також апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Постанова виготовлена у повному обсязі 29.12.2009.
Суддя /підпис/ О.В. Конишева
Постанова не набрала законної сили.
Суддя О.В. Конишева