Справа №2-6/2007 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 лютого 2007 року Ясинуватський міськрайонний   суд   Донецкої   області у складі:

головуючої судді               Ісаєнко Ю.А.

при секретарі                        Циганенко О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду м. Ясинувата цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про відшкодування матеріальної шкоди, та ОСОБА_4 до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про відшкодування моральної шкоди,

встановив:

Позивачі звернулися до суду із позовом до відповідачів про відшкодування матеріальної та моральної шкоди внаслідок дорожньо-транспортної пригоди. В обгрунтування позову посилаються на те, що 20 липня 2005 року з вини водія ОСОБА_3, який керував автомобілем УАЗ 3303 д.н. НОМЕР_1, сталася дорожньо-транспортна пригода, внаслідок чого автомобіль ВАЗ 21043, який належить ОСОБА_1, під керуванням ОСОБА_4, отримав значні механічні ушкодження. Просили суд стягнути з відповідачів спричинену їм матеріальну та моральну шкоду: на користь ОСОБА_1 стягнути з ОСОБА_2 матеріальну шкоду в сумі 3750 грн., на користь ОСОБА_4 стягнути з ОСОБА_3 моральну шкоду у сумі 1500 гривень.

У суді представник ОСОБА_1 та позивач ОСОБА_4 підтримали свої позовні вимоги.

При цьому представник ОСОБА_1 показала, що позивачка є власником транспортного засобу - автомобілю ВАЗ 21043 д.н. НОМЕР_2, який під керуванням ОСОБА_4 з вини відповідача ОСОБА_3 отримав механічні пошкодження, у зв"язку з чим їй спричинено матеріальну шкоду. Оскільки відповідачі відмовилися відремонтувати пошкоджений автомобіль, ремонт за власні кошти здійснив ОСОБА_4, але вона, як власник автомобілю, також претендує на відшкодування шкоди.

Позивач ОСОБА_4 в суді показав, що 20 липня 2005 року вони з дружиної та двома дітьми на автомобілі його матері, ОСОБА_1, знаходилися у районі оптової бази "Глобус" м.Горлівка. Вони сіли до автомобілю, він, ОСОБА_4, завів двигун і побачив, що позаду, сдаючи назад, на нього рухається автомобіль УАЗ 3303 . Він, ОСОБА_4, подав звуковий сигнал, та, забувши, що не вмикнув передачу, нажав на газ, але його авто не рухалось, після чого сталося зіткнення, бо УАЗ врізався лівим кутом у праву передню та задню дверину його автомобілю, від чого виникли вм"ятини, зігнулася стойка, виникла вм"ятина на даху автомобілю під стойкою, нижній поріг погнувся, лопнуло скло на задній дверині. За кермом УАЗу був ОСОБА_3, який сказав йому, ОСОБА_4, що не помітив його автомобіль, коли рухався назад. Він, ОСОБА_4, визвав співробітників ДАІ та на ОСОБА_3 було складено протокол про адміністративне правопорушення за ДТП. Сам ОСОБА_3 не заперечував проти своєї вини у ДТП. Потім вони разом їздили на СТО та намагалися добровільно вирішити питання про відшкодування шкоди. Спочатку ОСОБА_3 погодився сплатити частину коштів у рахунок відшкодування шкоди, але він, ОСОБА_4 віддав автомобіль на СТО на ремонт, щоб усе було зафіксовано. Авто було прийнято на СТО ПП ОСОБА_5 по акту зі вказівкою на всі отримані ним дефекти. На СТО автомобіль отримав

2

наступний ремонт : рихтовка даху автомобілю у районі стойки, заміна середньої стойки, заміна порогу, заміна двох дверин, заміна скла на задній дверині. Потім весь автомобіль було пофарбовано, під час ремонту було відігнуте заднє крило при вбудуванні порогу, тому прийшлося рехтувати і заднє крило. Він, ОСОБА_4, оплатив ремонт, сума склала 3700 гривень. Але йому спричинено і моральну шкоду, оскільки під час ДТП у салоні автомобілю знаходилася його дружина та двоє малих дітей, на яких посипалось бите скло. Після цього діти плакали та погано спали, внаслідок чого вони змушені були звертатися до лікарів. Моральну шкоду оцінює у 1500 гривень.

Відповідач ОСОБА_2 в суді позов не визнав та пояснив, що він є власником автомобілю УАЗ, який за дорученням передав під управління ОСОБА_3. Вважає винним у ДТП ОСОБА_4, оскільки у нього не працював звуковий сигнал. Також вважає завищеною суму ремонту автомобілю ОСОБА_4.

Відповідач ОСОБА_3 у суді позов спочатку визнав частково та пояснював, що вважає, що у ДТП винний не тільки він, а і ОСОБА_4. Потім ОСОБА_3 змінив свою позицію, не визнав позов, пояснивши що його вини у ДТП немає. При цьому пояснив, що 20 липня 2005 року він поставив авто УАЗ на стоянку оптової бази та пішов до майстерень.Повернувшись, він сів у автомобіль, завів його, вмикнув задню передачу і почав рух, але почув удар позаду. Коли вийшов, то побачив, що пошкодив автомобіль ВАЗ 21043. Стверджує, що коли він, ОСОБА_3, почав рух, автомобілю ВАЗ ще на тому місці не було, він під"їхав пізніше, вже під час його руху. На автомобілі ВАЗ були наступні пошкодження: вм"ятина не передній правій та задній правій дверині, пошкоджена права стойка, вм"ятина на даху автомобілю та був зігнутий поріг, скло у автомобілі було без пошкоджень. На нього, ОСОБА_3, було складено протокол з приводу ДТП, він сплатив штраф. Приватний майстер оцінив ремонт автомобіля ОСОБА_4 у 1300 гривень, але ОСОБА_4 з цим не погодився та став вимагати сплатити йому 1300 доларів США.

Представник відповідача ОСОБА_3 у суді позов не визнав та просив суд відмовити у його задоволенні.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши інші докази, суд вважає, що позов ОСОБА_1 щодо відшкодування матеріальної шкоди не підлягає задоволенню, а позов ОСОБА_4 про відшкодування йому моральної шкоди обгрунтований та підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно до ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними діями фізичної особи майну фізичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Згідно до ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній особі неправомірними діями, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.

Згідно до ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов"язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Судом встановлено, що 20 липня 2005 року на території оптової бази "Глобус - 2" м.Горлівка Донецької області, з вини водія ОСОБА_3, який керував автомобілем УАЗ 3303 д.н. НОМЕР_1 на підставі доручення (а.с. 30), сталася дорожньо-транспортна пригода, внаслідок зіткнення з автомобілем ВАЗ 21043, який належить позивачці ОСОБА_1, під керуванням ОСОБА_4 ( а.с. 15); автомобіль отримав механічні ушкодження, а водієві ОСОБА_4 внаслідок винних дій ОСОБА_3 спричинено моральну шкоду.

Вказані обставини, на думку суду, підтверджуються наступними доказами.

Постановою Микитівського суду м. Горлівки Донецької області від 19 серпня 2005 року ОСОБА_3 притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 124 КпАП України як особу, винну у вказаній ДТП, яка мала місце об 11 годині 20 липня 2005 року на оптовій базі "Глобус - 2" м.Горлівка ( а.с. 6). На час розгляду даної справи вказана постанова не оскаржувалась та набрала законної сили.

Свідок ОСОБА_6 судові показав, що також був свідком ДТП в районі оптової бази "Глобус" у 2005 році і бачив зіткнення автомобілів "Жигулі" та коричньового УАЗу.

Відповідач ОСОБА_3 частково визнав свою вину у вчиненні ДТП; оцінюючи надані

3

сторонами докази, враховуючи, що   інші докази   в цій частині сторонами не надані, суд вважає, що ДТП мала місце з вини ОСОБА_3.

Вирішуючи позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної шкоди, суд приходить до висновку, що позивачка не надала судові доказів, які б підтверджували розмір завданої їй матеріальної шкоди. В цій частині суд не може прийняти як переконливі докази пояснення свідка приватного підприємця ОСОБА_5 щодо здійснення ремонту пошкодженого автомобілю позивачки, та акти прийому транспотроного засобу та виконаних робіт на суму 2470 гривень та 1280 гривень ( а.с. 7, 13,14), оскільки ні пояснення цього свідки, ні надані їм акти не містять достовірної інформаціїї щодо фактично отриманих механічних пошкоджень автомобілю позивачки під час вказаної ДТП, що не дає можливості з"ясувати спричинену їй шкоду експертним шляхом (а.с. 182-183).

Оскільки інші докази суду в цій частині сторонами не надані, суд оцінюючи достовірність наданих доказів позивачем, вважає, що у позові ОСОБА_1 про відшкодування матеріальної шкоди у сумі 3 750 гривень необхідно відмовити як у безпідставному.

Але разом з цим суд вважає, що в суді підтвердився той факт, що з вини відповідача ОСОБА_3 ОСОБА_4 завдано моральної шкоди, оскільки під час ДТП, яке виникло внаслідок неправомірних дій відповідача у пошкодженому автомобілі були присутні його дружина та діти, на яких висипалось бите скло. Це негативно вплинуло на психічний стан дітей та ОСОБА_4 змушений був звертатися по допомогу до лікаря. ДТП негативно вплинула на його сім"ю, що спричинило йому моральні страждання та потребує додаткових зусиль для організації його життя.

В цій частині суд приймає до уваги як достовірні докази пояснення свідка ОСОБА_7 яка судові показала, що у 2005 році вона працювала на оптовій базі "Глобус" м.Горлівка та була свідком ДТП: за кермом одного з автомобілів, в який в"їхав другий автомобіль, знаходився позивач ОСОБА_4, а з ним жінка та двоє маленьких дітей- дівчата. Від удару в їхній автомобіль розбилось скло та висипалось прямо на дівчат. Оскільки діти плакали, вона, ОСОБА_7, запросила сім"ю ОСОБА_4 до себе у кімнату та допомогла вибирати скло з волосся дітей.

Оглядом амбулаторних карток дітей позивача ОСОБА_4 встановлено, що 26.07.2005 року зафіксовано звернення до лікаря-невропатолога зі скаргами на невротичні реакції після ДТП , підвищену збудженість, поганий сон; дітям встановлено діагноз - невротичний розлад та призначено лікування (а.с. 133-137).

Таким чином, суд вважає, що між винними діями ОСОБА_3 та наслідками у вигляді моральних страждань позивача ОСОБА_4 існує причинний зв"язок.

Враховуючи наведене, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача ОСОБА_3 на користь позивача ОСОБА_4 у рахунок відшкодування моральної шкоди 1500 гривень.

Згідно зі ст.88 ЦПК України підлягає стягненню з відповідача ОСОБА_3  на користь позивача ОСОБА_4а судовий збір у сумі 8 гривень 50 копійок (а.с. 23).

Керуючись ст. ст. 10,60,84,88, 212,215 ЦПК України, суд

вирішив:

У задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про відшкодування матеріальної шкоди відмовити як у безпідставному.

Позов ОСОБА_4 про відшкодування моральної шкоди задовільнити.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_4 моральну шкоду у сумі 1500 гривень.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_4 сплачений судовий збір у сумі 8 гривень 50 копійок.

Стягнути   з   ОСОБА_3    витрати  на  інформаційно-технічне

4

забезпечення на користь ТУ ДСА в Донецькій області, розрахунковий рахунок 31216259700004 в УДК м. Донецька ГУ ДКУ у Донецькій області, МФО 834016 код ЄДРПОУ 34686537) 7 гривень 50 копійок.

Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду Донецької області через Ясинуватський міськрайонний суд.

Заяву про апеляційне оскарження рішення може бути подано протягом десяти днів з дня проголошення рішення.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження, або протягом десяти днів з дня проголошення рішення без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження.