Справа № 357/15241/15-к 

                        Провадження по справі № 1-кп/367/50/2018 

У Х В А Л А

Іменем України 

25липня 2018року Ірпінський міський суд Київської області у складі:

Головуючого судді:                         ОСОБА_1 ,

суддів:                                 ОСОБА_2 ,

    ОСОБА_3 ,

при секретарі:                             ОСОБА_4 ,

за участю

прокурора                             ОСОБА_5 ,

захисника                             ОСОБА_6 ,

обвинувачених:                         ОСОБА_7 ,

    ОСОБА_8 

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду м. Ірпеня кримінальне провадження по обвинуваченню  ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та  ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у скоєнні кримінального злочину, передбаченого п. 12 ч. 2 ст. 115 КК України,-

ВСТАНОВИВ:

У провадження Ірпінського міського суду Київської області згідно ухвали Апеляційного суду Київської області надійшло кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_7 та ОСОБА_8 у скоєнні кримінального злочину, передбаченого п. 12 ч. 2 ст. 115 КК України.

У судовому засіданні прокурор заявив суду клопотання про продовження строку тримання під вартою відносно обвинувачених ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , який спливає 29.07.2018 року. Своє клопотання прокурор мотивує тим, що підставою застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до обвинувачених згідно ч. 2 ст. 177, ст. 194 КПК України є наявність обґрунтованого обвинувачення у вчиненні злочину, який є особливо тяжким кримінальним злочином, передбаченим п. 12 ч. 2 ст. 115 КК України, а також наявність ризиків, у зв`язку з тим, що обвинувачені можуть здійснити дії, передбачені п.п. 1, 2, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України. На думку прокурора менш суворі запобіжні заходи, у тому числі домашній арешт не зможуть забезпечити уникнення зазначених ризиків та забезпечити виконання покладених на обвинувачених обов`язків, у зв`язку з чим є достатні підстави для застосування такого виду запобіжного заходу, як тримання під вартою.

Потерпіла ОСОБА_9 в судове засідання не з,явилась, була повідомлена належним чином, надала суду заяву про проведення судового засідання без її участі.

У судовому засіданні обвинувачені ОСОБА_7 , ОСОБА_8 та їх захисник ОСОБА_6 заперечували проти продовження строків тримання під вартою, оскільки прокурором не доведено наявність зазначених ним ризиків, та просили замінити запобіжний захід на більш м,який.

Суд, вислухавши думку учасників кримінального провадження, вивчивши матеріали кримінального провадження, дійшов висновку про необхідність задоволення клопотання прокурора, з таких підстав.

Відповідно до ч. 3 ст. 331 КПК України незалежно від наявності клопотань суд зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців.

Відповідно до ст. 197 КПК України строк дії ухвали слідчого судді, суду про тримання під вартою або продовження строку тримання під вартою не може перевищувати шістдесяти днів.

Як вбачається з матеріалів кримінального провадження ухвалою Ірпінського міського суду Київської області від 31.05.2018 року обвинуваченим ОСОБА_7 та ОСОБА_8 раніше обраний та застосований запобіжний захід у вигляді тримання під вартою було продовжено на 60 діб до 29.07.2018 року, який є вихідним днем.

Суд заслухавши доводи прокурора, захисника, обвинувачених, вивчивши матеріали кримінального провадження вважає, що запобіжний захід у вигляді тримання під вартою обраний під час досудового розслідування обвинуваченому ОСОБА_7 та обвинуваченій ОСОБА_8 у відповідності до вимог п. 4 ст. 184 КПК України та з врахуванням наявності ризиків передбачених у п.п. 1, 2, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, які на час розгляду справи судом не відпали. Оскільки обвинувачені, обвинувачуються у скоєнні злочину, який відповідно до ст. 12 КК України є особливо тяжким злочином, який карається позбавленням волі на строк від десяти до п`ятнадцяти років або довічним позбавленням волі, а тому є обґрунтовані підстави вважати, що обвинувачені перебуваючи на свободі можуть переховуватись від суду, з метою уникнути покарання, знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, можуть вплинути на свідків та потерпілу, які ще не допитувались у судовому засіданні та вчинити інше кримінальне правопорушення.

Одночасно використовуючи ст. 28 КПК України, суд констатує, що під час розгляду даного кримінального провадження кожна процесуальна дія та процесуальне рішення виконуються та приймаються в розумні строки. Розумними вважаються строки, що є об`єктивно необхідними для виконання процесуальних дій та прийняття процесуальних рішень. Розумні строки не можуть перевищувати передбачені цим Кодексом строки виконання окремих процесуальних дій або прийняття окремих процесуальних рішень.

Так, на думку суду дане кримінальне провадження відноситься до особливої категорії складності, яка визначається з урахуванням кількості учасників розгляду, свідків, особливості обставин вчинення кримінального правопорушення, обсягу та специфіки процесуальних дій, необхідних для вчинення у суді.

Крім того, загальне положення щодо розумних строків у таких випадках викладено у п. 79 правової позиції ЄСПЛ в рішенні у справі "Харченко проти України", згідно з якою "розумність строку тримання під вартою не може оцінюватися абстрактно. Вона має оцінюватися в кожному окремому випадку залежно від особливостей конкретної справи, причин, про які йдеться у рішеннях національних судів. Продовження тримання під вартою може бути виправдано тільки за наявності конкретного суспільного інтересу, який, незважаючи на презумпцію невинуватості, превалює над принципом поваги до свободи особистості, який і вбачає суд із розгляду даного кримінального провадження за обвинуваченням ОСОБА_7 та ОСОБА_8 .

Суд не може прийняти до уваги доводи сторони захисту з приводу того, що обвинувачений ОСОБА_7 та обвинувачена ОСОБА_8 мають постійне місце проживання та не мають мети вплинути на свідків та потерпілу по даному кримінальному провадженню та перешкоджати іншим чином, оскільки вони нічим підтверджені не були, та не спростовують доводи прокурора про наявність ризиків передбачених п.п. 1, 2, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, які й на теперішній час існують. 

Враховуючи вищевикладене суд прийшов до висновку, що менш суворі запобіжні заходи, у тому числі домашній арешт, не зможуть забезпечити уникнення зазначених ризиків та покладених на обвинувачених обов`язків, у зв`язку з чим є достатні підстави для застосування такого виду запобіжного заходу, як тримання під вартою.

Таким чином суд вважає, що обвинуваченим ОСОБА_7 та ОСОБА_8 необхідно продовжити строк тримання під вартою в ДУ «Київський слідчий ізолятор».

Строк дії ухвали суду про тримання під вартою становить 60 (шістдесят) днів.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 177, 197, 331 КПК України, - 

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання прокурора Білоцерківської місцевої прокуратури Київської області про продовження строку тримання під вартою обвинуваченим ОСОБА_7 та ОСОБА_8 ОСОБА_10 - задовольнити.

Запобіжний західу виглядітримання підвартою уДУ «Київськийслідчий ізолятор»обвинуваченому ОСОБА_7 ,  ІНФОРМАЦІЯ_1 , продовжити на 60 (шістдесят) днів.

Строку дії ухвали суду про тримання під вартою, обчислювати з 25.07.2018 року до 22.09.2018 року, включно.

Запобіжний західу виглядітримання підвартою уДУ «Київськийслідчий ізолятор»обвинуваченій ОСОБА_8 ,  ІНФОРМАЦІЯ_2 , продовжити на 60 (шістдесят) днів.

Строку дії ухвали суду про тримання під вартою, обчислювати з 25.07.2018 року до 22.09.2018 року, включно.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя:  ОСОБА_1  

Судді:                             ОСОБА_2 

                                ОСОБА_3