Справа №22-108 Головуючий в 1 інстанції - Шумко А.В.

Доповідач Осипенко М.І.

УХВАЛА

08 лютого 2012 року Суддя Апеляційного суду м. Києва Осипенко М.І., розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 21 вересня 2011 року в справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» до ОСОБА_1 про стягнення боргу за кредитним договором,

за зустрічним позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» про визнання кредитного

договору удаваним правочином,-

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Голосіївського районного м. Києва від 21 вересня 2011 року задоволений позов ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» до ОСОБА_1 про стягнення боргу за кредитним договором. В задоволенні зустрічного позову ОСОБА_1 до ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» про визнання кредитного договору удаваним правочином - відмовлено.

Не погодившись з рішенням суду відповідачем подана апеляційна скарга в якій ним оскаржується рішення в повному об'ємі.

Поскільки подана апеляційна скарга не відповідала вимогам ст.297 ЦПК України, ухвалою суду від 23 грудня 2011 року апелянту надавався триденний строк з моменту отримання копії узвали суду для усунення недоліків апеляційної скарги.

Ухвала суду від 23 грудня 2011 року була отримана 27 січня 2012 р., доказам чого є повідомлення про вручення поштового відправлення.

Проте, вказані в ухвалі суду недоліки апелянт не усунув.

Від ОСОБА_1 до суду надійшла заява, в якій останній зазначав, що він з ухвалою суду про надання строку для усунення недоліків, а саме сплати судового збору, виходячи із ставок, що були чинні на момент звернення апеляційної скарги не згоден, оскільки на його думку вимоги апеляційної скарги щодо скасування рішення районного суду в повному обсязі пов»язані таким чином, що в разі задоволення зустрічного позову про визнання кредитного договору недійсним то в такому випадку відсутні підстави для задоволення позову про стягнення суми заборгованості за кредитним договором. Тобто фактично ним оспорюється рішення в частині відмови в задоволенні зустрічного позову про визнання правочину удаваним, що є вимогою немайнового характеру.

Проте з такими висновками погодитись не можна виходячи із слідуючого.

Вимоги за основним позовом щодо стягнення боргу за кредитним договором є вимогами майнового характеру. Вимоги, пред'явлені за зустрічним позовом про визнання кредитного договору удаваним правочином є вимогами не майнового характеру, такими, що не підлягають оцінці.

Звертаючись до суду з апеляційної скаргою, апелянт ставить також питання про скасування рішення районного суду в частині задоволення вимог про стягнення заборгованості за кредитним договором, які є вимогами майнового характеру, а тому відповідно до ставок, із яких обраховується судовий збір відповідно до Декрету Кабінету Міністрів України «Про державне мито», який був чинний на час подачі апеляційної скарги, ОСОБА_1 повинен сплатити при подачі апеляційної скарги судовий збір в сумі 845 грн.75 коп. ( з врахуванням попередньої сплати в сумі 4 грн. 25 коп.

Оскільки апелянтом недоліки апеляційної скарги усунуті не були, подану ним апеляційну скаргу слід визнати неподаною та повернути, у відповідності до вимог ст.121 ЦПК У країни.

Керуючись ст.ст. 121,297 ЦПК України, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення

Голосіївськогорайонного суду м. Києва від 21 вересня 2009 року визнати неподаною

та повернути апелянту.

Ухвала може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Суддя : Осипенко М.І.