а

ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

м. Вінниця,    вул. Островського, 14

тел/факс (0432) 55-15-10, 55-15-15, e-mail: inbox@adm.vn.court.gov.ua

____________________________________________________________________________________________________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ  

09 грудня 2009 р.                           Справа № 2-а-4699/09/0270

Вінницький окружний адміністративний суд в складі

Головуючого судді Дмитришеної Руслани Миколаївни ,

при секретарі судового засідання:   Котюжанській Тетяні Олександрівні  

за участю представника позивача       :   Гайдай А.В., що діє за дорученням

відповідач  в судове засідання не з’явився, хоча про час, дату та місце судового засідання повідомлений завчасно та належним чином. Причини неявки суду невідомі.

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом : Вінницької міжрайонної державної податкової інспекції  

до :   фізичної особи - підприємця ОСОБА_2  

про : стягнення податкового боргу

ВСТАНОВИВ :

Вінницькою міжрайонною державною податковою інспекцією заявлено позов до приватного підприємця ОСОБА_2  про  стягнення заборгованості по єдиному податку за рахунок активів платника в сумі 1600,56 грн.

Позов мотивовано тим, що у відповідача за період з лютого по вересень місяці 2009 року виникла заборгованість зі сплати єдиного податку в сумі 1600,56 грн., яка станом на 06.11.2009 року не погашена.

Оскільки відповідач добровільно податковий борг не сплатив, позивач звернувся до адміністративного суду з позовом про стягнення даної заборгованості з приватного підприємця ОСОБА_2 за рахунок його активів.

Ухвалою суду від 09.11.09 р. провадження у справі відкрито.

Представник позивача в судовому засіданні позов підтримала та просила задовольнити його, обґрунтовуючи позовні вимоги обставинами, що викладені в позовній заяві.

Крім того, 24 листопада 2009 року до суду надійшло клопотання представника Вінницької МДПІ про забезпечення позову шляхом накладення заборони банку здійснювати будь-які операції з грошовими коштами платника податків (боржника) фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 на розрахунковому рахунку, а саме:

-     АБ "Укргазбанк", МФО Банку 320478, рахунок №26055111246; №26000111246, (21100, м. Вінниця, вул. Володарського, 41 тел: (0432) 32-75-44),

-     Вінницька Ф ВАТ ВТБ банк,  МФО 302559, рахунок №2600230190003, (21000, м. Вінниця, вул. Гагаріна, 2, тел.: (0432) 66-15-25);

-     Філія ПАТ ПІБ в м. Вінниця, МФО 302571, рахунок №260045017835 (21100, м. Вінниця, вул. Хмельницьке шосе, 23-а, тел.: (0432) 32-20-39).

Клопотання мотивоване тим, що підприємець тривалий час не сплачував податковий борг (який виник 20.01.2009 року), та ігнорує податкові вимоги, які надіслані Вінницькою МДПІ, а відтак, не виконує встановленого законом обов'язку щодо сплати податків та зборів (обов'язкових платежів), У підприємця є відкриті рахунки, тобто існує очевидна небезпека, що фізична особа-підприємець ОСОБА_2 може використовувати кошти із цих рахунків не на погашення боргу, а на інші цілі, що в подальшому може призвести до неможливості Вінницької МДПІ стягнути податковий борг до Державного бюджету.

Розглянувши дане клопотання, суд прийшов до висновку, що воно не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Частиною першою статті 117 КАС України зазначено, що суд  за клопотанням позивача або з власної ініціативи може постановити ухвалу про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, якщо існує очевидна небезпека заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, або захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх  відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат,  а також якщо очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень.

Зазначеною процесуальною нормою передбачені підстави забезпечення адміністративного позову.

У своєму клопотанні на підтвердження наявності очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача його представник зазначила несплату у добровільному порядку відповідачем заборгованості до бюджету по єдиному податку в сумі 1600 грн. 56 коп., хоча про наявність коштів на рахунку відповідача підтвердити не може.  Будь-яке інше обґрунтування необхідності застосування заходів забезпечення позову в заяві відсутнє.

Припущення представника позивача, не знайшло свого підтвердження відповідними доказами, а сам намір відповідача щодо грошових операцій з власними коштами не може вважатися таким, що порушує права та інтереси позивача, оскільки вимогами Вінницької МДПІ є стягнення податкового боргу за рахунок активів відповідача.

В розумінні підпункту 3.1.1. пункту 3.1. статті 3 Закону України “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” активи платника податків є не лише кошти, а й матеріальні та нематеріальні цінності, що належать юридичній або фізичній особі за правом власності або повного господарського віддання, які можуть бути примусово стягненні в рахунок погашення його податкового богу виключно за рішенням суду.

Таким чином, підстав для вжиття заходів щодо забезпечення адміністративного  позову у суду немає, тому суд ухвалою від 25.11.2009 року відмовив у задоволенні клопотання щодо забезпечення позову.  

Відповідач у судове засідання 25.11.09 р. не з’явився, хоча про день і час розгляду справи в суді був належним чином повідомлений ухвалою суду від 09.11.2009 року, що стверджується витягом зі списку поштових відправлень судді Дмитришеної Р.М. Причини неявки суду не відомі.

В судове засідання 09.12.09 р. відповідач не з'явився повторно, про день і час розгляду справи в суді був належним чином повідомлений, що стверджується матеріалами адміністративної справи. Причини неявки суду не відомі. На підставі викладених обставин, суд дійшов висновку про можливість розгляду даної справи у його відсутності, оскільки судом вжито всі залежні від нього заходи для повідомлення відповідача належним чином про час і місце розгляду справи з його участю та реалізації ним права судового захисту, своїх прав та інтересів.

З урахуванням думки представника позивача, суд ухвалив розглянути справу без участі ОСОБА_2 .

Дослідивши та вивчивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, оцінивши надані докази, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

ОСОБА_2 згідно свідоцтва про державну реєстрацію серії В01 №698082 фізичної особи –підприємця, копія якого долучена до матеріалів справи, зареєстрований державним реєстратором Тиврівської райдержадміністрації як суб’єкт підприємницької діяльності від 10.10.2006 року та перебуває на обліку в податковому органі з 10.10.2006 року.  Відповідач є платником єдиного податку, що підтверджується матеріалами справи, а саме -корінець свідоцтва серії Ж  №343141, виданого 25.12.08 р.,

Відповідно до ч.6 п.2 Указу Президента України №746/99 “Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб’єктів малого підприємництва”, суб’єкт підприємницької діяльності —фізична особа сплачує єдиний податок щомісяця не пізніше 20 числа наступного місяця на окремий рахунок відділень Державного казначейства України.

За змістом п.3 ч.4 Указу Президента України №746/99, для переходу на спрощену систему оподаткування платник податку подає письмову заяву до органу державної податкової служби за місцем реєстрації.

Як вбачається з матеріалів справи, ФОП ОСОБА_2 подав таку заяву за вх. №4956 до Тиврівського відділення Вінницької МДПІ на право застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності, де зазначив видом діяльності оптова торгівля деревиною та лісозаготівля, надання послуг у лісовому господарстві.

Згідно рішення 15 сесії 5 скликання Тиврівської районної ради від 26 грудня 2008 року "Про встановлення розміру сплати єдиного податку суб"єктами малого підприємництва-фізичними особами на 2009 рік" сплата єдиного податку за календарний місяць за видом діяльності, яким займається відповідач становить 200 грн.  

Судом встановлено, що в порушення зазначеної вище норми, відповідач не сплачував встановленого розміру ставки єдиного податку, внаслідок чого відповідач має заборгованість зі сплати єдиного податку перед бюджетом по граничним строкам сплати 20.03.2009р., 20.04.2009р., 20.05.2009р., 20.06.2009р., 20.07.2009р., 20.08.2009р., 20.09.2009р., 20.10.2009р. на загальну суму 1600 грн. 56 коп.  Зазначене підтверджується даними облікової картки платника податків, довідкою про наявність заборгованості з податків і зборів  №5838/19 від 27.10.09 р., згідно якої, станом на 27.12.09 р. за відповідачем рахується податкова заборгованість зі сплати єдиного податку, розмір якої складає 1600 грн. 56 коп.

Також судом встановлено, що на адресу відповідача направлялись податкові вимоги про суму податкового боргу за узгодженими податковими зобов’язаннями. Перша податкова вимога - від 27 січня 2009 року №1/51; друга податкова вимога - від 27.02.09 р. №2/130. Однак, заходи щодо погашення вказаної податкової заборгованості відповідач не вжив.

Пункт 11 статті 10 Закону України “Про державну податкову службу” визначає, що державні податкові інспекції подають до судів позови до підприємств, установ, організацій та громадян про визнання угод недійсними і стягнення в доход держави коштів, одержаних ними за такими угодами, а в інших випадках - коштів, одержаних без установлених законом підстав, а також про стягнення заборгованості перед бюджетом і державними цільовими фондами за рахунок їх майна.

Згідно з п.п.3.1.1.п.3.1. ст.3 Закону України “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” активи платника податків (кошти, матеріальні та нематеріальні цінності), що належать юридичній або фізичній особі за правом власності або повного господарського віддання можуть бути примусово стягненні в рахунок погашення його податкового богу виключно за рішенням суду.

В силу ч.1 статті 9 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Зі змісту ст. ст. 11, 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд згідно ст. 86 цього Кодексу, оцінює  докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об‘єктивному дослідженні.

Беручи до уваги, що на день розгляду справи відповідач доказів в спростування позовних вимог не надав, має податкову заборгованість перед бюджетом, яка підтверджується матеріалами справи, а також враховуючи, що викладені у заяві факти стверджуються матеріалами справи, суд дійшов висновку, що вимоги позивача є обґрунтованими, відповідають дійсним обставинам та матеріалам справи, а отже підлягають задоволенню в повному обсязі.

Оскільки спір вирішено на користь суб'єкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, а також за відсутності витрат позивача - суб'єкта владних повноважень, пов’язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір) за правилами ст. 94 КАС України, стягненню з відповідача не підлягають.

Керуючись ст.ст. 70, 71, 79, 86, 94, 128, 158, 162, 163, 167, 255, 257  КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити.

Стягнути з фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 (АДРЕСА_1, ід. код НОМЕР_1) заборгованість до бюджету по єдиному податку  в сумі 1600 грн. 56 коп. (одна тисяча шістсот грн. п'ятдесят шість коп.) за рахунок його активів.

Копію даної постанови направити відповідачу по справі.

Відповідно до ст. 186 КАС України постанова може бути оскаржена протягом 10 днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. При цьому апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження , якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження. Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до суду апеляційної інстанції через суд , який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Відповідно до ст. 254 КАС України постанова  набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова або ухвала суду першої інстанції набирає сили після закінчення цього строку.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

 Повний текст постанови оформлено:     10.12.09  

Суддя./підпис/.     Дмитришена Руслана Миколаївна

Копія вірна:

Суддя:

Секретар: