№2-88/07 РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
27 лютого 2007 року м.Житомир
Корольовський районний суд м.Житомира у складі:
головуючого Поліщука М.Г.
при секретарі Щудлак Л.В., Полонській Л.М.
з участю адвоката ОСОБА_6
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Житомирі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди,-
ВСТАНОВИВ:
Позивачі звернувся до суду з даним позовом і в судовому засіданні пояснили, що внаслідок скоєної 15 вересня 2005 року з вини відповідача ОСОБА_3 дорожньо-транспортної пригоди належному на праві власності позивачу ОСОБА_2 автомобілю "Форд Транзит" були заподіяні значні механічні пошкодження, розмір якої становить 73 тис. 615 грн. 48 коп., а позивачці ОСОБА_1, яка керувала вказаним автомобілем, були спричинені тілесні ушкодження, з приводу яких вона на протязі тривалого періоду часу змушена була лікуватися. Тому, просять винести рішення, яким в солідарному порядку стягнути з відповідачів ОСОБА_4 таОСОБА_5, як співвласників автомобіля "Фольксваген", та з ОСОБА_3 як винного у скоєнні ДТП, на користь ОСОБА_2 розмір вказаної матеріальної шкоди, та 3 тис. грн. спричиненої моральної шкоди, і на користь позивачки ОСОБА_1 стягнути з цих же самих відповідачів 22 тис. грн. моральної шкоди завданої їй спричиненням тілесних ушкоджень, перенесених фізичному болю та душевних стражданнях, порушенням життєвих зв"язків.
Відповідач ОСОБА_5 в судове засідання не з"явився, надіслав до суду заяву з проханням розглянути дану справу у його відсутність. Заявлені вимоги не визнає з тих підстав, що особисто не має ніякого відношення до даної дорожньо-транспортної пригоди, так як зареєстрований на його ім"я автомобіль "Фольксваген" він по генеральному дорученню продав ОСОБА_4.
Відповідач ОСОБА_4 в судовому засіданні даний позов також не визнав і в його задоволенні в частині відшкодування за його рахунок просить відмовити з тих підстав, що вказаний автомобіль "Фольксваген", яким керував під час ДТПОСОБА_3, також по генеральному дорученню в червні 2005 року він продав ОСОБА_7, і до вказаної ДТП не має ніякого відношення.
ВідповідачОСОБА_3 та його представник в судовому засіданні даний позов також не визнали і в його задоволенні просить відмовити з тих підстав, що не вважає себе винним у скоєнні 15.09.05 року дорожньо-транспортної пригоди. При цьомуОСОБА_3 підтвердив те, що він дійсно ввечері 15.09.05 року він особисто керував автомобілем "Фольксваген", д.н.з.НОМЕР_1, право на керування яким йому передав ОСОБА_7, який
2
сидів поруч із ним в салоні цього ж автомобіля. Також, підтвердив і те, що під час керування ним цим автомобілем біля 21 год. ЗО хв. на перехресті вулиць Шелушкова-Гоголівської в М.Житомирі відбулося зіткнення керованого ним автомобіля з автомобілем "Форд Транзит" під керуванням позивачки ОСОБА_1 При цьому підтвердив і те, що 15.09.05 року він рухався на вказаному автомобілі по вул.Шелушкова в м.Житомирі, яка являється другорядною по відношенню до вул.Гоголівської в м.Житомирі, про. що йому раніше не було відомо. Дорожнього знаку, який зобов"язував його перед виїздом на вказане перехрестя доріг зупинитися, він в темряві не помітив.
Заслухавши пояснення сторін та вивчивши матеріали справи суд приходить до висновку про те, що даний позов підлягає задоволенню за рахунок відповідача ОСОБА_3 по наступним підставам.
Відповідно до вимог ст.1188ч.1 ЦК України майнова шкода, завдана завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.
Згідно керівних роз"яснень Пленуму Верховного Суду України, викладених в п.З постанови "Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди" від 27.03.92 року з послідуючими змінами при зіткненні двох джерел підвищеної небезпеки, відшкодування заподіяної при цьому самим джерелам підвищеної небезпеки матеріальна шкода вирішується за правилами ст.440 ЦК України (в редакції Закону 1963 року), тобто за правилами ст.1188 ЦК України (в редакції Закону 2003 року).
А солідарну відповідальність перед потерпілими несуть тільки ті особи, які спільними діями заподіяли шкоду, тобто заподіяли неподільну шкоду взаємопов"язаними, сукупними діями або діями з єдністю наміру.
Так, в судовому засіданні встановлено те, що біля 21 год. 25 хв. 15 вересня 2005 року на перехресті вул. Шелушкова-Гоголівська в м.Житомирі з вини відповідача ОСОБА_3, який керуючи автомобілем "Фольксваген", д.н.з.НОМЕР_1, порушив вимоги п.16.11 Правил дорожнього руху України, що виразилось в тому, що він рухаючись по вул.Шелушкова, яка являється другорядною по відношенню до вул.Гоголівської в м.Житомирі, при виїзді на перехрестя цих вулиць, не надав перевагу в русі належному на праві власності позивачу ОСОБА_2 автомобілю "Форд Транзит", д.н.з.НОМЕР_2 під керуванням водія ОСОБА_1, який для нього рухався по головній дорозі, внаслідок чого відбулося зіткнення цих автомобілів, і чим позивачу ОСОБА_2 від пошкодження його автомобіля було спричинено матеріальної шкоди в розмірі 73 тис. 615 грн. 48 коп., а позивачці ОСОБА_1 були заподіяні легкі тілесні ушкодження без короткочасного розладу здоров"я.
Даний висновок суду ґрунтується на наступних досліджених в судовому засіданні доказах.
Так, в своїх поясненнях в судовому засіданні відповідачОСОБА_3 фактично визнав свою вину у вчиненні даної дорожньо-транспортної пригоди, підтвердивши те, що він дійсно з дозволу водія ОСОБА_7, який
3
передав йому керування цим автомобілем і сидів поруч з ним, у вечірній час 15.09.05 року керував автомобілем "Фольксаген" д.н.з.НОМЕР_1, та рухався на ньому по другорядній дорозі по вул.Шелушкова, і при виїзді на перехрестя з вул.Гоголівською в м.Житомирі, не надав перевагу в русі належному на праві власності позивачу автомобілеві, який рухався по вул.Гоголівській в м.Житомирі, яка являлась для нього головною, що і призвело до ДТП.
Згідно постанови органу дізнання про відмову в порушенні кримінальної справи від 15.10.05 року видно те, що винним у вчиненні даної дорожньо-транспортної пригоди є саме відповідачОСОБА_3, який, керуючи автомобілем "Фольксваген", д.н.з.НОМЕР_1, та рухаючись по другорядній дорозі (вул.Шелушкова у м.Житомирі) на порушення вимог п.16.11 ПДР України при виїзді на перехрестя з вул.Гоголівською в м.Житомирі, яка являється головною по відношенню до вул.Шелушкова) не надав перевагу в русі легковому автомобілю "Форд Транзит" під керуванням водія ОСОБА_1, який рухався по головній дорозі.
Дана постанова органу дізнання є чинною і ніким із учасників процесу на час розгляду судом даної цивільної справи не оскаржена та не скасована.
Із оглянутої в судовому засіданні адміністративної справи Богунського районного суду м.Житомира (копія справи додається до матеріалів цієї цивільної справи) видно те, що працівниками міліції протокол про вчинення адміністративного правопорушення від 15.09.05 року, передбаченого ст.124 КпАП України, по факту вчинення даної дорожньо-транспортної пригоди, був складений саме на відповідача ОСОБА_3
Згідно змісту постанови судді Богунського районного суду м.Житомира від 6.03.06 року самеОСОБА_3 визнаний винним у вчиненні вказаної дорожньо-транспортної' пригоди, яка мала місце 15.09.05 року на перехресті вулиць Шелушкова-Гоголівської в м.Житомирі, однак провадження по цій справі відносно нього закрито за збігом строків можливості накладення на нього адміністративного стягнення.
Аналізуючи наведені докази в їх сукупності суд приходить до однозначного висновку про те, що відшкодування спричиненої позивачам як матеріальної так і моральної шкоди має проводитися саме за рахунок відповідача ОСОБА_3, який правомірно керував автомобілем "Фольксваген", і дана, як матеріальна так і моральна, шкода позивачам була спричинена ним особисто та з його безпосередньої вини.
Заявлені вимоги позивачів про те, щоб спричинена їм шкода була відшкодована в солідарному порядку з ОСОБА_3,ОСОБА_5 та ОСОБА_4 як співволодільців автомобіля "Фольксваген", являється безпідставною, оскільки останні не мають ніякого відношення до заподіяння їм цієї шкоди.
Встановлюючи розмір спричиненої ОСОБА_3 позивачу
ОСОБА_2 пошкодженням належного останньому на праві власності
автомобіля "Форд Транзит" суд виходить із висновку судової авто-
товарознавчої експертизи №В-997 від 3.03.06 року (а.с.79-85), згідно якої дана
4
сума становить 73 тис. 615 грн. 48 коп., достовірність якого у суду не викликає ніяких сумнівів.
Обгрунтованими являються вимоги позивачів в частині стягнення на їх користь і моральної шкоди, спричиненої ОСОБА_2 зазначеними винними діями відповідачаОСОБА_3, яка виразилась в перенесених ним моральних переживаннях та стресу з приводу пошкодження належного йому на праві власності автомобіля, того, що він на протязі тривалого періоду часу позбавлений можливості ним користуватись, розмір якого судом встановлюється в сумі 2000 грн., та позивачці ОСОБА_1, які виразилися у отриманому нею стресу від самої дорожньо-транспортної пригоди, перенесених фізичних болях та моральних стражданнях з приводу отриманих тілесних ушкоджень, розмір якої судом встановлюється в сумі 5 тис. грн.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.10, 11, 60, 154ч.6, 209, 212-215 ЦПК України, ст.1167, 1188ч.1п.1 ЦК України, суд,-
ВИРІШИВ:
Позов задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 73 тис. 615 грн. 48 коп. спричиненої матеріальної шкоди, 2000 грн. моральної шкоди, 744 грн. 50 коп. сплаченого на користь держави судового збору, 189 грн. понесених судових витрат на оплату проведення авто-товарознавчої експертизи, а всього 76548 (сімдесят шість тисяч п"ятсот сорок вісім) грн. 98 коп.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 5 тис. грн. заподіяної моральної шкоди, 8 грн. 50 коп. сплаченого на користь держави судового збору, а всього 5008 (п"ять тисяч вісім) грн. 50 коп.
В задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 та ОСОБА_1 до ОСОБА_4 та ОСОБА_5 - відмовити.
Ухвалу суду від 3 січня 2006 року в частині накладення арешту на належні на праві власності відповідачу ОСОБА_4 квартиру АДРЕСА_1, та на автомобілі ГАЗ-330210, 1996 року випуску, .н.з. НОМЕР_3, та "АУДІ А6", 2.6, 1994 року випуску, д.н.з. НОМЕР_4, - скасувати.
Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Житомирської області через Корольовський районний суд м.Житомира шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження протягом/десяти днів з дня його проголошення, та поданням апеляційної скарги на дане рішення суду протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Суддя М.Г.Поліщук