Справа №22ц-2733/09 Суддя першої інстанції Яворська Ж.М.
Категорія 46 Суддя-доповідач апеляційного суду Козаченко В.І.
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
12 листопада 2009 року колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Миколаївської області в складі:
головуючого Козаченка В.І.,
суддів: Довжук Т.С., Мурлигіної О.Я.,
при секретарі судового засідання Бобуйок І.Ф.,
за участю: позивачки ОСОБА_2, її представника ОСОБА_3 та представника відповідача ОСОБА_4,
розглянувши в відкритому судовому засіданні в м. Миколаєві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_5 на рішення Центрального районного суду м. Миколаєва від 15 вересня 2009 р. та ухвалу того ж суду від 14 вересня 2009 р. постановлені у справі:
за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_5 про поділ спільного майна подружжя,
та позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_2 про поділ майна, набутого під час шлюбу,
В С Т А Н О В И Л А :
08 жовтня 2007 р. ОСОБА_2 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_5 про поділ спільного майна подружжя.
Позивачка зазначала, що з 27 листопада 1982 року вона перебуває з відповідачем в зареєстрованому шлюбі, від якого дітей не мають.
За час спільного життя вони придбали житловий будинок АДРЕСА_1 та Ѕ частку житлового будинку АДРЕСА_2. Право власності в першому випадку було зареєстровано на позивачку, а в другому - на відповідача.
Крім того, вони купили автомобіль ,,ВАЗ-2107", 1991 року випуску, та 11200 акцій ЗАТ ,,БМТП ,,Миколаївмолоко", загальною вартістю 112000 грн., які теж були зареєстрований на відповідача.
До того ж, в липні 2007 р. відповідач приховав від позивачки отримання від ЗАТ ,,БМТП ,,Миколаївмолоко" 151343 грн. 20 коп. поворотної фінансової допомоги, яку вони раніше надавали цьому підприємству зі спільних коштів, а 20 травня 2005 р. і 29 березня 2006 р. отримав від того ж господарства в рахунок повернення боргу майно на 95262 грн. 91 коп. та 56080 грн. 29 коп., яким теж розпорядився без її відома, зробивши внесок до статутного фонду ТОВ ,,Леонат".
Пізніше ОСОБА_2 збільшила свої вимоги і просила включити до поділу автомобіль ,,CHEVROLET LACETTI NF196”, державний номер НОМЕР_1, вартістю 83000 грн . придбаний відповідачем за спільні кошти.
Посилаючись на те, що відповідач добровільно розділити майно не бажає, позивачка просила суд провести його поділ, виділивши їй при цьому автомобіль ,,ВАЗ-2107", Ѕ частку першого будинку, ј частку другого будинку, визнати за нею право власності на половину вказаних акцій та стягнути з відповідача на її користь половину вказаних грошових коштів. Крім того, автомобіль ,,CHEVROLET LACETTI NF196” залишити відповідачу, стягнувши з нього на її користь 41500 грн. компенсації половини вартості автомобіля.
В свою чергу 18 жовтня 2007 р. відповідач подав свій позов до позивачки, вимагаючи справедливо визначити частки у спільному майні подружжя, включивши до складу майна, яке підлягає поділу, той же автомобіль ,,ВАЗ-2107", вартістю 10000 грн., пральну машину, холодильник та 50 предметів меблів – всього на суму 31200 грн., а також будинок АДРЕСА_1 в м. Миколаєві.
Ухвалою Центрального районного суду м. Миколаєва від 20 листопада 2007 р. обидва позови об'єднані в одне провадження.
В ході розгляду справи ухвалою того ж суду від 14 вересня 2009 р. була прийнята письмова відмова представника відповідача від вимог про поділ пральної машини, холодильника та 50 предметів меблів – всього на суму 31200 грн. та стягнення за них грошової компенсації, а провадження по справі в цій частині позову закрита.
Рішенням Центрального районного суду м. Миколаєва від 15 вересня 2009 р. обидва позови задоволено частково та вирішено питання розподілу судових витрат.
Поділ майна проведено наступним чином:
- за кожною із сторін визнано право власності на Ѕ частку житлового будинку АДРЕСА_1 у м. Миколаєві та на ј частку житлового будинку АДРЕСА_2
- у власність ОСОБА_2 виділено автомобіль ,,ВАЗ-2107”, реєстраційний номер НОМЕР_2;
- стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_5 5000 грн. грошової компенсацію за половину вартості автомобіля;
- стягнуто з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_2 грошову компенсацію у розмірі 173171 грн.
В апеляційній скарзі відповідач, не оспорює рішення суду в частині поділу житлового будинку АДРЕСА_1 у м. Миколаєві. Однак, посилається на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права та порушення вимог процесуального права, а тому просив: оскаржене рішення та ухвалу місцевого суду від 14 вересня 2009 р. в іншій частині скасувати; закрити провадження в частині вирішення вимог щодо акцій та грошової компенсації; автомобіль ,,ВАЗ-2107” – виділити йому; вирішення інших позовних вимог направити на новий розгляд.
Вислухавши суддю - доповідача, пояснення сторін, дослідивши надані докази та перевіривши законність і обґрунтованість рішення місцевого суду в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Частково задовольняючи позов, місцевий суд виходив з того, що до складу майна, придбаного сторонами під час шлюбу та яке підлягає поділу, входять: житловий будинок АДРЕСА_1, 1/2 частка житлового будинку АДРЕСА_2, автомобіль ,,ВАЗ-2107", 1991 року випуску, автомобіль ,,CHEVROLET LACETTI NF196” та грошові кошти, якими відповідач розпорядився на свою користь без відома позивачки. Загальну вартість майна сторін, яке підлягає поділу, суд визначив у 501927 грн. і вирішив питання про його поділ указаним способом.
Між тим, не з усіма висновками місцевого суду можна погодитися, оскільки він, всупереч вимогам ст. ст. 212, 213 ЦПК України, дійшов до них без належної оцінки наявних у справі доказів, що мають значення для справи, неправильно застосував норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини та порушив норми процесуального права.
Так, відповідно до ст. ст. 22, 28, 29 КпШС України 1969 р. та ст. ст. 60 - 71 СК України майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить їм на праві спільної сумісної власності. В разі поділу такого майна, частка майна жінки та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.
З матеріалів справи вбачається, що з 27 листопада 1982 р. сторони перебували в зареєстрованому шлюбі, від якого дітей не мають. Спільне життя припинили навесні 2006 року. Рішенням Центрального районного суду м. Миколаєва від 26 листопада 2007 р., залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Миколаївської області від 12 березня 2008 р., шлюб між сторонами розірвано.
За час спільного проживання вони придбали майно про поділ якого у них виник спір. Позивачка вважає, що поділу підлягають указані житлові будинки, два автомобіля, акції та привласнені відповідачем грошові кошти і майно. Він же, після відмови від частини позовних вимог, просив суд виключити із подільного майна Ѕ частку другого будинку та автомобіль ,,CHEVROLET LACETTI NF196”, заперечуючи проти вимог щодо привласнення ним грошових коштів.
Отже, сторони визнали, що за час спільного проживання вони за нотаріально посвідченим договором купівлі-продажу від 18 листопада 1993 р. придбали на ім'я позивачки житловий будинок АДРЕСА_1 у м. Миколаєві, а також автомобіль ,,ВАЗ-2107". Рішення місцевого суду щодо поділу вказаного будинку не оскаржується, а тому не підлягає перевірці в апеляційному порядку.
Указаний автомобіль, за був придбаний у 1991 році, тобто під час шлюбу сторін, а тому місцевим судом правильно включений до майна, яке підлягає поділу.
Також вірно суд першої інстанції вирішив питання про поділ частини другого будинку, оскільки з договору купівлі-продажу нерухомості, зареєстрованого 6 листопада 2000 р. на Товарній Біржі ,,Нерухомість-Центр”, та рішення Заводського районного суду м. Миколаєва від 19 травня 2006 р. вбачається, що відповідач став власником Ѕ частки житлового будинку АДРЕСА_2 під час шлюбу з позивачкою, а тому вона має право на ј частку цього будинку. Його посилання на придбання цієї нерухомості за кошти батька безпідставні, оскільки не підтверджені належними та допустимими доказами.
Не викликає заперечень і ухвала місцевого суду від 14 вересня 2009 р. про закриття провадження у справі щодо частини вимог відповідача.
Згідно п. 3 ч. 1 ст. 205 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо позивач відмовився від позову і така відмова прийнята судом.
Інтереси відповідача в судових засіданнях представляв ОСОБА_4, який діяв на підставі нотаріально посвідченої довіреності від 14 вересня 2009 р. без обмеження повноважень (а.с. 275). В цей день він подав письмову заяву (а.с. 278) про відмову від вимог про поділ майна, вартістю 31200 грн., яке знаходиться в будинку АДРЕСА_1 в м. Миколаєві (пральної машини, холодильника та 50 предметів меблів), крім автомобіля ,,ВАЗ-2107".
Отримавши таку заяву і не маючи підстав для неприйняття відмови від частини позову, суд першої інстанції вказаною ухвалою правомірно закрив провадження у справі по цій частині позовних вимог.
Разом з тим, колегія суддів не може погодитись з рішенням місцевого суду в частині стягнення з відповідача грошової компенсації вартості акцій, поворотної фінансової допомоги та порядку поділу автомобілів.
З матеріалів справи вбачається, що автомобіль ,,CHEVROLET LACETTI NF196”, 2005 року випуску, був зареєстрований за відповідачем. Однак з нового технічного паспорту на цей же автомобіль слідує, що за біржовою угодою від 31 березня 2009 р. його власником став ОСОБА_6 (а.с. 279).
Стягуючи в відповідача на користь позивачки грошову компенсацію за половину вартості цього автомобіля, місцевий суд взагалі не навів у рішенні належних та допустимих доказів, які б підтвердили, що на день продажу відповідачем указаного автомобіля його вартість становила 83000 грн., та не залучив до участі у справі нового власника, який би міг прояснити це питання.
Крім того, судом першої інстанції не вирішено всі позовні вимоги позивачки. Так вона ставила питання про визнання за нею права власності на половину належних відповідачу акцій ЗАТ ,,БМТП ,,Миколаївмолоко". Незважаючи на те, що позивачка від такої вимоги не відмовилась, суд стягнув на її користь половину вартості указаних акцій, хоча такої вимоги вона не заявляла.
До того ж, апеляційний суд Миколаївської області, передаючи справу на новий розгляд, в своїй ухвалі від 13 березня 2008 р. зазначив на необхідність залучення до участі у справі в якості третіх осіб ЗАТ ,,БМТП ,,Миколаївмолоко" та ТОВ ,,Леонат”, оскільки, на думку позивачки, в цих товариствах знаходиться спільне майно сторін, яке підлягає поділу.
Однак, така вказівку апеляційного суду у встановленому законом порядку не була виконана, хоча це має суттєве значення для правильного вирішення питання як щодо поділу акцій, так і можливості стягнення поворотної фінансової допомоги та вартості іншого майна (переданого відповідачем, за твердженням позивачки, до статутного фонду ТОВ ,,Леонат").
За таких обставин, колегія суддів прийшла до висновку, що місцевий суд не розглянув усі вимоги і цей недолік не був і не міг бути усунений ухваленням додаткового рішення, що відповідно до пунктів 4, 5 ч. 1 ст. 311 ЦПК України, є безумовною підставою для скасуванню оскарженого рішення в частині нерозглянутих позовних вимог з направленням справи на новий розгляд.
При новому розгляді справи необхідно:
- вирішити належним чином питання про залучення до участі у справі нового власника автомобіля ,,CHEVROLET LACETTI NF196”, а також указаних третіх осіб (у разі неможливості – оформити це відповідно до норм цивільного процесуального права);
- визначитись і навести мотиви порядку поділу автомобілів;
- на підставі ч. 4 ст. 10 ЦПК України роз’яснити позивачці її право змінити позовні вимоги щодо акцій, чи відмовитись від них;
- ухвалити рішення яке відповідало б вимогам ст. 213 ЦПК України.
Керуючись ст. ст. 303, 307, 308, 309, 311 - 315 ЦПК України, колегія суддів
У Х В А Л И Л А :
Апеляційну скаргу ОСОБА_5 задовольнити частково.
Ухвалу Центрального районного суду м. Миколаєва 14 вересня 2009 р. залишити без змін.
Рішення Центрального районного суду м. Миколаєва від 15 вересня 2009 р. в частині поділу житлового будинку АДРЕСА_1 та Ѕ частки житлового будинку АДРЕСА_2, – залишити без змін.
В іншій частині вказане рішення місцевого суду (щодо вирішення питань про поділ акцій, обох автомобілів, поворотної фінансової допомоги та іншого майна) - скасувати, а справу в цій частині передати на новий розгляд до того ж суду, але іншому судді.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців.
Головуючий: Судді: