Справа № 2- 2110/09

 РІШЕННЯ

 ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 грудня    2009 р.                         Індустріальний районний суд м. Дніпропетровська

в складі:               головуючого судді: Слюсар Л.П.

                              при секретарі : Кудряшовій  Т.В.

розглянувши в відкритому судовому засіданні в залі суду в  м. Дніпропетровську цивільну справу за позовною заявою  ОСОБА_1  до ОСОБА_2, ОСОБА_3, Територіальної громади в особі виконкому Індустріальної районної у м. Дніпропетровську ради, треті особи КПЖРЕП Індустріального району м. Дніпропетровська,  Відділ громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб  Індустріального РВ ДМУ УМВС України в Дніпропетровській області, про  визнання права користування житловою площею, про визнання осіб такими, що втратили право користування житловою площею, та зняття з реєстраційного обліку,  -

ВСТАНОВИВ:

Позивач  у  травні 2009 року звернувся з позовом  до відповідачів  ОСОБА_2, ОСОБА_3, Територіальної громади в особі виконкому Індустріальної районної у м. Дніпропетровську ради, треті особи КПЖРЕП Індустріального району м. Дніпропетровська,  Відділ громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб  Індустріального РВ ДМУ УМВС України в Дніпропетровській області, про  визнання права користування житловою площею, про визнання осіб такими, що втратили право користування житловою площею, та зняття з реєстраційного обліку.  В обґрунтування позову позивач  в позовній заяві і в ході судового розгляду посилався на те,   що  22.06.2004 року він  отримав обмінний ордер №2707 на право заняття в порядку обміну квартири АДРЕСА_1.  Після отримання ордеру він негайно переїхав до вищевказаного приміщення. В той же час, 22.06.1994 року ОСОБА_2  набув право  на вселення в порядку обміну  на частину житлового приміщення   в трикімнатну квартиру  №67 в б.6 на ж/м Парус1, що підтверджується  випискою з протоколу засідання  комісії по обміну  житловими приміщеннями №25 від 22.06.1994 року.  ОСОБА_2  також переїхав  з займаної раніш квартири АДРЕСА_2, в квартиру №67 в б.6 на ж/м Парус1.   Після   продажі квартири №67 в б.6 на ж/м Парус 1 всі мешканці переїхали в квартиру АДРЕСА_3.  Він у встановлений строк до 30 днів звернувся в ЖЕК з обмінним ордером №2707 для реєстрації, але в реєстрації було відмовлено, так як ОСОБА_2  ще не виписався та не сплатив борги за комунальні послуги.  Він звернувся  до ОСОБА_2,  але він не захотів розмовляти з ним.  Для   залагодження ситуації  він звернувся до колишньої дружини ОСОБА_4 і вона пообіцяла владнати ситуацію і попросила в нього паспорт для виписки з квартири №67 в б.6 на ж/м Парус1 і прописки в квартиру АДРЕСА_2  та  його обмінний ордер.    Вона завірила, що змусить   сина ОСОБА_5 виписатися із спірної квартири, а його ордер віддасть в ЖЕК на прописку. Цілий рік колишня дружина  не повертала паспорт.  З червня 1994 року  став постійно проживати  за адресою ІНФОРМАЦІЯ_1, що підтверджується актом, складеним сусідами по будинку.  В квартирі проживав і продовжує проживати один.  Коли забрав свій паспорт, то побачив  про виписку з квартири №67 в б.6 на ж/м Парус1, тільки 02.04.1996 року.  Разом з паспортом дружина повернула обмінний ордер.  Через деякий час він звернувся в ЖЕК  щоб зареєструватися в спірній квартирі, але йому повідомили що потрібний дозвіл ОСОБА_2, який не знявся із реєстрації.   За час проживання в квартирі зробив ремонт, підтримує квартиру  в належному стані.  В даний час дізнався, що в спірній квартирі 01.09.2008 року зареєструвався  і його рідний син  ОСОБА_3, який в квартирі не проживає.  Просив визнати  за ним  право на  користування житловою площею за адресою: АДРЕСА_4 в м. Дніпропетровську та зобов’язати КПЖРЕП Індустріального району  м. Дніпропетровська  укласти з ним договір найму житлового приміщення на підставі  обмінного ордеру №2707 від 22.06.1994 року, виданого на підставі протоколу засідання комісії по обміну жилих приміщень №28 від 22.06.1994 року; визнати  ОСОБА_2,ІНФОРМАЦІЯ_2, таким, що втратив право користування жилим приміщенням в квартирі АДРЕСА_5, за зняти його з реєстраційного обліку за вищезазначеною адресою; зняти з реєстраційного обліку в квартирі АДРЕСА_6 ОСОБА_3 Анатолійовича1975 р.н.; судові витрати покласти на відповідачів.

Представник  відповідача  ОСОБА_2, діюча на підставі доручення, в судовому засіданні,  позовні вимоги не визнала. Просила в задоволені позову відмовити.   Розповіла, що позивач постійно  проживав  в ІНФОРМАЦІЯ_3.   В 2008 році він самовільно вселився в спірну квартиру, замінив замки і нікого не пускає в квартиру.

Відповідач  ОСОБА_3 в судовому засіданні  позовні вимоги не визнав. Просив в позові відмовити.      

Представник  територіальної  громади в особі виконкому Індустріальної районної у м. Дніпропетровську ради в судовому засіданні позовні вимоги не визнали. Вказав, що вимоги позивача не ґрунтуються на законі.  Просив в задоволенні позовної заяви відмовити.  

     Представники третіх осіб  в судове засідання не з’явилися. Про час і місце  слухання справи повідомлялись належним  чином. Про  причину неявки суд не повідомили.

        Суд, вислухавши сторони, представника відповідача, свідків,   вивчивши матеріали справи, вважає, що позовні вимоги  не підлягають задоволенню  з наступних підстав.

  Судом встановлено, що  відповідно до ордеру №1708 серія 01 від 15 листопада 1989 року, виданого виконавчим комітетом Індустріальної районної  ради у  м. Дніпропетровську  ОСОБА_2   надано  право на зайняття квартири АДРЕСА_1 ( а.с.14).  Згідно до обмінного ордеру №2707 від   22   червня 1994 року  , виданого бюро з обміну житлової площі виконкому Дніпропетровської міської ради,  ОСОБА_1  на склад  сім’ї з одної особи   надано право на заняття  в порядку обміну жилого приміщення, житловою площею 19,9, яка складається  із 1 кімнати в квартирі АДРЕСА_7 ( а.с.11), а ОСОБА_2  отримав   право на вселення в порядку обміну на частину житлового приміщення в якості члена сім’ї в квартиру №67 в б.6 ж/м Парус-1 ( а.с.12).  

Відповідно до довідки    КЖЕП №53  №1559 від 20.10.2008 року , в квартирі  АДРЕСА_7 зареєстровані:  ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2 з 23.03.1990 року  і  ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_4 з 01.09.2008 року ( а.с.17,18).

Згідно до ст.83 ЖК України угода про обмін жилими приміщеннями набирає чинності з моменту одержання ордерів, що видаються виконавчими комітетами місцевих Рад народних депутатів ( частина перша статті 58).    

Згідно до довідки  ЖБК №245  від 20.10.2008 року №115  ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_5  виписаний з квартири №67 по адресу ж/м Парус1 б.6  -02.04.1996 року на   перевулок Цвєточний,68.

За відомостями  адресно-довідкового сектору  ВГІРФО УМВС України  в Дніпропетровській області  ОСОБА_1, 30.09.1948 року в прописці-виписці не значиться. Як вбачається із наданого суду паспорта,  ОСОБА_1 отримав паспорт в Ленінському  РВДМУ УМВС України в Дніпропетровській області  08 вересня 2005 року.  

Як показала представник відповідача  ОСОБА_2 її чоловік  був втратив  паспорт і не хотів  отримувати новий. В сім’ї були проблеми  так в 1994 році він дуже побив доньку.  Весь час   ОСОБА_1 проживав із сім’єю, спочатку на ж/м. Парус, а потім  в АДРЕСА_8. Він ніколи не планував проживати в спірній квартирі,  знімаючись із реєстрації в 1996 році він вказав адресу пров. Цвєточний,69.   В 2008 році він самовільно зайняв квартиру АДРЕСА_9, змінив замок і нікого не пускає в спірну квартиру, тобто в спірній квартирі він проживає біля року, що підтверджується показаннями свідків та актами від 19.11.2009 року і 08.10.2009 року .

Так свідок  ОСОБА_6, сусідка по б.7   вул. Щербини, вказала, що біля року не бачить  ОСОБА_1.  

Свідок  ОСОБА_7, знайома, розповіла, що  ОСОБА_1 проживав  в ІНФОРМАЦІЯ_6.  Біля року не бачить його по  вул. Щербини.  

Згідно зі ст. 64 ЖК України члени сім’ї наймача, які проживають разом з ним, користуються нарівні з наймачем усіма правами і несуть усі обов’язки, що випливають з договору найму жилого приміщення.  До членів сім’ї наймача належить дружина наймача, їх діти та батьки.

У відповідності до ст.65 ЖК України особи, що вселилися в жиле приміщення як члени сім’ї наймача, набувають рівного з іншими членами сім’ї права користування жилим приміщенням, якщо при вселенні між цими особами, наймачем та членами його сім’ї, які проживають з ним, не було іншої угоди про порядок користування жилим приміщенням.

В судовому засіданні встановлено, що позивач  вселився в спірну квартиру самовільно без згоди основного квартиронаймача  і піднаймача, посилання позивача  на обмінний ордер  суд не може прийняти не зважаючи на те,  що угода про обмін жилих приміщень  належним чином була оформлена і учасники  обміну одержали ордери, однак   ОСОБА_1   з 1994 року   не вимагав  від  учасника обміну ОСОБА_2  в судовому порядку  виконання обов’язку, крім того знімаючись із реєстрації на нове місце проживання ОСОБА_1 не була вказана спірна квартира, то виходячи із вище викладеного суд не вбачає законних підстав для задоволення позовних вимог  позивача  щодо визнання за ним право користування житловою площею в квартирі АДРЕСА_10.

    Щодо вимог позивача про визнання відповідачів такими, що втратили право  користування спірним приміщенням та зняття їх з реєстрації суд не вбачає підстав для задоволення позовних вимог в цій частині позову, оскільки  ОСОБА_1  відповідно до ст.61 ЖК  України  не  має законних прав для  пред’явлення  такого позову.  

    Керуючись: Постановою Пленуму Верховного Суду України „ Про деякі питання, що виникли в практиці застосування судами Житлового Кодексу України ” від 12.04.1985 року № 2, ст.ст. 61,65, 83,107 ЖК України, ст.ст.3,7,11, 15,31,60, 212-215  ЦПК України, -

ВИРІШИВ :

В задоволені позовної заяви ОСОБА_1   – відмовити в повному обсязі.

      Рішення може  бути оскаржено до апеляційного суду Дніпропетровської області через Індустріальний районний суд, шляхом подачі у 10-ти денний строк, з дня проголошення рішення, заяви про апеляційне оскарження і подання після цього протягом 20-ти днів апеляційної скарги, або  без подання заяви про апеляційне оскарження, шляхом подачі апеляційної скарги на протязі 10-ти днів з дня проголошення рішення.

  Суддя:                                                                Л.П. Слюсар