Придніпровський районний суд м.Черкаси

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 711/8648/16-ц

Провадження 8/711/7/18

24 липня 2018 року

Придніпровський районний суд міста Черкаси у складі

головуючий суддя:        Дунаєв С.О.

при секретарі:        Нарадько Л.О.

за участю:

представник позивача – ОСОБА_1, представник відповідача – ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Придніпровського районного суду міста Черкаси заяву адвоката ОСОБА_2, який діє в інтересах ОСОБА_3, про перегляд за нововиявленими обставинами рішення суду по цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕФТА-ГРУП» до ОСОБА_3 про відшкодування матеріальної шкоди,

ВСТАНОВИВ:

Адвокат ОСОБА_2, який діє на підставі ордера в інтересах ОСОБА_3, звернувся до суду з заявою, в якій просив скасувати рішення суду від 17.11.2016р., яким було задоволено позов ТОВ «ЕФТА-ГРУП» та стягнуто з ОСОБА_3 на користь ТОВ «ЕФТА-ГРУП» суму коштів в розмірі 6817грн та судові витрати в сумі 1378грн, та ухвалити нове, яким відмовити ТОВ «ЕФТА-ГРУП» у позові. Також в заяві заявлено вимогу про зупинення виконавчих дій на підставі виконавчого документу за відповідним рішенням суду від 17.11.2016р..

В заяві представник відповідача зазначає про необхідність перегляду рішення суду від 17.11.2016р. у зв’язку з тим, що відповідачу стали відомі істотні обставини, що не були і не могли бути відомі на час розгляду справи, а саме наявність доказів, які підтверджують відсутність вини ОСОБА_3 у пошкодженні майна позивача. При цьому представник відповідача посилається на обставини досудового розслідування кримінального провадження №12015251010000377, яке було закрито постановою слідчого від 22.12.2017р. на підставі п.2 ч.1 ст.284 КПК України у зв’язку з встановленням відсутності умислу ОСОБА_3 на вчинення кримінально-протиправних дій, спрямованих на пошкодження чи знищення майна.

Від позивача – ТОВ «ЕФТА-ГРУП» - надійшли заперечення на заяву представника відповідача. В обґрунтування заперечень позивач посилається на відсутність підстав для перегляду рішення суду, оскільки факт наявності постанови від 22.12.2017р. про закриття кримінального провадження №12015251010000377 за своєю правовою природою не є нововиявленою обставиною.

В судовому засіданні представник відповідача та сама відповідач підтримали доводи заяви про перегляд рішення суду за нововиявленими обставинами та наполягали на її задоволенні.

Представник позивача підтримала позицію, викладену в запереченнях на заяву представника відповідача, та просила відмовити у задоволенні заяви про перегляд рішення суду.

Заслухавши пояснення представників сторін та відповідача, дослідивши надані сторонами докази та матеріали судової справи, суд дійшов висновку, що заява задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Судом встановлено, що 30.09.2016р. ТОВ «ЕФТА-ГРУП» звернулось до суду з позовом до ОСОБА_3 про відшкодування заподіяної майнової шкоди, завданої внаслідок протиправного пошкодження скляних дверей входу на сезонний майданчик кафе «Patisserie Macarun» та блокування таких дверей бетонними кашпо. Рішенням суду від 17.11.2016р., ухваленим в порядку заочного розгляду справи, з ОСОБА_3 стягнуто на користь ТОВ «ЕФТА-ГРУП» в якості відшкодування заподіяної майнової шкоди суму коштів в розмірі 6817грн та судові витрати. Підставою ухвалення відповідного рішення стало встановлення судом того, що завдання збитків ТОВ «ЕФТА-ГРУП» перебуває у прямому причинному зв’язку із протиправними діями ОСОБА_3, що виразились у пошкодженні скляних дверей 17.11.2015р. та неправомірним блокуванням таких дверей бетонними кашпо 29.02.2016р., а отже відповідач зобов’язана відшкодувати матеріальні збитки позивачеві в повному обсязі.

Ухвалення судом відповідного рішення обумовлено оцінкою наданих позивачем доказів, зокрема, постанови від 04.04.2016р. про закриття кримінального провадження №12015251010000377 /а.с.12-13/, постанови про виділення матеріалів для вирішення питання про притягнення до адміністративної відповідальності /а.с.14/, висновок по матеріалам перевірки СО №83528506, затверджений начальником Черкаського ВП ГУ НП в Черкаській області від 07.03.2016р. /а.с.15-16/, фотозображень /а.с.35-36/.

Не погоджуючись з висновками суду відповідач зверталась до суду з заявою про перегляд заочного рішення суду з підстав відсутності рішень компетентних органів про притягнення її до кримінальної чи адміністративної відповідальності за завдання шкоди майну позивача, але ухвалою від 06.06.2017р. у задоволенні такої заяви відмовлено.

15.06.2017р. відповідачем подано апеляційну скаргу на рішення суду від 17.11.2016р., але ухвалою Апеляційного суду Черкаської області від 13.07.2017р. у задоволенні апеляційної скарги відмовлено, а рішення суду першої інстанції залишено без змін.

В подальшому було додатково проведене досудове розслідування по кримінальному провадженню №12015251010000377 за наслідками якого 22.12.2017р. слідчим Черкаського ВП ГУ НП в Черкаській області ОСОБА_4 винесено постанову про закриття кримінального провадження на підставі п.2 ч.1 ст.284 КПК України. Зазначене рішення слідчий мотивував тим, що в ході проведеного досудового розслідування не було встановлено наявності обов’язкового елементу суб’єктивної сторони злочину, передбаченого ч.1 ст.296 КК України, а саме умислу ОСОБА_3 на вчинення грубого порушення громадського порядку, оскільки не встановлено факту вчинення нею кримінально-протиправних дій, а також умисних дій, спрямованих на пошкодження чи знищення майна, у зв’язку з чим слідством не було встановлено причинно-наслідкового зв’язку між діянням ОСОБА_3 та наслідками у вигляді пошкодження майна ТОВ «ЕФТА-ГРУП».

Відповідні висновки слідчого, на думку сторони відповідача, є підставою для перегляду рішення суду від 17.11.2016р. за нововиявленими обставинами на підставі п.1 ч.2 ст.423 ЦПК України.

Надаючи оцінку доводам сторони відповідача суд звертає увагу, що відповідно до положень п.1 ч.2 ст.423 ЦПК України підставою для перегляду рішення суду є істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи.

Відповідно до ч.4 ст.423 ЦПК України не є підставою для перегляду рішення суду за нововиявленими обставинами переоцінка доказів, оцінених судом у процесі розгляду справи, а також докази, які не оцінювалися судом, стосовно обставин, що були встановлені судом.

Системний аналіз змісту зазначених норм закону свідчить, що необхідними ознаками існування нововиявлених обставин, як підстави для перегляду рішення суду, є одночасна наявність трьох умов: 1) їх існування на час розгляду справи; 2) ці обставини не були та не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи; 3) істотність даних обставин для розгляду справи, тобто коли врахування їх судом мало б наслідком прийняття іншого судового рішення, ніж те, яке було прийняте.

Нововиявлені обставини за своєю юридичною суттю є фактичними даними, що в установленому порядку спростовують факти, які було покладено в основу судового рішення. Ці обставини мають бути належним чином засвідчені, тобто підтверджені належними і допустимими доказами. При цьому потрібно чітко розрізняти поняття нововиявленої обставини (як факту) і нового доказу (як підтвердження факту), оскільки не можуть вважатися такими обставинами подані учасником судового процесу нові документи, які за своєю правовою природою є саме новими доказами.

Таким чином і з огляду на вищевикладене не можуть вважатися нововиявленими обставини, що встановлюються на підставі доказів, які не були своєчасно подані сторонами, оскільки до нововиявлених обставин можуть бути віднесені матеріально-правові факти, що були наявні на час розгляду справи, але не були і не могли бути відомими заявнику, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін або які мають значення для правильного вирішення спору.

Слід звернути увагу, що ухвалення судом рішення без урахування доказів, які суд не міг врахувати через їх відсутність, не є недоліком роботи суду, особливо з огляду на принцип диспозитивності, встановлений ст.13 ЦПК України, відповідно до якого суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, і не може з власної ініціативи здійснювати пошук та збирання доказів.

У свою чергу особи, які беруть участь у справі позовного провадження, для підтвердження своїх вимог або заперечень зобов’язані подати усі наявні у них докази або повідомити про них суд (ч.3 ст.10, ч.2 ст.27, ст.ст.60, 131 ЦПК України в редакції, що діяла на момент вирішення спору між сторонами).

В цьому контексті слід звернути увагу на практику Європейського Суду з прав людини, який у п.42 рішення від 09.06.2011р. по справі «Желтяков проти України» (заява № 4994/04) вказує, що "право на справедливий розгляд судом, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції, повинно тлумачитися в контексті Преамбули Конвенції, яка, серед іншого, проголошує верховенство права як частину спільного спадку Договірних Держав. Одним із основоположних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, який, інтер аліа (inter alia), вимагає, щоб, коли суди остаточно вирішили питання, їхнє рішення не ставилось під сумнів (див. рішення суду у справі «Брумареску проти Румунії», №28342/95, п.61, ECHR1999-VII)".

Більше того, як зазначив Європейський суд з прав людини - повага до принципу верховенства права та поняття справедливого судового розгляду вимагає, щоб усі підстави застосування зворотної сили закону аналізувалися з особливою пильністю (справа «Зелінський і Прадель та Гонсалес і інші проти Франції», рішення від 28.10.1999р., заява №591).

В той же час ЄСПЛ у справі «Правєдная проти Росії» (заява № 69529/01, рішення від 18.11.2004р., пп. 27-28) та у справі «Попов проти Молдови» № 2 (заява № 19960/04, рішення від 06.12.2005р., п. 46) зауважив, що процедура скасування остаточного судового рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами передбачає, що існує доказ, який раніше не міг бути доступний для учасників справи, однак він міг би призвести до іншого результату судового розгляду.

У своїй заяві відповідач посилається на відсутність її вини у пошкодженні майна позивача, що підтверджується відеозаписом з камер відеоспостереження ПАТ «Сбербанк» за 17.11.2015р., про який відповідач не знав та не міг знати, а також висновками слідчого, викладеними у постанові від 22.12.2017р. про закриття кримінального провадження №12015251010000377.

Разом з тим, суд зауважує, що вина, як підстава цивільної відповідальності, виявляється у формі умислу або необережності. Вина у формі необережності має місце за відсутності у особи наміру вчинити протиправне діяння та завдати шкоди або сприяти завданню шкоди. У деліктному праві необережність можна поділити умовно на просту та грубу. Так, необережність є грубою, якщо особа передбачала можливість настання шкідливих наслідків свого діяння, але легковажно розраховувала на їх відвернення. Необережність вважається простою, якщо особа не передбачала можливість настання шкідливих наслідків свого діяння, хоча могла та повинна була їх передбачити.

Згідно ч.2 ст.1166 ЦК України особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини, тобто при відсутності як умислу так і необережності. Зазначене обумовлено особливістю межі здійснення цивільних прав в контексті свободи вибору поведінки учасниками цивільних правовідносин, яка визначає, що при здійсненні своїх прав особа зобов'язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб, завдати шкоди довкіллю або культурній спадщині, а також не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах (ч.2, 3 ст.13 ЦК України).

Посилання відповідача на постанову слідчого від 22.12.2017р. є необґрунтованим, оскільки зміст даної постанови зводиться лише до встановлення відсутності умислу в діях ОСОБА_3 на пошкодження чи знищення майна, тобто відсутності однієї з форм вини. В той же час теза про відсутність причинно-наслідкового зв’язку між діянням ОСОБА_3 та пошкодженням майна ТОВ «ЕФТА-ГРУП» є наслідком суб’єктивної оцінки слідчого таких обставин в контексті їх значення для вирішення питання про наявність підстав для притягнення ОСОБА_3 до кримінальної відповідальності, а отже не є об’єктивним фактом, достатнім для перегляду остаточного судового рішення за наслідками вирішення спору між такими особами в порядку цивільного судочинства.

Не є обґрунтованими і посилання сторони відповідача на зміст відеозапису, як обставину, що спростовує причетність відповідача до пошкодження дверей сезонного майданчику ТОВ «ЕФТА-ГРУП». Системний аналіз змісту такого відеозапису свідчить, що в момент, коли відбулось розтрощення дверей сезонного майданчику, ОСОБА_3 перебувала поруч з такими дверима і робила рухи лопатою, що не є об’єктивним підтвердженням відсутності з її боку вини у формі необережності у пошкодженні майна ТОВ «ЕФТА-ГРУП».

Таким чином, доводи сторони відповідача про наявність нововиявлених обставин, які мають істотне значення для вирішення спору між сторонами і дають підстави для зміни чи скасування рішення суду від 17.11.2016р., є необґрунтованими, а тому заява про перегляд рішення суду за нововиявленими обставинами не підлягає до задоволення.

Оскільки підстав для перегляду рішення за нововиявленими обставинами немає, то вимога про зупинення виконавчих дій на виконання такого рішення суду також не підлягає до задоволення.

Враховуючи, що подана стороною відповідача заява не підлягає до задоволення повністю, то витрати відповідача з оплати судового збору не підлягають відшкодуванню.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст.258-261, 423, 429 Цивільно-процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви адвоката ОСОБА_2, який діє в інтересах ОСОБА_3, про перегляд за нововиявленими обставинами рішення суду по цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕФТА-ГРУП» до ОСОБА_3 про відшкодування матеріальної шкоди відмовити повністю.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, але може бути оскаржена до Апеляційного суду Черкаської області через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги протягом п’ятнадцяти днів з моменту її проголошення.

Головуючий: ОСОБА_5