Справа № 2-902/2009 р.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 жовтня 2009 року                                         Сквирський районний суд Київської області

в складі: головуючого – судді Ярошенко С.М.

               при секретарі – Сікорській О.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Сквира справу за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_1 в інтересах неповнолітнього ОСОБА_3 до Колективного сільськогосподарського підприємства «Буківське» про визнання недійсним свідоцтва про право власності на будинок та визнання права власності на нього,

встановив:

    Позивачі звернулись до суду з позовом, в якому просять визнати недійсним та скасувати свідоцтво про право власності на житло, видане Колективним сільськогосподарським підприємством «Буківське» 29.07.1996 р. за № 1 на ім’я ОСОБА_4, ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, визнати за ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 право власності на вказане житло, будинок № 31 по вул. Волинська в с. Буки Сквирського району, посилаючись на те, що  Колективне сільськогосподарське підприємство «Буківське»   29.07.1996 р.  за  № 1 видало свідоцтво про право власності на будинок  № 16 по вул. Волинська с. Буки Сквирського району Київської області.  

    22.10.2001 року на підставі рішення № 14 виконкому Буківської сільської ради Сквирського району нумерація будинку № 16 по вул. Волинська в с. Буки Сквирського району змінилася на № 31.

    При зверненні ОСОБА_1 у нотаріальну контору для оформлення  цивільно-правової угоди, їй було відмовлено у вчиненні нотаріальної дії на тій підставі, що правовстановлюючий документ на будинок, а саме свідоцтво про право власності на житло, видане неправомочним органом і неправомочним підприємством в порушення вимог п.1, 7 ст. 8 Закону України „Про приватизацію  державного  житлового фонду”, а саме: на момент видачі Свідоцтва про право власності на будинок Колективне сільськогосподарське підприємство «Буківське» не могло бути органом приватизації державного житла, у повному господарському віданні якого був би державний житловий фонд.

    Просили справу слухати у судовому засіданні у їх відсутності, позов підтримують.

    Відповідач, просить справу слухати у судовому засіданні без нього, позов визнає.

    Матеріалами справи встановлено, що Колективне сільськогосподарське підприємство «Буківське»   29.07.1996 р.  за  № 1 видало свідоцтво про право власності на будинок  № 16 по вул. Волинська с. Буки Сквирського району Київської області на ім’я ОСОБА_4, ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3.  

    22.10.2001 року на підставі рішення № 14 виконкому Буківської сільської ради Сквирського району нумерація будинку № 16 по вул. Волинська в с. Буки Сквирського району змінилася на № 31.

    При зверненні ОСОБА_1 у нотаріальну контору для оформлення  цивільно-правової угоди, їй було відмовлено у вчиненні нотаріальної дії на тій підставі, що правовстановлюючий документ на будинок, а саме свідоцтво про право власності на житло, видане неправомочним органом і неправомочним підприємством в порушення вимог п.1, 7 ст. 8 Закону України „Про приватизацію  державного  житлового фонду”, а саме: на момент видачі Свідоцтва про право власності на будинок Колективне сільськогосподарське підприємство «Буківське» не могло бути органом приватизації державного житла, у повному господарському віданні якого був державний житловий фонд, так як не було державним.

    Житловий фонд Колективного сільськогосподарського підприємства «Буківське», який перебував  у повному господарському віданні підприємства не міг бути приватизованим у відповідності до вимог Закону України „Про приватизацію державного житлового фонду”.

    Відповідно до ч. 4 п. 9 ст. 8 Закону України „Про приватизацію державного житлового фонду” та ч. 4 ст. 17 Положення про порядок передачі  квартир (будинків)  у власність громадян від 15.09.1992 р. № 56, що діяло на момент приватизації - житловий фонд повинен був бути переданий у комунальну власність, а лише потім можна вирішувати питання про приватизацію житла.

Приватизація будинку була проведена всупереч вимогам Закону України „Про приватизацію державного житлового фонду”.

У зв’язку з наведеним вище, суд приходить до висновку про те, що в діях позивачів при вселенні в будинок № 16 по вул. Волинській в с. Буки Сквирського району Київської області була добросовісність, що є обов’язковою умовою та юридично значимим фактором.

Керуючись ст. 10,61,131,212-215,218 ЦПК України,

ст. 1,8,9,12 Закону України „Про приватизацію державного житлового фонду”,

ст. 1,2 Положення  « Про порядок передачі в комунальну власність загальнодержавного житлового фонду, що перебував у повному господарському віданні або в оперативному управлінні підприємств, установ, організацій»,

ст.328,344,357 ЦК України, суд, -

вирішив:

    Позов задовольнити.

    Визнати свідоцтво про право власності на житло, видане Колективним сільськогосподарським підприємством «Буківське», 29.07.1996 р. № 1 на ім’я ОСОБА_4, ОСОБА_1, ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_5, недійсним.

    Визнати за ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 право власності на будинок № 31 по вул. Волинській  с. Буки Сквирського району Київської області в рівних частинах кожному.

    Заяву про апеляційне оскарження рішення суду може бути подано протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя