Справа № 2-а-2273/2009 р.
П О С Т А Н О В А
І м е н е м У к р а ї н и
м. Донецьк 07 грудня 2009 р.
Петровський районний суд м. Донецька в складі: головуючий – суддя Трінька О.В., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовною заявою
ОСОБА_1 до Управління Пенсійного Фонду України в Петровському районі м. Донецька про поновлення строку для звернення до суду, визнання дій неправомірними та стягнення недоотриманих сум
ВСТАНОВИВ:
Позивач звернулась до суду з адміністративним позовом до Управління Пенсійного Фонду України в Петровському районі м. Донецька про визнання дій неправомірними та зобов'язання зробити нарахування доплати до пенсії починаючи з 9 липня 2007 р. по 31 грудня 2007 р. та з 22 травня 2008 р. по 31 грудня 2008 року.
В обґрунтування позову позивач зазначила, що вона віднесена до категорії дітей війни. Зазначила, що ніяких доплат до пенсії відповідач не нараховував і не сплачував, отже, як вважає позивач, відповідач порушив її права та інтереси, тому просить суд, поновити пропущений нею строк для звернення до суду, визнати дії відповідача неправомірними та зобов’язати провести перерахунок та виплатити сум надбавки до пенсії в розмірі 30% прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, починаючи з 9 липня 2007 р. по 31 грудня 2007 р. та з 22 травня 2008 р. по 31 грудня 2008 року.
Позивач та представник відповідача в судове засідання не з’явились, надавши клопотання про розгляд справи за їх відсутності, в зв’язку з чим судовий розгляд справи у відповідності зі ст. 122 ч. 3 КАС здійснюється в порядку письмового провадження.
У відзиві на позовну заяву представник відповідача позов не визнав, зазначивши, що п озивач перебуває на обліку в Управління Пенсійного фонду України в Петровському районі м. Донецька та отримує пенсію за віком. Законом «Про соціальний захист дітей війни» передбачено підвищення пенсій дітям війни на 30 % мінімальної пенсії за віком. Але з гідно зі ст. 7 того ж Закону, фінансове забезпечення державних соціальних гарантій здійснюється за рахунок коштів державного бюджету. Відповідно до ст. 95 ч.2 Конституції України виключно законом про Державний бюджет України визначаються будь-які видатки держави на загальносуспільні потреби, розмір і цільове спрямування цих видатків. Згідно зі ст. 18 п. 5 Закону «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» страхові внески не можуть зараховуватися до Державного бюджету України, бюджетів інших рівнів та не підлягають вилученню з Пенсійного фонду або з Накопичувального фонду і не можуть використовуватися на цілі, не передбачені цим Законом. Відповідно до ст. 72 ч.2, 73 ч.2 того ж Закону, кошти Пенсійного фонду не включаються до складу Державного бюджету України і не підлягають оподаткуванню, забороняється використання коштів Пенсійного фонду для оплати договорів страхування довічних пенсій і одноразових виплат та на цілі, не передбачені цим Законом. Визначення мінімального розміру пенсії за віком дано тільки у ст. 28 Закону «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». При цьому, ст. 28 ч. 3 цього Закону встановлено, що мінімальний розмір пенсії за віком застосовується виключно для визначення розмірів пенсій, призначених згідно з Законом «Про загальнообов'язкове пенсійне страхування». Законом «Про статус ветеранів війни, гарантій їх соціального захисту» з 1 січня 2008 р. встановлено підвищення пенсій учасникам війни у розмірі 10% від прожиткового мінімуму. Враховуючи те, що механізм реалізації положень ст. 6 Закону «Про соціальний захист дітей війни» відсутній, законодавчим органом не прийнято жодного нормативного акту на виконання вказаних вимог цього Закону, не визначено на законодавчому рівні, які органи повинні виплачувати підвищення пенсії, за рахунок яких
коштів і джерел, в якому порядку, яким чином обчислювати вказаний розмір, представник відповідача просить суд відмовити позивачеві у задоволенні позову.
Суд, дослідивши матеріали справи вважає, що позов підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Відповідно до Закону України "Про соціальний захист дітей війни" до дітей війни віднесені особи, які є громадянами України та яким на час закінчення Другої світової війни (2 вересня 1945 року) було менше 18 років.
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, віднесена до категорії дітей війни, знаходиться на обліку в УПФУ в Петровському районі м. Донецька, що підтверджується посвідченням (а.с.6).
Відповідно до ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" ( 2195-15 ), який набрав чинності з 01.01.2006 року, дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.
Водночас ст. 7 цього закону передбачено, що фінансове забезпечення соціальних гарантій, передбачених зазначеним законом, здійснюється за рахунок коштів державного бюджету України.
Частиною 3 статті 4 даного Закону (в редакції Закону №2505-4 від 25 березня 2005 року, що діє з 31 березня 2005 року) передбачено, що прожитковий мінімум на одну особу, а також окремо для тих, хто відноситься до основних соціальних і демографічних груп населення, щороку затверджується Верховною Радою України в законі про Державний бюджет України на відповідний рік. Прожитковий мінімум публікується в офіційних виданнях загальнодержавної сфери розповсюдження.
Відповідно до пункту 12 статті 71 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік" з метою приведення окремих норм законів у відповідність із цим законом ( 489-16 ), на 2007 рік зупинено, зокрема, дію статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни".
Поряд з цим, 09.07.2007 року Конституційним Судом України у справі № 1-29/2007 (справа про соціальні гарантії громадян) ухвалено Рішення № 6-рп/2007, відповідно до якого, визнані такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення, зокрема, п. 12 ст. 71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» № 489-V від 19.12.2006 року.
Конституційний Суд України відзначив, що положеннями Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» не можуть скасовуватися чи змінюватися обсяги прав і обов'язків, пільг, компенсацій і гарантій громадян, передбачених іншими законами України, не можуть вноситися зміни, зупинятися дія чинних законів України, а також встановлюватися інше (додаткове) правове регулювання відносин, що є предметом інших законів України.
Відповідно до положень ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", мінімальний розмір пенсії за віком за наявності у чоловіків 25, а у жінок - 20 років страхового стажу встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.
Визначення прожиткового мінімуму, закладення правової основи для його встановлення, затвердження та врахування при реалізації державою конституційної гарантії громадян на достатній життєвий рівень, дає Закон України «Про прожитковий мінімум» від 15 липня 1999 року №966-14, а також Законом України „Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії" від 5 жовтня 2000 року №2017-III, згідно статті 1 якого прожитковий мінімум використовується для визначення, у тому числі мінімального розміру пенсії за віком, який відповідно до статті 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.
Таким чином суд вважає, що до правовідносин які склалися між позивачем та відповідачем за період з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року слід застосовувати вказані норми Закону України "Про соціальний захист дітей війни" від 1.01.2006 р.
З огляду на наведене дії Пенсійного фонду України в Петровському районі м. Донецька щодо нарахуванні доплати до пенсії позивачу у розмірі 30% починаючи з 9 липня 2007 року визнаються судом неправомірними, та відповідач повинен перерахувати та провести доплату недорахованої суми.
Крім цього, Законом України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» було внесено зміни до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», відповідно якої дітям війни до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни. Ветерани війни мають право на отримання підвищення до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсій, відповідно до цього Закону та Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» зазначене підвищення провадиться за їх вибором згідно з одним із законів Згідно України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" від 22.10.1993, № 3551-XII учасникам війни, нагородженим орденами і медалями колишнього Союзу РСР за самовіддану працю і бездоганну військову службу в тилу в роки Великої Вітчизняної війни, пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 15 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, іншим учасникам війни - на 10 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.
Рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року № 10-рп/2008 визнані неконституційними, серед іншого, і положення підпункту 2 пункту 41 розділу II Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України».
Отже, з 22.05.2008 р. відновлена дія ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" в редакції до 01.01.2008 р., відповідно до якої дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.
Статтею 62 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік" від 19 грудня 2006 року № 489-5, що набрав чинності з і січня 2007 року ("Урядовий кур'єр" від 23 грудня 2006 року), був затверджений прожитковий мінімум на одну особу, яка втратила працездатність з 1 січня - 380 гривень, з 1 квітня - 387 гривень, з 1 жовтня - 395 гривень.
Зазначена стаття була змінена Законом України від 15 березня 2007 року №749-5 та існує в новій редакції з 28 березня 2007 року ("Урядовий кур'єр" та "Голос України" від 28 березня 2007 року), якою прожитковий мінімум для особи, яка втратила працездатність, визначений з 1 січня - 380 гривень, з 1 квітня -406 гривень, з 1 жовтня - 411 гривень. При цьому, зазначена стаття доповнена абзацом, яким передбачено встановити, що для визначення мінімального розміру пенсії за віком відповідно до абзацу першого частини 1 статті 28 Закону Україна «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з 1 квітня та з 1 жовтня 2007 року застосовується прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, визначений абзацом п'ятим частини першої цієї статті, збільшений на 1 відсоток, що складає відповідно 410 грн. 06 коп.; 415 грн. 11 коп. Статтею 58 Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" від 28 грудня 2007 року № 107-VI, що набрав чинності з 1 січня 2008 року був затверджений прожитковий мінімум на одну особу, яка втратила працездатність з 1 січня - 470 гривень, з 1 квітня - 481 гривня, з 1 липня - 482 гривні, з 1 жовтня - 498 гривень.
Суд вважає за необхідне зазначити, що загальносуспільні потреби - це потреби, направлені на задоволення всього суспільства, а у цьому випадку спірні виплати направлені на задоволення потреб обмеженого кола споживачів, зокрема визначених законом «Про соціальний захист дітей війни».
Крім того, Конституційний Суд України неодноразово розглядав проблему (про що, зокрема, зазначено у рішенні №8-рп/20О5 від 11 жовтня по справі №1-21/2005), пов'язану з реалізацією права на соціальний захист, неприпустимістю обмеження конституційного права громадян на достатній життєвий рівень, і сформулював правову позицію, згідно з якою Конституція та закони України виокремлюють певні категорії громадян України, що потребують додаткових гарантій соціального захисту з боку держави. До них зокрема, належать громадяни, яким пенсія призначається за спеціальними законами. У рішеннях Конституційного Суду України зазначалося, що пільги, компенсації, гарантії є видом соціальної допомоги і необхідною складовою конституційного права на достатній життєвий
рівень, тому звуження змісту та обсягу цього права шляхом прийняття нових законів або внесення змін до чинних законів за статтею 22 Конституції України не допускається.
Постановляючи судове рішення у даній справі, суд виходить з того, що конституційні принципи, на яких базується здійснення прав і свобод людини і громадянина в Україні, включаючи і право на пенсійне забезпечення, передбачені статтями 1, 3, частиною 2 статті 6, статтею 8, частиною 2 статті 19, статтями 22, 23, частиною 1 статті 24 Конституції України, набуте у сфері пенсійного забезпечення, не може бути скасоване, звужене.
Правовою гарантією забезпечення державою даного права є виконання прийнятих на себе зобов'язань, виходячи з положень принципу верховенства права, закріпленого як статтею 8 Конституції України, так і статтею 8 Кодексу адміністративного судочинства України.
Відповідно до п. 2 ст. 99 КАС України передбачено, що для звернення в суд за захистом прав, свобод та інтересів особі встановлюється річний термін, який обчислюється з дня коли особа дізналася про порушення своїх прав, свобод або інтересів.
В судовому засіданні встановлено, що позивачка пропустила строк для звернення до суду, оскільки хворіє, їй тяжко пересуватися в силу похилого віку, крім цього вона не має матеріальної можливості для звернення за юридичною допомогою, суд вважає, можливим поновити позивачу строк звернення до суду з даним позовом.
Таким чином, суд вважає, що дії управління ПФУ щодо відмови в нарахуванні доплати до пенсії позивачу у розмірі 30% починаючи з 9 липня 2007 року необхідно визнати неправомірними, та зобов’язати відповідача провести нарахування та виплатити щомісячну доплату до пенсії позивачу в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком починаючи з 9 липня 2007 р. виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, встановленої ч. 1 ст.28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", з урахуванням встановленого законодавством прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.
Оскільки відповідач є державною бюджетною установою, суд вважає можливим, у відповідності до ст. 94 КАС України, звільнити його від сплати судових витрат на користь держави.
Враховуючи вищевикладене, керуючись ст.ст.2-15, 17-18, 33-35, 41-42, 47-51, 56-59, 69-71, 79, 86, 87, 94, 99, 104-107, 110-112, 121, 122-143, 151-154, 158, 162, 163, 167, 185-186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
ПОСТАНОВИВ:
Позов ОСОБА_1 задовольнити .
Поновити ОСОБА_1 строк звернення до суду, з позовом до Управління Пенсійного Фонду України в Петровському районі м. Донецька про визнання дій неправомірними та зобов'язання зробити нарахування доплати до пенсії.
Визнати протиправною несплату Управлінням Пенсійного фонду України в Петровському районі м. Донецька ОСОБА_1 щомісячної доплати до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, передбаченої ст. 6 Закону «Про соціальний захист дітей війни», за період з 9 липня 2007 р. до 31 грудня 2007 р. та з 22 травня 2008 р. до 31 грудня 2008р.
Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в Петровському районі м. Донецька нарахувати та виплатити ОСОБА_1 щомісячну доплату до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, передбачену ст. 6 Закону «Про соціальний захист дітей війни», за період з 9 липня 2007 р. до 31 грудня 2007 р. та з 22 травня 2008 р. до 31 грудня 2008 р., виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, встановленої ст. 28 ч.1 Закону «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з урахуванням встановленого законодавством прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.
Заяву про апеляційне оскарження цієї постанови може бути подано через місцевий суд протягом десяти днів з дня її проголошення.
Апеляційну скаргу на цю постанову може бути подано до Донецького апеляційного адміністративного суду через місцевий суд протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Суддя О.В. Трінька