Справа № 2а-798/09

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

08  грудня  2009 року               Індустріальний районний суд м. Дніпропетровська

у складі:     головуючого     судді Слюсар Л.П.

                  при секретарі              Кудряшовій Т.В.

   розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в  м. Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом   ОСОБА_1 до Фонду  соціального страхування  з тимчасовою втратою працездатності Індустріального району м. Дніпропетровська  про  визнання противоправними дій та бездіяльності органа місцевого самоврядування під час виконання ним делегованих повноважень та поновлення порушеного цими ( та іншими )  діями суб’єктивного публічного права,-

ВСТАНОВИВ:

У жовтні  2009 року позивач звернувся до  Індустріального районного суду м. Дніпропетровська  з позовною заявою до Фонду  соціального страхування  з тимчасовою втратою працездатності Індустріального району м. Дніпропетровська  про  визнання противоправними дій та бездіяльності органа місцевого самоврядування під час виконання ним делегованих повноважень та поновлення порушеного цими ( та іншими )  діями суб’єктивного публічного права.

В обґрунтування своїх вимог  позивач в позовній заяві і в ході судового розгляду посилавсь на те, що   він  має статус особи, застрахованої у системі загальнообов’язкового державного соціального страхування, та має право на матеріальне забезпечення за таким видом цієї системи  страхування, як страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратам, зумовленими народженням та похованням, яке є його складовою частиною  конституційного права на соціальний захист.  28 липня 2006 року в нього народилася донька Марія. З метою реалізації свого права, він в липні 2006 року звернувся  до відповідача з заявою про призначення та виплати належних йому сум, йому була виплачена  одноразова допомога при народженні дитини  в  загальному розмірі 8500 гривень,   з одноразовою виплатою  - 3400 гривень і виплатою щомісячно протягом року 425 грн.    Вважає,  що одноразова повинна бути  в розмірі  кратній 22,6 розміру прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років.  Просив визнати  противоправною відмову   в проведенні перерахунку призначеної йому допомоги при народжені дитини, та зобов’язати відповідача донарахувати  та виплатити йому різницю між встановленою положенням Закону України « Про загальнообов’язкове державне  соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою  втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням   та похованням »  та сплаченою сумою допомоги в розмірі 540 гривень.

Відповідача  надав письмове заперечення на позов.  В якому вказали, що   фізична особа підприємець ОСОБА_1  зареєстрований  в Індустріальному РВД 20.06.2006 року, як платник єдиного податку. 28.08.2006  року ОСОБА_1 звернувся до Індустріального РВД  з заявою про призначення та виплату допомоги  при народженні дитини. На підставі заяви та згідно до ст.61 Закону України « Про державний бюджет України  на 2006 рік» ОСОБА_1  була призначена допомога при народженні дитини у розмірі 8500 грн.  31.08.2006 року платіжним дорученням  №1526 на розрахунковий рахунок ОСОБА_1   була перерахована одноразова допомога при народжені дитини в сумі 3400 грн., а решта сума виплачувалася протягом наступних 12 місяців  рівними частками в сумі 425 грн.  З 01.01.2007 року  виплата допомоги здійснювалася Управлінням праці та соціального захисту населення  Індустріальної районної у м. Дніпропетровську ради.  Відповідно до закону документи  ОСОБА_1 були передані в УПСЗН для продовження виплати допомоги.  Виплата проводилась відповідно до чинного законодавства.

Суд, вислухавши позивача,  вивчивши матеріали справи, вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню за наступних підстав.

Як встановлено матеріалами справи та у судовому засіданні,  28.08.2006 року ОСОБА_1  звернувся із заявою до Фонду  соціального страхування  з тимчасовою втратою працездатності Індустріального району м. Дніпропетровська  про  призначення йому одноразової допомоги  при народженні дитини, доньки  Марії, ІНФОРМАЦІЯ_1. Відповідно до наказу Фонду  соціального страхування  з тимчасовою втратою працездатності Індустріального району м. Дніпропетровська від 28.08.2006 року №93  приватному підприємцю ОСОБА_1  була призначена одноразова  допомога при народженні дитини в розмірі 8500 грн., яка і була отримана позивачем.  

Щодо вимог позивача  про нарахування і виплату одноразової допомоги при народження дитини  у сумі кратній 22,6 розміру прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років.  

Згідно із ст. 61 Закону України «Про державний бюджет України на 2006 рік» допомога відповідно до Законів України « Про державну допомогу сім’ям з дітьми ( 2811-12) та « Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку з  тимчасовою втратою  працездатності  та витратами, зумовленими народженням та похованням» ( 2240-14) здійснюється у таких розмірах:  допомога при народженні дитини – у розмірі 8500 гривень. Виплата допомоги здійснюється одноразово при народжені дитини в сумі 3400 гривень, решта протягом наступних  12 місяців рівними  частинами в порядку встановленому Кабінетом Міністрів України.   ОСОБА_1 була призначена  допомога при народженні дитини  у розмірі 8500 грн., яка призначена відповідачем правомірно,  тому у суду  відсутні підстави для визнання таких дій неправомірними  та   нарахування одноразової допомоги  у сумі кратній 22,6 розмірів прожиткового мінімуму для дітей відповідного віку.

Керуючись ст. ст. 3, 51, 56 Конституції України, ст. 4,5,9,34,40,41,43  Закону України «  Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку з  тимчасовою втратою  працездатності  та витратами, зумовленими народженням та похованням»,    Законом України « Про державний бюджет України на 2006 рік»,  Рішенням Конституційного суду України   №6-рп/2007 від 09 липня 2007 року, ст. ст.  11, 12, 128, 158, 159, 160, 163 КАС України,

ПОСТАНОВИВ:

 В задоволені  позовних вимог ОСОБА_1 відмовити.  

            Постанова  набирає законної сили після закінчення строків подання заяви про апеляційне оскарження та апеляційної скарги, якщо вони не були подані у встановлені строки.  У разі  подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.    

П останова може   бути оскаржена до апеляційного  адміністративного суду Дніпропетровської області через Індустріальний районний суд, шляхом подачі у 10-ти денний строк, з дня проголошення постанови, а в разі складання постанови в повному обсязі відповідно до статті 160 КАСУ- з дня складання  в повному обсязі,  заяви про апеляційне оскарження і подання після цього протягом 20-ти днів апеляційної скарги, з подачею її копії  до апеляційної інстанції, або без подання заяви про апеляційне оскарження, шляхом подачі апеляційної скарги на протязі 10-ти днів з дня проголошення .

          Суддя                                                                                         Л.П. Слюсар