Справа № 2-2339/09
Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
10 грудня 2009 року Індустріальний районний суд м. Дніпропетровська
у складі: головуючого судді Слюсар Л.П.
при секретарі Кудряшовій Т.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Дніпропетровська цивільну справу за позовною заявою Приватного підприємства „Кріт-Регіон” до ОСОБА_1, треті особи: Відділ громадянства та реєстрації фізичних осіб Індустріального РВ ДМУ УМВС України в Дніпропетровській області, Орган опіки та піклування Індустріальної районної у м. Дніпропетровську ради про усунення перешкод у здійсненні Управителем права користування та розпорядження майном власника шляхом виселення з жилого приміщення,-
ВСТАНОВИВ:
У липні 2009 року позивач звернувся до суду з позовом до відповідачки про усунення перешкод у здійсненні Управителем права користування та розпорядження майном власника шляхом виселення з жилого приміщення кімнати №10 гуртожитку за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Б.Хмельницького,14 ОСОБА_1, разом з малолітнім сином ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1. В обґрунтування вимог посилались на те, що відповідачка разом із сином вселилася до гуртожитку на підставі спеціального ордеру від 22.03.2002 року №13 , який видавався дочірнім підприємством його власника, Житлово-комунальною конторою Відкритого акціонерного товариства «Будівельно-монтажна фірма « Дніпроважбуд». За договором про задоволення вимог іпотекодержателя, посвідченого приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_3 від 14.07.2008 року частина гуртожитку ( літера А-5- 2-й,3-й,4-й,5-й поверхи), за адресою: вул. Б. Хмельницького,14 м. Дніпропетровська, в якій проживає відповідачка перейшли у приватну власність ОСОБА_4, яка передала за договором на управління майном від 23.03.2009 року в управління зазначене нерухоме майно Приватному підприємству „Кріт-Регіон”. ОСОБА_1 не вносила плату за користування житлом і комунальні послуги в повному обсязі і своєчасно попередньому власнику гуртожитку –ВАТ « БМФ « Дніпроважбуд», зв’язку з цим і утворилася заборгованість на суму у 4641 грн. 05 коп. Після зміни власника гуртожитку відповідачка орендну плату і комунальні послуги не оплачує. У зв’язку із цим позивач просив усунути перешкоди Управителю майном власника - Приватному підприємству « Кріт-Регіон» у здійсненні ним права користування та розпорядженням майном шляхом виселення ОСОБА_1 та ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2 із жилого приміщення кімнати №10 гуртожитку за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Б. Хмельницького,14 без надання їм іншого житла, зобов’язати відділ громадянства та реєстрації фізичних осіб Індустріального РВ ДМУ УМВС України в Дніпропетровській області зняти з реєстрації місця проживання відповідачку та малолітню дитину ОСОБА_2 за адресою: м. Дніпропетровськ вул. Б. Хмельницького, 14 кім. № 10 та стягнути з відповідачки на користь позивача суму сплачених судових витрат.
У судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги та просив задовольнити.
Відповідачка та її представник у судове засідання з'явилися. Позовні вимоги не визнали. Суду пояснили, що вимоги позивача суперечать положенням ст.109 Житлового кодексу України, громадянам, яких виселяють з жилих приміщень, одночасно надається інше постійне жиле приміщення. Окрім того, відповідачка постійно сплачує комунальні послуги у відповідності до договору укладеному з попереднім власником при вселенні, доказом чого є квитанції про сплату, а також докази, надані позивачем – витяг з особового рахунку. Крім того з 2002 року до відповідачки ніхто з колишніх власників не звертався з приводу порушення правил проживання в гуртожитку. Договір з позивачем не укладався, оскільки вона не згодна з його умовами, а саме збільшення плати за проживання. Просили в позові відмовити.
Представник третьої особи ВГІРФО Індустріального РВ ДМУ УМВС України в Дніпропетровській області у судове засідання не з'явився. Відповідно до листів від 21.09.2009 року №10607 і від 13.10.2009 року №11627 просили розглядати справу без їх представника.
Представник третьої особи Органу опіки та піклування Індустріальної районної у м. Дніпропетровську ради, в попередньому судовому засіданні просив суд в задоволені позову відмовити.
Суд, заслухавши пояснення сторін, вивчивши матеріали справи, вважає, що позовні вимоги задоволенню не підлягають з наступних підстав.
Судом встановлено, що відповідачка вчитель СШ №43, відповідно до ордера №13 від 22 березня 2002 року виданого Житлово-комунальною конторою Відкритого акціонерного товариства « Будівельно-монтажна фірма « Дніпроважбуд» разом з сином ОСОБА_2. Є.Д. вселилася в гуртожиток кімнату №10 в б.14 по вул. Б. Хмельницького в м. Дніпропетровську і на даний час проживає в гуртожитку, який був власністю Відкритого акціонерного товариства БМФ "Дніпроважбуд", що підтверджується витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно від 08.09.2005 року №11981789.
За нотаріально посвідченим договором про задоволення вимог іпотекодержателя від 14.08.2008 року частина гуртожитку (2-й, 3-й, 4-й, 5-й поверхи) за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Б. Хмельницького, 14, де проживає відповідач, перейшла у приватну власність ОСОБА_4. В свою чергу ОСОБА_4 за нотаріально посвідченим договором управління майном від 23.03.2009 року передала в управління зазначене нерухоме майно Приватному підприємству „Кріт-Регіон” із повноваженнями укладати договори купівлі-продажу, дарування, міни, договори найму (оренди), здійснювати інші правочини щодо цього майна без письмової згоди Установника управління , вимагати усунення будь-яких порушень його прав на майно, передане в управління, від імені власника встановлювати на свій розсуд плату за проживання, стягувати заборгованість по сплаті за комунальні послуги та інші послуги, плати за користування житлом, подавати позови про виселення з гуртожитку, управляти майном без довіреності, вчиняти фактичні та юридичні дії, пов’язані з управлінням майном.
Як показала в судовому засіданні ОСОБА_1 договір оренди з позивачем не укладала, оплату здійснювала відповідно до договору ВАТ « Дніпроважбуд», вважає збільшення плати за проживання незаконним.
Відповідно до ст.9 ЖК України ніхто не може бути виселений із займаного жилого приміщення або обмежений у праві користування жилим приміщенням інакше як з підстав і в порядку передбаченому законом.
Відповідно до ст. 170 ЖК України при переході права власності на житловий будинок ( частину будинку, квартиру), в якому розміщується здане в найм житлове приміщення, до іншої особи договір найму зберігає силу до закінчення зазначеного в ньому строку.
Відповідно до ч. 1 ст. 127 ЖК України для проживання робітників, службовців, а також інших громадян у період роботи або навчання можуть використовуватися гуртожитки.
Відповідно до ч. 2 ст. 132 ЖК України інших працівників підприємств, установ, організацій, які поселилися у гуртожитку у зв’язку з роботою, може бути виселено без надання іншого жилого приміщення в разі звільнення за власним бажанням без поважних причин, за порушення трудової дисципліни або вчинення злочину.
Осіб, які припинили роботу з інших підстав, ніж ті, що зазначені в частині другій цієї статті, а також осіб, перелічених у статті 125 цього Кодексу, може бути виселено лише з наданням їм іншого жилого приміщення.
Надане громадянам у зв’язку з виселенням з гуртожитку інше жиле приміщення має відповідати вимогам передбаченим частиною другою статті114 цього Кодексу.
Оскільки відповідачка з сином поселялася в гуртожиток відповідно до ордеру не як працівник ВАТ БМФ « Дніпроважбуд», має постійну реєстрацію в гуртожитку, суду не надано договору оренди житла, з позовною заявою до суду власники щодо стягнення із відповідачки заборгованості по оплаті за оренду не зверталися, то суд не вбачає підстав для виселення відповідачки та її малолітнього сина без надання іншого житлового приміщення та зняття її та малолітнього сина з реєстрації.
Керуючись: ст.47 Конституцією України, ст. ст. 9, 127, 131, 132 ЖК України, ст.ст.391,396,1029,1037 ЦК України, ст. ст. 3,7, 11, 15, 27, 60, 212- 215 ЦПК України,
ВИРІШИВ:
У задоволенні позовних вимог Приватному підприємству „Кріт-Регіон” відмовити.
Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Дніпропетровської області через Індустріальний районний суд м. Дніпропетровська шляхом подачі у 10-ти денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і подання після цього протягом 20-ти днів апеляційної скарги або без подання заяви про апеляційне оскарження шляхом подачі апеляційної скарги на протязі 10-ти днів з дня проголошення рішення.
Суддя Л. П. Слюсар