справа №2а-1045/09р.
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14 грудня 2009 року м. Дніпропетровськ
Ленінський районний суд м. Дніпропетровська у складі:
головуючої судді: Городничої В.С.
при секретарі Омельченко Є.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні м. Дніпропетровська адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Ленінського району м. Дніпропетровська про стягнення недоплаченої щорічної соціальної допомоги, -
В С Т А Н О В И В:
12 серпня 2009 року позивач звернувся до суду із позовом до Управління праці та соціального захисту населення Ленінського району м. Дніпропетровська про стягнення недоплаченої щорічної соціальної допомоги. В обґрунтування своїх вимог посилався на те, що він, як інвалід другої групи ВВВ, відповідно до ст. 12 ЗУ «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» має право щорічну соціальну допомогу до п’ятого травня в розмірі восьми мінімальних пенсій за віком, проте в 2008-2009 роках вона виплачувалась в розмірі 400 грн. та 430 грн. відповідно.
Виплата даної допомоги була зменшена згідно Законів України «Про державний бюджет України на 2008 (2009) рік».
Згідно ст. 2 ч. 2-3 ЗУ «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», права та пільги для ветеранів війни і членів їх сімей, встановлені раніше законодавством України і законодавством колишнього Союзу РСР, не можуть бути скасовані без їх рівноцінної заміни. Нормативні акти органів державної влади та органів місцевого самоврядування, які обмежують права і пільги ветеранів війни, передбачені цим Законом, є недійсними.
Згідно до ст. 22 Конституції України, що при прийнятті інших або нових законів, або внесення змін до чинних законів, не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав та свобод.
Мінімальна пенсія за віком, відповідно до статті 19 ЗУ «Про пенсійне забезпечення», встановлюється у розмірі мінімального споживчого бюджету.
Враховуючи зазначене та відмову відповідача в перерахунку даних виплат, в нього не залишалось іншої можливості поновлення своїх прав як звернення з даним позовом до суду.
Просив визнати дії відповідача неправомірними та стягнути з відповідача на його користь недоплачену суму допомоги у розмірі 7002 грн.
У судовому засіданні позивач підтримав позовні вимоги та просив їх задовольнити. В обгрунтування своїх вимог посилався на обставини зазначені в позовній заяві.
У судовому засіданні представник відповідача не визнала позовні вимоги, заперечувала проти їх задоволення. В обґрунтування своєї позиції посилалась на свої письмові заперечення. Суду пояснила, що відповідачем були виплачені позивачу всі виплати згідно діючого на час їх сплати законодавства без будь-яких порушень.
Суд, вивчивши матеріали справи, вислухавши пояснення сторін, дослідивши письмові докази у справі, з`ясувавши обставини у справі та перевіривши їх доказами, вважає, що позовні вимоги задоволенню не підлягають з наступних підстав.
У судовому засіданні встановлено, що позивач є інвалідом другої групи та має право на пільги встановлені законодавством України для ветеранів війни – інвалідів війни /а.с. 5/, і відповідно до ст. 12 ЗУ «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» має право щорічну соціальну допомогу до п’ятого травня в розмірі восьми мінімальних пенсій за віком.
Однак згідно Законів України «Про державний бюджет України на 2008 (2009) рік» дана допомога була зменшена і проводилась в розмірі 400 грн. (2008 рік) та 430 грн. (2009 рік).
Рішенням Конституційного суду України від 22 травня 2008 року ряд статей ЗУ «Про державний бюджет України на 2008 рік» було визнано такими, що не відповідає Конституції України і підлягає скасуванню. Їх дію було скасовано з моменту оголошення даного рішення КСУ, однак на момент здійснення виплат даного виду допомоги (дана допомога виплачується до 05 травня кожного року) рішення КСУ ще не існувало, і відповідач вірно провів зазначені виплати відповідно до ЗУ «Про державний бюджет України на 2008 рік», який на той момент був чинний в первісній редакції.
Згідно ст. 152 Конституції України, закони або інші правові акти, які за рішенням Конституційного Суду України визнаються неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.
На підставі зазначеного, суд вважає за необхідне відмовити в задоволенні позовних вимог, оскільки при виплаті допомоги в травні 2008 року відповідач вірно провів її нарахування відповідно до діючого законодавства, а саме до «Про Державний бюджет України на 2008 рік», незважаючи на те, що відповідна стаття в подальшому рішенням КСУ від 22 травня 2008 року і була визнана неконституційною та нечинною.
Також не підлягають задоволенню і позовні вимоги стосовно перерахуванню допомоги за 2009 рік, оскільки вона проводилась у відповідності до чинного ЗУ «Про державний бюджет України на 2009 рік», положення якого скасовані не були і є чинними на даний час.
На підставі викладеного та керуючись ст. 12 ЗУ «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», ЗУ «Про Державний бюджет України на 2008 рік», ЗУ «Про Державний бюджет України на 2009 рік», Рішення КСУ від 22 травня 2008 року, ст. ст. 7, 8, 11, 17, 70, 86, 104, 158, 159, 160-163 КАС України, суд, -
П О С Т А Н О В И В:
В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Ленінського району м. Дніпропетровська про стягнення недоплаченої щорічної соціальної допомоги – відмовити.
Постанова може бути оскаржена у адміністративний апеляційний суд Дніпропетровської області через суд Ленінського району м. Дніпропетровська у порядку подання заяви про це протягом 10-ти днів з дня проголошення постанови суду і подання апеляційної скарги протягом 20-ти днів після подання заяви про апеляційне оскарження з одночасним направленням копії апеляційної скарги до адміністративного апеляційного суду Дніпропетровської області.
Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження якщо заяву про це не було подано; якщо була подана заява про апеляційне оскарження рішення суду, але апеляційна скарга не була подана в строк, то постанова набирає законної сили після закінчення цього строку; якщо подана апеляційна скарга, то постанова суду набирає законної сили після ухвалення рішення апеляційним судом.
Суддя В.С. Городнича