Ухвала

13липня 2018 року

м. Київ

справа №285/4545/15-ц

провадження №61-39167ск18

Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Луспеника Д. Д. розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Новоград-Волинського міськрайонного суду Житомирської області

від 15 березня 2018 року та постанову Апеляційного суду Житомирської області від 24 травня 2018 року у справі за позовом приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Українська страхова група» до ОСОБА_1, третя особа - ОСОБА_2, про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки,

ВСТАНОВИВ:

У грудні 2015 приватне акціонерне товариства «Страхова компанія «Українська страхова група» (далі - ПрАТ «СК «Українська страхова група») звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки у сумі 35 821 грн. 13 коп.

Рішенням Новоград-Волинського міськрайонного суду Житомирської області від 15 березня 2018 року у складі судді Заполовської Т. Г., залишеним без змін постановою Апеляційного суду Житомирської області від 24 травня 2018 рокуу складі колегії суддів: Григорусь Н. Й., Борисюка Р. М., Галацевич О. М., позов ПрАТ «СК «Українська страхова група» задоволено.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПрАТ «СК «Українська страхова група» 35 821 грн. 13 коп. на відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки. Вирішено питання про розподіл судових витрат.

У липні 2018 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга

ОСОБА_1 на зазначені судові рішення, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, заявник просить оскаржувані судові рішення скасувати та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову

ПрАТ «СК «Українська страхова група» відмовити.

Вивчивши касаційну скаргу та додані до неї матеріали, Верховний Суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження, оскільки вона подана на судові рішення у малозначній справі, що не підлягають касаційному оскарженню.

Стаття 129 Конституції України серед основних засад судочинства визначає забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення (пункт 8).

Згідно з пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах, крім випадків, зазначених у цій же нормі ЦПК України.

Відповідно до пункту 1 частини шостої статті 19 ЦПК України для цілей цього Кодексу малозначними справами є справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Прожитковий мінімум для працездатних осіб вираховується станом на

1 січня календарного року, в якому подається скарга (частина дев'ята статті

19 ЦПК України).

Ціна позову у даній справі становить 35 821 грн. 13 коп., яка станом на

1 січня 2018 року не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (1 762?100=176 200).

Отже, зазначена справа є малозначною у силу вимог закону.

Касаційна скарга та додані до неї матеріали не містять посилання на випадки, передбачені пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України, за наявності яких судове рішення у малозначній справі підлягає касаційному оскарженню. Верховний Суд таких випадків також не встановив.

Відповідно до вимог пункту 1 частини другої статті 394 ЦПК України суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

Зазначене відповідає Рекомендаціям № R (95) 5 Комітету Міністрів Ради Європи від 07 лютого 1995 року, який рекомендував державам-членам вживати заходи щодо визначення кола питань, які виключаються з права на апеляцію та касацію, щодо попередження будь-яких зловживань системою оскарження. Відповідно до частини «с» статті 7 цієї Рекомендації скарги до суду третьої інстанції мають передусім подаватися відносно тих справ, які заслуговують на третій судовий розгляд, наприклад справ, які розвиватимуть право або сприятимуть однаковому тлумаченню закону. Вони також можуть бути обмежені скаргами у тих справах, де питання права мають значення для широкого загалу. Від особи, яка подає скаргу, слід вимагати обґрунтування причин, з яких її справа сприятиме досягненню таких цілей.

Відповідно до прецедентної практики Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права (стаття 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини»), умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути суворішими, ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді касаційної інстанції можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції (рішення у справах: «Levages Prestations Services v. France» (Леваж Престасьон Сервіс проти Франції) від 23 жовтня 1996 року; «Brualla Gomez de la Torre v. Spain» (Бруалья Ґомес де ла Торре проти Іспанії) від 19 грудня 1997 року).

З урахуванням наведеного, оскільки ОСОБА_1 подав касаційну скаргу на судові рішення у малозначній справі, що не підлягають касаційному оскарженню, увідкритті касаційного провадження у справі слід відмовити.

Керуючись статтею 129 Конституції України, пунктом 1 частини шостої, частиною дев'ятою статті 19, пунктом 2 частини третьої статті 389, пунктом

1 частини другої статті 394 ЦПК України, Верховний Суд

УХВАЛИВ:

У відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Новоград-Волинського міськрайонного суду Житомирської області від 15 березня 2018 року та постанову Апеляційного суду Житомирської області від 24 травня 2018 року у справі за позовом приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Українська страхова група» до ОСОБА_1, третя особа - ОСОБА_2, про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки відмовити.

Копію ухвали та додані до скарги матеріали надіслати заявникові.

Ухвала суду касаційної інстанції оскарженню не підлягає.

Суддя Д. Д. Луспеник