Справа №200/19503/16-ц

     Провадження №2з/200/40/18

  УХВАЛА        

про забезпечення позову

02 квітня 2018 року                                 Бабушкінський районний суд м. Дніпропетровська

в складі: головуючого-судді:     Женеску Е.В.

            за  участю секретаря:      Санжаровської Я.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Дніпро заяву позивача про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на стороні відповідача: приватний нотаріус ОСОБА_2 про визнання договору іпотеки недійсним та скасування державної реєстрації прав власності,-

В С Т А Н О В И В:

В провадженні Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська перебуває вищезазначена цивільна справа.

12 березня 2018 року позивач подав заяву про забезпечення позову, шляхом накладання арешту на нерухоме майно - нежитлове приміщення, яке оформлено відповідним Договором купівлі-продажу нерухомого майна за реєстровим №1107/ВРХ №683746, ВРХ №683747, посвідчений приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_3В, а саме : гараж літ. Г-1, загальною площею 481,0 кв.м., ганки літ. г, г1, г2, навіси літ. X, Ц, Ч, ворота №7, у спільній власності споруди № 3, 10, 14, І в буд. 21 по вул. Шинна в м. Дніпропетровську, та зареєстрована на даним момент за ПАТ «Укрсоцбанк»,  заборони будь-яким особам у будь-який спосіб вчиняти будь-які дії щодо нерухомого майна - нежитлового приміщення, яке оформлено відповідним Договором купівлі-продажу нерухомого майна за реєстровим №1107/ВРХ №683746, ВРХ №683747, посвідченого приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_3В, а саме : гараж літ. Г-1, загальною площею 481,0 кв.м., ганки літ. г, г], г2, навіси літ. X, Ц, Ч, ворота №7, у спільній власності споруди № 3, 10, 14, І в буд. 21 по вул. Шинна в м. Дніпропетровську.

В обґрунтування заяви зазначив, що не вжиття заходів до забезпечення позову надасть можливість Відповідачу знову ж таки здійснити відчуження нерухомого майна на користь третіх осіб в будь-який час, навіть у разі ухвалення судом першої інстанції рішення на користь позивача, яке в проміжку часу не набуття ним законної сили, надасть можливість відповідачу відчужити майно і як наслідок призведе до неможливості Позивачем поновити порушені Відповідачем його права на нерухоме майно.

Дану заяву про забезпечення позову було передано судді 29 березня 2018 року згідно контрольного журналу судових справ і матеріалів, переданих для розгляду судді.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених ст. 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.

Відповідно до ч. 2 ст. 149 ЦПК України забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь - якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Частиною 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Забезпечення позову допускається як до предявлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Згідно із вимогами ч.1 ст. 150 ЦПК України позов забезпечується, зокрема, накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб.

Відповідно до ч.1 ст. 153 ЦПК України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи (учасників третейського (арбітражного) розгляду).

Забезпечення позову це сукупність процесуальних заходів, які гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог та застосовуються з метою недопущення вчинення відповідачем дій, направлених на фактичну неможливість виконання судового рішення.

Тобто, метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, тимчасових заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

Відповідно до роз'яснень, зазначених в п.2 Постанови Пленуму ВСУ №9 від 22.12.2006 року «Про судову практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», вирішуючи питання щодо застосування певного виду забезпечення позову, суди повинні виходити з того, що перелік видів такого забезпечення не є вичерпним, тому за наявності відповідного клопотання можуть бути застосовані й інші його види, але з урахуванням обмежень, установлених ч. 4 зазначеної статті.

Відповідно до п. 4 постанови Пленуму Верховного Суду України №9 від 22.12.2006 року «Про практику застосування судами цивільно-процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. При встановленні зазначеної відповідності слід враховувати, що вжиті заходи не повинні перешкоджати господарській діяльності юридичної особи або фізичної особи, яка здійснює таку діяльність і зареєстрована відповідно до закону як підприємець.

У пункті 6 постанови Пленуму Верховного Суду України №9 від 22.12.2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» зазначено, що забезпечення позову визначається як засіб запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи.

Умовою застосування заходів до забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент предявлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладання арешту, або майнових наслідків заборони вчиняти певні дії.

Таким чином, керуючись наведеними нормами цивільного процесуального законодавства та враховуючи роз’яснення Верховного Суду України, при вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів позивача щодо необхідності вжиття заходів забезпечення позову з урахуванням розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв’язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв’язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Виходячи з предмету спору та суб'єктивного складу сторін, проаналізувавши зміст позовних вимог, суд дійшов висновку, що заява про забезпечення позову підлягає задоволенню, оскільки відносини, які виникли між сторонами спору, стосуються  предмету позову, а тому за наявності наданих позивачем доказів є підстави допускати ймовірність спрямованих відповідачем дій  на реалізацію наміру відчужити спірний об'єкт нерухомого майна, чим ускладнити чи зробити неможливим виконання прийнятого в майбутньому рішення суду, а тому вважає за необхідне задовольнити заяву позивача.

Керуючись ст.ст.4, 10, 149-153, 157, 258-261 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

Заяву ОСОБА_1  про забезпечення позову – задовольнити.

Накласти арешту на нерухоме майно - нежитлове приміщення, яке оформлено відповідним Договором купівлі-продажу нерухомого майна за реєстровим №1107/ВРХ №683746, ВРХ №683747, посвідчений приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_3В, а саме : гараж літ. Г-1, загальною площею 481,0 кв.м., ганки літ. г, г1, г2, навіси літ. X, Ц, Ч, ворота №7, у спільній власності споруди № 3, 10, 14, І в буд. 21 по вул. Шинна в м. Дніпропетровську, та зареєстрована на даним момент за ПАТ «Укрсоцбанк».

Заборонити будь-яким особам у будь-який спосіб вчиняти будь-які дії щодо нерухомого майна - нежитлового приміщення, яке оформлено відповідним Договором купівлі-продажу нерухомого майна за реєстровим №1107/ВРХ №683746, ВРХ №683747, посвідченого приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_3В, а саме : гараж літ. Г-1, загальною площею 481,0 кв.м., ганки літ. г, г], г2, навіси літ. X, Ц, Ч, ворота №7, у спільній власності споруди № 3, 10, 14, І в буд. 21 по вул. Шинна в м. Дніпропетровську.

Ухвала підлягає негайному виконанню.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається  безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом п’ятнадцяти днів з дня її проголошення. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день  її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п’ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.

Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також подальшому розгляду справи.

Пунктом 15.5 ч.1 Перехідних положень ЦПК України апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.

               Головуючий-суддя:                                                                        Е.В. Женеску