Справа №2а-114/2009
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
23 грудня 2009 року Індустріальний районний суд м. Дніпропетровська
у складі : головуючого судді – Слюсар Л.П.
при секретарі – Баштаненко О.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 міської ради про визнання незаконною бездіяльність, зобов’язання усунути перешкоди пов’язані з користуванням земельною ділянкою , -
ВСТАНОВИВ:
В лютому 2009 року позивачка звернулася до суд з адміністративним позовом заявою до ОСОБА_2 міської ради про визнання незаконною бездіяльність, зобов’язання усунути перешкоди пов’язані з користуванням земельною ділянкою. В ході розгляду справи позовні вимоги були змінені. В обґрунтування свого зміненого адміністративного позову позивачка посилалася на те, що протягом багатьох років включно до кінця 2004 року цілком законно користувалася спірними земельними ділянками по вул. Бердянська,1 в м. Дніпропетровську. Так 22 грудня 2000 року вона придбала торгівельний кіоск розташований за адресою м. Дніпропетровськ, вул. Бердянська,1. Між нею та міською радою м. Дніпропетровська був укладений договір оренди земельної ділянки за №282/12. 24 квітня 2002 року вона придбала другий кіоск за цією ж адресою. На підставі рішення сесії міської ради №70/2 між нею та міською радою був укладений договір оренди земельної ділянки на цей кіоск, та продовжена дія договору оренди земельної ділянки орендованої за договором №282/12. Про це був укладений договір зареєстрований за реєстровим номером 2590 від 04 грудня 2002 року. У 2003 році на підставі рішення сесії міської ради №34/10 від 18.06.2003 року дія цих договорів була продовжена до 31.12.2004 року. 14.07.2004 року міська рада прийняла рішення №30/18, а 22.09.2004 року рішення №21/20 якими декларувалося що « передача земельних ділянок в оренду для існуючих кіосків для здійснення підприємницької діяльності, здійснюється виключно за проектом відведення земельних ділянок», а також доручалось « виконавчому комітету міської ради привести до 01.01.2005 р. у відповідності до вимог п.2 рішення 21/20 нормативні акти з питань розташування малих архітектурних форм». Фактично цим рішенням декларувалося що, з 01.01.2005 року усі торгівельні кіоски міста залишаться без договорів оренди земельних ділянок, а приймаючи до уваги, що підготовка проекту відведення земельної ділянки вимагає багато часу, то усі підприємці міста в тому числі і позивач на довгий час залишаються без договорі оренди земельних ділянок. Позивач звернувся до міської ради з проханням поновити договірні відносини і розпочав роботу з підготовки відведення земельної ділянки. З того часу позивач договір оренди так і не отримав. Протягом чотирьох років ОСОБА_2 міська рада грубо порушує закон, не відповідала на отриману заяву, а також не відповіла на жоден лист. Просила: відшкодувати моральні збитки, завдані неправомірними діями посадових осіб міської ради; визнати незаконною бездіяльність ОСОБА_2 міської ради щодо рішення сесії від 14.07.2004 року за 330/18 і від 22.09.2004 року за №21/20 по оформленню оренди земельної ділянки за адресою: вул.. Бердянська,1; зобов’язати відповідача усунути перешкоди, пов’язані з користуванням земельною ділянкою; зобов’язати виконати рішення сесії за №21/20 від 22.09.2004 року та виконати всі передбачені законодавство дії направлені на дотримання земельного законодавства.
В судовому засіданні представники позивачки уточнені позовні вимоги підтримав в повному обсязі.
Представник відповідача ОСОБА_2 міської ради позовні вимоги не визнав в повному обсязі. Просив в задоволенні позову відмовити, оскільки вважає, що ОСОБА_2 міською Радою були своєчасно розглянуті заяви позивачки та передані на виконання до Земельного управління ОСОБА_2 міської ради та ГоловАПУ. Крім того звернула увагу на те, що є рішення Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 17 грудня 2007 року, яке набрало законної сили, про повернення ОСОБА_1 державі в особі ОСОБА_2 міської ради земельної ділянки площею 0,0005 га. та земельної ділянки площею 0,0008 га. Вказала на пропущений позивачкою строк звернення до суду, щодо рішень сесії ОСОБА_2 міської ради від 14.07.2004 року за №30/18 та від 22.09.2004 року за №21/20.
Суд, вислухавши сторони, свідків: ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, , вивчивши матеріали справи, вважає, що адміністративний позов задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Судом встановлено, що відповідно до договору купівлі продажу від 22.12.2000 року, посвідченого приватним нотаріусом ОСОБА_6, та зареєстрованого в реєстрі №5430 ОСОБА_1 придбала торговий кіоск розміром 2х2,25 м., виготовлений з броварського алюмінієвого профілю, який розташований за адресою вул. Бердянська, 1 в м. Дніпропетровську. Відповідно до договору купівлі продажу від 24.04.2002 року, посвідченого приватним нотаріусом ОСОБА_7, зареєстрованому в реєстрі №2830, ОСОБА_1 купила кіоск площею 8 кв.м., що розташований на вул. Бердянська,1, в існуючому торговому комплексі у м. Дніпропетровську. 04.12.2002 року ОСОБА_1 уклала договір оренди земельної ділянки площею 0,0008 га за № 2590 з ОСОБА_2 міською радою, строком до 19.06.03 р., на підставі рішення 24-ї сесії Міської ради від 19.06.02 р. № 70/2. Потім 28.08.03 р. – договір оренди земельної ділянки, площею 0,005 га, за № 4121, строком до 31.12.2004 року, на підставі рішення ОСОБА_2 міської ради № 34\10 від 18.06.03 р.. Після закінчення строку дії останній договір втратив чинність, а новий укладено не було. Відповідачка намагалася оформити відповідні формуляри для укладання нових договорів оренди, але Головне управління АПК і споживчого ринку дозволу на розміщення кіосків на земельних ділянках по вул. Бердянській, 1 не надало. Без наявності узгодженого формуляру договори оренди земельних ділянок ОСОБА_2 міською радою не укладаються.
Як вбачається із матеріалів справи позивачці своєчасно надавалися відповіді на її звернення до ОСОБА_2 міської ради, відповідно до листа Головного архітектурно-планувального управління від 10.03.2009 року №04/9-109 про відведення земельної ділянки по вул. Бердянська в районі буд.1, для розміщення кіоску ( мала архітектурна форма для здійснення підприємницької діяльності), повідомляють що за даними містобудівного кадастру зазначена земельна ділянка знаходиться в габаритах червоних ліній вул. Бердянській. Розміщення об’єкту торгівлі на зазначеній ділянці не відповідає вимогам Закону України « Про автомобільні дороги», ДБН В.2.3-5-2001 « Вулиці і дороги населених пунктів». Крім того розміщення об’єкта торгівлі суперечить вимогам « Єдиних правил ремонту і утримання автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, правил користування ними та охорони». Зазначена земельна ділянка розташована в охоронній зоні водопроводу Д-=100 мм та шляхопроводу по просп. Воронцова, розташування кіоску на зазначеній ділянці є порушенням нормативних вимог ДБН 360-92* « Містобудування. Планування і забудови міських і сільських поселень» ( а.с.47).
Суд не може прийняти до уваги показання свідків ОСОБА_3, ОСОБА_5, ОСОБА_4, приватних підприємців, власників суміжних кіосків, оскільки надавались показання відносно їх кіосків, і котрі вважають, що кіоски не розміщені на червоній лінії і в охоронній зоні водопроводу оскільки це спростовується висновком Головного архітектурно-планувального управління від 10.03.2009 року №04/9-109.
Обговорюючи строк подачі адміністративного позову щодо визнання незаконною бездіяльність ОСОБА_2 міської ради щодо рішення сесії від 14.07.2004 року за 330/18 і від 22.09.2004 року за №21/20 по оформленню оренди земельної ділянки за адресою: вул. Бердянська,1; зобов’язання відповідача усунути перешкоди, пов’язані з користуванням земельною ділянкою; зобов’язання виконати рішення сесії за №21/20 від 22.09.2004 року та виконати всі передбачені законодавство дії направлені на дотримання земельного законодавства і посилання представника відповідача на його пропуск, суд вважає що строк подачі позову пропущено, та не приймає до уваги показання представника позивачки про те, що позивачкою біля чотирьох років направляються листи до ОСОБА_2 міської ради з проханням укласти договір оренди.
Відповідно до ст. 99 КАС України, адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду.
Відповідно до ст.100 КАС України пропущення строку звернення до адміністративного суду є підставою для відмови в задоволенні адміністративного позову, за умови , якщо на цьому наполягає одна із сторін.
Крім того, Рішенням Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 17 грудня 2007 року по цивільній справі №2-2568/07 за позовною заявою прокурора Індустріального району м. Дніпропетровська в інтересах держави в особі – ОСОБА_2 міської ради до ОСОБА_8, третя особа: Управління з контролю за використанням та охороною земель у Дніпропетровській області, про повернення земельної ділянки позовні вимоги прокурора Індустріального району м. Дніпропетровська задоволені: зобов’язано ОСОБА_1 повернути державі в особі ОСОБА_2 міської ради земельну ділянку, площею 0,0005 га, та земельну ділянку площею 0,0008 га, що знаходяться за адресою: м. Дніпропетровськ, Індустріальний район, вул. Бердянська, 1; зобов’язано ОСОБА_1 привести вказані земельні ділянки у придатний для використання стан шляхом знесення кіоску. Рішення набрало законної сили.
Відповідно до ч.1 ст. 72 КАС України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрали законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
Згідно до ст. 19 Конституції України, правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.
Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до п.34 ст.26 Закону України " Про місцеве самоврядування в Україні", виключно до компетенції міських рад відноситься вирішення питань регулювання земельних відносин.
Оскільки із матеріалів справи вбачається, що позивачкою були уточнені позовні вимоги щодо оформлення договорів оренди земельних ділянок за адресою м. Дніпропетровськ, вул. Бердянська,1, відповідно до яких є рішення Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 17 грудня 2007 року, яке набрало законної сили, неправомірних дій посадових осіб міської ради в судовому засіданні не встановлено, то суд не знаходить підстав, щодо задоволення адміністративного позову.
Згідно до ст.11 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в надані ними суду своїх доказів і доведенні перед судом їх переконливості.
Керуючись Ст.ст.3,8,13,14,19 Конституції України, Законом України “ Про місцеве самоврядування в Україні ”, ст. ст. 12,40,121,151, 152 Земельного Кодексу України ст. ст.9,10,11, 88, 99,100, 158-163 КАС України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 – відмовити .
П останова може бути оскаржена до апеляційного адміністративного суду Дніпропетровської області через Індустріальний районний суд, шляхом подачі у 10-ти денний строк, з дня проголошення постанови, а в разі складання постанови в повному обсязі відповідно до статті 160 КАСУ- з дня складання в повному обсязі, заяви про апеляційне оскарження і подання після цього протягом 20-ти днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції, або без подання заяви про апеляційне оскарження, шляхом подачі апеляційної скарги на протязі 10-ти днів з дня проголошення .
Виготовлення постанови в повному обсязі 04 січня 2010 року.
Суддя: Л.П. Слюсар