КОПІЯ

УКРАЇНА

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

____________________________________________________________________

                                                                               Справа № 681/435/18

Провадження № 22-ц/792/1189/18

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 липня 2018 року м. Хмельницький

Апеляційний суд Хмельницької області в складі

колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ

ОСОБА_1П.(суддя – доповідач), ОСОБА_2, ОСОБА_3

секретар судового засідання Медведчук Н.Д.

розглянув у відкритому судовому засіданні цивільну справу №681/435/18 за апеляційною скаргою ОСОБА_4 на рішення Полонського районного суду від 05 червня 2018 року (суддя Горгулько Н.А.) у справі за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_4 про збільшення розміру аліментів.

Заслухавши доповідача, дослідивши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, суд,

в с т а н о в и в:

Відповідно до пункту 8 розділу XIII Перехідних положень ЦПК в силу п. 3 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 02 червня 2016 року №1402-VIII, апеляційні суди, утворені до набрання чинності цим Законом, продовжують здійснювати свої повноваження до утворення апеляційних судів у відповідних апеляційних округах.

Звертаючись до суду із позовом, ОСОБА_5 просила суд збільшити розмір аліментів, визначений рішенням Полонського районного суду від 13.06.2007 року та стягувати з ОСОБА_4 на її користь аліменти на утримання доньки ОСОБА_6 в твердій грошовій сумі по 1300 грн. щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

В обґрунтування позовних вимог позивач вказувала, що перебувала з відповідачем у шлюбі, від якого сторони мають доньку ОСОБА_6, яка проживає з нею та перебуває на її утриманні. Рішенням Полонського районного суду від 13.06.2007 року з ОСОБА_4 стягуються аліменти на утримання доньки в розмірі 60 грн. щомісячно до досягнення дитиною повноліття. Відповідач добровільно матеріальну допомогу на забезпечення доньки не надає. У зв'язку із скрутним матеріальним становищем, а також з врахуванням того, що присуджена сума аліментів є незначною і позбавляє її можливості забезпечити повноцінне та належне утримання дитини, позивач просила збільшити розмір присуджених аліментів та стягувати з відповідача на її користь аліменти на дитину у розмірі 1300 грн. щомісячно.

Рішенням Полонського районного суду від 05 червня 2018 року позов задоволено частково. Постановлено стягувати з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_5 аліменти на утримання дочки ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1 в розмірі 1200 грн. щомісяця, але не менше 50 % прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, починаючи з дня набрання рішенням суду законної сили і до досягнення дитиною повноліття. В решті позовних вимог відмовлено. Вирішено питання про судові витрати.

В апеляційній скарзі ОСОБА_4 вважає рішення суду необґрунтованим та незаконним з підстав недоведеності обставин, що мають значення для справи та неправильним застосуванням норм процесуального і матеріального права, просить змінити оскаржуване рішення, зменшивши розмір стягуваних з нього аліментів до 550 грн. щомісяця. Скарга мотивована тим, що суд апеляційної інстанції не надав належної оцінки тому, що позивач не надала доказів про те, що її майновий стан погіршився. На думку апелянта, суд також не врахував ту обставину, що його матеріальний стан не покращився, він не має постійного доходу, не працевлаштований, є інвалідом 3 групи та має проблеми зі здоров'ям. Крім того, на утриманні апелянта знаходяться троє малолітніх дітей та дружина, а єдиним джерелом його доходу є допомога по інвалідності в розмірі 1452 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 368 ЦПК України, справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими главою I розділу V ЦПК України.

Враховуючи викладене, розгляд справи здійснено в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

Перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, судова колегія вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення.

Згідно ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. (ч. 1 ст. 263 ЦПК України).

Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що визначений судом розмір аліментів в сумі 60 грн на утримання дитини є недостатнім для задоволення всіх її потреб, оскільки з моменту постановлення рішення суду про стягнення аліментів дитина виросла та потребує у зв'язку з цим більших витрат на матеріальне забезпечення, розвиток, освіту, лікування, а тому є підстави для збільшення розміру аліментів.

З таким висновком суду погоджується і колегія суддів.

Встановлено, що сторони є батьками ОСОБА_4 Агеліни, ІНФОРМАЦІЯ_1.

Рішенням Полонського районного суду Хмельницької області від 13 червня 2007 року з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_5 стягнуто аліменти на утримання дочки ОСОБА_7, 30.11.2003 року в твердій грошовій сумі 60 грн. щомісячно, починаючи з дня набрання рішенням законної сили і до досягнення дитиною повноліття.

З довідки про склад сім'ї №720 від 03 квітня 2018 року вбачається, що неповнолітня ОСОБА_4 Агеліна, проживає разом із своєю матір’ю.

Наведені обставини підтверджуються матеріалами справи і не оспорюються сторонами.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст. 27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України №789-ХІІ від 27 лютого 1991 року та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Згідно із ч.1 ст. 8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку.

За змістом ст. 180 СК України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина (ч. 3 ст. 181 СК України).

Відповідно до ст. 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров'я та матеріальне становище дитини; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення. Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Згідно із ч. 1 ст. 184 СК України та роз'яснень, викладених у п. 17 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року №3 "Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів", якщо платник аліментів має нерегулярний, мінливий дохід, частину доходу одержує в натурі, а також за наявності інших обставин, що мають істотне значення, суд за заявою платника або одержувача може визначити розмір аліментів у твердій грошовій сумі.

Як передбачено ч. 1 ст. 192 СК України розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

В силу роз’яснень, що викладені в п. 23 постанови Пленуму Верхового Суду України від 15.05.2006 року, №3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» зазначено, що відповідно до ст. 192 СК України розмір аліментів, визначений судовим рішенням або за домовленістю між батьками, суд може змінити за позовом платника або одержувача аліментів у зв'язку зі зміною матеріального чи сімейного стану, погіршення чи поліпшення здоров'я когось із них. У новому розмірі аліменти сплачуються з дня набрання рішенням законної сили.

Відповідно до ст. 7 Закону України «Про державний бюджет України на 2018 рік» встановлений прожитковий мінімум для дітей віком від 6 до 18 років: з 1 січня 2018 року - 1860 гривень, з 1 липня - 1944 гривні, з 1 грудня - 2027 гривень.

Статтею 1 Закону України «Про прожитковий мінімум» поняття прожиткового мінімуму визначено як вартість величини достатнього для забезпечення нормального функціонування організму людини, збереження його здоров'я, набору продуктів харчування, а також мінімального набору непродовольчих товарів та мінімального набору послуг, необхідних для задоволення основних соціальних і культурних потреб особистості.

Виходячи зі змісту вказаних норм закону, батьки дитини повинні забезпечувати для дитини утримання у розмірі не меншому прожиткового мінімуму на місяць, встановленого на відповідний період для певного віку дитини, як мінімальної гарантії загального рівня забезпеченості повноцінним харчуванням для розвитку організму дитини, збереження її здоров'я та розвитку дитини, а кожен з батьків повинен надавати дитині утримання у розмірі не меншому половини цього прожиткового мінімуму щомісячно. Тобто, забезпечення батьками такого прожиткового мінімуму забезпечує мінімальні потреби дитини.

Закон не містить вимоги визначення точного розміру аліментів суто як половини відповідного розміру прожиткового мінімуму на дитину, відповідні розміри прожиткового мінімуму є не абсолютними величинами (базою) для визначення розміру аліментів, а можуть слугувати лише певним орієнтиром при вирішенні питання, яким суд не зв'язаний з огляду на фактичні обставини справи, динаміку дійсних витрат тощо.

Ухвалюючи рішення про часткове задоволення позову, суд першої інстанції належним чином визначив характер спірних правовідносин, дослідив надані сторонами докази у їх сукупності, встановив фактичні обставини справи, що мають суттєве значення для її вирішення та виходячи з закріплених ч. 9 ст. 7 СК України принципів справедливості, добросовісності, розумності та обов'язку обох батьків утримувати своїх дітей, дійшов обґрунтованого висновку про наявність підстав для збільшення розміру аліментів.

На переконання колегії суддів, з урахуванням фактичних обставин справи, динаміки значення базового соціального стандарту, аліменти у твердій грошовій сумі в розмірі 1200 грн. протягом достатньо тривалого часу забезпечуватимуть грошове утримання у розмірі, близькому до половини розміру відповідного прожиткового мінімуму, узгоджуватимуться з вимогами закону, відповідатимуть інтересам дитини і не порушуватимуть як законні інтереси платника аліментів, так і законні інтереси їх отримувача.

Доводи апелянта про те, що судом першої інстанції в повній мірі не враховано його матеріальне становище не можуть бути взяті до уваги, оскільки визначаючи розмір стягуваних з відповідача аліментів, суд врахував його стан здоров’я, а саме те, що він має встановлену третю групу інвалідності з дитинства, наявність у нього на утриманні трьох неповнолітніх дітей, дружини, яка перебуває у відпустці по догляду за дитиною, а також зміну мінімальних життєвих стандартів з часу ухвалення рішення.

Більше того встановлення відповідачу ІІІ групи інвалідності на період до 01.10.2018 року носить тимчасовий характер, а стан його здоров'я не унеможливлює виконання ним іншої роботи, яка йому не протипоказана.

Також слід визнати, що матеріальне становище одержувача аліментів, як одна з умов, із якою пов'язується можливість збільшення розміру аліментів, змінилося, потреба в коштах для утримання і розвитку дитини істотно зросла, тому виникли дійсні підстави для вимоги до платника аліментів про збільшення їх розміру як такі. Власне недостатність у матері коштів на утримання доньки сумнівів не викликає, відповідні доводи позивача відповідачем не спростовані, а тому доводи апеляційної скарги в цій частині колегія суддів вважає необґрунтованими.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

Рішення суду ґрунтується на повно, всебічно досліджених матеріалах справи, постановлено з дотриманням вимог матеріального та процесуального права і підстав для його скасування в межах доводів апеляційної скарги не вбачається.

Керуючись ст.ст. 374, 375, 381 -384, 389, 390 ЦПК України, суд

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу ОСОБА_4 залишити без задоволення.

Рішення Полонського районного суду від 05 червня 2018 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, однак може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 19 липня 2018 року.

Судді:        (підпис)                ОСОБА_1

(підпис)                ОСОБА_2

(підпис)                ОСОБА_3

З оригіналом згідно: суддя апеляційного суду                                А.П. Корніюк