Справа № 2а-500/09

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

04 грудня   2009 року               Індустріальний районний суд м. Дніпропетровська

у складі:     головуючого     судді Слюсар Л.П.

                  при секретарі              Кудряшовій Т.В.

                  розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в  м. Дніпропетровську адміністративну справу за позовною заявою   ОСОБА_1  до ОСОБА_2  Пенсійного Фонду України в Індустріальному районі  м. Дніпропетровська   про визнання  дій посадових осіб по нарахуванню та виплаті пенсії  незаконними, -

ВСТАНОВИВ:

У  липні 2008 року позивач звернувся до суду із позовом до відповідача ОСОБА_2 Пенсійного фонду України в Індустріальному районі м. Дніпропетровська про визнання  дій посадових осіб по нарахуванню та виплаті пенсії  незаконними. В позовній заяві, в уточненій позовній заяві,    посилаючись на те, що він є учасником  ліквідації  наслідків Чорнобильської катастрофи  першої категорії, інвалід 2-ї групи, захворювання якого пов’язані з участю  в ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи.   Отримує пенсію по інвалідності в розмірі фактичних збитків згідно з Законом України « Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали  внаслідок Чорнобильської катастрофи», проте розрахунок пенсії проводиться відповідно  до Постанови Кабінету Міністрів України  №1 від 03 січня 2002 року « Про підвищення  розмірів пенсій та інших соціальних виплат окремим категоріям пенсіонерів, фінансування який здійснюється за рахунок коштів державного бюджету», пунктом 2 якої  передбачено, що пенсії, призначені відповідно до частини четвертої статті 54 Законом України « Про статус і соціальний захист громадян», які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»  розраховуються виходячи із розмірі 19 грн. 91 коп.   Вважає, що такий підхід для розрахунку його пенсії є неконституційним і таким, що порушує його права, оскільки відповідно  до ст.50,54 Закону України « Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28.02.1991 року №796-ХІІ особам, віднесеним до категорії, а саме інвалідам, щодо інвалідності яких встановлено  зв’язок з Чорнобильською катастрофою, призначається додаткова та основна щомісячна пенсія за шкоду, заподіяну здоров’ю.  Зокрема, згідно зі ст.50 цього Закону, додаткова пенсія для інвалідів становить: І групи -100% мінімальної пенсії за віком; ІІ групи -75% мінімальної пенсії за віком; ІІІ групи, дітям-інвалідам, а також хворим внаслідок Чорнобильської катастрофи на променеву хворобу -50% мінімальної пенсії за віком.  Основна пенсія в усіх випадках для інвалідів, щодо яких встановлено зв’язок з Чорнобильською катастрофою не може бути нижчою за: для інвалідів І групи - 10 мінімальних пенсій за віком; ІІ групи -8 мінімальних пенсій за віком; ІІІ групи -6 мінімальних пенсій за віком, дітям-інвалідам  - 3 мінімальних пенсій за віком.  Просив:  визнати дії  ОСОБА_2 пенсійного фонду України в Індустріальному районі м. Дніпропетровська по нарахуванню та виплаті пенсії не в повному обсязі незаконними, такими що порушують його конституційні права, права учасника ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи першої категорії,  інваліда другої групи; зобов’язати  ОСОБА_2 Пенсійного фонду України в Індустріальному районі м. Дніпропетровська  здійснити  перерахунок  державної та основної щомісячної пенсій   йому ОСОБА_1 у відповідності  зі ст. 50 та  статтею 54 Закону України  « Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», починаючи з 01.01.2002 року та по сьогодні з урахуванням  розміру прожиткового  мінімуму для осіб, які втратили працездатність, встановленого  в Законах України про Державний бюджет України на відповідний рік та забезпечити виплату  цих сум;  визнати за ним  право і зобов’язати   посадових осіб  ОСОБА_2 Пенсійного Фонду України в Індустріальному районі м. Дніпропетровська нараховувати та проводити виплату державної пенсії відповідно до Закону України «   Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» з розрахунку розміру основної пенсії не менше 8-ми мінімальних пенсій за віком, та додаткової пенсії з розрахунку розміру 75% мінімальної пенсії за віком.

Позивач та представник  позивача  в судовому засіданні позовні вимоги підтримали у повному обсязі і просив суд їх задовольнити.

Представник відповідача позовні вимоги не визнала. Суду пояснила, що
 пенсіонер перебуває на обліку в управлінні та отримує пенсію по інвалідності 2 групи при захворюванні, яке пов’язане  з виконанням робіт  по ліквідації наслідків на ЧАЕС 1 категорії  та у розмірі відшкодування фактичних збитків згідно  ч.1 ст. 54 Закону України “ Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи ”  з 13.12.1991 року.

 Загальний трудовий стаж склав 39 років 04 місяців 07 днів. Стаж роботи ліквідатора аварії на ЧАЕС 00 років  6 місяців  09 днів.   Заробіток для обчислення пенсії взятий за 1 місяць за період з 01.07.1986 року по 17.07.1986 року і складає 0,07486 грн. ( ч.2 ст. 57 – особи, які працювали у зоні відчуження менше місяця та захворіли на променеву хворобу, пенсія обчислюється із заробітку за фактично відпрацьований час).  Пенсія станом на 01.07.2009 року   становить 1921 грн. 90 коп.

Згідно до  ч.4 ст. 54 Закону України передбачено, що розмір пенсії для інвалідів ІІ групи не може бути нижчим 8 мінімальних пенсій за віком.  П.28 розділу ІІ Закону України від 28.12.2007 року №107-VІ « Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» внесено зміни до ст.54 цього Закону для учасників ліквідації наслідків аварії на ЧАЄС у 1986 році, евакуйованих у 1986 році із зони відчуження у всіх випадках розмір пенсії 2 групи інвалідності не може бути нижчим 150 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність. Рішенням Конституційного суду України від 22 травня 2008 року №10-рп/2008 положення пункту 28 розділу ІІ Закону України « Про державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до  деяких законодавчих актів України» визнано неконституційними, водночас , рішення про відновлення дій ст.54 Закону України « Про статус і соціальний захист  громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», в редакції, чинній до внесення змін до цього Закону, Верховною радою    не приймалося.  Крім того Постановою КМ України  від 28.05.2008 року №530  « Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян»  встановлено, що розмір пенсії для учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у 1986 році по 2 групі інвалідності не може бути нижче 965 гривень. Пунктом 1 ч.4 зазначеної постанови  встановлено що додаткова пенсія по 2 групі інвалідності складає 20  відсотків від прожиткового мінімуму.   Крім того 16.07.2008 року КМ України  прийнято Постанову №654 « Про підвищення рівня пенсійного забезпечення громадян», згідно до ч.2 п.1 якої зазначено, що у всіх випадках розміри пенсій для інвалідів, щодо яких встановлено зв’язок  з Чорнобильською катастрофою не можуть бути нижче зокрема для учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у 1986 році  по другій групі – 1090 гривень.  Позивач же отримує пенсію в розмірі 1921 грн. 90 коп.   Крім того   вказали, що позивач зазначає, що мінімальна пенсія  встановлювалася  у розмірі прожиткового мінімуму починаючи з 2002 року, однак зміни  до ч.1 ст.28 Закону України « Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», де мінімальний розмір пенсії за віком встановлюється у в розмірі  прожиткового мінімуму набрали чинності тільки з 12.01.2005 року і внесені Законом України  від 23.12.2004 року №2291-ІY, а не з 2002 року.  Наполягали на пропуску строку звернення до суду.

Суд, заслухавши сторони, вивчивши матеріали справи, вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню  частково з наступних підстав.

Як встановлено матеріалами справи та у судовому засіданні  ОСОБА_1  перебуває на обліку в управлінні Пенсійного фонду України в Індустріальному районі м. Дніпропетровська  та отримує пенсію по інвалідності 2 групи при захворюванні, яке пов’язане  з виконанням робіт  по ліквідації наслідків на ЧАЕС 1 категорії  та у розмірі відшкодування фактичних збитків згідно  ч.1 ст. 54 Закону України “ Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи ”  з 13.12.1991 року.  Фактичний збиток заподіяний роботами по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС склав 70% згідно довідки, виданої  обласною-соціально експертною комісією 01.01.2004 року ( а.с. 7).

 Загальний трудовий стаж - 39 років 04 місяців 07 днів. Стаж роботи  ліквідатора аварії на ЧАЕС - 00 р.06 місяці 09 дні.  Заробіток для обчислення пенсії взятий за 1 місяць за період з 01.07.1986 року по 17.07.1986 року і складає 0,7486 грн. ( ч.2 ст. 57 – особи, які працювали у зоні відчуження менше місяця та захворіли на променеву хворобу, пенсія обчислюється із заробітку за фактично відпрацьований час). Пенсія станом на 01.10.2009 року становить  1936 грн.  17 коп. ( а.с.43).

Відповідно до ч. 1 ст. 46 Конституції України  громадяни мають право на  соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової  втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних  від них  обставин, а також старості та в інших випадках передбачених законом.

Основні положення  щодо  реалізації  конституційного права громадян, які постраждали внаслідок  Чорнобильської катастрофи, на охорону їх  життя і здоров’я, створення єдиного  порядку  визначення категорій зон радіоактивного забруднення  територій, умов проживання і  трудової діяльності на них, соціального захисту потерпілого населення визначені та закріплені в Законі України « Про статус  і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок  Чорнобильської катастрофи».

Нормами ст. 49 Закону України   « Про статус  і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок  Чорнобильської катастрофи» передбачено пенсії особам, які віднесені  до 1,2,3,4 категорій у вигляді: а) державної  пенсії; б)  додаткової пенсії  за шкоду, заподіяну здоров’ю, яка призначається після виникнення  права на державну пенсію.    

Відповідно до  ч.4 ст. 54 Закону України  “ Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок  аварії  на Чорнобильській АЕС ” ( від 28.02.1991  року, з подальшими змінами) пенсії, що визначаються  інвалідам ІІ групи, які отримали інвалідність внаслідок Чорнобильської катастрофи, не можуть бути нижчими  за 8 мінімальних пенсій за віком,  а відповідно  до ст.50  вказаного закону додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров’ю, інвалідам ІІ групи, віднесеним до І-ї категорії, виплачується у розмірі 75%  мінімальної пенсії за віком.

Таким чином,  вказаними нормами Закону встановлено, що розмір пенсії по інвалідності та додаткових пенсій обчислюється виходячи із розміру мінімальної пенсії за віком.

Таким чином позивач має  право  на призначення пенсії у розмірі не нижчому від 8 мінімальних пенсій за віком, на щомісячну  додаткову  пенсію за шкоду заподіяну здоров’ю  у розмірі 75 % мінімальної пенсії за віком.  

Розмір  мінімальних  пенсії за віком, встановлювався  Постановою  Верховної Ради України  « Про порядок  введення в дію статей 10,33,34 Закону України «Про оплату праці» та встановлення мінімального розміру пенсії за віком» від 20.02.1996 року  №49; Постановою Кабінету Міністрів  України від 19.03.1996 року №342 « Про  підвищення  розмірів пенсій, призначених до 1 березня 1996 року, та порядок обчислення пенсій, що призначаються після 1 березня 1996 року»;  Постановою Кабінету Міністрів України  від 26.07.1996 року №831 « Про підвищення розмірів  пенсій та інших  соціальних виплат категоріям пенсіонерів, фінансування яких здійснюється за рахунок коштів державного бюджету»; Постановою Кабінету Міністрів України  від 03.01.2002 року №1 « Про  підвищення  розмірів пенсій та інших соціальних виплат категоріям пенсіонерів, фінансування яких здійснюється за рахунок коштів державного бюджету».

Однак  позивач  лише в  липні  2009 року звернувся до суду з даним позовом, тобто з пропуском річного строку звернення до суду, встановленого ст. 99 КАС України,  про пропуск якого заявив  представник відповідача у своїх запереченнях та в судовому засіданні.

У відповідності до ст. 100 КАС України пропущення річного строку звернення до адміністративного суду є підставою для відмови у задоволенні позову за умови, що на цьому наполягає одна із сторін.

Таким чином суд вимушений відмовити в задоволені позовних вимог  до  2008 року в зв’язку з пропуском звернення до суду.

За чинними законодавством  розмір мінімальної пенсії за віком визначається лише за правилами, передбаченими ч.1  ст.28   Закону України « Про загальнообов’язкове  державне пенсійне страхування».

Відповідно до ч.1  ст.28  Закону України « Про загальнообов’язкове  державне пенсійне страхування» мінімальний розмір пенсії за віком встановлюється в розмірі прожиткового мінімуму для осіб,  які втратили працездатність,  визначеного законом.  

 Відповідно до ч.3 ст.67 Закону України  “ Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи ”,  яка набрала чинності 31.10.2006 року, у разі  збільшення визначеного законом розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, підвищується розмір пенсії, визначений відповідно до ст.54  цього Закону, а також розмір  додаткової пенсії за шкоду, заподіяну  здоров’ю, особам, віднесеним до категорії 1,2,3,4,  розмір щомісячної компенсації  сім’ям за втрату годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи. Перерахунок  пенсії здійснюється з дня встановлення нового розміру прожиткового мінімуму.  

  Відповідно до ст. 67 Закону України  “ Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи ”, конкретні розміри всіх видів доплат, пенсій і компенсацій підвищуються Кабінетом Міністрів України відповідно до зміни індексу вартості життя і зростання мінімальної заробітної плати.

Відповідно до ч.2 ст.19  Конституції України  органи  державної влади та органи місцевого самоврядування, їх  посадові особи зобов’язані  діяти лише н підставі, в межах  повноважень та у спосіб , що передбачені  Конституцією та законами України.

Згідно  з положенням   ч.4 ст.9 Кодексу Адміністративного судочинства  України у разі не відповідності нормативно-правового акта Конституції України, закону  України, міжнародному договору, згода на обов’язковість якого надана Верховною радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.

Суд не може взяти до уваги  посилання представника відповідача на те, що   оскільки порядок обчислення пенсії по інвалідності, що настала внаслідок  каліцтва  чи захворювання, і пенсії у зв’язку з втратою годувальника    внаслідок Чорнобильської катастрофи  визначається Кабінетом  Міністрів України, а  саме  Постановою Кабінету Міністрів України “ Про підвищення розмірів пенсій та інших соціальних виплат окремим категоріям пенсіонерів, фінансування яких здійснюється за рахунок коштів державного бюджету ”  від 03.01.2002 року №1 ( мінімальна пенсія розраховується із розміру 19 грн. 91 коп.);  Постановою КМ України від 27.12.2005 року №1293 “ Про збільшення  розмірів пенсій деяким громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи ”;  Постановою Кабінету Міністрів України  від 28.05.2008 року №530  « Деякі питання  соціального захисту окремих категорій громадян» ; Постановою Кабінету Міністрів  України №654   від 16.07.2008 року « Про підвищення рівня пенсійного забезпечення громадян», то  позивачу  нарахування  і виплата пенсії  проводилася відповідно до чинного законодавства.

Надання законодавцем права  Кабінету Міністрів України не означає, що останній, встановлюючи такий порядок, може допустити звуження змісту та обсяг прав позивача, встановлений Законом України “ Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи  ”.  

Законом України « Про державний бюджет України на 2008  рік  та про внесення  змін до деяких законодавчих актів  України »  від 28.12.2007 року  були внесені зміни до Закону України  “ Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи  ” проте Рішенням Конституційного Суду України №10-рп/2008 від 22.05.2008 року  положення п.28 розділу ІІ « Внесення  змін до деяких законодавчих актів  України», Закону України « Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» щодо внесення змін до Закону України «  Про статус і  соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок  Чорнобильської катастрофи» визнані неконституційними.

Відповідно до ч.2 ст.152  Конституції України  закони, інші  правові акти або окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.        

Виходячи із вищевикладеного вимоги позивача щодо перерахунку розміру основної та додаткової пенсії згідно до ч.1  ст. 28 Закону України “ Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування ” з розрахунку  мінімального  розміру пенсії за віком у   розмірі  прожиткового  мінімуму  для осіб, які втратили працездатність,  з 22.05.2008 року по 04.12.2009 року  відповідно до Закону України  “ Про державний бюджет  на 2008 рік ”,  Закону України “ Про державний бюджет  на 2009 рік ”, виходячи із розміру  8 мінімальних пенсій за віком   та додаткової пенсії   в розмірі 75%  мінімальної пенсії за віком підлягає задоволенню.

Щодо вимог позивача  щодо зобов’язання   посадових осіб  ОСОБА_2 Пенсійного Фонду України в Індустріальному районі м. Дніпропетровська в подальшому нараховувати та проводити виплату державної пенсії відповідно до Закону України «   Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» з розрахунку розміру основної пенсії не менше 8-ми мінімальних пенсій за віком, та додаткової пенсії з розрахунку розміру 75% мінімальної пенсії за віком то суд приходить до висновку.

Згідно ст. 104 Кодексу адміністративного судочинства України до адміністративного суду має право звернутися з адміністративним позовом особа, яка вважає, що порушено її права, свободи чи інтереси у сфері публічно-правових відносин.

Отже, необхідною умовою для звернення особи до суду з адміністративним позовом є обов’язкова наявність порушення прав, свобод чи інтересів цієї особи у сфері публічно-правових відносин. Якщо за результатами розгляду справи факту такого порушення не встановлено, у адміністративного суду немає правових підстав для задоволення позову.

При цьому, суд  вважає, що оскільки правовою підставою для звернення до адміністративного суду є захист порушених прав, свобод чи інтересів, то право на позов у особи виникає лише після порушення відповідачем її права, тобто захисту підлягає вже порушене право, а не те, яке може бути порушено у майбутньому і щодо якого невідомо, буде воно порушено чи ні.

Відповідно до ст. 94 КАС України, судові витрати віднести за рахунок держави.

Керуючись ст. ст. 19,21,24,46,92 Конституції України, ст. ст.49,50,54,67,71  Закону України „ Про статус і соціальний захист  громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»,  Закон України « Про державний бюджет  на 2008 рік»   ст. ст.  11, 12, 91,99,100,128, 158, 159, 160, 163 КАС України, -

ПОСТАНОВИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1   - задовольнити частково.

Зобов’язати ОСОБА_2 Пенсійного фонду України в Індустріальному районі м. Дніпропетровська здійснити перерахунок державної та основної щомісячних пенсій  ОСОБА_1  у відповідності зі ст.50 та статтею 54 Закону України « Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», починаючи з 22.05.2008 року по 04.12.2009 року  з урахуванням  розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, встановленого  в Законі України про Державний бюджет України на 2008 та 2009 роки та здійснити виплати нарахованих сум.

Зобов’язати   ОСОБА_2 Пенсійного фонду України в Індустріальному районі м. Дніпропетровська здійснити нарахування  та виплату державної пенсії починаючи з 22.05.2008 року по 04.12.2009 року   ОСОБА_1, відповідно до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» з розрахунку розміру основної пенсії не менше 8 –ми мінімальних пенсій за віком, та додаткової пенсії з розрахунку 75% мінімальної пенсії за віком.

В іншій частині позову відмовити.

               Постанова  набирає законної сили після закінчення строків подання заяви про апеляційне оскарження та апеляційної скарги, якщо вони не були подані у встановлені строки.  У разі  подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.    

П останова може   бути оскаржена до апеляційного  адміністративного суду Дніпропетровської області через Індустріальний районний суд, шляхом подачі у 10-ти денний строк, з дня проголошення постанови, а в разі складання постанови в повному обсязі відповідно до статті 160 КАСУ- з дня складання  в повному обсязі,  заяви про апеляційне оскарження і подання після цього протягом 20-ти днів апеляційної скарги, з подачею її копії  до апеляційної інстанції, або без подання заяви про апеляційне оскарження, шляхом подачі апеляційної скарги на протязі 10-ти днів з дня проголошення .

  Суддя                                                                                         Л.П. Слюсар