Справа № 2-2637/2009 р.
Р І Ш Е Н Н Я
І м е н е м У к р а ї н и
м. Донецьк 11 грудня 2009 р.
Петровський районний суд м. Донецька в складі: головуючий – суддя Іванов В.М., при секретарі Абрамчук А.В., за участю сторін, розглянувши в відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовною заявою
ОСОБА_1 до Петровської районної у м. Донецьку Ради про встановлення факту прийняття спадщини та визнання права власності на будинок в порядку спадкування
В с т а н о в и в :
Позивач звернулась до суду з позовною заявою про встановлення факту прийняття спадщини та визнання права власності на будинок в порядку спадкування.
Позовні вимоги мотивовані тим, що її батьку ОСОБА_2 згідно договору дарування від 26 квітня 1962 року належить домоволодіння 44 по вул. Лук’яненко в Петровському районі. 15 квітня 1974 року її батько помер, не залишивши заповіту, позивачка стала проживати в спірному домі та користуватися речами які залишились після батька, тим самим вступивши у володіння та користування домоволодінням, фактично прийняв спадщину. При зверненні до нотаріальної контори з’ясувалося, що батько самовільно збудував прибудову до будинку літ. а-2, та провів перепланування будинку, в зв’язку з чим збільшилась житлова площа будинку на 6,7 кв.м., а також самовільно збудував сараї літ. Л,К,В. Позивач постійно мешкає по цьому адресу, та користується усім будинком та спорудами, як до смерті батька так і після його смерті. Але не має можливості отримати свідоцтво про право власності оскільки пропустила строк для прийняття спадщини, крім цього самовільно возведенні прибудови не були прийнятті до експлуатації, а тому вона змушена звернутися до суду та просить встановити факт прийняття спадщини та визнати за нею право власності на будинок в порядку спадкування. Інших спадкоємців у батька не було.
В судовому засіданні позивач позов підтримав, наполягає на задоволенні позову.
Представник відповідача ОСОБА_3 з позовом згодна.
Оскільки представник відповідача позов визнала, суд на підставі ч.4 ст. 174 ЦПК не допитує свідків, рішення приймає на підставі доказів, які маються в матеріалах справи.
Позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Наданими позивачем документами встановлено, що згідно договору дарування від 26 квітня 1962 року будинок 44 по вул. Лук’яненко в м. Донецьку належить ОСОБА_2 (а.с. 10).
Згідно технічного паспорту власник будинку 44 по вул.. Лук’яненко, в Петровському районі м. Донецька самовільно збудував прибудову до будинку літ. а-2, та провів перепланування будинку, в зв’язку з чим збільшилась житлова площа будинку на 6,7 кв.м., а також самовільно збудував сараї літ. Л,К,В (а.с. 5-8)
Згідно технічного висновку АОЗТ ППП «Донбасреконструкція» прибудова літ. а2, до житлового будинку літ. А-1, та сараї літ. К, Л,В по вул.. Лукьяненко, буд. 44 в Петровському районі м. Донецька до експлуатації годні (а.с. 1 7-25).
Згідно статті 375 ЦК України, власник земельної ділянки має право зводити на ній будівлі та споруди, створювати закриті водойми, здійснювати перебудову, а також дозволяти будівництво на своїй ділянці іншим особам. Власник земельної ділянки набуває право власності на зведені ним будівлі, споруди та інше нерухоме майно.
Ч. 2 ст. 331 Цивільного кодексу України передбачає, що право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна). Якщо договором або законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації, право власності виникає з моменту його прийняття до експлуатації. Якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації.
Згідно ч. 3 ст. 376 Цивільного кодексу України, право власності на самочинно збудоване нерухоме майно може бути за рішенням суду визнане за особою, яка здійснила самочинне будівництво на земельній ділянці, що не була їй відведена для цієї мети, за умови надання земельної ділянки у встановленому порядку особі під уже збудоване нерухоме майно.
Відповідно до ч. 5 ст. 376 ЦК України, на вимогу власника (користувача) земельної ділянки суд може визнати за ним право власності на нерухоме майно, яке самочинно збудоване на ній, якщо це не порушує права інших осіб.
Згідно свідоцтва про смерть ОСОБА_2, помер 15.04.1974 року. (а.с.9).
Спадкоємцем першої черги у відповідності зі ст. 529 ЦК України (1963) є донька померлого ОСОБА_1 – позивачка по справі. Згідно зі ст. 549 ЦК України (1963) вона вважається такою, що фактично прийняла спадщину після смерті батька оскільки залишила собі всі особисті речі, які йому належали, проживала разом з ним, та продовжує проживати в спірному будинку та користуватися ним, тобто вступила у володіння спадщиною.
Але, позивач не має можливості отримати свідоцтво про прийняття спадщини, оскільки пропустив строк для звернення з заявою до нотаріальної контори, а також тому, що самовільно збудовані прибудови не були прийняті до експлуатації.
З наведених підстав суд вважає, за необхідне встановити факт прийняття спадщини та визнати право власності на будинок зі спорудами та прибудовами № 44, по вул. Лук’яненко в м. Донецьку, за позивачем в порядку спадкування після смерті батька ОСОБА_2, який помер 15 квітня 1974 року.
На підставі викладеного, керуючись ст. 529, 549 ЦК України (1963р), ст. ст. 213-215 ЦПК України, суд
В и р і ш и в :
Позов ОСОБА_1 до Петровської районної у м. Донецьку Ради про встановлення факту прийняття спадщини та визнання права власності на будинок в порядку спадкування - задовольнити.
Встановити факт прийняття спадщини ОСОБА_4 у вигляді житлового будинку зі спорудами та прибудовами № 44 по вул. Лук’яненко в Петровському районі м. Донецька після смерті батька ОСОБА_2, померлого 15 квітня 1974 року.
Визнати право власності за ОСОБА_1 на житловий будинок літ А-1 з прибудовами літ. а, а2, крильцем літ. а3, літню кухню літ. Б, сараї літ. В,К,Л, підвал літ. Д, уборну літ. Е, душ літ. ж, вольєр літ. з, зливна яма літ. И, басейн літ. М, огородження, тротуар, по вул.. Лук’яненко, будинок 44, в Петровському районі м. Донецька після смерті батька ОСОБА_2, померлого 15 квітня 1974 року.
Заяву про апеляційне оскарження цього рішення може бути подано до місцевого суду протягом десяти днів з дня його проголошення.
Апеляційна скарга на це рішення може бути подана в судову палату по цивільних справах Апеляційного суду Донецької області через місцевий суд протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Суддя: В.М. Іванов.