ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 липня 2018 року Справа № 804/3106/18

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді - Кучми К.С. розглянувши в порядку спрощеного провадження без повідомлення учасників адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фабрика столярних виробів «Маестро А-Г» до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до адміністративного суду з вищезазначеним позовом, в якому просив визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення форми «Н» від 28 грудня 2017 року № 0097441202, прийняте відповідачем, а також судові витрати стягнути з відповідача на його користь за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач зазначив, оскаржуване податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Дніпропетровській області ґрунтуються на висновках контролюючого органу про порушення позивачем строків реєстрації податкових накладних, натомість з аналізу ПН №19 від 27.04.2017 року та РК №8 від 27.04.2017 року, видно, що у ТОВ «Фабрика столярних виробів «Маестро А-Г» не виникало таких податкових зобов'язань, а первинна податкова накладна була зареєстрована в ЄРПН помилково.

Ухвалою суду від 02.05.2018 року у даній справі відкрито провадження та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у письмовому провадженні.

На виконання вимог ухвали суду від 02.05.2018 року відповідач надав до суду відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що актом перевірки позивача встановлено, що ТОВ «Маестро А-Г» складено податкову накладну №19 від 27.04.2017 та зареєстровано в ЄРПН 16.05.2017, з порушенням п.201.10. ст.201 ПК України (кількість днів затримки - 1 день), що не заперечується позивачем та підтверджується квитанцією №1. При цьому, помилкове складання податкової накладної не є підставою для звільнення позивача від відповідальності за порушення термінів реєстрації податкової накладної у вигляді штрафу, передбаченого статтею 120-1 ПК України, так як предметом перевірки є дотримання граничних термінів реєстрації податкової накладної, а не нарахування податкових зобов'язань за даною податковою накладною. Враховуючи вищевикладене, відповідач вважає, що позивачем наведені обставини, які не спростовують його імперативного обов'язку щодо своєчасної реєстрації в ЄРПН податкових накладних, а тому просив суд у задоволенні позову відмовити.

До суду від позивача надійшла відповідь на відзив, в якій зазначено, що проаналізувавши ПН № 19 від 27.04.2017 та РК № 8 від 27.04.2017 року, вбачається, що первинна податкова накладна була зареєстрована у ЄРПН помилково, не підлягала наданню покупцеві, а її реєстрація була самостійно скасована ТОВ «Фабрика столярних виробів «Маестро А-Г» шляхом подання розрахунку коригування в той же день, до проведення перевірки контролюючим органом, тому підстави для настання відповідальності за статтею 120-1. ПК України за порушення термінів реєстрації по помилково зареєстрованій податковій накладній, яка не підлягала передачі покупцеві, не було. Тому позивач просив суд задовольнити позов у повному обсязі.

Відповідно до ч.1 ст.257 КАС України, за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності.

Згідно з ст.258 КАС України, суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

За приписами ч.5 ст.262 КАС України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

За викладених обставин, відповідно до вимог ст.ст.258, 262 КАС України, справу розглянуто за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у письмовому провадженні.

Дослідивши матеріали справи, судом встановлені наступні обставини.

Судом встановлено, що посадовими особами ГУ ДФС у Дніпропетровській області проведено камеральну перевірку ТОВ «Фабрика столярних виробів «Маестро А-Г» (код ЄДРПОУ 39445161) з питання своєчасності реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних за квітень 2017 року.

За результатами перевірки складено акт від 05.12.2017 р. №30848/04-36-12-02/39445161 яким встановлено порушення строків реєстрації податкових накладних та/або розрахунків корегування податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних, передбачені п.201.10. ст.201 ПК України (чинного на момент здійснення порушення); порушення п.201.10. ст.201 ПК України передбачена відповідальність платника згідно п.120.1. ст.120 ПК України.

Як видно зі змісту акту № 30848/04-36-12-02/39445161 від 05.12.2017 р., підставою для висновків контролюючого органу про порушення п.201.10. статті 201 розділу V Податкового кодексу України стало те, що за результатами перевірки встановлено порушення суб'єктом господарювання в частині своєчасної реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, а саме ПН № 19 від 27.04.2017 р. фактично зареєстрована 16.05.2017 року об 11:11 год.

Судом встановлено, що відповідно до вищезазначеного акту про результати камеральної перевірки №30848/04-36-12-02/39445161 від 05.12.2017 р., строк прострочення реєстрації вищезазначеної податкової накладної в ЄРПН становить 1 день. На загальну суму ПДВ 125 000 грн., а розмір штрафу, відповідно до вимог статей 120 ПК України становить 10 відсотків від суми податку на додану вартість, що становить 12 500 грн.

На підставі акту перевірки Головним управлінням ДФС у Дніпропетровській області було прийнято податкове повідомлення-рішення форми від 28.12.2017 року №0097441202, яким до ТОВ «Фабрика столярних виробів «Маестро А-Г» було застосовано штраф у розмірі 12 500 грн.

Правомірність та обґрунтованість податкового повідомлення-рішення від 28.12.2017 року № 0097441202 є предметом позову, який передано на розгляд суду.

Аналізуючи виниклі між сторонами правовідносини, суд приходить до наступного.

Згідно з п.п.75.1.1. п.75.1 ст.75 Податкового кодексу України, камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків, та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального.

Предметом камеральної перевірки також може бути своєчасність подання податкових декларацій (розрахунків) та/або своєчасність реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних, акцизних накладних та/або розрахунків коригування до акцизних накладних у Єдиному реєстрі акцизних накладних, виправлення помилок у податкових накладних та/або своєчасність сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов'язання виключно на підставі даних, що зберігаються (опрацьовуються) у відповідних інформаційних базах.

Відповідно до п.86.2. ст.86 ПК України, за результатами камеральної перевірки у разі встановлення порушень складається акт у двох примірниках, який підписується посадовими особами такого органу, які проводили перевірку, і після реєстрації у контролюючому органі вручається або надсилається для підписання протягом трьох робочих днів платнику податків у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.

Згідно з пунктом 3 розділу V «Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість» (далі - Порядок №21), який затверджено наказом Міністерства фінансів України від 28.01.2016 р. №21, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 29.01.2016 р. за №159/28289 - у рядках 1, 2, 3, 5 колонки А декларації вказуються загальні обсяги постачання товарів/послуг за звітний період, які оподатковуються за основною ставкою, за ставкою 7 %, за нульовою ставкою, звільнені від оподаткування відповідно до статті 197 розділу V Кодексу, тимчасово звільнені від оподаткування відповідно до підрозділу 2 розділу XX Кодексу, звільнені від оподаткування відповідно до міжнародних договорів (угод) та не є об'єктом оподаткування відповідно до статті 196 розділу V Кодексу, та послуг, що не оподатковуються у зв'язку з їх місцем постачання за межами митної території України.

При визначенні обсягу постачання товарів/послуг за звітний (податковий) період платник зобов'язаний враховувати значення терміна «постачання товарів» відповідно до вимог підпункту 14.1.191. пункту 14.1. статті 14 розділу І Кодексу та значення терміна «постачання послуг» відповідно до вимог підпункту 14.1.185. пункту 14.1. статті 14 розділу І Кодексу.

Приписами пп.14.1.185. п.14.1. ст.14 ПК України визначено, що постачання послуг - будь-яка операція, що не є постачанням товарів, чи інша операція з передачі права на об'єкти права інтелектуальної власності та інші нематеріальні активи чи надання інших майнових прав стосовно таких об'єктів права інтелектуальної власності, а також надання послуг, що споживаються в процесі вчинення певної дії або провадження певної діяльності.

В свою чергу пп.14.1.191. п.14.1. ст.14 ПК України встановлено, що постачання товарів - будь-яка передача права на розпорядження товарами як власник, у тому числі продаж, обмін чи дарування такого товару, а також постачання товарів за рішенням суду.

Окрім того, пунктом 6 розділу III Порядку №21 зазначено, що платник податку самостійно обчислює суму податкового зобов'язання, яку зазначає в податковій звітності. Дані наведені в податковій звітності, мають відповідати даним бухгалтерського та податкового обліку платника.

Так, правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні визначено Законом України №996-ХІУ від 16.07.1999 року «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (далі - Закон №996).

За змістом частин 1 та 2 статті 9 наведеного Закону №996 - підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факті здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання: назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Податкове законодавство також встановлює певні вимоги до платника податку, виконання яких є обов'язком такого платника, адже невиконання встановлених приписів призведе до застосування з боку контролюючого органу певних податкових наслідків.

Для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту (абз.2 п.44.1. ст.44 ПК України).

Відповідно до п.185.1. ст.185 ПК України, об'єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку з постачання товарів та послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України.

Відповідно до ст.187 ПК України, датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Згідно з п.201.1. ст.201 ПК України, на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений ПК України термін.

Згідно з п.201.10. ст.201 ПК України, реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків:

- для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені;

- для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені.

Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1. цієї статті та/або пунктом 192.1. статті 192 ПК України, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16. цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.

Враховуючи вищенаведені норми права, можливо дійти до висновку, що у податковій декларації з ПДВ платником податку зазначаються дані, вказані в складених на підставі первинних документів податкових накладних. Тому обсяги постачання товарів/послуг та сума ПДВ, вказана в помилковій податковій накладній, не підлягає відображенню в декларації та не приймає участь при визначені об'єкту оподаткування.

Так, 16 травня 2017 року було зареєстровано у Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну №19 від 27.04.2017 року, відповідно до якої у ТОВ «Фабрика столярних виробів «Маестро А-Г» були здійсненні господарські операції з ТОВ «Торгівельний дім «Маестро Групп».

Відповідно до п.187.1 статті 187 Податкового кодексу України, датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Так, судом встановлено, що жодних господарських правовідносин між позивачем та ТОВ «Торгівельний дім «Маестро Групп» не виникало на момент складення податкової накладної. В свою чергу, відповідачем не надано до суду жодних належних доказів, які б підтверджували здійснення господарських операцій між позивачем та ТОВ «Торгівельний дім «Маестро Групи» станом на 27.04.2017 року.

Відповідно до приписів статті 192 ПК України ТОВ «Фабрика столярних виробів «Маестро А-Г» було складено розрахунок коригування кількісних і вартісних показників №8 від 27.04.2017 року до податкової накладної № 19 від 27.04.2017 року.

Відповідно до Листа ДФС від 03.02.2015 р. № 2208/6/99-99-19-03-02-15 Державна фіскальна служба України розглянувши лист платника податку щодо дій платника податку, який виявив помилку, пов'язану із зайво нарахованими податковими зобов'язаннями та складенням помилкової податкової накладної, та, керуючись статтею 52 Податкового кодексу України (далі - ПКУ), повідомляє, що у податковій декларації з ПДВ платником податку зазначаються дані, вказані в складеній на підставі первинних документів податковій накладній та/або розрахунку коригування. Тому обсяги постачання товарів/послуг та сума ПДВ, вказані в помилковій (другій) податковій накладній та/або розрахунку коригування, не підлягають відображенню в декларації.

Аналізуючи ПН № 19 від 27.04.2017 року та РК № 8 від 27.04.2017 року, видно, що первинна податкова накладна була зареєстрована у ЄРПН помилково, не підлягала наданню покупцеві, а її реєстрація була самостійно скасована позивачем шляхом подання розрахунку коригування в той же день, до проведення перевірки контролюючим органом, тому підстави для настання відповідальності за статтею 120-1 ПК України за порушення термінів реєстрації по помилково зареєстрованій податковій накладній, яка не підлягала передачі покупцеві, не було.

Усе вищевикладене свідчить про відсутність порушення норм податкового законодавства ТОВ «Фабрика столярних виробів «Маестро А-Г», а також відсутність правових підстав, встановлених Податковим кодексом України, для застосування штрафних санкцій за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Суд не приймає доводи відповідача щодо посилання на ст.201 ПК України, оскільки вони містить умови та порядок складання податкових накладних на підставі реально здійснених операцій, і не стосується порядку заповнення звітності з ПДВ. Так само вказана стаття, як і сам ПК України, не покладає на платника податків відповідальність за помилкове складання податкових накладних.

Крім того, суд враховує той факт, що позивач подавав дані до відповідача, що податкова накладна №19 від 27.04.2017 року є помилково виписана, а саме: заперечення на акт перевірки та скарги на спірне податкове повідомлення-рішення де прописано, що це помилково виписана податкова накладна яка не підтверджена первинними документами.

Відповідно до ч.2 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до частини 1, 2 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суд зазначає, що відповідач як суб'єкт владних повноважень не довів правомірність своїх дій. Натомість, позивачем доведено та підтверджено належними доказами обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги.

Таким чином суд приходить до висновку, що податкове повідомлення-рішення №0097441202 від 28.12.2017 року, прийняте відповідачем не на підставі та не у спосіб, визначений чинним законодавством, а отже підлягає скасуванню.

Згідно ч.1 ст.139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Як видно з матеріалів справи, позивачем при зверненні до суду понесені судові витрати, пов'язані зі сплатою судового збору за подання адміністративного позову в розмірі 1 762 грн., що документально підтверджується квитанцією № 4922 від 26.04.2018 року.

Враховуючи, що адміністративний позов задоволено повністю, сплачений позивачем судовий збір за подачу адміністративного позову до суду в сумі 1 762 грн. підлягає поверненню.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.8, 9, 72, 77, 132, 139, 241 - 246, 250, 262 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення форми від 28.12.2017 року № 0097441202, прийняте Головним управлінням ДФС у Дніпропетровській області.

Присудити здійснені Товариством з обмеженою відповідальністю «Фабрика столярних виробів «Маестро А-Г» (49021, м.Дніпро, вул.Лісопильна, 8, код ЄДРПОУ 39445161) судові витрати по справі у розмірі 1 762 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Дніпропетровській області (49000, м.Дніпро, вул.Сімферопольська, 17а, код ЄДРПОУ 39394856).

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 КАС України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 КАС України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень КАС України.

Суддя Кучма К.С.