Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області

м. Павлоград, вул. Дніпровська, 135, 51400, (05632) 6-28-66

                                   Справа №2-2363/11

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 вересня 2011 року Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області в складі:

головуючого - судді Боженко Л.В.,

при секретарі - Курочкіній О.Я.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Павлограді цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування моральної шкоди завданої підвищеної небезпеки, суд

ВСТАНОВИВ:

Позивачка звернулася через суд з позовною заявою, в якої вказує, що близько 09 години ЗО хвилин 26.02.2011 року на вул. Дніпровська м. Павлограда сталася порожньо - транспортна пригода, в результаті якої пошкоджено її автомобіль ЗАЗ ТF 698Р, який належить її на підставі приватної власності згідно свідоцтва про реєстрацію САА 507347 державний номер НОМЕР_1. Цім автомобілем керував чоловік позивачки ОСОБА_3 на підставі довіреності серії ВМР №864292 виданої 07.04.2010 року. Згідно його пояснив, він рухався в лівій смузі руху зі швидкістю близько 40-50 км/год., коли він наблизився до перехрестя з вул. Калініна - вул..Дніпровська м. Павлограду, то зупинився перед регульованим пішохідним переходом, бо загорівся забороняючий червоний сигнал світлофора. І приблизно через 4-5 секунд після зупинки він відчув сильний удар в задню праву частину автомобіля. Колі він вийшов із салону то побачив, що автомобіль ЗАЗ ТF 698Р д.з. АЕ 7540 ЕС вдарив із заду автомобіль НОМЕР_2 під керуванням водія ОСОБА_2, який працює ВАТ «Павлоградвугілля» водієм. У наслідок ДТП автомобіль отримав ряд механічних пошкоджень, а саме: що не підлягає відновленню: деформовано заднє праве крило, задній бампер, задні ліхтарі, задню панель кузова. Згідно постанови Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області, винесеної після розгляду адміністративної справи за вказаною пригодою винним у скоєнні ДТП визнано ОСОБА_2 Згідно вимог ЦК України, відповідальність за шкоду, заподіяну джерелом підвищеної небезпеки, покладається на власника джерела підвищеної небезпеки. Згідно калькуляції про вартість відновного ремонту за № КА-0000099 від «17» березня 2011 року, вартість ремонту складає суму 15 868, 57 грн. Вказаний матеріальний збиток було погашено страховою компанією СК «АСКА» на підставі полісу обов'язкового страхування сері її ЗС №8962332 виданого 01.04.2010 року на автомобіль Кіа Мажентіс д.з. АЕ 5900 АН, який належить ВАТ «Павлоградвугілля». Франшизу в розмірі 510 гривень 00 копійок було компенсовано відповідачем ОСОБА_2 Вона неодноразово в усній формі зверталася до відповідача - винуватця ДТП з проханням добровільно відшкодувати завдану моральну шкоду, яку вона оцінила у розмірі 5000 гривень. Відповідач робив посилання на наявність в нього полісу обов'язкового страхування цивільної-відповідальності власників наземних транспортних засобів виданий СК «АСКА» який на момент ДТП був чинним. Але той факт, що моральний збиток відшкодовується винною у пригоді особою, а не страховою компанією відповідачем до уваги прийнято не було.

Відповідно до ст. 23 ЦК України вважає, що її була завдана моральна шкода, яка полягає в душевних стражданнях, яких особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням майна і відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов'язана з розміром цього відшкодування. Так у зв'язку з втратою експлуатаційних якостей автомобіля змусило її користуватись транспортом загального користування або викликати таксі майже 3 місяці і не користуватись ним, що привело до певних душевних хвилювань. І до того суворий сімейний бюджет довелося спрямувати на вирішення знову виниклих побутових проблем. Це все спричинило виникнення пригніченого стану, внаслідок чого вона почала до всього нервово відноситися. Від такого стану та нецільового використання сімейних грошей постраждали крім мене самої і члени родини, родичі, що призвело до певного розладу стосунків у родині. Крім того, вказує, що через пошкодження автомобіля ії родині довелося відкласти вирішення ряду побутових та робочих питань, а від деяких взагалі змушені були відмовитись, що спричинило проблеми із стабільністю поповнення сімейного бюджету. Розмір заподіяної моральної шкоди позивачка оцінила в розмірі 5 000 грн. Тому просить стягнути з ОСОБА_2 на її користь цю суму та всі понесені у справі витрати.

В судовому засіданні позивач та ії представник ОСОБА_4 позовні вимоги підтримали з зазначених в позові підстав.

Відповідач ОСОБА_2 визнав частково позовні вимоги в розмірі 1 500 грн..

Суд, заслухавши сторони, дослідивши матеріали справи, вважає, що позовні вимоги слід задовольнити частково з наступних підстав.

В судовому засіданні встановлено, що згідно постанови від 24.03.2011 року Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області ОСОБА_2 визнано винним в ДТП, який стався 26.02.2011 року та йому було призначене адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 340 грн.

Відповідно до вимог п. З ч. 2 ст. 23 ЦК України, моральна шкода полягає у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна. Згідно із вимогами ч. 1 ст. 1167 ЦК України, моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.

Згідно ст. 1187 ЦК України - джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове майно) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об’єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку. Особа, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, відповідає за завдану шкоду, якщо вона не доведе, що шкоду було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого.

Моральна шкода полягає в душевних стражданнях, позивачки , яки вона зазнала у зв'язку із пошкодженням автомобілю. Однак враховуючи положень п. 9 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», ч. З ст. 23 ЦК України характер та обсяг моральних страждань, які зазнав позивач у зв’язку з протиправними діями відповідача, а також виходячи із засад розумності, виваженості та справедливості суд вважає, що розмір моральної шкоди слід зменшити до 1 500 гривень.

Згідно ч. 1 ст. 88 ЦПК України, стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.

Тому з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 належіть стягнути витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду цивільної справи у сумі 120 грн. та судового збору 8 грн.. 50 коп.

На підставі ст.ст. 23,1167 ЦК України, керуючись ст. ст. 10, 60, 212 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення моральної шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 в рахунок відшкодування моральної шкоди 1 500 ( одну тисяча п’ятсот )грн.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду цивільної справи у сумі 120 (сто двадцять) грн. та судового збору 8 (вісім ) грн. 50 коп..

В задоволенні іншої частини позову відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подано в Павлоградський міськрайонний суд протягом десяти днів з дня проголошення рішення.

Суддя:                                                                                     Л.В. Боженко