Провадження № 2/679/266/2018

Справа № 679/349/18

      Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

      (заочне)

13 липня 2018 року                                                                                               м. Нетішин

Нетішинський міський суд Хмельницької області в складі:

судді Гавриленко О.М.,

секретар судового засідання Ясенчук С.Ю.,

справа № 679/349/18,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Нетішин за правилами загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення додаткових витрат на утримання дитини,

                                                                ВСТАНОВИВ:

В березні 2018 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення додаткових витрат на утримання дитини.

В обґрунтування позову зазначила, що з 23 липня 2005 року по 19 січня 2010 року перебувала з відповідачем у зареєстрованому шлюбі, від якого у них 19 березня 2006 року народилась дочка ОСОБА_3.

Рішенням Нетішинського міського суду Хмельницької області від 30 листопада 2007 року з відповідача на користь позивача стягнуто аліменти на утримання дочки в розмірі 1/4 частки його заробітку до досягнення дитиною повноліття.

При цьому, ОСОБА_1 вказує на потребу у додаткових витратах на лікування та реабілітацію дочки, яка в даний час знаходиться під наглядом ортопеда з діагнозом деформація грудної клітки, сколіоз грудного відділу хребта, двобічна плоскостопість, офтальмолога - з діагнозом міопія слабкого ступеня обох очей, ортодонта – з діагнозом дистальний прикус (потребує довготривалої корекції брекет-системи), невролога - з діагнозом синдром вегетативної дисфункції з цефалічним синдромом.

Позивач зазначила, що за останні три роки нею витрачено на лікування та реабілітацію дочки 34623,76 гривень, в зв’язку з чим остання в порядку ст. 185 Цивільного кодексу України (далі ЦК України) просить стягнути з відповідача 1/2 частки понесених нею витрат, що становить 17311,88 гривень.

Ухвалою суду від 05 квітня 2018 року за даним позовом відкрито провадження та ухвалено розгляд справи проводити за правилами загального позовного провадження.

Ухвалою суду від 21 травня 2018 року по справі закрито підготовче провадження та справу призначено до судового розгляду по суті.

До початку судового засідання позивач подала суду заяву, в якій просить справу слухати у її відсутності, позовні вимоги підтримує повністю. Проти винесення заочного рішення не заперечує.

Відповідач в судове засідання не з'явився, хоча належним чином повідомлявся про день, час та місце розгляду справи. Будь-яких заяв, клопотань про розгляд справи без його участі на адресу суду не надходило.

У зв'язку з неявкою відповідача та неповідомленням про поважні причини такої неявки в судове засідання, в порядку ст. 280 Цивільного процесуального кодексу України (далі ЦПК України), зі згоди позивача суд вважає можливим провести розгляд справи у відсутності відповідача та ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, що відповідає положенням ст. 223 ЦПК України.

Суд, з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, дослідивши і оцінивши докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального права, які врегульовують спірні правовідносини, вважає, що позов підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 перебували в зареєстрованому шлюбі, який був розірваний 09 січня 2010 року та від якого мають  неповнолітню дочку ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1. Після розірвання шлюбу позивач змінила прізвище з «Гордійчук» на «Лєбєдєва».

Вказане підтверджується даними свідоцтва про розірвання шлюбу серії 1-БВ №048020 від 19 січня 2010 року та свідоцтва про народження серії І-БВ №026427 від 30 березня 2006 року (а.с. 7,9).

За даними довідки відділу реєстрації місця проживання виконавчого комітету Нетішинської міської ради №2259 від 05 березня 2018 року, дочка сторін по справі проживає з позивачем ОСОБА_1 (а.с. 33).

На підставі рішення Нетішинського міського суду Хмельницької області від 30 листопада 2007 року позивачу 03 грудня 2007 року видано виконавчий лист про стягнення з ОСОБА_2 на її користь аліментів на дочку ОСОБА_3 в розмірі 1/4 частки його заробітку до виповнення нею повноліття (а.с. 8).

Згідно даних довідки Острозького районного відділу державної виконавчої служби ГТУЮ у Рівненській області від 22 лютого 2018 року за №170/14.14-33/3, відповідач аліменти на дочку не сплачує, заборгованість за період з 17 жовтня 2007 року по 31 січня 2018 року становить 59390,96 гривень (а.с. 31).

Як убачається з даних довідки КМЗ Нетішинської міської ради «Спеціалізована медико-санітарна частина м. Нетішин» від 23 лютого 2018 року за № 309-1, ОСОБА_4 з народження знаходиться під наглядом закладу та за станом здоров’я потребує проведення курсів медикаментозного лікування, фізичної реабілітації та санаторно-курортного лікування. На даний час знаходиться під наглядом ортопеда з діагнозом деформація грудної клітки, сколіоз грудного відділу хребта, двобічна плоскостопість, офтальмолога - з діагнозом міопія слабкого ступеня обох очей, ортодонта – з діагнозом дистальний прикус (потребує довготривалої корекції брекет-системи), невролога - з діагнозом синдром вегетативної дисфункції з цефалічним синдромом (а.с. 32).

Матеріалами справи підтверджується, що позивач  у зв’язку з наданням стоматологічних послуг понесла витрати на лікування та реабілітацію дочки  в ПП «Фенікс-Дент», тому остання звернулась до суду про стягнення 1/2 таких витрат з відповідача.

Спірні правовідносини, що виникли між сторонами регулюються нормами Сімейного кодексу України.

Згідно ст. 180 Сімейного кодексу України (далі СК України), батьки зобов’язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

У відповідності до вимог ч. 1 ст. 185 СК України той з батьків, з кого присуджено стягнення аліментів на дитину, а також той з батьків, до кого вимога про стягнення аліментів не була подана, зобов'язані брати участь у додаткових витратах на дитину, що викликані особливими обставинами (розвитком здібностей дитини, її хворобою, каліцтвом тощо).

Розмір участі одного з батьків у додаткових витратах на дитину в разі спору визначається за рішенням суду, з урахуванням обставин, що мають істотне значення. Додаткові витрати на дитину можуть фінансуватися наперед або покриватися після їх фактичного понесення разово, періодично або постійно, що визначено частиною другою зазначеної норми Закону.

Крім того, відповідно до ч. 1 ст. 27 Конвенції ООН про права дитини та ст. 8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, культурного, морального і соціального розвитку. Також, згідно з ч. 2 ст. 27 Конвенції ООН про права дитини батьки, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей, умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 12, ч.ч 1, 5, 6 ст. 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов’язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Розмір додаткових витрат на дитину повинен обґрунтовуватись відповідними документами.

На підтвердження розміру фактично понесених позивачкою додаткових витрат, пов’язаних з отриманням дитиною стоматологічних послуг, нею надано рахунки - фактури та розрахункові чеки, відповідно до яких понесені витрати за підрахунками суду становлять 26151,95 гривня, а не 34623,76 гривні, як стверджує позивач.

Як убачається з матеріалів справи, позивачем на рахунок ПП «Фенікс-Дент» сплачено 26151,95 гривню, зокрема у відповідності до даних рахунку фактури № 4689 від 20 липня 2016 року та розрахункових чеків від 20 липня 2016 року, 04 серпня 2016 року - 3546 гривень (а.с. 10-11), рахунку фактури № 5080 від 04 серпня 2016 року та розрахункових чеків від 04 серпня 2016 року, від 12 серпня 2016 року – 13000 гривень (а.с. 12), рахунку фактури № 5155 від 06 серпня 2016 року та розрахункового чеку від 06 серпня  2016 року – 412 гривень (а.с. 13), рахунку фактури № 2646 від 16 серпня 2016 року та розрахункового чеку від 16 серпня 2016 року – 204 гривні (а.с. 14), рахунку фактури № 781 від 23 серпня 2016 року та розрахункового чеку від 23 серпня 2016 року – 95 гривень (а.с. 15), рахунку фактури № 6044 від 17 вересня 2016 року та розрахункового чеку від 17 вересня 2016 року – 129 гривень (а.с. 16), рахунку фактури № 826-Х від 14 листопада 2016 року та розрахункового чеку від 15 листопада 2016 року – 424 гривні (а.с. 17), рахунку фактури № 8126 від 22 грудня 2016 року та розрахункового чеку від 22 грудня 2016 року – 1040,76 гривень (а.с. 18), рахунку фактури № 517 від 25 січня 2017 року та розрахункового чеку від 25 січня 2017 року – 52 гривні (а.с. 19), рахунку фактури № 1391 від 02 березня 2017 року та розрахункового чеку від 02 березня 2017 року – 128 гривень (а.с. 20), рахунку фактури № 757 від 12 березня 2017 року та розрахункового чеку від 12 березня 2017 року – 193 гривні (а.с. 21), рахунку фактури № 2043 від 29 березня 2017 року та розрахункового чеку від 29 березня 2017 року – 398 гривень (а.с. 22), рахунку фактури № 2048 від 29 березня 2017 року та розрахункового чеку від 29 березня 2017 року – 816 гривень (а.с. 23), рахунку фактури № 1788 від 11 червня 2017 року та розрахункового чеку від 11 червня 2017 року – 614 гривень (а.с. 24), рахунку фактури № 2290 від 23 липня 2017 року та розрахункового чеку від 23 липня 2017 року – 608 гривень (а.с. 25), рахунку фактури № 2704 від 22 серпня 2017 року та розрахункового чеку від 22 серпня 2017 року – 183 гривні (а.с. 26), рахунку фактури № 5906 від 30 серпня 2017 року та розрахункового чеку від 30 серпня 2017 року – 910 гривень (а.с. 27), рахунку фактури № 3375 від 24 жовтня 2017 року та розрахункового чеку від 24 жовтня 2017 року – 738 гривень (а.с. 28), рахунку фактури № 4116 від 24 грудня 2017 року та розрахункового чеку від 24 грудня 2017 року – 170,19 гривень (а.с. 29), рахунку фактури № 496 від 18 лютого 2018 року – 2491 гривня (а.с. 30).

Виходячи з вимог вище наведених норм Закону, враховуючи встановлені судом обставини, а також те, що понесені позивачем витрати на лікування дочки в розумінні ст. 185 СК України є додатковими витратами, суд вважає за необхідне 1/2 частину таких, що становить 13075,96 гривень, стягнути з відповідача, який зобов'язаний брати участь у додаткових витратах на дитину.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат по справі, суд враховує те, що позивач на підставі п. 3 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» звільнена від сплати судового збору, а  тому вважає, що відповідно до ст. 141 ЦПК України його слід покласти на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог (позов задоволено на 76%) та стягнути з останнього в дохід держави  545,65 гривень судового збору.

Керуючись ст.ст. 12, 13, 81, 141, 265, 280-282  ЦПК України, суд

                                                                УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення додаткових витрат на утримання дитини задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 додаткові витрати на дитину в сумі 13 075 (тринадцять тисяч сімдесят п’ять) гривень 96 копійок.

В позові ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення додаткових витрат в сумі 4235 (чотири тисячі двісті тридцять п’ять) гривень  92 копійки - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_2 в дохід держави 545 (п’ятсот сорок п’ять) гривень 65 копійок судового збору.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених Цивільним процесуальним кодексом України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Апеляційного суду Хмельницької області через Нетішинський міський суд Хмельницької області протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом тридцяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Позивач: ОСОБА_1 (місце проживання: 30100, АДРЕСА_1, РНОКПП НОМЕР_1).

Відповідач: ОСОБА_2 (місце проживання: 35809, Рівненська область, Острозький район, с. Вельбівно, вул. Кузніцова, 25, РНОКПП НОМЕР_2).

Повне судове рішення складено 13 липня 2018 року.

Суддя                                                                                              О.М.Гавриленко