Справа № 2-3441/09

копія

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 жовтня 2009  року Кіровський районний суд м. Кіровограда в складі :

            головуючого судді: Куценка О.В.

            при секретарі : Мирошниченку Д.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Кіровограді справу за позовом ОСОБА_1 до  ВАТ "Кіровоградське видавництво" Корпоративне підприємство ДАК "Укрвидавполіграфія" про стягнення матеріальної та моральної шкоди,-

                    Встановив:

Позивач звернулася до суду з позовом, в якому просить (після збільшення вимог) відшкодувати їй 1251 грн. 44 коп. на відшкодування вартості медичних препаратів, 5952 грн. витрат на правову допомогу та 20000 грн. моральної шкоди.

В судовому засіданні позовні вимоги підтримала і просить їх задовольнити.

Дані вимоги обґрунтовує тим, що після звільнення з роботи позивача, у зв’язку з погіршенням стану здоров’я, змушена була проходити лікування в 3-їй міській лікарні. За час лікування нею було витрачено з 1251 грн. 44 коп. на лікування. Дані кошти просить стягнути з відповідача, оскільки, захворювання пов’язане з неправомірними діями відповідача, що встановлено відповідними рішеннями.

Представник відповідача з позовними вимогами не погодився вважаючи їх безпідставними.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши письмові матеріали справи, суд встановив наступне.

Згідно рішення  наказу №63 від 10.05.2008 року позивача звільнено з роботи за п.3 ст. 40 КЗпП України.

Рішенням Кіровського районного суду від 23.02.2009 року наказ №63 скасовано, а позивача поновлено на роботі. Дане рішення суду набрало законної сили 06.05.2009 року. Таким чином, рішенням суду встановлено неправомірність дій відповідача по справі.

Відповідно до ст.237-1 КЗпП України відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

Суд погоджується з тим, що неправомірним наказом про звільнення позивачу завдано моральні страждання, які полягали  у хвилюванні, певному приниженні позивача. Однак, відповідно до ст.233 КЗпП України  працівник може звернутися з заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до районного, районного у місті, міського чи міськрайонного суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, а у справах про звільнення - в місячний строк з дня вручення копії наказу про звільнення або з дня видачі трудової книжки.

Таким чином, на вимоги про відшкодування моральної шкоди встановлено 3-и місячний строк позовної давності. Про порушення своїх прав позивачу стало відомо принаймні в травні 2008 року. До суду із позовною заявою позивач звернувся лише 14.04.2009 року, тобто, з пропуском строку позовної давності. Будь-яких підстав для поновлення даного строку судом не встановлено. Більш того, представником позивача вказано на те, що позивач не пропускав даний строк.

Таким чином, в задоволенні вимог в даній частині слід відмовити за пропуском строку.

Позивач просить відшкодувати за рахунок відповідача кошти, сплачені на її лікування, яке позивач пов’язує безпосередньо із незаконним звільненням. Однак, на думку суду, факт перебування на лікуванні позивача в 3-ій міській лікарні не пов’язаний з її звільненням, оскільки, як вбачається з матеріалів справи позивач перебувала на лікування у зв’язку з отеохондрозом шийного відділу позвонка. Доказів того, що дане захворювання може бути пов’язане із незаконним звільненням та хвилюваннями, пов’язаними з цим, суду надано не було. Таким чином, в задоволенні вимог в даній частині також слід відмовити.

    Вимоги про стягнення витрат на правову допомогу при розгляді попередніх справ у суді першої та апеляційної інстанції та розгляді даної справи, також не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст.79 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом судової справи, належать, в тому числі і витрати на правову допомогу. Відповідно до ст. 84 ЦПК України витрати, пов'язані з оплатою правової допомоги адвоката або іншого фахівця в галузі права, несуть сторони, крім випадків надання безоплатної правової допомоги. Порядок розподілу судових витрат передбачено ст. ст. 88, 89 ЦПК України, з аналізу яких вбачається, що цей розподіл проводиться при винесення рішення чи постановлення ухвали при розгляді конкретного спору. Тому стягнення судових витрат при розгляді інших справ, в даному судовому засіданні проведено не може бути. Позивачу необхідно було ставити дане питання при розгляді кожної справи в кожній інстанції. Вимоги про стягнення витрат при розгляді даної справи не підлягають задоволенню, оскільки в задоволенні позовних вимог – відмовлено.

Судові витрати слід залишити по фактично понесеним.

На підставі ст. 233, 237-1 КЗпП України, керуючись ст. 79, 84, 88, 89, 213-215 ЦПК України суд,-

Вирішив:

В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до  ВАТ "Кіровоградське видавництво" Корпоративне підприємство ДАК "Укрвидавполіграфія" про стягнення матеріальної та моральної шкоди – відмовити.

Судові витрати залишити по фактично понесеним.

Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду протягом одного місяця з дня його постановлення, шляхом  подачі заяви про апеляційне оскарження протягом перших 10-ти діб та апеляційної скарги- протягом наступних 20-ти діб.

 Суддя Кіровського

районного суду                 (підпис)         ОСОБА_2.

м.Кіровограда

Згідно з оригіналом

Суддя Кіровського

районного суду                             ОСОБА_2.

м.Кіровограда