АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 22-ц/774/4632/18 Справа № 205/356/18 Головуючий у 1 й інстанції - Приходченко О. С. Доповідач - Єлізаренко І.А.

Категорія 53

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 липня 2018 року м. Дніпро

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді Єлізаренко І.А.

суддів Свистунової О.В., Красвітної Т.П.

за участю секретаря Черкас Є.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 22 травня 2018 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Підприємства з іноземними інвестиціями «АМІК Україна» про визнання незаконним наказу про звільнення та його скасування, поновлення на роботі, -

В С Т А Н О В И Л А:

У січні 2018 року ОСОБА_2 звернувся з позовом до ПІІ «АМІК Україна» про визнання незаконним наказу про звільнення та його скасування, поновлення на роботі.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на те, що він працював у відповідача на посаді завідувача базою зберігання та реалізації продуктів нафтопереробки у м. Дніпропетровську з 03 грудня 2012 року. Наказом № 2526-К від 15 грудня 2017 року, з яким його було ознайомлено 18 грудня 2017 року, був звільнений з займаної посади. Вважає наказ про звільнення незаконним, оскільки підставою його видання є наказ № 714-К від 24 червня 2016 року, яким його було звільнено з займаної посади на підставі рішення Жовтоводського міського суду Дніпропетровської області від 06 квітня 2016 року, та яким на цій посаді було поновлено попереднього працівника. Наказом № 714-К від 24 червня 2016 року було внесено зміни до наказу № 557-К від 30 травня 2016 року, якими скасовано дату його звільнення з займаної посади та визначено, що датою звільнення буде дата, вказана в листі тимчасової непрацездатності. Рішенням Апеляційного суду Дніпропетровської області від 04 липня 2016 року рішення Жовтоводського міського суду Дніпропетровської області від 06 квітня 2016 року було скасовано, у задоволенні позовних вимог ОСОБА_3 відмовлено. Таким чином, на момент видання наказу № 2526-К від 15 грудня 2017 року наказ № 714-К від 24 червня 2016 року мав бути скасований через відсутність правового обґрунтування. За таких обставин, видаючи наказ про звільнення його з роботи, відповідачем було застосовано як підставу звільнення рішення суду, яке було скасовано і станом на 15 грудня 2017 року втратило свою силу. На підставі викладеного, просив суд визнати незаконним та скасувати наказ № 2526-К від 15 грудня 2017 року і поновити його на посаді завідувача базою зберігання та реалізації продуктів нафтопереробки в м. Дніпропетровську ПІІ «АМІК Україна» з 23 серпня 2016 року.

Рішенням Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 22 травня 2018 року відмовлено у задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 до ПІІ «АМІК Україна» про визнання незаконним наказу про звільнення та його скасування, поновлення на роботі.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить заочне рішення від 22 травня 2018 року скасувати та прийняти нову постанову, якою задовольнити його позовні вимоги в повному обсязі, посилаючись на неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, порушення судом норм матеріального та процесуального права.

Перевіривши матеріали справи, законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених позовних вимог, колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу задовольнити частково з наступних підстав.

Відповідно до ст.ст.12, 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно ч.1 ст. 367 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Як вбачається з матеріалів справи ОСОБА_2 з 03 грудня 2012 року працював у відповідача на посаді старшого оператора заправочних станцій (а.с34).

На підставі наказу № 202-К від 11 березня 2013 року ОСОБА_2 працював на ПІІ «Лукойл-Україна» на посаді завідуючого базою зберігання і реалізації продуктів нафтопереробки в м. Дніпропетровську (а.с.34).

Судом встановлено та сторонами не заперечувалося, що на зазначену посаду ОСОБА_2 було переведено після звільнення з неї ОСОБА_4 наказом №146-К від 22 лютого 2013 року.

З трудової книжки ОСОБА_2 вбачається, що 03 травня 2015 року ПІІ «Лукойл-Україна» перейменовано на ПІІ «АМІК Україна» (а.с.35).

Рішенням Жовтоводського міського суду Дніпропетровської області від 06 квітня 2016 року у справі №176/2441/14-ц у справі за позовом ОСОБА_3 до ПІІ «АМІК Україна» про визнання незаконним та скасування наказу, поновлення на попередній роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу було задоволено позовні вимоги ОСОБА_3 Визнано незаконним та скасовано наказ ПІІ «Лукойл-Україна» (код ЄДРПОУ 30603572) від 22 лютого 2013 року №146-к в частинні звільнення ОСОБА_3 25 лютого 2013 року з посади завідуючого базою зберігання та реалізації продуктів нафтопереробки в м. Дніпропетровськ ПІІ «Лукойл-Україна» у зв'язку з втратою довіри (п.2 ст. 41 КЗпП України). Поновлено ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, на посаді завідуючого базою зберігання та реалізації продуктів нафтопереробки в м. Дніпропетровськ підприємства з іноземними інвестиціями «АМІК Україна» з 26 лютого 2013 року. Стягнуто із ПІІ «АМІК Україна», розташованого за адресою: місто Київ, вулиця Верхній Вал, 68, код ЄДРПОУ 30603572, на користь ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, середній заробіток за час вимушеного прогулу у розмірі 600 804 грн. 63 коп. (за вирахуванням всіх необхідних податків та платежів). Стягнуто із ПІІ «АМІК Україна», розташованого за адресою: місто Київ, вулиця Верхній Вал, 68, код ЄДРПОУ 30603572, в дохід держави судовий збір у розмірі 3 654 грн. (а.с.102-113).

З метою виконання вказаного рішення суду від 06 квітня 2016 року наказом № 547-К від 30 травня 2016 року ОСОБА_4 було поновлено на роботі.

У зв'язку з відмовою ОСОБА_2 від переводу на вакантні посади в ПІІ «АМІК Україна» та на підставі рішення Жовтоводського міського суду Дніпропетровської області від 06 квітня 2016 року, наказу № 547-К від 30 травня 2016 року позивача наказом № 557-К від 30 травня 2016 року було звільнено з займаної посади у зв'язку з поновленням на роботі працівника, який раніше виконував цю роботу, п. 6 ст. 40 КЗпП України (а.с.87).

У зв'язку з перебуванням ОСОБА_2 на дату звільнення на лікарняному, наказом № 714-К від 24 червня 2016 року було скасовано дату звільнення з роботи; датою звільнення вважалася дата, зазначена в листі тимчасової непрацездатності в графі «стати до роботи» (а.с.88).

Рішенням Апеляційного суду Дніпропетровської області від 04 липня 2016 року рішення Жовтоводського міського суду Дніпропетровської області від 06 квітня 2016 року скасовано, у задоволенні позову ОСОБА_3 до ПІІ «АМІК Україна» про визнання незаконним та скасування наказу, поновлення на попередній роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу відмовлено (а.с.114-118).

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 12 липня 2017 року рішення Апеляційного суду Дніпропетровської області від 04 липня 2016 року було залишено без змін (а.с.119-124).

Не погодившись зі своїм звільненням з 03 червня 2016 року, ОСОБА_2 19 вересня 2016 року звернувся до Ленінського районного суду м. Дніпропетровська з позовом до ПІІ «АМІК Україна» про визнання незаконними та скасування наказів про звільнення, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, моральної шкоди.

Рішенням Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 23 травня 2017 року у справі №205/6983/16-ц за позовом ОСОБА_2 до ПІІ «АМІК Україна» про визнання незаконними та скасування наказів про звільнення, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, моральної шкоди було частково задоволено позовні вимоги ОСОБА_2 Визнано незаконним наказ ПІІ «АМІК Україна» (код ЄДРПОУ 30603572) від 30 травня 2016 року № 557-к в частині звільнення ОСОБА_2 з займаної посади завідуючого базою зберігання та реалізації продуктів нафтопереробки в м. Дніпропетровськ (п. 6 ст. 40 КЗпП України). Визнано незаконним наказ ПІІ «АМІК Україна» (код ЄДРПОУ 30603572) від 24 червня 2016 року № 714-к в частині звільнення ОСОБА_2 з займаної посади завідуючого базою зберігання та реалізації продуктів нафтопереробки в м. Дніпропетровськ (п. 6 ст. 40 КЗпП України). Поновлено ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, ІНН НОМЕР_2, на посаді завідуючого базою зберігання та реалізації продуктів нафтопереробки в м. Дніпропетровськ, ПІІ «АМІК Україна». Стягнуто з ПІІ «АМІК Україна» на користь ОСОБА_2 середній заробіток за час вимушеного прогулу у розмірі 126 766 грн. 26 коп., моральну шкоду у розмірі 500 грн. В іншій частині позову відмовлено. Стягнуто з ПІІ «АМІК Україна» судовий збір на користь держави у розмірі 1600 грн. (а.с.67-69).

З метою виконання зазначеного рішення суду від 23 травня 2017 року наказом №1137-К від 06 червня 2017 року ОСОБА_2 було поновлено на роботі (а.с.62).

Рішенням Апеляційного суду Дніпропетровської області від 08 грудня 2017 року рішення Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 23 травня 2017 року скасовано та в задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 до ПІІ «АМІК Україна» про визнання незаконними та скасування наказів про звільнення, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, моральної шкоди відмовлено (а.с.63-65).

Наказом № 2526-К від 15 грудня 2017 року «Про скасування наказу» наказ № 1137-К від 06 червня 2017 року «Про поновлення ОСОБА_2 на роботі» скасовано. Вважати ОСОБА_2 звільненим з посади завідувача базою зберігання та реалізації продуктів нафтопереробки в м. Дніпро ПІІ «АМІК Україна» у зв'язку з поновленням на роботі працівника, який раніше виконував цю роботу, згідно п.6 ст.40 КЗпП України, на підставі наказу №714-К від 24 червня 2016 року з датою фактичного припинення трудових стосунків - перший день виходу на роботу після закінчення тимчасової непрацездатності (а.с.89).

Підставою винесення наказу № 2526-К від 15 грудня 2017 року є рішення Апеляційного суду Дніпропетровської області від 08 грудня 2017 року (а.с.89).

Наказом № 2158-К від 23 жовтня 2017 року було внесено зміни у штатний розклад ПІІ «АМІК Україна» в частині скорочення посад працівників бази зберігання і реалізації продуктів нафтопереробки в м. Дніпрі; зміни було визначено внести з 24 жовтня 2017 року. Зазначеним наказом у тому числі скорочувалася посада завідуючого базою зберігання і реалізації продуктів нафтопереробки в м. Дніпрі, яку займав ОСОБА_2 (а.с.90).

Наказом № 284-К від 11 грудня 2017 року з 27 грудня 2017 року було виведено з експлуатації базу зберігання і реалізації продуктів нафтопереробки в м. Дніпрі (а.с.91).

Звернувшись до суду зі вказаними позовними вимогами у даній справі, ОСОБА_2 посилався на те, що відповідачем було застосовано як підставу його звільнення рішення суду, яке було скасовано і станом на 15 грудня 2017 року втратило свою силу, а тому просив суд визнати незаконним та скасувати наказ № 2526-К від 15 грудня 2017 року про звільнення його з роботи і поновити його на посаді завідувача базою зберігання та реалізації продуктів нафтопереробки в м. Дніпропетровську ПІІ «АМІК Україна» з 23 серпня 2016 року (а.с.1, 2, 43-45).

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог ОСОБА_2, суд першої інстанції послався на те, що фактично наказом № 2526-К від 15 грудня 2017 року позивача не було звільнено з роботи на підставі норм КЗпП України, а лише скасовано дію наказу № 1137-К від 06 червня 2017 року про його поновлення на роботі на підставі рішення Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 23 травня 2017 року, яке рішенням Апеляційного суду Дніпропетровської області від 08 грудня 2017 року було скасовано, видання відповідачем наказу № 2526-К від 15 грудня 2017 року не пов'язане з поновленням на роботі ОСОБА_3, а тому позовні вимоги не знайшли свого підтвердження, однак повністю погодитися з такими висновками суду неможливо, оскільки суд дійшов них через неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, що відповідно до ст. 376 ЦПК України, є підставою для скасування рішення суду та ухвалення нового рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 21 КЗпП України трудовий договір є угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов'язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов'язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.

Згідно з п. 6 ч. 1 ст. 40 КЗпП України трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом лише у випадку поновлення на роботі працівника, який раніше виконував цю роботу.

На підставі ч. 3 ст. 40 КЗпП України не допускається звільнення працівника з ініціативи власника або уповноваженого ним органу в період його тимчасової непрацездатності (крім звільнення за пунктом 5 цієї статті), а також у період перебування працівника у відпустці. Це правило не поширюється на випадок повної ліквідації підприємства, установи, організації.

В п. 18 постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 06 листопада 1992 року «Про практику розгляду судами трудових спорів» передбачено, що при розгляді справ про поновлення на роботі судам необхідно з'ясувати, з яких підстав проведене звільнення працівника згідно з наказом (розпорядженням), і перевірити їх відповідність законові.

ОСОБА_2 з 03 грудня 2012 року працював у відповідача на посаді старшого оператора заправочних станцій (а.с34).

На підставі наказу № 202-К від 11 березня 2013 року ОСОБА_2 працював на ПІІ «Лукойл-Україна» на посаді завідуючого базою зберігання і реалізації продуктів нафтопереробки в м. Дніпропетровську (а.с.34).

Судом встановлено та сторонами не заперечувалося, що на зазначену посаду ОСОБА_2 було переведено після звільнення з неї ОСОБА_4 наказом №146-К від 22 лютого 2013 року.

З трудової книжки ОСОБА_2 вбачається, що 03 травня 2015 року ПІІ «Лукойл-Україна» перейменовано на ПІІ «АМІК Україна» (а.с.35).

Рішенням Жовтоводського міського суду Дніпропетровської області від 06 квітня 2016 року у справі №176/2441/14-ц у справі за позовом ОСОБА_3 до ПІІ «АМІК Україна» про визнання незаконним та скасування наказу, поновлення на попередній роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу було задоволено позовні вимоги ОСОБА_3 Визнано незаконним та скасовано наказ ПІІ «Лукойл-Україна» (код ЄДРПОУ 30603572) від 22 лютого 2013 року №146-к в частинні звільнення ОСОБА_3 25 лютого 2013 року з посади завідуючого базою зберігання та реалізації продуктів нафтопереробки в м. Дніпропетровськ ПІІ «Лукойл-Україна» у зв'язку з втратою довіри (п.2 ст. 41 КЗпП України). Поновлено ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, на посаді завідуючого базою зберігання та реалізації продуктів нафтопереробки в м. Дніпропетровськ підприємства з іноземними інвестиціями «АМІК Україна» з 26 лютого 2013 року. Стягнуто із ПІІ «АМІК Україна», розташованого за адресою: місто Київ, вулиця Верхній Вал, 68, код ЄДРПОУ 30603572, на користь ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, середній заробіток за час вимушеного прогулу у розмірі 600 804 грн. 63 коп. (за вирахуванням всіх необхідних податків та платежів). Стягнуто із ПІІ «АМІК Україна», розташованого за адресою: місто Київ, вулиця Верхній Вал, 68, код ЄДРПОУ 30603572, в дохід держави судовий збір у розмірі 3 654 грн. (а.с.102-113).

З метою виконання вказаного рішення Жовтоводського міського суду Дніпропетровської області від 06 квітня 2016 року наказом № 547-К від 30 травня 2016 року ОСОБА_4 було поновлено на роботі.

У зв'язку з відмовою ОСОБА_2 від переводу на вакантні посади в ПІІ «АМІК Україна» та на підставі рішення Жовтоводського міського суду Дніпропетровської області від 06 квітня 2016 року, наказу № 547-К від 30 травня 2016 року ОСОБА_2 наказом №557-К від 30 травня 2016 року було звільнено з займаної посади у зв'язку з поновленням на роботі працівника, який раніше виконував цю роботу, п. 6 ст. 40 КЗпП України (а.с.87).

У зв'язку з перебуванням ОСОБА_2 на дату звільнення на лікарняному, наказом № 714-К від 24 червня 2016 року було скасовано дату звільнення з роботи; датою звільнення вважалася дата, зазначена в листі тимчасової непрацездатності в графі «стати до роботи» (а.с.88).

Рішенням Апеляційного суду Дніпропетровської області від 04 липня 2016 року рішення Жовтоводського міського суду Дніпропетровської області від 06 квітня 2016 року скасовано, у задоволенні позову ОСОБА_3 до ПІІ «АМІК Україна» про визнання незаконним та скасування наказу, поновлення на попередній роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу відмовлено (а.с.114-118).

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 12 липня 2017 року рішення Апеляційного суду Дніпропетровської області від 04 липня 2016 року було залишено без змін (а.с.119-124).

Не погодившись зі своїм звільненням 03 червня 2016 року, ОСОБА_2 19 вересня 2016 року звернувся до Ленінського районного суду м. Дніпропетровська з позовом до ПІІ «АМІК Україна» про визнання незаконними та скасування наказів про звільнення, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, моральної шкоди.

Рішенням Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 23 травня 2017 року у справі №205/6983/16-ц за позовом ОСОБА_2 до ПІІ «АМІК Україна» про визнання незаконними та скасування наказів про звільнення, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, моральної шкоди було частково задоволено позовні вимоги ОСОБА_2 Визнано незаконним наказ ПІІ «АМІК Україна» (код ЄДРПОУ 30603572) від 30 травня 2016 року № 557-к в частині звільнення ОСОБА_2 з займаної посади завідуючого базою зберігання та реалізації продуктів нафтопереробки в м. Дніпропетровськ (п. 6 ст. 40 КЗпП України). Визнано незаконним наказ ПІІ «АМІК Україна» (код ЄДРПОУ 30603572) від 24 червня 2016 року № 714-к в частині звільнення ОСОБА_2 з займаної посади завідуючого базою зберігання та реалізації продуктів нафтопереробки в м. Дніпропетровськ (п. 6 ст. 40 КЗпП України). Поновлено ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, ІНН НОМЕР_2, на посаді завідуючого базою зберігання та реалізації продуктів нафтопереробки в м. Дніпропетровськ, ПІІ «АМІК Україна». Стягнуто з ПІІ «АМІК Україна» на користь ОСОБА_2 середній заробіток за час вимушеного прогулу у розмірі 126 766 грн. 26 коп., моральну шкоду у розмірі 500 грн. В іншій частині позову відмовлено. Стягнуто з ПІІ «АМІК Україна» судовий збір на користь держави у розмірі 1600 грн. (а.с.67-69).

З метою виконання зазначеного рішення суду від 23 травня 2017 року наказом ПІІ «АМІК Україна» №1137-К від 06 червня 2017 року ОСОБА_2 було поновлено на роботі (а.с.62).

Рішенням Апеляційного суду Дніпропетровської області від 08 грудня 2017 року рішення Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 23 травня 2017 року скасовано та в задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 до ПІІ «АМІК Україна» про визнання незаконними та скасування наказів про звільнення, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, моральної шкоди відмовлено (а.с.63-65).

Наказом № 2526-К від 15 грудня 2017 року «Про скасування наказу» наказ №1137-К від 06 червня 2017 року «Про поновлення ОСОБА_2 на роботі» було скасовано, вважати ОСОБА_2 звільненим з посади завідувача базою зберігання та реалізації продуктів нафтопереробки в м. Дніпро ПІІ «АМІК Україна» у зв'язку з поновленням на роботі працівника, який раніше виконував цю роботу, згідно п.6 ст.40 КЗпП України, на підставі наказу №714-К від 24 червня 2016 року з датою фактичного припинення трудових стосунків - перший день виходу на роботу після закінчення тимчасової непрацездатності (а.с.89).

Підставою винесення оскаржуваного наказу у даній справі № 2526-К від 15 грудня 2017 року «Про скасування наказу» зазначено рішення Апеляційного суду Дніпропетровської області від 08 грудня 2017 року (а.с.89).

Слід зазначити в оскаржуваному наказі відповідача № 2526-К від 15 грудня 2017 року «Про скасування наказу» в п.2 дійсно зазначено, вважати ОСОБА_2 звільненим з посади завідувача базою зберігання та реалізації продуктів нафтопереробки в м. Дніпро ПІІ «АМІК Україна» у зв'язку з поновленням на роботі працівника, який раніше виконував цю роботу, згідно п.6 ст.40 КЗпП України, на підставі наказу №714-К від 24 червня 2016 року з датою фактичного припинення трудових стосунків - перший день виходу на роботу після закінчення тимчасової непрацездатності, але, як вбачається з матеріалів справи, працівник, який раніше виконував цю роботу, яким є - ОСОБА_3, не був поновлений на роботі на дату винесення оскаржуваного наказу - 15 грудня 2017 року, оскільки рішенням Апеляційного суду Дніпропетровської області від 04 липня 2016 року рішення Жовтоводського міського суду Дніпропетровської області від 06 квітня 2016 року скасовано, у задоволенні позову ОСОБА_3 до ПІІ «АМІК Україна» про визнання незаконним та скасування наказу, поновлення на попередній роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу відмовлено.

Отже, вимоги позивача ОСОБА_2 щодо визнання незаконним наказу ПІІ «АМІК Україна» № 2526-К від 15 грудня 2017 року «Про скасування наказу» в частині: «Вважати ОСОБА_2 звільненим з посади завідувача базою зберігання та реалізації продуктів нафтопереробки в м. Дніпро ПІІ «АМІК Україна» у зв'язку з поновленням на роботі працівника, який раніше виконував цю роботу, згідно п.6 ст.40 КЗпП України, на підставі наказу №714-К від 24 червня 2016 року з датою фактичного припинення трудових стосунків - перший день виходу на роботу після закінчення тимчасової непрацездатності» є обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.

Вимоги про скасування наказу № 2526-К від 15 грудня 2017 року в частині: скасувати наказ №1137-К від 06 червня 2017 року «Про поновлення на роботі ОСОБА_2.» задоволенню не підлягають, оскільки як зазначалося вище, підставою винесення оскаржуваного наказу у даній справі № 2526-К від 15 грудня 2017 року «Про скасування наказу» зазначено рішення Апеляційного суду Дніпропетровської області від 08 грудня 2017 року, яким було відмовлено ОСОБА_2 у задоволенні його вимог про поновлення на роботі.

Стосовно вимог позивача ОСОБА_2 в частині поновлення його на роботі на посаді завідувача базою зберігання та реалізації продуктів нафтопереробки в м.Дніпропетровську ПІІ «АМІК Україна» з 23 серпня 2016 року, слід вказати, як зазначалося вище рішенням Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 23 травня 2017 року у справі №205/6983/16-ц за позовом ОСОБА_2 до ПІІ «АМІК Україна» про визнання незаконними та скасування наказів про звільнення, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, моральної шкоди було частково задоволено позовні вимоги ОСОБА_2 Визнано незаконним наказ ПІІ «АМІК Україна» (код ЄДРПОУ 30603572) від 30 травня 2016 року № 557-к в частині звільнення ОСОБА_2 з займаної посади завідуючого базою зберігання та реалізації продуктів нафтопереробки в м. Дніпропетровськ (п. 6 ст. 40 КЗпП України). Визнано незаконним наказ ПІІ «АМІК Україна» (код ЄДРПОУ 30603572) від 24 червня 2016 року № 714-к в частині звільнення ОСОБА_2 з займаної посади завідуючого базою зберігання та реалізації продуктів нафтопереробки в м. Дніпропетровськ (п. 6 ст. 40 КЗпП України). Поновлено ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, ІНН НОМЕР_2, на посаді завідуючого базою зберігання та реалізації продуктів нафтопереробки в м. Дніпропетровськ, ПІІ «АМІК Україна». Стягнуто з ПІІ «АМІК Україна» на користь ОСОБА_2 середній заробіток за час вимушеного прогулу у розмірі 126 766 грн. 26 коп., моральну шкоду у розмірі 500 грн. В іншій частині позову відмовлено. Стягнуто з ПІІ «АМІК Україна» судовий збір на користь держави у розмірі 1600 грн. (а.с.67-69).

З метою виконання зазначеного рішення суду від 23 травня 2017 року наказом ПІІ «АМІК Україна» №1137-К від 06 червня 2017 року ОСОБА_2 було поновлено на роботі (а.с.62).

Рішенням Апеляційного суду Дніпропетровської області від 08 грудня 2017 року рішення Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 23 травня 2017 року скасовано та в задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 до ПІІ «АМІК Україна» про визнання незаконними та скасування наказів про звільнення, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, моральної шкоди відмовлено (а.с.63-65).

Тобто, рішенням Апеляційного суду Дніпропетровської області від 08 грудня 2017 року було відмовлено ОСОБА_2 у поновленні його на роботі.

Оскаржуваним наказом у даній справі № 2526-К від 15 грудня 2017 року «Про скасування наказу», позивача ОСОБА_2 не було звільнено з роботи, а було скасовано наказ №1137-К від 06 червня 2017 року «Про поновлення на роботі ОСОБА_2.», підставою винесення якого було рішення Апеляційного суду Дніпропетровської області від 08 грудня 2017 року та яким відмовлено ОСОБА_2 у поновленні його на роботі.

Отже, вимоги позивача ОСОБА_2 у даній справі в частині поновлення його на роботі на посаді завідувача базою зберігання та реалізації продуктів нафтопереробки в м.Дніпропетровську ПІІ «АМІК Україна» з 23 серпня 2016 року задоволенню не підлягають.

Доводи апеляційної скарги стосовно того, що оскаржуваним наказом № 2526-К від 15 грудня 2017 року «Про скасування наказу» ОСОБА_2 було звільнено з роботи є безпідставними.

За таких обставин, враховуючи вищевикладене апеляційну скаргу ОСОБА_2 слід задовольнити частково, рішення Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 22 травня 2018 року скасувати та прийняти постанову про часткове задоволення позовних вимог ОСОБА_2 до ПІІ «АМІК Україна».

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 367, 374, 376, 381-384 ЦПК України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - задовольнити частково.

Рішення Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 22 травня 2018 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Підприємства з іноземними інвестиціями «АМІК Україна» про визнання незаконним наказу про звільнення та його скасування, поновлення на роботі - скасувати.

Позовні вимоги ОСОБА_2 до Підприємства з іноземними інвестиціями «АМІК Україна» про визнання незаконним наказу про звільнення та його скасування, поновлення на роботі - задовольнити частково.

Наказ №2526-к від 15 грудня 2017 року Підприємства з іноземними інвестиціями «АМІК Україна» «Про скасування наказу» визнати незаконним в частині: «Важати ОСОБА_2 звільненим з посади завідувача базою зберігання та реалізації продуктів нафтопереробки в м. Дніпро ПІІ «АМІК Україна» у зв'язку з поновленням на роботі працівника, який раніше виконував цю роботу, згідно п.6 ст.40 КЗпП України, на підставі наказу №714-К від 24 червня 2016 року з датою фактичного припинення трудових стосунків - перший день виходу на роботу після закінчення тимчасової непрацездатності».

В іншій частині позовних вимог ОСОБА_2 відмовити.

Стягнути з Підприємства з іноземними інвестиціями «АМІК Україна» на користь держави судовий збір у розмірі 704 грн. 80 коп.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя

Судді